Обслу́га, рідко прислу́га, розрахунок — у військовій справі — група військовослужбовців, які безпосередньо обслуговують артилерійську систему, кулемет і інші види зброї і техніки; первинна (нижча) організаційна одиниця (підрозділ) у збройних силах багатьох держав. Входить до складу відділення, взводу, роти (батареї), команди. До початку XX століття вживався термін «гарматна прислуга».
Історія Редагувати
Попередниками артилерійської обслуги були вояки, що займалися обслуговуванням метальних машин. Вони могли мати різні назви: наприклад, обслуга баліст називалася «балістаріями».
З появою артилерії і професії гарматника, стала необхідною і спеціалізація гарматної обслуги. Кількість і обов'язки артилеристів при кожній гарматі розрізнялися залежно від типу артилерії (польова, облогова, фортечна, берегова, корабельна, гірська), типу і калібру артилерійської установки (гармата, гаубиця, єдиноріг, мортира), а також історичної епохи. Наприклад, обслуга 12-фунтової польової гармати чи півпудового єдинорога Російської армії 1820-х років (царювання Олександра I) складалася з 16 осіб: 2 феєрверкерів або юнкерів (не включалися в нумерацію), 8 канонірів (в обслузі єдинорога замість них були бомбардири), 6 гандлангерів. Обов'язки номерів розподілялися таким чином:
- № 1 — канонір (бомбардир) з банником, банив ствол після пострілу;
- № 2 — канонір (бомбардир) із зарядною сумою, заряджав гармату (заряджаючий);
- № 3 — канонір (бомбардир) із запальником, прикладав ґніт до запалювального отвору;
- № 4 — канонір (бомбардир), наводив гармату (навідник) і вставляв скорострільні трубки;
- № 5 — гандлангер, повертав хобот лафета гандшпигом і здійснював накат лямкою;
- № 6 — гандлангер, повертав хобот лафета гандшпигом і здійснював накат лямкою;
- № 7 — гандлангер, повертав хобот лафета прави́лом (прави́льний);
- № 8 — гандлангер, повертав хобот лафета правилом (прави́льний);
- № 9 — гандлангер, приймав заряди від № 10 і передавав їх № 2;
- № 10 — канонір (бомбардир), перебував при передку, діяв при відвозі (переміщенні гармати на невелику відстань кінною запряжкою);
- № 11 — гандлангер, стояв біля стельваги кінної упряжки;
- № 12 — канонір (бомбардир), вожатий зарядного ящика;
- № 13 — канонір (бомбардир), вожатий зарядного ящика;
- № 14 — канонір (бомбардир), вожатий зарядного ящика.
На марші 3 гандлангери були верховими на запряжних конях, по одному на пару (у запрягу шестериком), і ще 3 були візниками на трійкових запряжках 3 великих зарядних ящиків. На 1824 рік обслуга 12-фунтових гармат була збільшена до 17 осіб: з'явився додатковий гандлангер біля стельваги, що отримав № 12, відповідно зсунулася нумерація вожатих зарядних ящиків.
У британській армії періоду наполеонівських воєн обслуга складалася з 5 номерів (менше, ніж у XVIII столітті): № 1 був командиром гармати в чині сержанта, і водночас навідником; № 2 здійснював банення ствола після пострілу, а також досилання снаряда закріпленим на держаку банника забивачем; № 3 був заряджаючим, вставляв зарядний картуз і снаряд у канал ствола; № 4 закривав напальником запалювальний отвір під час банення, а при заряджанні наповняв його порохом-натрускою й проколював картуз мідним протравником; № 5 прикладав за командою номера 1 запальник з ґнотом до запалювального отвору. У середині XIX ст. запальники змінили витяжно-терткові запальні трубки.
Наприкінці XIX — початку XX століття чисельність обслуги однієї гармати в польовій пішій артилерії становила 7-8 осіб, у береговій артилерії доходила до 20 осіб (при гарматах особливо великих калібрів). Командиром обслуги був феєрверкер, решта артилеристів мали закріплені за кожним залежно від бойових обов'язків номери.
- навідник — здійснював наведення на ціль за допомогою підйомного і поворотного механізмів та артилерійської панорами;
- замковий — відкривав і закривав затвор, стежив за відкотом;
- заряджаючий — поміщав снаряд у камору;
- прави́льний — повертав лафет за допомогою важеля-прави́ла, допомогаючи навіднику в горизонтальному наведенні;
- ящиковий (піднощик, снарядний) — підносив снаряди заряджаючому, при польовій гарматі було 2 ящикових.
Станом на початок 1940-х років в обслузі відбулися зміни: обов'язки правильних стали виконувати ящикові, також вони займалися встановленням дистанційних трубок.
Організація Редагувати
Особовий склад обслуги, як правило, належать до артилерійських підрозділів та підрозділів ППО, й входять до обслуги гармати, пускової установки, міномета. У військово-морських силах — гарматна обслуга — особовий склад команди корабля, що обслуговує артилерійську систему згідно з бойовим розкладом.
Залежно від системи і калібру артилерійської системи, його обслуга може складатися з 5 — 7 осіб (номерів) і більше, на чолі з командиром гармати (установки).
Згідно з характером дій по обслуговуванню стрільби з гармати особовий склад обслуги може називатися за номерами (№):
- № 1, № 2, № 3 і так далі;
або спеціальностями:
- навідник, замковий, заряджаючий, помічник заряджаючого (досильний), установник (спеціальним ключем встановлює підривник снаряда), зарядний (складає заряди при роздільному заряджанні), снарядний.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Прислуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Розрахунок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Прислуга орудийная // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Балистарии // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Преснухин, Михаил. . fligel-rota.ru. Флигель-рота. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2020.
- Holmes, Redcoat British Soldier in the age of Horse and Musket
- French, William H.; Barry, William F.; Hunt, H.J. (1864). Instruction for Field Artillery. New York: D. Van Nostrand. с. 5.
- Номер // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Краткое пособие для артиллерийского расчёта 76-мм дивизионной пушки обр. 1943 года ЗИС-3.
Джерела Редагувати
- Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 69. — ISBN 00101-150. (рос.)
Посилання Редагувати
- ВЫСТРЕЛ Из походного положения — в боевое
- ПОДГОТОВКА ОРУДИЯ К ВЫСТРЕЛУ [ 24 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Организация и порядки батальонной артиллерии [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]