www.wikidata.uk-ua.nina.az

Огарков Микола Васильович Мико ла Васи льович Ога рков 17 30 жовтня 1917 19171030 село Молоково Тверська губернія тепер

Огарков Микола Васильович

Мико́ла Васи́льович Ога́рков (17 (30) жовтня 1917(19171030), село Молоково Тверська губернія, тепер Молоковський район, Тверська область, Росія — 23 січня 1994, Москва) — радянський воєначальник, начальник Генерального штабу СРСР (1977—1984), Маршал Радянського Союзу (1977), Герой Радянського Союзу (1977). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1989 і 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Огарков Микола Васильович
рос. Никола̀й Васѝльевич Ога̀рков
Ім'я при народженні Огарков Николай Васильевич
Народження 17 (30) жовтня 1917(1917-10-30)
с. Молохово Тверська губернія
Російська республіка
Смерть 23 січня 1994(1994-01-23) (76 років)
Москва СРСР
Поховання
Новодівичий цвинтар : 

Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ інженерні війська, піхота
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військовий інститут інженерних військ Загальновійськової академії ЗС РФd і Московський державний будівельний університетd
Роки служби 1938—1994
Партія КПРС
Член ЦК КПРС
Звання  Маршал Радянського Союзу
Командування Начальник Генерального штабу СРСР, заступник Міністра оборони СРСР
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
 Огарков Микола Васильович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в селянській родині. У 1931 році поїхав на Далекий Схід, де старший брат проходив військову службу. З 14 років Микола почав самостійно працювати учнем продавця в Роздольненському закритому військовому кооперативі.

У квітні 1933 року повернувся на батьківщину, де працював рахівником, секретарем районної ради профспілок. З 1934 року навчався на робітничому факультеті енергетичної промисловості («торф'яний робітфак») в селі Кудиново Московської області. Після закінчення робітфаку навчався в Московському інженерно-будівельному інституті імені Куйбишева.

У Червоній армії з 1938 року. Зарахований на 2-й курс академії і в 1941 році закінчив Військово-інженерну академію імені Куйбишева в Москві.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року працював на будівництві укріпленого району біля річки Ломжа на посаді полкового інженера 1-го стрілецького полку 17-ї стрілецької дивізії Західного фронту. З жовтня 1941 по лютий 1942 року служив старшим інженером з фортифікації 2-го відділу в інженерному управлінні Карельського фронту, з лютого 1942 року — полковим інженером стрілецького полку 289-ї стрілецької дивізії, з червня 1942 року — бригадним інженером 61-ї морської стрілецької бригади. З грудня 1942 року — помічник начальника штабу інженерних військ 32-ї армії, з серпня 1943 року — помічник начальника оперативного відділу штабу інженерних військ Карельського фронту. З травня 1944 року — дивізійний інженер 122-ї стрілецької дивізії на Карельському, з листопада 1944 року — на 2-му Українському, потім на 3-му Українському фронтах.

11 квітня 1945 року під час бою Огарков, керуючи саперними підрозділами, був поранений і закінчення війни зустрів у госпіталі. У липні 1945 року повернувся в свою дивізію, але через три місяці у зв'язку з її розформуванням підполковника Огаркова призначають помічником начальника штабу інженерних військ 27-ї армії Прикарпатського військового округу.

Член ВКП(б) з 1945 року.

З жовтня 1945 по січень 1946 року — помічник і старший помічник начальника штабу інженерних військ 27-ї армії Прикарпатського військового округу. У 1947 році закінчив оперативно-інженерний факультет Військово-інженерної академії імені Куйбишева. З лютого 1947 року — заступник начальника відділу інженерного управління Приморського військового округу.

У вересні 1948 року призначений старшим офіцером відділу, а з січня 1949 року — начальником відділу управління штабу головнокомандувача військ Далекого Сходу. З травня 1953 року — начальник оперативного відділу оперативного управління, а з листопада 1955 року — начальник оперативного управління — заступник начальника штабу Далекосхідного військового округу.

У 1957 році направлений на навчання до Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР. Після закінчення академії в 1959 році призначений командиром 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії в Групі радянських військ у Німеччині (місто Грімма).

У грудні 1961 року призначений начальником штабу — заступником командувача Білоруського військового округу.

З грудня 1965 по квітень 1968 року — командувач військ Приволзького військового округу.

З квітня 1968 року — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР.

З березня 1974 по січень 1977 року — заступник міністра оборони СРСР — голова Державної технічної комісії СРСР, член Колегії Міністерства оборони СРСР.

8 січня 1977 призначений начальником генерального штабу Збройних сил СРСР — першим заступником міністра оборони СРСР. У вересні 1984 року знятий з посади начальника генерального штабу і призначений головнокомандувачем військ Західного напрямку.

У серпні 1988 — січні 1992 років служив генеральним інспектором Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Одночасно з 1990 до серпня 1991 року очолював Всесоюзну раду ветеранів війни, праці, Збройних Сил та правоохоронних органів.

У січні 1992 року призначений радником при Міністерстві оборони Російської Федерації і одночасно — радник при начальнику Генерального штабу Об'єднаних Збройних сил держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Помер 23 січня 1994 року. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка 11).

Військові звання Редагувати

Нагороди Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miko la Vasi lovich Oga rkov 17 30 zhovtnya 1917 19171030 selo Molokovo Tverska guberniya teper Molokovskij rajon Tverska oblast Rosiya 23 sichnya 1994 Moskva radyanskij voyenachalnik nachalnik Generalnogo shtabu SRSR 1977 1984 Marshal Radyanskogo Soyuzu 1977 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1977 Kandidat u chleni CK KPRS u 1966 1971 rokah Chlen CK KPRS u 1971 1989 i 1990 1991 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 11 go sklikan Ogarkov Mikola Vasilovichros Nikola j Vasѝlevich Oga rkovIm ya pri narodzhenni Ogarkov Nikolaj VasilevichNarodzhennya 17 30 zhovtnya 1917 1917 10 30 s Molohovo Tverska guberniya Rosijska respublikaSmert 23 sichnya 1994 1994 01 23 76 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintar Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk inzhenerni vijska pihotaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Vijskovij institut inzhenernih vijsk Zagalnovijskovoyi akademiyi ZS RFd i Moskovskij derzhavnij budivelnij universitetdRoki sluzhbi 1938 1994Partiya KPRSChlen CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Nachalnik Generalnogo shtabu SRSR zastupnik Ministra oboroni SRSRVijni bitvi Druga svitova vijnaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal Za vzyattya Budapeshta Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Ogarkov Mikola Vasilovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v selyanskij rodini U 1931 roci poyihav na Dalekij Shid de starshij brat prohodiv vijskovu sluzhbu Z 14 rokiv Mikola pochav samostijno pracyuvati uchnem prodavcya v Rozdolnenskomu zakritomu vijskovomu kooperativi U kvitni 1933 roku povernuvsya na batkivshinu de pracyuvav rahivnikom sekretarem rajonnoyi radi profspilok Z 1934 roku navchavsya na robitnichomu fakulteti energetichnoyi promislovosti torf yanij robitfak v seli Kudinovo Moskovskoyi oblasti Pislya zakinchennya robitfaku navchavsya v Moskovskomu inzhenerno budivelnomu instituti imeni Kujbisheva U Chervonij armiyi z 1938 roku Zarahovanij na 2 j kurs akademiyi i v 1941 roci zakinchiv Vijskovo inzhenernu akademiyu imeni Kujbisheva v Moskvi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z chervnya 1941 roku pracyuvav na budivnictvi ukriplenogo rajonu bilya richki Lomzha na posadi polkovogo inzhenera 1 go strileckogo polku 17 yi strileckoyi diviziyi Zahidnogo frontu Z zhovtnya 1941 po lyutij 1942 roku sluzhiv starshim inzhenerom z fortifikaciyi 2 go viddilu v inzhenernomu upravlinni Karelskogo frontu z lyutogo 1942 roku polkovim inzhenerom strileckogo polku 289 yi strileckoyi diviziyi z chervnya 1942 roku brigadnim inzhenerom 61 yi morskoyi strileckoyi brigadi Z grudnya 1942 roku pomichnik nachalnika shtabu inzhenernih vijsk 32 yi armiyi z serpnya 1943 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilu shtabu inzhenernih vijsk Karelskogo frontu Z travnya 1944 roku divizijnij inzhener 122 yi strileckoyi diviziyi na Karelskomu z listopada 1944 roku na 2 mu Ukrayinskomu potim na 3 mu Ukrayinskomu frontah 11 kvitnya 1945 roku pid chas boyu Ogarkov keruyuchi sapernimi pidrozdilami buv poranenij i zakinchennya vijni zustriv u gospitali U lipni 1945 roku povernuvsya v svoyu diviziyu ale cherez tri misyaci u zv yazku z yiyi rozformuvannyam pidpolkovnika Ogarkova priznachayut pomichnikom nachalnika shtabu inzhenernih vijsk 27 yi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Chlen VKP b z 1945 roku Z zhovtnya 1945 po sichen 1946 roku pomichnik i starshij pomichnik nachalnika shtabu inzhenernih vijsk 27 yi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U 1947 roci zakinchiv operativno inzhenernij fakultet Vijskovo inzhenernoyi akademiyi imeni Kujbisheva Z lyutogo 1947 roku zastupnik nachalnika viddilu inzhenernogo upravlinnya Primorskogo vijskovogo okrugu U veresni 1948 roku priznachenij starshim oficerom viddilu a z sichnya 1949 roku nachalnikom viddilu upravlinnya shtabu golovnokomanduvacha vijsk Dalekogo Shodu Z travnya 1953 roku nachalnik operativnogo viddilu operativnogo upravlinnya a z listopada 1955 roku nachalnik operativnogo upravlinnya zastupnik nachalnika shtabu Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U 1957 roci napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Pislya zakinchennya akademiyi v 1959 roci priznachenij komandirom 20 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini misto Grimma U grudni 1961 roku priznachenij nachalnikom shtabu zastupnikom komanduvacha Biloruskogo vijskovogo okrugu Z grudnya 1965 po kviten 1968 roku komanduvach vijsk Privolzkogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1968 roku pershij zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Z bereznya 1974 po sichen 1977 roku zastupnik ministra oboroni SRSR golova Derzhavnoyi tehnichnoyi komisiyi SRSR chlen Kolegiyi Ministerstva oboroni SRSR 8 sichnya 1977 priznachenij nachalnikom generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR pershim zastupnikom ministra oboroni SRSR U veresni 1984 roku znyatij z posadi nachalnika generalnogo shtabu i priznachenij golovnokomanduvachem vijsk Zahidnogo napryamku U serpni 1988 sichni 1992 rokiv sluzhiv generalnim inspektorom Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Odnochasno z 1990 do serpnya 1991 roku ocholyuvav Vsesoyuznu radu veteraniv vijni praci Zbrojnih Sil ta pravoohoronnih organiv U sichni 1992 roku priznachenij radnikom pri Ministerstvi oboroni Rosijskoyi Federaciyi i odnochasno radnik pri nachalniku Generalnogo shtabu Ob yednanih Zbrojnih sil derzhav uchasnic Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Pomer 23 sichnya 1994 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivochomu kladovishi dilyanka 11 Vijskovi zvannya RedaguvatiPolkovnik 4 veresnya 1950 General major 11 lipnya 1957 General lejtenant 22 lyutogo 1963 General polkovnik 25 zhovtnya 1967 General armiyi 5 zhovtnya 1973 Marshal Radyanskogo Soyuzu 14 sichnya 1977 Nagorodi RedaguvatiGeroj Radyanskogo Soyuzu 28 zhovtnya 1977 Dva ordeni Lenina 28 10 1977 28 04 1980 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 29 10 1987 Orden Chervonogo Prapora 21 02 1969 Orden Suvorova I stupenya 4 11 1981 Dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 23 06 1945 6 04 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 22 10 1944 Dva ordeni Chervonoyi Zirki 5 11 1954 28 10 1967 Orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III stupenya 30 04 1975 Orden Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1 go stupenya Orden Za horobrist 4 go stupenya Bolgariya 1945 Orden Prapora Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki 1 j i 3 go stupeniv Orden Vijskovih zaslug 1 go stupenya Socialistichna Respublika V yetnam Orden Sharnhorsta Nimecka Demokratichna Respublika Orden Suhe Batora Mongolska Narodna Respublika Orden Chervonogo Prapora Mongolska Narodna Respublika Orden Vidrodzhennya Polshi 3 go stupenya Orden Tudora Vladimiresku 1 j i 3 go stupeniv Socialistichna Respublika Rumuniya 17 medalej SRSR Leninska premiya 1981 Posilannya RedaguvatiOgarkov Nikolaj Vasilevich Ogarkov Nikolaj Vasilevich Ogarkov Nikolaj Vasilevich Poperednik Marshal Radyanskogo SoyuzuKulikov Viktor Georgijovich1971 1977 nbsp Nachalnik Generalnogo shtabu1977 1984 Nastupnik Marshal Radyanskogo SoyuzuAhromeyev Sergij Fedorovich1984 1987 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ogarkov Mikola Vasilovich amp oldid 35400953