www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імунологія Імуноло гія грец Ιμύηος imunos здоров я і грец λόγος logos слово наука галузь біомедичних наук що вивчає усі

Імунологія

Імуноло́гія (грец. Ιμύηος(imunos) — здоров'я і грец. λόγος (logos) — слово; наука) — галузь біомедичних наук, що вивчає усі аспекти імунної системи всіх організмів.

Історія розвитку

Імунологія зародилась як галузь медичної мікробіології і позиціонувалась як вчення про несприйнятливість організму до захворювань. Початок розвитку імунології відноситься до кінця XVIII століття і пов'язаний з ім'ям Едварда Дженнера (1749—1823), що вперше використав рідину з пухирів коров'ячої віспи для успішної «вакцинації» проти натуральної віспи.

Луї Пастер (1822—1895) розробив технологію атенуації — ослаблення патогенних мікробів. Він виготовив вакцини проти курячої холери, сибірки і сказу.

Ілля Ілліч Мечников (1845—1916) відкрив що деякі клітини багатоклітинних активно захоплюють і перетравлюють мікробів, і назвав це явище фагоцитозом.

Пауль Ерліх (1854—1915) пояснив антимікробні властивості крові присутністю антитіл.

До 1890 р. завдяки роботам Еміля фон Берінга стало відомо, що у відповідь на впровадження мікроорганізмів або їх токсинів в організмі виробляються захисні речовини, що отримали назву антитіл. Роботи цього ученого поклали початок вивченню механізмів гуморального імунітету.

Розвиток імунології довгий час відбувався в рамках мікробіологічної науки і стосувався лише вивчення несприйнятливості організму до інфекційних агентів. Початок XX століття — час виникнення іншої гілки імунологічної науки — імунології неінфекційної. Відправним моментом для розвитку неінфекційної імунології стало виявлення Жулем Борде та Н. Чистовічем факту вироблення антитіл в організмі тварини у відповідь на введення не лише мікроорганізмів, а взагалі чужорідних агентів.

Повне переосмислення ролі імунітету відбулось в 60-х роках ХХ ст., коли під керівництвом англійського імунолога Пітера Медавара було відкрито здатність лімфоцитів реагувати на генетично чужорідний матеріал навіть за найменших ознак чужорідності.

Новий етап розвитку імунології пов'язаний також із ім'ям видатного австралійського вченого Френка Бернета. Розглядаючи імунітет як реакцію, спрямовану на диференціацію всього «свого» від усього «чужого», він підняв питання про значення імунних механізмів у підтримці генетичної цілісності організму в період індивідуального (онтогенетичного) розвитку. Саме Бернет звернув увагу на лімфоцит як основний учасник специфічного імунного реагування, давши йому назву «іммуноціте». Бернет передбачив, а англієць Пітер Медавар і чех Мілан Гашек експериментально підтвердили стан, протилежний імунній реактивності — імунну толерантність. Крім того, Бернет вказав на особливу роль тимуса у формуванні імунної відповіді. І, нарешті, Бернет залишився в історії імунології як творець клонально-селекційної теорії імунітету.

Розділи імунології

Імунологію поділяють на інфекційну (таку що вивчає механізми захисту від патогенних мікроорганізмів) та неінфекційну (не пов'язана з агентами, що є патогенними).

Імунологія включає розділи:

  • імуногенетика
  • імуноморфологія
  • клітинна і молекулярна імунологія
  • імунопатологія
    • алергологія — вивчає аутоімунні хвороби і неадекватні реакції імунної системи (алергія, гіперчутливість).
    • трансплантаційна імунологія вивчає несумісність тканин
  • імуноонкологія
  • імуногематологія
  • імунологія репродукції
  • імунологія онтогенезу — досліджує вплив імунітету на індивідуальний розвиток і збереження антигенної сталості
  • еволюційна й екологічна імунологія
  • імунобіотехнологія — розробляє імунологічні методи утворення медичних препаратів.

Клінічна імунологія — в широкому розумінні практична імунологія.

Предмет вивчення

Вивчає функціонування імунної системи як в здоровому, так і в хворому стані, аварійні режими імунної системи при імунологічних розладах, фізичні, хімічні та фізіологічні характеристики компонентів імунної системи. Крім того, імунологія має різні застосування в багатьох інших дисциплінах науки.

Варто відзначити, що чи не найбільше імунологія необхідна при трансплантації органів задля передбачення можливих наслідків пересадки.

Сучасна трансплантологія використовує базис імунології для більш ефективного процесу трансплантації — хірургічного методу лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятого у людини чи у тварини, а також різноманітних штучних імплантатів.

  • Автотрансплантація, або автологічна трансплантація — реципієнт трансплантата є його донором для самого себе. Наприклад, аутотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпалені широко застосовується при важких опіках. Аутотрансплантація кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин після високодозової протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах і чутливих до хіміотерапії злоякісних пухлинах.
  • Гомотрансплантація, або гомологічна трансплантація — донором трансплантата є 100 % генетично і імунологічно ідентичний реципієнту однояйцевий близнюк реципієнта. Мабуть, у майбутньому, коли навчаться клонувати окремі тканини і вирощувати в лабораторних умовах цілі органи людського тіла із заданими імунологічними характеристиками, всі 100 % трансплантацій органів будуть гомологічними.
  • Аллотрансплантація, або гетерологічная трансплантація — донором трансплантата є генетично і імунологічно інший людський організм.
  • Ксенотрансплантація, або міжвидова трансплантація — трансплантація органів від тварини іншого біологічного виду, ніж людина.

Література

  • Клінічна та лабораторна імунологія. Національний підручник / За ред. Кузнецової Л. В., Бабаджана В. Д., Фролова В. М.- Київ: Поліграф плюс, 2012. — 922 с. ISBN 978-966-8977-08-4
  • Імунологія: підручник / Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко [та ін.]; за ред. Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко. — Вінниця: ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2013. — 564 с.
  • Лекції з клінічної імунології для практичних лікарів (частина 1) / Чоп'як В. В., Потьомкіна Г. О., Гаврилюк А. М. — Львів: Видавництво ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2010. — 226 с. (читати он-лайн [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.])
  • Лекції з клінічної імунології та алергології для практичних лікарів (цикл лекцій — частина 2 : Вибрані питання клінічної імунології та алергології) / Чоп'як В. В. та ін. — Львів: Видавництво ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2014. — 623 с.
  • Лекції з клінічної імунології та алергології для практичних лікарів. частина 3: Вакцини та імуномодулятори. / Чоп'як В. В. — Львів, 2013. — 350 с.
  • Імунологія: Підруч. для біол. спец. вищ. навч. закл / [А. Ю. Вершигора, Є. У. Пастер, Д. В. Колибо [та ін.] ; за заг. ред Є. У. Пастер. — К. : Вища шк., 2005. — 599 с. : іл.
  • Імунологія / Якобисяк М. Пер. з польської за ред. проф. В. В. Чоп'як. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 672 с.
  • Клінічна імунологія / Бажора Ю. І. — Одеса: Одеський державний медичний університет, 2000. — 384 с.
  • Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / Андрєйчин М. А., Чоп'як В. В., Господарський І. Я. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.– 372 с.
  • Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / [Г. М. Дранік, О. С. Прилуцький, Ю. І. Бажора та ін.]; за ред. проф. Г. М. Драніка.- К.: Здоров'я, 2006.- 888 с.
  • Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / за редакцією В. П. Широбокова / видання 2-е. — Вінниця: нова книга, 2011. — 952 с.: іл. — ISBN 978-966-382-325-6
  • Мікробіологія з основами імунології: підруч. для вищ. мед. навч. закл. 3-4-го рівнів акред. / В. В. Данилейченко, Й. М. Федечко, О. П. Корнійчук. — 2-е вид., перероб. та допов. — К. : Медицина, 2009. — 392 c.
  • Посібник з лабораторної імунології / Л. Є. Лаповець, Б. Д. Луцик. — Львів, 2014. — 290 с.
  • Прикладна імунологія: [навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації] / Назар П. С., Шевченко О. О. — К. : Сталь, 2013. — 625 с. : іл., табл. — ISBN 978-617-676-023-8
  • Основи імунобіології / Р. П. Маслянко. — Львів: Вертикаль, 1999. — 472 с.
  • Імунологія: Підручник / Кохан І. — Київ-Торонто: Кобза, 1994. — 442 с.
  • Ветеринарна імунологія та імунопатологія / В. М. Апатенко. — К. « Урожай», 1994. — 128 с.
  • Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
  • Иммунология: В 3-х т. Пер. с англ. / Под ред. У. Пола.- М.: Мир, 1987—1988.
  • Клиническая иммунология и аллергология: В 3-х т. Пер. с нем. / Под ред. Л. Йегера.- М.: Медицина, 1990.
  • Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Г. Лолора-младшего, Т. Фишера, Д. Адельмана. Пер. с англ. — М.: Практика, 2000. — 806 с.
  • Общая иммунология: Учеб. пособие / Вершигора А. Е. — К.: Вища шк., 1990. — 736 с.
  • Руководство по алергологии и клинической иммунологии / Под ред. акад. РАМН Р. М. Хаитова и акад. АНТК Украины Т. В. Митиной. — Львов, 1997. — 303 с.

Посилання

Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Imunolo giya grec Imyhos imunos zdorov ya i grec logos logos slovo nauka galuz biomedichnih nauk sho vivchaye usi aspekti imunnoyi sistemi vsih organizmiv Zmist 1 Istoriya rozvitku 2 Rozdili imunologiyi 3 Predmet vivchennya 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya rozvitku RedaguvatiImunologiya zarodilas yak galuz medichnoyi mikrobiologiyi i pozicionuvalas yak vchennya pro nesprijnyatlivist organizmu do zahvoryuvan Pochatok rozvitku imunologiyi vidnositsya do kincya XVIII stolittya i pov yazanij z im yam Edvarda Dzhennera 1749 1823 sho vpershe vikoristav ridinu z puhiriv korov yachoyi vispi dlya uspishnoyi vakcinaciyi proti naturalnoyi vispi Luyi Paster 1822 1895 rozrobiv tehnologiyu atenuaciyi oslablennya patogennih mikrobiv Vin vigotoviv vakcini proti kuryachoyi holeri sibirki i skazu Illya Illich Mechnikov 1845 1916 vidkriv sho deyaki klitini bagatoklitinnih aktivno zahoplyuyut i peretravlyuyut mikrobiv i nazvav ce yavishe fagocitozom Paul Erlih 1854 1915 poyasniv antimikrobni vlastivosti krovi prisutnistyu antitil Do 1890 r zavdyaki robotam Emilya fon Beringa stalo vidomo sho u vidpovid na vprovadzhennya mikroorganizmiv abo yih toksiniv v organizmi viroblyayutsya zahisni rechovini sho otrimali nazvu antitil Roboti cogo uchenogo poklali pochatok vivchennyu mehanizmiv gumoralnogo imunitetu Rozvitok imunologiyi dovgij chas vidbuvavsya v ramkah mikrobiologichnoyi nauki i stosuvavsya lishe vivchennya nesprijnyatlivosti organizmu do infekcijnih agentiv Pochatok XX stolittya chas viniknennya inshoyi gilki imunologichnoyi nauki imunologiyi neinfekcijnoyi Vidpravnim momentom dlya rozvitku neinfekcijnoyi imunologiyi stalo viyavlennya Zhulem Borde ta N Chistovichem faktu viroblennya antitil v organizmi tvarini u vidpovid na vvedennya ne lishe mikroorganizmiv a vzagali chuzhoridnih agentiv Povne pereosmislennya roli imunitetu vidbulos v 60 h rokah HH st koli pid kerivnictvom anglijskogo imunologa Pitera Medavara bulo vidkrito zdatnist limfocitiv reaguvati na genetichno chuzhoridnij material navit za najmenshih oznak chuzhoridnosti Novij etap rozvitku imunologiyi pov yazanij takozh iz im yam vidatnogo avstralijskogo vchenogo Frenka Berneta Rozglyadayuchi imunitet yak reakciyu spryamovanu na diferenciaciyu vsogo svogo vid usogo chuzhogo vin pidnyav pitannya pro znachennya imunnih mehanizmiv u pidtrimci genetichnoyi cilisnosti organizmu v period individualnogo ontogenetichnogo rozvitku Same Bernet zvernuv uvagu na limfocit yak osnovnij uchasnik specifichnogo imunnogo reaguvannya davshi jomu nazvu immunocite Bernet peredbachiv a angliyec Piter Medavar i cheh Milan Gashek eksperimentalno pidtverdili stan protilezhnij imunnij reaktivnosti imunnu tolerantnist Krim togo Bernet vkazav na osoblivu rol timusa u formuvanni imunnoyi vidpovidi I nareshti Bernet zalishivsya v istoriyi imunologiyi yak tvorec klonalno selekcijnoyi teoriyi imunitetu Rozdili imunologiyi RedaguvatiImunologiyu podilyayut na infekcijnu taku sho vivchaye mehanizmi zahistu vid patogennih mikroorganizmiv ta neinfekcijnu ne pov yazana z agentami sho ye patogennimi Imunologiya vklyuchaye rozdili imunogenetika imunomorfologiya klitinna i molekulyarna imunologiya imunopatologiya alergologiya vivchaye autoimunni hvorobi i neadekvatni reakciyi imunnoyi sistemi alergiya giperchutlivist transplantacijna imunologiya vivchaye nesumisnist tkanin imunoonkologiya imunogematologiya imunologiya reprodukciyi imunologiya ontogenezu doslidzhuye vpliv imunitetu na individualnij rozvitok i zberezhennya antigennoyi stalosti evolyucijna j ekologichna imunologiya imunobiotehnologiya rozroblyaye imunologichni metodi utvorennya medichnih preparativ Klinichna imunologiya v shirokomu rozuminni praktichna imunologiya Predmet vivchennya RedaguvatiVivchaye funkcionuvannya imunnoyi sistemi yak v zdorovomu tak i v hvoromu stani avarijni rezhimi imunnoyi sistemi pri imunologichnih rozladah fizichni himichni ta fiziologichni harakteristiki komponentiv imunnoyi sistemi Krim togo imunologiya maye rizni zastosuvannya v bagatoh inshih disciplinah nauki Varto vidznachiti sho chi ne najbilshe imunologiya neobhidna pri transplantaciyi organiv zadlya peredbachennya mozhlivih naslidkiv peresadki Suchasna transplantologiya vikoristovuye bazis imunologiyi dlya bilsh efektivnogo procesu transplantaciyi hirurgichnogo metodu likuvannya sho polyagaye v peresadci recipiyentu organa abo inshogo anatomichnogo materialu vzyatogo u lyudini chi u tvarini a takozh riznomanitnih shtuchnih implantativ Avtotransplantaciya abo avtologichna transplantaciya recipiyent transplantata ye jogo donorom dlya samogo sebe Napriklad autotransplantaciya shkiri z neposhkodzhenih dilyanok na obpaleni shiroko zastosovuyetsya pri vazhkih opikah Autotransplantaciya kistkovogo mozku abo gemopoetichnih stovburovih klitin pislya visokodozovoyi protipuhlinnoyi himioterapiyi shiroko zastosovuyetsya pri lejkozah limfomah i chutlivih do himioterapiyi zloyakisnih puhlinah Gomotransplantaciya abo gomologichna transplantaciya donorom transplantata ye 100 genetichno i imunologichno identichnij recipiyentu odnoyajcevij bliznyuk recipiyenta Mabut u majbutnomu koli navchatsya klonuvati okremi tkanini i viroshuvati v laboratornih umovah cili organi lyudskogo tila iz zadanimi imunologichnimi harakteristikami vsi 100 transplantacij organiv budut gomologichnimi Allotransplantaciya abo geterologichnaya transplantaciya donorom transplantata ye genetichno i imunologichno inshij lyudskij organizm Ksenotransplantaciya abo mizhvidova transplantaciya transplantaciya organiv vid tvarini inshogo biologichnogo vidu nizh lyudina Literatura RedaguvatiKlinichna ta laboratorna imunologiya Nacionalnij pidruchnik Za red Kuznecovoyi L V Babadzhana V D Frolova V M Kiyiv Poligraf plyus 2012 922 s ISBN 978 966 8977 08 4 Imunologiya pidruchnik L V Kuznecova V D Babadzhan N V Harchenko ta in za red L V Kuznecova V D Babadzhan N V Harchenko Vinnicya TOV Merkyuri Podillya 2013 564 s Lekciyi z klinichnoyi imunologiyi dlya praktichnih likariv chastina 1 Chop yak V V Potomkina G O Gavrilyuk A M Lviv Vidavnictvo LNMU im Danila Galickogo 2010 226 s chitati on lajn Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Lekciyi z klinichnoyi imunologiyi ta alergologiyi dlya praktichnih likariv cikl lekcij chastina 2 Vibrani pitannya klinichnoyi imunologiyi ta alergologiyi Chop yak V V ta in Lviv Vidavnictvo LNMU im Danila Galickogo 2014 623 s Lekciyi z klinichnoyi imunologiyi ta alergologiyi dlya praktichnih likariv chastina 3 Vakcini ta imunomodulyatori Chop yak V V Lviv 2013 350 s Imunologiya Pidruch dlya biol spec vish navch zakl A Yu Vershigora Ye U Paster D V Kolibo ta in za zag red Ye U Paster K Visha shk 2005 599 s il Imunologiya Yakobisyak M Per z polskoyi za red prof V V Chop yak Vinnicya Nova kniga 2004 672 s Klinichna imunologiya Bazhora Yu I Odesa Odeskij derzhavnij medichnij universitet 2000 384 s Klinichna imunologiya ta alergologiya Pidruchnik Andryejchin M A Chop yak V V Gospodarskij I Ya Ternopil Ukrmedkniga 2005 372 s Klinichna imunologiya ta alergologiya Pidruchnik G M Dranik O S Priluckij Yu I Bazhora ta in za red prof G M Dranika K Zdorov ya 2006 888 s Medichna mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya pidruchnik dlya stud vish med navch zaklad za redakciyeyu V P Shirobokova vidannya 2 e Vinnicya nova kniga 2011 952 s il ISBN 978 966 382 325 6 Mikrobiologiya z osnovami imunologiyi pidruch dlya vish med navch zakl 3 4 go rivniv akred V V Danilejchenko J M Fedechko O P Kornijchuk 2 e vid pererob ta dopov K Medicina 2009 392 c Posibnik z laboratornoyi imunologiyi L Ye Lapovec B D Lucik Lviv 2014 290 s Prikladna imunologiya navch posib dlya stud vish med navch zakl IV rivnya akreditaciyi Nazar P S Shevchenko O O K Stal 2013 625 s il tabl ISBN 978 617 676 023 8 Osnovi imunobiologiyi R P Maslyanko Lviv Vertikal 1999 472 s Imunologiya Pidruchnik Kohan I Kiyiv Toronto Kobza 1994 442 s Veterinarna imunologiya ta imunopatologiya V M Apatenko K Urozhaj 1994 128 s Slovnik inshomovnih sliv za red O S Melnichuka K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi AN URSR 1974 Immunologiya V 3 h t Per s angl Pod red U Pola M Mir 1987 1988 Klinicheskaya immunologiya i allergologiya V 3 h t Per s nem Pod red L Jegera M Medicina 1990 Klinicheskaya immunologiya i allergologiya Pod red G Lolora mladshego T Fishera D Adelmana Per s angl M Praktika 2000 806 s Obshaya immunologiya Ucheb posobie Vershigora A E K Visha shk 1990 736 s Rukovodstvo po alergologii i klinicheskoj immunologii Pod red akad RAMN R M Haitova i akad ANTK Ukrainy T V Mitinoj Lvov 1997 303 s Posilannya RedaguvatiKresh kurs Imunologiya dlya chajnikiv Chastina 1 Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 2008 SUChASNA IMUNOLOGIYa KURS LEKCIJ Arhivovano 31 bereznya 2020 u Wayback Machine Ionov I A Suchasna imunologiya kurs lekcij I A Ionov T Ye Komisova O M Sukach O O Katerinich Harkiv ChP Petrov V V 2017 107 s Arhivovano 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Vnesok nobelivskih laureativ pochatku XX st u rozvitok molekulyarnoyi imunologiyi E Bering I I Mechnikov P Erlih Sh Rishe Zh Borde K Landshtejner V M Danilova R P Vinogradova S V Komisarenko Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine 2018 Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z medicini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imunologiya amp oldid 39049475