Тісульський округ Тісу льський округ рос Тисульский район адміністративна одиниця муніципальний округ Кемеровської облас

Тісу́льський округ (рос. Тисульский район) — адміністративна одиниця, муніципальний округ Кемеровської області Російської Федерації.

Тісульський округ

Тисульский округ

Герб Тісульського округу

Прапор Тісульського округу

Основні дані

Суб'єкт Російської Федерації:

Кемеровська область

Утворений:

1924

Населення:

20413 осіб (2019)

Площа:

8083,60 км²

Густота населення:

2,53 осіб/км²

Населені пункти та поселення

Адміністративний центр:

смт Тісуль

Кількість смт:

3

Кількість сіл та присілків:

20

Кількість селищ:

14

Влада

Адміністративний центр — селище міського типу Тісуль. Відстань до обласного центру м. Кемерово — 250 км, пов'язаний із ним автомобільним сполученням.

Географія Редагувати

Округ розташований на північному сході Кемеровської області. 59,5 % території району — лісоресурсів Держфонду.

Північно-західна частина Тісульського округу — це лісостеп, південно-східна — тайга, через яку проходять відроги Кузнецького Алатау. Велика територія рясніє озерами (Берчикуль, Піщане, Пусте, Качине), річками (Кія, Дудет, Урюп та інші). В межах округу розміщується мараловий зоологічний заказник, а також державний заповідник «Кузнецький Алатау».

Історія Редагувати

Тісульський округ має давню історію. За даними археологів, перші поселення на його території виникли в IV—III століттях до н. е. На території округу виявлено пам'ятки епохи неоліту, бронзової та ранньої залізної доби. Серед них — неолітичні стоянки й поселення, велика кількість курганних могильників андроновської та тагарської археологічних культур. Знахідки, знайдені археологами, в результаті розкопок дозволяють простежити історію матеріального виробництва протягом тисячоліть. Всього на території округу виявлено 92 археологічних пам'ятки. Найвідоміші з них: Могильник Ягуней на березі річки Ягуней, розташований в полі — між селами Тамбар і Пичугино, серебряковський могильник, Тісульський могильник та інші пам'ятники тагарської культури.

В XIV–XVIII ст. територія Тісульського округу належала поліетнічній конфедерації кочових народів Південного Сибіру під назвою Хонгорай.

Визначною пам'яткою окргу є місце, де знаходиться так званий Каштацький острог. Він був побудований в 1698 році для захисту від набігів кочівників сріблоплавильного заводу. Відкриття срібної руди посланцем Петра I рудознавцем Олександром Левандіані 1697 року послужило початком зародження гірничої промисловості в окрузі. І хоча, завод був ліквідований в 1700 році, є припущення, що рудошукачі дали початок майбутньому селищу Тісуль, яке знаходилося за 5-6 км від острогу в місці злиття річок Каштак і Тісулька. Своє літочислення селище веде з 1783 року, до цієї дати відноситься перша згадка про нього в документах томського архіву.

20 березня 1931 року був утворений Маріїнсько-Тайгинський район з центром у селищі Центральний, при цьому окремо існував Тісульський район з центром у селі Тісуль. До його складу увійшли північний схід Кропивинського району, південна частина Маріїнського району та південна частина Тісульського району.

2 лютого 1935 року до складу району передані Табарська та Тісульська сільради Тяжинського району. Одночасно центр Маріїнсько-Тайгинського району переїхав до селища Тісуль і район був перейменований в Тісульський район. 28 вересня 1937 року Західносибірський край поділений на Новосибірську область та Алтайський край, район перейшов до складу першої. 26 січня 1943 року район перейшов до складу нововиділеної Кемеровської області.

1 лютого 1963 року район був поділений на Тісульський промисловий район та Тісульський сільський район. 10 червня 1963 року Тісульський сільський район був ліквідований, територія відійшла до складу Тяжинського району. 11 січня 1965 року Тісульський промисловий район перетворено в Тісульський район.

Станом на 2002 рік район поділявся на 2 селищні та 13 сільських рад:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	К-ть НП	Населені пункти
Берікульська селищна рада	-	1536	3	смт Берікульський, селища Московка, Новий Берікуль
Білогорська селищна рада	-	3540	1	смт Білогорськ
Комсомольська селищна рада	-	2631	1	смт Комсомольськ
Макаракська селищна рада	-	648	2	смт Макаракський, селище Велика Натальєвка
Тісульська селищна рада	-	9777	2	смт Тісуль, селище Ржавчик
Центральська селищна рада	-	793	1	смт Центральний
Берчикульська сільська рада	-	455	3	села Великий Берчикуль, Городок, селище Смичка
Вознесенська сільська рада	-	1032	3	село Великий Барандат, присілки Вознесенка, Усть-Барандат
Дворниковська сільська рада	-	308	1	присілок Дворниково
Кайчацька сільська рада	-	581	3	присілки Антоново, Байла, Кайчак
Куликовська сільська рада	-	687	2	село Куликовка, присілок Новоівановка
Колбинська сільська рада	-	482	1	село Колба
Листвянська сільська рада	-	595	1	присілок Листвянка
Серебряковська сільська рада	-	739	1	присілок Серебряково
Солдаткинська сільська рада	-	1307	3	селища Камінь-Садат, Полуторник, Яковлевка
Тамбарська сільська рада	-	1655	5	села Солдаткино, Тамбар, селища Кінжир, Новогеоргієвка, присілок Большепичугино
Третьяковська сільська рада	-	389	1	село Третьяково
Усть-Колбинська сільська рада	-	591	1	село Усть-Колба
Утинська сільська рада	-	725	2	селище Утинка, присілок Кондрашка

17 грудня 2004 року район перетворено в Тісульський муніципальний район, усі селищні та сільські ради перетворено в міські та сільські поселення. 7 жовтня 2020 року район перетворено в Тісульський муніципальний округ, при цьому були ліквідовані усі поселення.


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	К-ть НП	Населені пункти
Білогорське міське поселення	1377,33	3278	2593	1	смт Білогорськ
Комсомольське міське поселення	982,49	2872	2402	3	смт Комсомольськ, селища Велика Натальєвка, Макаракський
Тісульське міське поселення	32,70	9304	7673	2	смт Тісуль, селище Ржавчик
Берікульське сільське поселення	589,25	1029	784	3	селища Берікульський, Московка, Новий Берікуль
Великобарандатське сільське поселення	266,74	825	630	3	село Великий Барандат, присілки Вознесенка, Усть-Барандат
Куликовське сільське поселення	307,96	1040	878	3	села Колба, Куликовка, присілок Новоівановка
Листвянське сільське поселення	173,44	1049	942	2	село Уть-Колба, присілок Листвянка
Полуторниківське сільське поселення	1391,37	1143	880	3	селища Камінь-Садат, Полуторник, Яковлевка
Серебряковське сільське поселення	169,57	640	507	1	присілок Серебряково
Тамбарське сільське поселення	476,80	1377	1100	5	села Солдаткино, Тамбар, селища Кінжир, Новогеоргієвка, присілок Большепичугино
Третьяковське сільське поселення	315,60	1081	908	5	село Третьяково, присілки Антоново, Байла, Дворниково, Кайчак
Утинське сільське поселення	412,35	962	781	5	села Великий Берчикуль, Городок, селища Смичка, Утинка, присілок Кондрашка
Центральське сільське поселення	1588,00	445	335	1	селище Центральне

Населення Редагувати

Населення — 20413 осіб (2019; 25045 в 2010, 28471 у 2002).

Населені пункти Редагувати


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Антоново, присілок	132	77
2	Байла, присілок	140	94
3	Берікульський, селище	956	694
4	Білогорськ, селище міського типу	3540	3278
5	Большепичугино, присілок	293	199
6	Велика Натальєвка, селище	195	136
7	Великий Барандат, село	720	590
8	Великий Берчикуль, село	289	230
9	Вознесенка, присілок	191	135
10	Городок, село	56	37
11	Дворниково, присілок	308	291
12	Кайчак, присілок	309	270
13	Камінь-Садат, селище	31	9
14	Кінжир, селище	35	27
15	Колба, село	482	419
16	Комсомольськ, селище міського типу	2631	2294
17	Кондрашка, присілок	242	205
18	Куликовка, село	649	620
19	Листвянка, присілок	595	535
20	Макаракський, селище	453	442
21	Московка, селище	182	108
22	Новий Берікуль, селище	398	227
23	Новогеоргієвка, селище	14	3
24	Новоівановка, присілок	38	1
25	Полуторник, селище	1269	1134
26	Ржавчик, селище	293	255
27	Серебряково, присілок	739	640
28	Смичка, село	110	49
29	Солдаткино, село	108	71
30	Тамбар, село	1205	1077
31	Тісуль, селище міського типу	9484	9049
32	Третьяково, село	389	349
33	Усть-Барандат, присілок	121	100
34	Усть-Колба, село	591	514
35	Утинка, селище	483	441
36	Центральний, селище	793	445
37	Яковлевка, селище	7	0

Господарство Редагувати

Є підприємства гірничої та лісової промисловості. Багато золота, але його не добувають. Розробляється Барандатське вугільне родовище.

Примітки Редагувати

Закон Кемеровской области - Кузбасса от 17 декабря 2004 г. № 104-ОЗ «О статусе и границах муниципальных образований» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/4200202010090003?index=0&rangeSize=1^{[недоступне посилання]}
Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/kemerovskaja.htm
http://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/kemerovskaja.htm
З них росіяни — 86 %.

[1] Закон Кемеровской области - Кузбасса от 17 декабря 2004 г. № 104-ОЗ «О статусе и границах муниципальных образований» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)

[2] http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/4200202010090003?index=0&rangeSize=1^{[недоступне посилання]}

[rus-census2019-3] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[4] ttp://pop-stat.mashke.org/russia-census-2010/kemerovskaja.htm

[5] ttp://pop-stat.mashke.org/russia-census-2002/kemerovskaja.htm

[6] З них росіяни — 86 %.