www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скобєльцин Дмитро Володимирович розмір зображення Народився 12 24 листопада 1892 Санкт Петербург Російська імперія 1 Пом

Скобєльцин Дмитро Володимирович

Скобєльцин Дмитро Володимирович
Народився 12 (24) листопада 1892
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 16 листопада 1990(1990-11-16) (97 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання
Новодівичий цвинтар : 

Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик, політик, викладач університету
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Галузь атомна фізика
Заклад Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
МДУ
Посада директор і депутат Верховної ради СРСР[d]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти Georgy Khristiansend
Членство Академія наук СРСР
Нагороди


 Скобєльцин Дмитро Володимирович у Вікісховищі

Дмитро Володимирович Скобєльцин (12 [24] листопада 1892, Петербург — 16 листопада 1990) — російський радянський фізик-експериментатор, фахівець в галузі космічних випромінювань та фізики високих енергій. Академік АН СРСР (1946). Депутат Верховної Ради СРСР 4—8-го скликань.

Біографія ред.

Могила Д. В. Скобєльцина на Новодівочому кладовищі Москви.

Син Володимира Володимировича Скобєльцина[ru]. Закінчив Тенішевське училище[ru] (1910) і Петроградський університет (1915). Наукову діяльність розпочав з вивчення ефекту Комптона в лабораторіях Петроградського університету і Політехнічного інституту (1916—1937). Працював у ленінградському Фізико-технічному інституті (1925—1939) і Паризькій лабораторії Марії Склодовської-Кюрі (1929—1931).

Професор Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова з 1940 року, навесні 1946 р. розпочав читання лекцій з курсу «Радіоактивний розпад і ядерні реакції» для студентів кафедри «Будова речовини». Однак, вже в травні 1946 р. Скобєльцин, за розпорядженням Ради Міністрів СРСР, був відряджений в Нью-Йорк відповідальним референтом Радянського представництва в Комісії Об'єднаних Націй з контролю над атомною енергією. Перебував відповідальним референтом в ООН аж до 1948 року.

У 1948—1960 роках — директор НДІЯФ МДУ. Директор Фізичного інституту ім. П. Н. Лебедєва РАН (1951—1972). Член-кореспондент АН СРСР (1939). Академік АН СРСР (1946). Член-кореспондент Французької академії наук (1943).

Був одним з академіків АН СРСР, які підписали в 1973 році лист вчених в газету «Правда» з засудженням «поведінки академіка О. Д. Сахарова». У листі Сахарова звинуватили в тому, що він «виступив з низкою заяв, які ганьблять державний устрій, зовнішню і внутрішню політику Радянського Союзу», а його правозахисну діяльність академіки оцінювали як таку, що «ганьбить честь і гідність радянського вченого».

Д. В. Скобєльцин похований на Новодівочому кладовищі в Москві.

Наукові інтереси ред.

Основні праці з фізики атомного ядра та фізики космічних променів. Першим використав газову камеру Вільсона, вміщену в магнітне поле, для кількісного дослідження Комптон-ефекту і космічних променів. У 1927—1929 роках відкрив заряджені частинки космічних променів і встановив їх появу генетично пов'язаними групами (зливами), заклавши тим самим основи фізики частинок високих енергій. В цих експериментах вперше зареєстрував позитрони, хоча і не зміг довести їх природу (що зробив пізніше Карл Андерсон. З 1945 року займався дослідженням широких атмосферних злив космічних променів. Відкрив спільно з учнями утворення електронно-ядерних злив і ядерно-каскадний процес (Сталінська премія, 1951).

Монографії ред.

  • Скобельцын Д. В. Космические лучи, Л. — М., 1936
  • Скобельцын Д. В. Парадокс близнецов в теории относительности, — М., 1966

Нагороди ред.

Громадська діяльність ред.

Пам'ять ред.

Примітки ред.

  1. Скобельцын Дмитрий Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Разом з М. Р. Мещеряковим[ru].
  4. Експертом.
  5. Читання лекцій з курсу «Радіоактивний розпад і ядерні реакції» продовжив І. М. Франк.
  6. Матеріали про Сахарова [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] з «Хроніки поточних подій» № 30, 31.12.1973.
  7. Лист членів Академії наук СРСР // «Правда», 29.08.1973.
  8. Могила Д. В. Скобельцына на Новодівичому кладовищі
  9. Біографічні відомості на сайті ІС АРАН
  10. . Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 30 березня 2019. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
rozmir zobrazhennya Skobyelcin Dmitro VolodimirovichNarodivsya 12 24 listopada 1892 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer 16 listopada 1990 1990 11 16 2 97 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannya Novodivichij cvintar Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist fizik politik vikladach universitetuAlma mater fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetudGaluz atomna fizikaZaklad Fizichnij institut imeni P M Lebedyeva MDUPosada direktor i deputat Verhovnoyi radi SRSR d Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukAspiranti doktoranti Georgy KhristiansendChlenstvo Akademiya nauk SRSRNagorodi Skobyelcin Dmitro Volodimirovich u VikishovishiDmitro Volodimirovich Skobyelcin 12 24 listopada 1892 Peterburg 16 listopada 1990 rosijskij radyanskij fizik eksperimentator fahivec v galuzi kosmichnih viprominyuvan ta fiziki visokih energij Akademik AN SRSR 1946 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 8 go sklikan Zmist 1 Biografiya 2 Naukovi interesi 3 Monografiyi 4 Nagorodi 5 Gromadska diyalnist 6 Pam yat 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya red nbsp Mogila D V Skobyelcina na Novodivochomu kladovishi Moskvi Sin Volodimira Volodimirovicha Skobyelcina ru Zakinchiv Tenishevske uchilishe ru 1910 i Petrogradskij universitet 1915 Naukovu diyalnist rozpochav z vivchennya efektu Komptona v laboratoriyah Petrogradskogo universitetu i Politehnichnogo institutu 1916 1937 Pracyuvav u leningradskomu Fiziko tehnichnomu instituti 1925 1939 i Parizkij laboratoriyi Mariyi Sklodovskoyi Kyuri 1929 1931 Profesor Moskovskogo derzhavnogo universitetu im M V Lomonosova z 1940 roku navesni 1946 r rozpochav chitannya lekcij z kursu Radioaktivnij rozpad i yaderni reakciyi dlya studentiv kafedri Budova rechovini Odnak vzhe v travni 1946 r Skobyelcin za rozporyadzhennyam Radi Ministriv SRSR buv vidryadzhenij v Nyu Jork 3 vidpovidalnim referentom 4 Radyanskogo predstavnictva v Komisiyi Ob yednanih Nacij z kontrolyu nad atomnoyu energiyeyu 5 Perebuvav vidpovidalnim referentom v OON azh do 1948 roku U 1948 1960 rokah direktor NDIYaF MDU Direktor Fizichnogo institutu im P N Lebedyeva RAN 1951 1972 Chlen korespondent AN SRSR 1939 Akademik AN SRSR 1946 Chlen korespondent Francuzkoyi akademiyi nauk 1943 Buv odnim z akademikiv AN SRSR yaki pidpisali v 1973 roci list vchenih v gazetu Pravda z zasudzhennyam povedinki akademika O D Saharova U listi Saharova zvinuvatili v tomu sho vin vistupiv z nizkoyu zayav yaki ganblyat derzhavnij ustrij zovnishnyu i vnutrishnyu politiku Radyanskogo Soyuzu a jogo pravozahisnu diyalnist akademiki ocinyuvali yak taku sho ganbit chest i gidnist radyanskogo vchenogo 6 7 D V Skobyelcin pohovanij na Novodivochomu kladovishi v Moskvi 8 Naukovi interesi red Osnovni praci z fiziki atomnogo yadra ta fiziki kosmichnih promeniv Pershim vikoristav gazovu kameru Vilsona vmishenu v magnitne pole dlya kilkisnogo doslidzhennya Kompton efektu i kosmichnih promeniv U 1927 1929 rokah vidkriv zaryadzheni chastinki kosmichnih promeniv i vstanoviv yih poyavu genetichno pov yazanimi grupami zlivami zaklavshi tim samim osnovi fiziki chastinok visokih energij V cih eksperimentah vpershe zareyestruvav pozitroni hocha i ne zmig dovesti yih prirodu sho zrobiv piznishe Karl Anderson Z 1945 roku zajmavsya doslidzhennyam shirokih atmosfernih zliv kosmichnih promeniv Vidkriv spilno z uchnyami utvorennya elektronno yadernih zliv i yaderno kaskadnij proces Stalinska premiya 1951 Monografiyi red Skobelcyn D V Kosmicheskie luchi L M 1936 Skobelcyn D V Paradoks bliznecov v teorii otnositelnosti M 1966Nagorodi red Geroj Socialistichnoyi Praci 13 03 1969 shist ordeniv Lenina 29 10 1949 19 09 1953 23 11 1962 13 03 1969 02 12 1972 17 09 1975 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 24 11 1982 9 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 04 11 1944 10 06 1945 medali Leninska premiya 1982 10 za cikl robit Doslidzhennya pervinnogo kosmichnogo viprominyuvannya nadvisokoyi energiyi 1947 1980 Stalinska premiya pershogo stupenya 1951 za vidkrittya i vivchennya elektronno yadernih zliv i yaderno kaskadnogo procesu v kosmichnih promenyah vikladeni u seriyi statej opublikovanih u zhurnalah Dopovidi Akademiyi nauk SRSR Zhurnal eksperimentalnoyi i teoretichnoyi fiziki i Visnik Akademiyi nauk SRSR 1949 1950 Zolota medal imeni S I Vavilova ru AN SRSR 1952 Gromadska diyalnist red Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 4 8 go sklikan U 1950 1955 rr Golova Komitetu z Mizhnarodnih Stalinskih premij Uchasnik Pagvoskogo ruhu vchenih za mirPam yat red Naukovo doslidnij institut yadernoyi fiziki im D V SkobyelcinaPrimitki red Skobelcyn Dmitrij Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Razom z M R Mesheryakovim ru Ekspertom Chitannya lekcij z kursu Radioaktivnij rozpad i yaderni reakciyi prodovzhiv I M Frank Materiali pro Saharova Arhivovano 15 sichnya 2018 u Wayback Machine z Hroniki potochnih podij 30 31 12 1973 List chleniv Akademiyi nauk SRSR Pravda 29 08 1973 Mogila D V Skobelcyna na Novodivichomu kladovishi Biografichni vidomosti na sajti IS ARAN Avtobiografiya Skobelcyna Arhiv originalu za 22 grudnya 2007 Procitovano 30 bereznya 2019 Literatura red Dmitrij Vladimirovich Skobelcyn K shestidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1953 T 49 S 296 299 V I Veksler Dmitrij Vladimirovich Skobelcyn K semidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1962 T 78 S 539 544 N G Basov S N Vernov A I Isakov Dmitrij Vladimirovich Skobelcyn K vosmidesyatiletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1972 T 108 S 771 772 N G Basov i dr Dmitrij Vladimirovich Skobelcyn K devyanostoletiyu so dnya rozhdeniya UFN 1982 T 138 S 535 536 A M Baldin ru i dr Pamyati Dmitriya Vladimirovicha Skobelcyna UFN 1991 T 161 S 183 186 K 120 letiyu so dnya rozhdeniya akademika D V Skobelcyna UFN 2013 T 183 S 423 444 Hramov Yu A 1175 Skobelcyn Dmitrij Vladimirovich Fiziki G Zacepin ru G Hristiansen ru Dmitrij Vladimirovich Skobelcyn Physics Today maj 1992 str 74 76 Dolgaya zhizn uchenogo G T Zacepin I L Rozental A E Chudakov Zhurnal ELLFI Posilannya red Personalna storinka Dmitra Volodimirovicha Skobyelcina na oficijnomu sajti RAN ros Biografichni vidomosti na sajti IS ARAN Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skobyelcin Dmitro Volodimirovich amp oldid 37452347