| Єнісей | |
|---|---|
| | |
| | |
| 71°49′46″ пн. ш. 82°42′57″ сх. д. / 71.82970000002778477° пн. ш. 82.7161000000277795° сх. д. | |
| Витік | злиття Великого та Малого Єнісею, м. Кизил |
| • координати | 51°43′41″ пн. ш. 94°27′07″ сх. д. / 51.72806° пн. ш. 94.45194° сх. д. |
| • висота, м | 619,5 м |
| Гирло | Карське море |
| • координати | 71°49′46″ пн. ш. 82°42′57″ сх. д. / 71.82944° пн. ш. 82.71583° сх. д. |
| • висота, м | 0 м |
| Басейн | Карське море → Північний Льодовитий океан |
| Країни: | Монголія, Росія |
| Прирічкові країни: | Монголія, Росія |
| Регіон | Тива, Хакасія, Красноярський край |
| Довжина | 3487 (4287) км |
| Площа басейну: | 2 580 000 км² |
| Середньорічний стік | 19 800 м³/с |
| Притоки: | Ангара (пр), Підкам'яна Тунгуска (пр), Нижня Тунгуска (пр) |
| Водойми в руслі | Саяно-Шушенське водосховище і Красноярське водосховище |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Єнісе́й (монг. Енисей мөрөн, тув. Улуг-Хем — «велика річка», евенк. Іонессі — «велика вода», хак. Ким, кет. Хук, ненець. Енся’ ям’) — річка в Сибіру, назва від древньокиргизького Ене-Сай — «мати-річка», впадає до Карського моря басейну Північного Льодовитого океану.
Географія Редагувати
Одна з найбільших річок світу: довжина від місця злиття Великого Єнісею й Малого Єнісею — 3487 км, від джерел Малого Єнісею — 4287 км, від джерел Великого Єнісею — 4092 км, від джерела Ідера → Селенги — 5075 (5550) км.
Витрати води 19 800 м³/с. За величиною стоку (624 км³) Єнісей посідає 1-ше місце серед річок Росії. За площею басейну (2580 тис. км²) — 2-ге місце серед річок Росії (після Обі) і 7-ме місце серед річок світу. Для басейну Єнісею характерна різка асиметричність: його правобережна частина значно більша лівобережної (85 % і 15 %).
Єнісей є природною межею між Західним та Східним Сибіром. Лівобережжям Єнісею закінчується величезна Західносибірська рівнина, а правобережжя є царством гірської тайги (гори Південного Сибіру і більша частина Середньосибірського плоскогір'я). Від Саян до Північного Льодовитого океану Єнісей проходить через всі кліматичні зони Сибіру.
Гідроелектростанції: Красноярська ГЕС, Саяно-Шушенська ГЕС, Майнська ГЕС.
Наприкінці XIX ст. було побудовано Об-Єнісейський канал[ru], що з'єднав Об з Єнісеєм. Наразі канал не використовується і занедбаний.
Гідрографія Редагувати
Єнісей відноситься до річок змішаного живлення, частка снігового живлення трохи менше 50 %, дощового — 36—38 %, підземного у верхів'ях — до 16 %, до гирла вона зменшується. Замерзання Єнісею починається в низов'ях (початок жовтня). Для Єнісею характерні інтенсивне утворення шуги й осінній льодохід. Льодостав у низов'ях з кінця жовтня, в середній течії та біля Красноярська — в середині листопада, в гірській частині — в кінці листопада і грудні. На окремих ділянках у руслі виникають потужні полії.
Для більшої частини Єнісею характерна розтягнута весняна повінь і літні паводки, взимку різке скорочення стоку (але рівень води падає повільно через розвиток зажорів). Для верхів'їв характерна розтягнута весняно-літня повінь. Повінь на Єнісеї починається в травні, іноді в квітні, на середньому Єнісеї дещо раніше, ніж на верхньому, на нижньому — в середині травня і на початку червня. Весняний льодохід супроводжується заторами. Розмах коливань рівня Єнісею в верхів'ях 5—7 м у розширеннях і 15—16 м у звуженнях, у нижній течії він більше (28 м біля Курейки), до гирла зменшується (11,7 м біля Усть-Порта).
Витрата води на початку Єнісею, біля Кизила, становить 1009 м³/с, у районі Саяногорська 1484 м³/с, коло Красноярської ГЕС — 2723 м³/с, у районі Красноярська — 2864 м³/с, біля Єнісейська — 7724 м³/с, після впадання Підкам'яної Тунгуски — 10 768 м³/с, біля Ігарки — 18 395 м³/с.
За величиною стоку (624 км³) Єнісей займає перше місце серед річок Росії. Середньорічна витрата води в гирлі 19 800 м³/с, максимальна витрата біля Ігарки 154 000 м³/с. Єнісей також переносить у Карське море близько 10,5 млн тонн алювію щорічно.
Основні притоки Єнісею Редагувати
- Ліві притоки : Хемчик, Кантегир, Абакан, Кем, Кас, Сим, Дубчес, Єлогуй, Турухан, Мала Хета, Велика Хета, Танама.
- Праві притоки : Ус, Кебеж, Туба, Сида, Сісім, Мана, Кан, Ангара, Великий Піт, Підкам'яна Тунгуска, Бахта, Нижня Тунгуска, Курейка, Хантайка, Дудінка та інші.
Населені пункти Редагувати
Міста на Єнісеї (розташування вниз за течією): Кизил, Шагонар, Саяногорськ, Мінусінськ, Абакан, Дивногорськ, Красноярськ, Сосновоборськ, Желєзногорськ, Лісосибірськ, Єнісейськ, Ігарка, Дудінка.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
- Найдовші річки Росії
- 15804 Єнісей — астероїд, названий ім'ям річки.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- Yenisey At Igarka. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 8 квітня 2017.
Посилання Редагувати
- (рос.)
- Yenisey River (river, Russia) [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Енисей [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.] БСЭ (рос.)
- Фотографії річки Єнісей — Фотогалерея Енисейского пароплавства [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Фотографії Єнісею [ 28 грудня 2007 у Wayback Machine.](рос.)