Едуа́рд Зюсс (нім. Eduard Suess нар. 20 серпня 1831, Лондон — пом.26 квітня 1914, Відень) — австрійський геолог і громадський діяч.
| Едуард Зюсс | |
|---|---|
| нім. Eduard Suess | |
| | |
| Народився | 20 серпня 1831[…] Лондон, Сполучене Королівство |
| Помер | 26 квітня 1914[…] (82 роки) Відень, Австро-Угорщина |
| Поховання | Марц |
| Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | палеонтолог, політик, викладач університету, геолог |
| Alma mater | Віденський політехнікум |
| Галузь | геологія |
| Заклад | Віденський університет |
| Посада | президент Віденської АН (1898—1911) |
| Вчене звання | професор |
| Відомі учні | Rudolf Hoernesd |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Національна академія наук США Австрійська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Королівське фізіографічне товариство в Лундіd Туринська академія наук Французька академія наук Французька академія наук |
| Брати, сестри | Friedrich Sueßd |
| Діти | Franz Eduard Suessd |
| Нагороди | |
Едуард Зюсс у Вікісховищі |
З біографії Редагувати
Народився у Лондоні у родині саксонського промисловця й єврейки. З 3 до 14 років віку родина мешкала у Празі. У 1852 закінчив Віденський політехнікум.
З 1857 по 1901 професор геології Віденського університету.
У 1898—1911 президент Віденської Академії Наук. З 1873 був членом рейхсрату. Став членом Геттінгенської академії наук.
Вивчав геологічну будову і тектоніку Альп, Ломбардскої западини, Апеннін. Запровадив термін «біосфера» у 1875 р. Зюсс писав: «…як на Сонці виділяють концентричні оболонки, так, напевно, і на Землі можна відрізнити оболонки, з яких кожна знаходиться у численних зв'язках з іншими… Перша оболонка — атмосфера, друга — гідросфера і третя — літосфера… Одне здається чужорідним на цьому великому, утвореному зі сфер небесному тілі, а саме — органічне життя. Там воно обмежене певною зоною наповерхні літосфери. Рослини, коріння яких у пошуках їжі проникає у ґрунт і піднімається у повітря, щоб дихати, є гарною ілюстрацією розташування органічного життя… Вона (біосфера) простягається тепер як над сухою, так і над вологою поверхнею».
Наукові здобутки Редагувати
Суперечка про шляхи поширення тварин і рослин по планеті почалася із виникненням зоогеографії. В кінці XVIII століття такі вчені, як Ебергардт Циммерман і великий натураліст Бюффон, допускали існування сухопутних «мостів», завдяки яким заселялися острови і материки на кшталт Австралії або Америки. Монографія «Обличчя Землі» Е. Зюсс була першою роботою, в якій питання про Пацифіди ставилося не в плані «загадок зниклої цивілізації» або зоогеографических проблем поширення тварин, а геологічно, на підставі даних наук про Землю.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Зюсс Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- NNDB — 2002.
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-s.html
- Gregory, John Walter (29 червня 1905). Review of The Face of the Earth (Das Antlitz der Erde) by Eduard Suess, trans. by H. B. C. Sollas, vol. i, 1904. Nature 72 (1861): 193–194.
- . historic.ru. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
Джерела Редагувати
- Зюсс (Suess) Едуард. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
- Шаталов Н.Н Гениальный тектонист Эдуард Зюсс (К 185-летию со дня рождения) // Мінеральні ресурси України. 2016, № 2. С.44-47.
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |