www.wikidata.uk-ua.nina.az

Саяни Сая ни Сая н або Сая нські го ри рос Саяны монг Соёны нуруу гірська країна на Півдні Сибіру в Росії і півночі Монг

Саяни

Сая́ни, Сая́н або Сая́нські го́ри (рос. Саяны, монг. Соёны нуруу) — гірська країна на Півдні Сибіру в Росії і півночі Монголії. У Російській Федерації гори займають південні райони Красноярського краю та Іркутської області, а також північну частину Туви і західну частину Бурятії. Саян складається з численних хребтів, що утворюють велику вигнуту на півночі дугу, завширшки до 150—200 км. Саяни заведено поділяти на Західний Саян і Східний Саян.

Саяни

рос. Саяны ,
монг. Соёны нуруу
Гора Мунку-Сардик
Гора Мунку-Сардик
Країна  Росія,
 Монголія
Довжина 850 км
Ширина 150—200 км
Найвища точка гора Мунку-Сардик
 - координати 51°45′00″ пн. ш. 100°30′00″ сх. д. / 51.75000° пн. ш. 100.50000° сх. д. / 51.75000; 100.50000
 - висота 3 491 м
Розташування Саян на мапі Східного Сибіру
Розташування Саян на мапі Східного Сибіру
 Саяни у Вікісховищі

Координати: 65°47′54″ пн. ш. 90°58′28″ сх. д. / 65.79833° пн. ш. 90.97444° сх. д. / 65.79833; 90.97444

Хребти Східного Саяну з вершиною гори Мунку-Сардик на тлі

Західний Саян Редагувати

Мапа Саян (за УРЕ, Том 10, 1983)

Західний Саян простягається на 600 км у північно-східному напрямі від верхів'я р. Малого Абакану до р. Казиру, де він з'єднується зі Східним Саяном.

Найбільші хребти: Саянський, Куртушибінський, Єргак-Таргак-Тайга. Висоти — від 1500 до 3121 м (гора Кизил-Тайга).

Хребти розчленовані глибокими міжгірними улоговинами, що лежать на висоті 400—800 м.

Східний Саян Редагувати

Східний Саян простягається у південно-східному напрямі майже на 1000 км, від лівобережжя Єнісею до Тункінської улоговини.

Складається з невисоких (до 1500 м) плескатих гірських масивів — білогір'їв (Канське Білогір'я, Манське Білогір'я) та високих хребтів (Крижина, Удінський, Окинський тощо).

Найвища точка Східного Саяну й всієї гірської системи — гора Мунку-Сардик (3491 м).

У Східному Саяні поширена багаторічна мерзлота; відкрито близько 100 льодовиків загальною площею 30 км².

Геологія і корисні копалини Редагувати

Саяни сформувалися у Каледонську складчастість.

Західний Саян складений переважно з кристалічних сланців, пісковиків, ефузивних гірських порід, прорваних інтрузіями гранітів, Східний — із гнейсів, сланців, кварцитів, базальтів.

З корисних копалин є залізна й мідна руди, золото, ртуть, графіт, слюда.

Численні мінеральні джерела.

Клімат Редагувати

Клімат Саян різко континентальний.

Пересічна температура січня — від −20 °C в горах до −30 °C в улоговинах, липня — відповідно від +10 °C до +20 °C.

Річна кількість опадів на найвищих хребтах досягає 1000—1200 мм, у зниженнях — 300—350 мм.

Географія і природа Редагувати

Річки Саянів належать до басейну Єнісею.

Улоговини й підніжжя гір зайняті степами, схили до висот 1600 м на Заході і 2100 м на Сході — темнохвойною тайгою, вище — альпійськими луками і тундрою.

Характерні представники тваринного світу лісів Саяну — лось, марал, бурий ведмідь, соболь, вивірка звичайна, колонок, лисиця руда; з птахів — тетерев, куріпка, рябчик тощо. На степових ділянках зустрічаються хом'яки, тушкани, ховрахи тощо.

Саяни й людина Редагувати

Народи Саян та Алтаю

Саяни здавна залюднені — корінними їх насельниками є як представники тюркських народів (хакаси, тофалари, тувинці), так і монгольських (буряти).

Важливе економічне значення, зокрема і для традиційного господарства, мають цінні лісові ресурси, гірські пасовища та мисливсько-промислові угіддя Саян.

У міжгірних улоговинах — землеробство (яра пшениця, ячмінь, жито, овес), розвивається садівництво.

Джерела та література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саяни

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saya ni Saya n abo Saya nski go ri ros Sayany mong Soyony nuruu girska krayina na Pivdni Sibiru v Rosiyi i pivnochi Mongoliyi U Rosijskij Federaciyi gori zajmayut pivdenni rajoni Krasnoyarskogo krayu ta Irkutskoyi oblasti a takozh pivnichnu chastinu Tuvi i zahidnu chastinu Buryatiyi Sayan skladayetsya z chislennih hrebtiv sho utvoryuyut veliku vignutu na pivnochi dugu zavshirshki do 150 200 km Sayani zavedeno podilyati na Zahidnij Sayan i Shidnij Sayan Sayaniros Sayany mong Soyony nuruuGora Munku SardikGora Munku SardikKrayina Rosiya MongoliyaDovzhina 850 kmShirina 150 200 kmNajvisha tochka gora Munku Sardik koordinati 51 45 00 pn sh 100 30 00 sh d 51 75000 pn sh 100 50000 sh d 51 75000 100 50000 visota 3 491 mRoztashuvannya Sayan na mapi Shidnogo SibiruRoztashuvannya Sayan na mapi Shidnogo Sibiru Sayani u VikishovishiKoordinati 65 47 54 pn sh 90 58 28 sh d 65 79833 pn sh 90 97444 sh d 65 79833 90 97444 Hrebti Shidnogo Sayanu z vershinoyu gori Munku Sardik na tli Zmist 1 Zahidnij Sayan 2 Shidnij Sayan 3 Geologiya i korisni kopalini 4 Klimat 5 Geografiya i priroda 6 Sayani j lyudina 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaZahidnij Sayan Redaguvati nbsp Mapa Sayan za URE Tom 10 1983 Dokladnishe Zahidnij SayanZahidnij Sayan prostyagayetsya na 600 km u pivnichno shidnomu napryami vid verhiv ya r Malogo Abakanu do r Kaziru de vin z yednuyetsya zi Shidnim Sayanom Najbilshi hrebti Sayanskij Kurtushibinskij Yergak Targak Tajga Visoti vid 1500 do 3121 m gora Kizil Tajga Hrebti rozchlenovani glibokimi mizhgirnimi ulogovinami sho lezhat na visoti 400 800 m Shidnij Sayan RedaguvatiDokladnishe Shidnij SayanShidnij Sayan prostyagayetsya u pivdenno shidnomu napryami majzhe na 1000 km vid livoberezhzhya Yeniseyu do Tunkinskoyi ulogovini Skladayetsya z nevisokih do 1500 m pleskatih girskih masiviv bilogir yiv Kanske Bilogir ya Manske Bilogir ya ta visokih hrebtiv Krizhina Udinskij Okinskij tosho Najvisha tochka Shidnogo Sayanu j vsiyeyi girskoyi sistemi gora Munku Sardik 3491 m U Shidnomu Sayani poshirena bagatorichna merzlota vidkrito blizko 100 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 30 km Geologiya i korisni kopalini RedaguvatiSayani sformuvalisya u Kaledonsku skladchastist Zahidnij Sayan skladenij perevazhno z kristalichnih slanciv piskovikiv efuzivnih girskih porid prorvanih intruziyami granitiv Shidnij iz gnejsiv slanciv kvarcitiv bazaltiv Z korisnih kopalin ye zalizna j midna rudi zoloto rtut grafit slyuda Chislenni mineralni dzherela Klimat RedaguvatiKlimat Sayan rizko kontinentalnij Peresichna temperatura sichnya vid 20 C v gorah do 30 C v ulogovinah lipnya vidpovidno vid 10 C do 20 C Richna kilkist opadiv na najvishih hrebtah dosyagaye 1000 1200 mm u znizhennyah 300 350 mm Geografiya i priroda RedaguvatiRichki Sayaniv nalezhat do basejnu Yeniseyu Ulogovini j pidnizhzhya gir zajnyati stepami shili do visot 1600 m na Zahodi i 2100 m na Shodi temnohvojnoyu tajgoyu vishe alpijskimi lukami i tundroyu Harakterni predstavniki tvarinnogo svitu lisiv Sayanu los maral burij vedmid sobol vivirka zvichajna kolonok lisicya ruda z ptahiv teterev kuripka ryabchik tosho Na stepovih dilyankah zustrichayutsya hom yaki tushkani hovrahi tosho Sayani j lyudina Redaguvati nbsp Narodi Sayan ta AltayuSayani zdavna zalyudneni korinnimi yih naselnikami ye yak predstavniki tyurkskih narodiv hakasi tofalari tuvinci tak i mongolskih buryati Vazhlive ekonomichne znachennya zokrema i dlya tradicijnogo gospodarstva mayut cinni lisovi resursi girski pasovisha ta mislivsko promislovi ugiddya Sayan U mizhgirnih ulogovinah zemlerobstvo yara pshenicya yachmin zhito oves rozvivayetsya sadivnictvo nbsp Zahidnij Sayan hrebet Yergaki pik Zvozdnij Zoryanij nbsp Zahidnij Sayan hrebet Yergaki ozero Gornih Duhov Girskih duhiv nbsp Zahidnij Sayan hrebet Yergaki visyacha skelya nbsp Zahidnij Sayan Sayano Shushenskij biosfernij zapovidnik richka Yenisej nbsp Shidnij Sayan vodospad na richci Urik nbsp Shidnij Sayan Derzhavnij prirodnij zapovidnik Stovpi nbsp Shidnij Sayan osinnij lis u Buryatiya nbsp Strumok na perevali Bujbinskij v SayanahDzherela ta literatura Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sayani Zyemcov O O Sayani Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 10 K 1983 stor 47 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 Goro Komatsu Sergei G Arzhannikov et al Quaternary paleolake formation and cataclysmic Flooding along the upper Yenisei River Klimat lyod voda landshafty Encyclopaedia Britannica Sayan Mountains mountains Asia angl Geograficheskaya enciklopediya Sayany ros Posilannya RedaguvatiSayani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sayani amp oldid 36647153