www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корнійчук Олександр Євдокимович Корнійчу к Олекса ндр Євдоки мович 12 25 травня 1905 Христинівка Київська губернія 14 тр

Корнійчук Олександр Євдокимович

Корнійчу́к Олекса́ндр Євдоки́мович (12 (25) травня 1905, Христинівка, Київська губернія — 14 травня 1972(1972-05-14), Київ) — радянський український компартійний письменник, драматург, публіцист, державний і громадський діяч; член Президії ЦК Компартії України у червні 1953 — червні 1954 року. Голова Верховної Ради Української РСР, нарком закордонних справ Української РСР, голова Урядового комітету з присудження премій ім. Т. Шевченка; академік АН Української РСР за відділенням літератури та мови (1939), академік АН СРСР за відділенням літератури та мови (27.09.1943), доктор філологічних наук (27.10.1943), віцепрезидент Всесвітньої Ради миру, Герой Соціалістичної Праці (23.02.1967), п'ятикратний лауреат Сталінської премії (1941, 1942, 1943, 1949, 1951). Голова Спілки письменників Української РСР у 1938—1941 та в 1946—1953 роках. Член ЦК КПУ в 1949—1972 роках. Член ЦК КПРС в 1952—1972 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань. Депутат Верховної Ради Української РСР 1—8-го скликань. Голова Верховної Ради Української РСР 2—3-го і 5—8-го скликань (у 1947—1953 і 1959—1972 роках).

Олександр Євдокимович Корнійчук
Олександр Корнійчук, 1940 р.
Ім'я при народженні Корнійчук Олександр Євдокимович
Народився 12 (25) травня 1905
Христинівка, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 14 травня 1972(1972-05-14) (66 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність громадський діяч, драматург, публіцист
Сфера роботи література, драма, журналістика і політика
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Мова творів українська і російська
Роки активності з 1928
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр п'єса
Членство СП СРСР, НАН України, Академія наук СРСР, ЦК КПРС і НСПУ
Партія КПРС
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Василевська Ванда Львівна
Нагороди
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Премії
 Корнійчук Олександр Євдокимович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнійчук.
Ювілейна монета «Олександр Корнійчук» номіналом 2 гривні (2005)

Життєпис Редагувати

Народився 12 [25] травня 1905(19050525) року на станції Христинівка, тепер районний центр Христинівського району Черкаської області, Україна. Син робітника—слюсаря залізничного депо станції Христинівки Євдокима Митрофановича Корнійчука та домогосподарки Меланії Тодорівни (Федосіївни) Стецюк.

Навчався у двокласній церковнопарафіяльній школі села Дзендзелівки, а з 1913 року — у Христинівській залізничній школі, яку закінчив у 1917 році. З 1917 по 1919 рік навчався в Уманському міському двокласному училищі, навчання не завершив через смерть батька.

З 1919 року працював ремонтним шляховим робітником на залізниці в Христинівці. Був керівником українського драматичного гуртка при залізничному клубі станції Христинівки. У 1923 році вступив до комсомолу.

Освіту здобув на робітничому факультеті (1923—1925) та на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти (1925—1929). У 1929—1930 роках працював сценаристом Київської кінофабрики, викладав на сценарних курсах у Києві. У 1930—1934 роках — сценарист Харківської кінофабрики, художній керівник Одеської комсомольської кінофабрики, редактор-сценарист тресту «Українфільм».

У 1925 дебютував оповіданням «Він був великий», присвяченим Леніну. Також був автором оповідань «Веселеньке», «Студентське», «Добре серце», «В'юн», «Заплутана проблема» та детективної повісті «Через кордон».

Писав в основному п'єси на політичні теми завжди згідно з «лінією партії» (політичними й ідеологічним настановами ЦК ВКПб/КПРС). Дебютні Корнійчукові драматичні твори «На грані» (1928), «Кам'яний острів» (1929), «Штурм» (1930) були спрямовані проти «українських буржуазних націоналістів й інших ворогів народу». Комедія «Фіолетова щука» (1930) стала основою сценарію для фільму «Приємного апетиту».

Найвідоміші п'єси довоєнного періоду: «Загибель ескадри» (1933), «Платон Кречет» (1934). Причому в останній Корнійчук, за словами парткритики, «створив образ вирощеного партією передового радянського інтелігента». У 1935 році разом з Андрієм Іркутовим був співавтором масової п'єси «Ідуть будьонівці» (пісня-поема).

У червні 1935 року взяв участь у прорадянському Міжнародному конгресі письменників на захист культури в Парижі (Франція).

У 1936 році написав побутову драму «Банкір», а у 1937 році — п'єсу «Правда», в якій Ленін уперше став персонажем української драматургії. У 1938 році створив історичну драму «Богдан Хмельницький», в 1940 році — комедію «В степах України».

Член ВКП(б) з 1940 року.

Під час німецько-радянської війни служив в армії: політпрацівник політичного управління Південно-Західного фронту, кореспондент центральних газет і партизанських видань. Серед творів воєнних років найвідоміша його п'єса «Фронт» (1942), що її написано за особистою вказівкою і з правкою Сталіна, де критиковано старих генералів — героїв Громадянської війни, що не вміли воювати в нових умовах. Цікаво, що п'єсу, в дещо відредагованій версії, виконувано й на окупованих під німцями територіях під назвою «Ось так вони воюють» (So wie sie kämpfen). Також під час війни Корнійчук написав комедії «Партизани в степах України» (1941), «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» (1944).

23 травня 1943 — 2 лютого 1944 року — заступник народного комісара закордонних справ СРСР (у справах слов'янських країн).

З 5 лютого по 12 липня 1944 року — народний комісар закордонних справ Української РСР. З 12 липня 1944 по 24 січня 1946 року — голова Управління (Комітету) у справах мистецтв при РНК Української РСР. У 1947—1953 роках — голова Верховної Ради Української РСР.

У післявоєнний період написав п'єси «Приїздіть у Дзвонкове» (1945), «Мрія» (1946), «Макар Діброва» (1948), «Калиновий гай» (1950).

У 1951 р. разом із дружиною Вандою Василевською написав лібрето опери «Богдан Хмельницький», яке зненацька зазнало нищівної критики в партійній пресі. До 1953 р. зробив новий варіант, що вже повністю задовольнив ЦК. Після смерті Сталіна зберіг великий вплив у літературних і партійних колах.

З 30 травня 1953 по 6 липня 1954 року працював першим заступником голови Ради міністрів Української РСР. З 1959 по 1972 рік — голова Верховної Ради Української РСР. Найвідоміші п'єси цього періоду: «Крила» (1954), «Чому посміхалися зорі» (1957), «Над Дніпром» (1960), «Сторінка щоденника» (1964), «Розплата» (1966), «Мої друзі» (1967), «Пам'ять серця» (1969).

У листопаді 1961 року Рада міністрів Української РСР затвердила Урядовий республіканський комітет із присудження премій імені Тараса Шевченка, його головою став письменник Корнійчук.

Був тричі одружений. Перша дружина (в 1928—1942 роках) — театральний режисер Шарлотта Мойсеївна Варшавер. Найтриваліший шлюб — з польською письменницею Вандою Василевською.

У грудні 1964 року одружився із 43-річною актрисою театру ім. Івана Франка Мариною Федотівною Захаренко, матір'ю відомого режисера Володимира Бортка.

У 1934—1938 роках мешкав у будинку письменників Роліт. Пізніше переїхав на вулицю Шовковичну, 20. Протягом 1944-1945 років мешкав у садибі Барбана У 1949—1957 роках разом із дружиною Вандою Василевською мешкав у будинку, збудованому для родини генерала Ватутіна на місці зруйнованих Вознесенської церкви та кладовища при ній (нині вул. Січових стрільців), 46).

Помер 14 травня 1972 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (надгробний пам'ятник — мармур, граніт; скульптор О. П. Скобликов, архітектор А. Ф. Ігнащенко; встановлений у 1973 році).

Зв'язок із кінематографом Редагувати

Був редактором на Київській, Одеській і Харківській кіностудіях (1929–1934).

Автор сценаріїв фільмів: «Чорні дні» (1930, у співавт. з П. Долиною), «Два промфінплани» (1930), «Приємного апетиту» (1932, у співавт. з Х. Шмаїном), «Станція "Пупки" або Свині завжди свині» (у співавт. з Х. Шмаїном), «Останній порт» (1934, у співавт. з А. Кордюмом), «Богдан Хмельницький» (1941), «Партизани в степах України» (1942), «Фронт» (1943), «В степах України» (1952), «300 років тому…» (1956), «Загибель ескадри» (1965), «А тепер суди...» (1966), «Чому посміхалися зорі» (1966, т/ф).

Здійснив сценарну доробку кінокартини «Тарас Шевченко» (1951) після смерті її режисера І. Савченка.

За п'єсами О. Корнійчука зафільмовано стрічки: «В степах України» (1952) Г. Юри, «Калиновий гай» (1953) Т. Левчука, «Правда» (1957) В. Добровольського, І.Шмарука (1957), «Платон Кречет» (1972, т/ф).

Збереглися документальні кадри, де показано О. Корнійчука в його робочому кабінеті (див.: «Кіножурнал», 1929, № 33/128), фрагмент постановки його п'єси «Правда» у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка (див.: «Радянська Україна», 1938, лютий, № 6), О. Корнійчук як член урядової комісії приймає в Ленінграді скульптуру М. Манізера Т. Шевченка для Києва (див.: «Радянська Україна», 1939, 10 січня, № 4), виступає в Харкові на вечорі, який присвячено 125-річчю від дня народження Т. Шевченка (див.: «Радянська Україна», 1939, 3 лютого, № 13), присутній у залі на ювілеї Шолом-Алейхема (див.: «Радянська Україна», У 1939 р., 30 квітня, № 33), під час прогулянки по Дніпру з акторами МХАТу (див.: «Радянська Україна», 1939, 3 липня, № 53), покладає квіти на могилу І. Франка у Львові, бере участь у роботі сесії Верховної Ради Української РСР (див.: фільм «Звільнення українських і білоруських земель від гніту польських панів і возз'єднання народів-братів у єдину сім'ю», 1940).

Про нього зняті науково-популярні стрічки «Олександр Корнійчук» (1970) та «Солдат миру» (1975).


Пам'ять Редагувати

Меморіальна дошка Олександру Корнійчуку на вулиці Шовковичній 10 в Києві

Іменем О. Корнійчука було названо проспект у Києві (нині Оболонський проспект) та станцію метро (нині — «Оболонь»).

У Коломиї нинішня вулиця Біберовичів називалася іменем Корнійчука у 1945–1957 роках.

У місті Ніжині (Чернігівська область) було названо вулицю на честь О. Корнійчука (з 2016 — вулиця Пантелеймона Куліша).

1979 року частину вулиці Федьковича у Львові перейменовано на честь О. Корнійчука (нині вулиця Поліщука).

У рідному місті Христинівці іменем Корнійчука названа одна з вулиць міста та Христинівська спеціалізована школа № 1

У журналі «Перець» № 10 за 1975 рік розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений О. Корнійчуку.

Маловідомі факти Редагувати

  • За свідченням кінооператора Юрія Тамарського, сюжет п'єси «Загибель ескадри» Корнійчук украв у режисера Арнольда Кордюма і прозаїка Вадима Охременка. Адже досі залишається дивним те, як міг початківець у свої 28 років написати таку епічну драму про моряків, виявивши неабияку обізнаність із флотськими звичаями, побутом, мовою тощо. П'єса дала чудову нагоду пробитися — Корнійчук надіслав її як власний твір на Всеукраїнський конкурс найкращої радянської п'єси, який оголошено в лютому 1933 р. Крім того, у просуванні наступних п'єс Корнійчукові неодноразово допомагав пролетарський письменник «червоний граф» Олексій Миколайович Толстой. Корнійчука з молодих літ було втаємничено в чекістські та кремлівські справи, він виконував делікатні справи далеко не літературного змісту. Нині Корнійчука вважають за типовий зразок залаштункових механізмів піднесення політичних пристосуванців до рангу літературних класиків.
  • У 1960-х роках Норман Казінс[en], Олександр Корнійчук та інші діячі культури розпочали американсько-радянську Дармутську конференцію[en] для мирного процесу врегулювання конфліктів.

Прижиттєві анекдоти Редагувати

— Скажіть, Корній Чуковський та Корнійчук - це один письменник чи два різні?
— Це один і той же письменник, але підписується різними псевдонімами. Коли він пише щось що варте, то підписується повним ім'ям та прізвищем — «Корній Чуковський». А коли пише якусь халтуру, то підписує стисло - «Корнійчук».

Видання зібрань творів Редагувати

  • Корнійчук О. Драматичні твори: В 2 т. — Київ: Мистецтво, 1955 (наклад 15 тис. прим.).
  • Корнейчук А. Сочинения: В 3 т. — Москва: Сов. писатель, 1956 (наклад 30 тис. прим.).
  • Корнійчук О. Твори: У 5 т. — Київ: Рад. письменник, 1966—1968 (наклад 20 тис. прим.).
  • Корнейчук А. Собрание сочинений: В 4 т. — Москва: Сов. писатель, 1976—1977 (наклад 25 тис. прим.).
  • Корнійчук О. Зібрання творів: У 5 т. — Київ: Наук. думка, 1986—1988 (наклад 25,5 тис. прим.).

Звання і ранги Редагувати

Нагороди та премії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Сергій. Хрущов. Никита Хрущов реформатор. Трилогія про батька.
  4. Віднянський С. [[https://web.archive.org/web/20160917081151/http://history.org.ua/LiberUA/journal_2015_5/journal_2015_5.pdf Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] Чому та як українська РСР стала однією з країнзасновниць ООН? [Text]: (до 70річчя Організації Об'єднаних Націй і членства в ній України) // Український історичний журнал. — 2015. — № 5 (524). — С. 182—183.
  5. . The Village Україна. 2 травня 2021. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021. 
  6. ул. Сечевых стрельцов (б. Артема, Львовская, Троцкого, Старожитомирская). Киев. Ностальгия. Прогулка по старому городу. «В 1949-57гг. в этом доме проживали Александр Евдокимович Корнейчук (1905-72) - писатель, драматург, киносценарист, государственный и общественный деятель, академик АН УССР (с 1939) и АН СССР (с 1943), Герой социалистического Труда (1967) и его жена Ванда Львовна Василевская (1905-64) -писательница, общественный деятель. До переезда в этот дом проживали на ул. Обсерваторной, 6.» 
  7. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  8. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 2 квітня 2022. 
  9. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021. 
  10. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2021. 
  11. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022. 
  12. Александрович, Московский Михаил (2012). . Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Международные отношения (3). с. 33–47. ISSN 2313-0660. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Корнійчук Олександр Євдокимович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.216-219
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kornijchu k Oleksa ndr Yevdoki movich 12 25 travnya 1905 Hristinivka Kiyivska guberniya 14 travnya 1972 1972 05 14 Kiyiv radyanskij ukrayinskij kompartijnij pismennik dramaturg publicist derzhavnij i gromadskij diyach chlen Prezidiyi CK Kompartiyi Ukrayini u chervni 1953 chervni 1954 roku 3 Golova Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR narkom zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR 4 golova Uryadovogo komitetu z prisudzhennya premij im T Shevchenka akademik AN Ukrayinskoyi RSR za viddilennyam literaturi ta movi 1939 akademik AN SRSR za viddilennyam literaturi ta movi 27 09 1943 doktor filologichnih nauk 27 10 1943 viceprezident Vsesvitnoyi Radi miru Geroj Socialistichnoyi Praci 23 02 1967 p yatikratnij laureat Stalinskoyi premiyi 1941 1942 1943 1949 1951 Golova Spilki pismennikiv Ukrayinskoyi RSR u 1938 1941 ta v 1946 1953 rokah Chlen CK KPU v 1949 1972 rokah Chlen CK KPRS v 1952 1972 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 8 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1 8 go sklikan Golova Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 2 3 go i 5 8 go sklikan u 1947 1953 i 1959 1972 rokah Oleksandr Yevdokimovich KornijchukOleksandr Kornijchuk 1940 r Im ya pri narodzhenni Kornijchuk Oleksandr YevdokimovichNarodivsya 12 25 travnya 1905 Hristinivka Umanskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 travnya 1972 1972 05 14 1 66 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist gromadskij diyach dramaturg publicistSfera roboti literatura 2 drama 2 zhurnalistika 2 i politika 2 Alma mater Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaMova tvoriv ukrayinska 2 i rosijska 2 Roki aktivnosti z 1928Napryamok socialistichnij realizmZhanr p yesaChlenstvo SP SRSR NAN Ukrayini Akademiya nauk SRSR CK KPRS i NSPUPartiya KPRSKonfesiya ateyizmU shlyubi z Vasilevska Vanda LvivnaNagorodi Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenyaPremiyi Kornijchuk Oleksandr Yevdokimovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kornijchuk Yuvilejna moneta Oleksandr Kornijchuk nominalom 2 grivni 2005 Zmist 1 Zhittyepis 2 Zv yazok iz kinematografom 3 Pam yat 4 Malovidomi fakti 5 Prizhittyevi anekdoti 6 Vidannya zibran tvoriv 7 Zvannya i rangi 8 Nagorodi ta premiyi 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 12 25 travnya 1905 19050525 roku na stanciyi Hristinivka teper rajonnij centr Hristinivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukrayina Sin robitnika slyusarya zaliznichnogo depo stanciyi Hristinivki Yevdokima Mitrofanovicha Kornijchuka ta domogospodarki Melaniyi Todorivni Fedosiyivni Stecyuk Navchavsya u dvoklasnij cerkovnoparafiyalnij shkoli sela Dzendzelivki a z 1913 roku u Hristinivskij zaliznichnij shkoli yaku zakinchiv u 1917 roci Z 1917 po 1919 rik navchavsya v Umanskomu miskomu dvoklasnomu uchilishi navchannya ne zavershiv cherez smert batka Z 1919 roku pracyuvav remontnim shlyahovim robitnikom na zaliznici v Hristinivci Buv kerivnikom ukrayinskogo dramatichnogo gurtka pri zaliznichnomu klubi stanciyi Hristinivki U 1923 roci vstupiv do komsomolu Osvitu zdobuv na robitnichomu fakulteti 1923 1925 ta na movno literaturnomu fakulteti Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti 1925 1929 U 1929 1930 rokah pracyuvav scenaristom Kiyivskoyi kinofabriki vikladav na scenarnih kursah u Kiyevi U 1930 1934 rokah scenarist Harkivskoyi kinofabriki hudozhnij kerivnik Odeskoyi komsomolskoyi kinofabriki redaktor scenarist trestu Ukrayinfilm U 1925 debyutuvav opovidannyam Vin buv velikij prisvyachenim Leninu Takozh buv avtorom opovidan Veselenke Studentske Dobre serce V yun Zaplutana problema ta detektivnoyi povisti Cherez kordon Pisav v osnovnomu p yesi na politichni temi zavzhdi zgidno z liniyeyu partiyi politichnimi j ideologichnim nastanovami CK VKPb KPRS Debyutni Kornijchukovi dramatichni tvori Na grani 1928 Kam yanij ostriv 1929 Shturm 1930 buli spryamovani proti ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv j inshih vorogiv narodu Komediya Fioletova shuka 1930 stala osnovoyu scenariyu dlya filmu Priyemnogo apetitu Najvidomishi p yesi dovoyennogo periodu Zagibel eskadri 1933 Platon Krechet 1934 Prichomu v ostannij Kornijchuk za slovami partkritiki stvoriv obraz viroshenogo partiyeyu peredovogo radyanskogo inteligenta U 1935 roci razom z Andriyem Irkutovim buv spivavtorom masovoyi p yesi Idut budonivci pisnya poema U chervni 1935 roku vzyav uchast u proradyanskomu Mizhnarodnomu kongresi pismennikiv na zahist kulturi v Parizhi Franciya U 1936 roci napisav pobutovu dramu Bankir a u 1937 roci p yesu Pravda v yakij Lenin upershe stav personazhem ukrayinskoyi dramaturgiyi U 1938 roci stvoriv istorichnu dramu Bogdan Hmelnickij v 1940 roci komediyu V stepah Ukrayini Chlen VKP b z 1940 roku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni sluzhiv v armiyi politpracivnik politichnogo upravlinnya Pivdenno Zahidnogo frontu korespondent centralnih gazet i partizanskih vidan Sered tvoriv voyennih rokiv najvidomisha jogo p yesa Front 1942 sho yiyi napisano za osobistoyu vkazivkoyu i z pravkoyu Stalina de kritikovano starih generaliv geroyiv Gromadyanskoyi vijni sho ne vmili voyuvati v novih umovah Cikavo sho p yesu v desho vidredagovanij versiyi vikonuvano j na okupovanih pid nimcyami teritoriyah pid nazvoyu Os tak voni voyuyut So wie sie kampfen Takozh pid chas vijni Kornijchuk napisav komediyi Partizani v stepah Ukrayini 1941 Misiya mistera Perkinsa v krayinu bilshovikiv 1944 23 travnya 1943 2 lyutogo 1944 roku zastupnik narodnogo komisara zakordonnih sprav SRSR u spravah slov yanskih krayin Z 5 lyutogo po 12 lipnya 1944 roku narodnij komisar zakordonnih sprav Ukrayinskoyi RSR Z 12 lipnya 1944 po 24 sichnya 1946 roku golova Upravlinnya Komitetu u spravah mistectv pri RNK Ukrayinskoyi RSR U 1947 1953 rokah golova Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR U pislyavoyennij period napisav p yesi Priyizdit u Dzvonkove 1945 Mriya 1946 Makar Dibrova 1948 Kalinovij gaj 1950 U 1951 r razom iz druzhinoyu Vandoyu Vasilevskoyu napisav libreto operi Bogdan Hmelnickij yake znenacka zaznalo nishivnoyi kritiki v partijnij presi Do 1953 r zrobiv novij variant sho vzhe povnistyu zadovolniv CK Pislya smerti Stalina zberig velikij vpliv u literaturnih i partijnih kolah Z 30 travnya 1953 po 6 lipnya 1954 roku pracyuvav pershim zastupnikom golovi Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR Z 1959 po 1972 rik golova Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Najvidomishi p yesi cogo periodu Krila 1954 Chomu posmihalisya zori 1957 Nad Dniprom 1960 Storinka shodennika 1964 Rozplata 1966 Moyi druzi 1967 Pam yat sercya 1969 U listopadi 1961 roku Rada ministriv Ukrayinskoyi RSR zatverdila Uryadovij respublikanskij komitet iz prisudzhennya premij imeni Tarasa Shevchenka jogo golovoyu stav pismennik Kornijchuk Buv trichi odruzhenij Persha druzhina v 1928 1942 rokah teatralnij rezhiser Sharlotta Mojseyivna Varshaver Najtrivalishij shlyub z polskoyu pismenniceyu Vandoyu Vasilevskoyu U grudni 1964 roku odruzhivsya iz 43 richnoyu aktrisoyu teatru im Ivana Franka Marinoyu Fedotivnoyu Zaharenko matir yu vidomogo rezhisera Volodimira Bortka U 1934 1938 rokah meshkav u budinku pismennikiv Rolit Piznishe pereyihav na vulicyu Shovkovichnu 20 Protyagom 1944 1945 rokiv meshkav u sadibi Barbana 5 U 1949 1957 rokah razom iz druzhinoyu Vandoyu Vasilevskoyu meshkav u budinku zbudovanomu dlya rodini generala Vatutina na misci zrujnovanih Voznesenskoyi cerkvi ta kladovisha pri nij nini vul Sichovih strilciv 46 6 Pomer 14 travnya 1972 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi nadgrobnij pam yatnik marmur granit skulptor O P Skoblikov arhitektor A F Ignashenko vstanovlenij u 1973 roci 7 Zv yazok iz kinematografom RedaguvatiBuv redaktorom na Kiyivskij Odeskij i Harkivskij kinostudiyah 1929 1934 Avtor scenariyiv filmiv Chorni dni 1930 u spivavt z P Dolinoyu Dva promfinplani 1930 Priyemnogo apetitu 1932 u spivavt z H Shmayinom Stanciya Pupki abo Svini zavzhdi svini u spivavt z H Shmayinom Ostannij port 1934 u spivavt z A Kordyumom Bogdan Hmelnickij 1941 Partizani v stepah Ukrayini 1942 Front 1943 V stepah Ukrayini 1952 300 rokiv tomu 1956 Zagibel eskadri 1965 A teper sudi 1966 Chomu posmihalisya zori 1966 t f Zdijsniv scenarnu dorobku kinokartini Taras Shevchenko 1951 pislya smerti yiyi rezhisera I Savchenka Za p yesami O Kornijchuka zafilmovano strichki V stepah Ukrayini 1952 G Yuri Kalinovij gaj 1953 T Levchuka Pravda 1957 V Dobrovolskogo I Shmaruka 1957 Platon Krechet 1972 t f Zbereglisya dokumentalni kadri de pokazano O Kornijchuka v jogo robochomu kabineti div Kinozhurnal 1929 33 128 fragment postanovki jogo p yesi Pravda u Kiyivskomu ukrayinskomu dramatichnomu teatri im I Franka div Radyanska Ukrayina 1938 lyutij 6 O Kornijchuk yak chlen uryadovoyi komisiyi prijmaye v Leningradi skulpturu M Manizera T Shevchenka dlya Kiyeva div Radyanska Ukrayina 1939 10 sichnya 4 vistupaye v Harkovi na vechori yakij prisvyacheno 125 richchyu vid dnya narodzhennya T Shevchenka div Radyanska Ukrayina 1939 3 lyutogo 13 prisutnij u zali na yuvileyi Sholom Alejhema div Radyanska Ukrayina U 1939 r 30 kvitnya 33 pid chas progulyanki po Dnipru z aktorami MHATu div Radyanska Ukrayina 1939 3 lipnya 53 pokladaye kviti na mogilu I Franka u Lvovi bere uchast u roboti sesiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR div film Zvilnennya ukrayinskih i biloruskih zemel vid gnitu polskih paniv i vozz yednannya narodiv brativ u yedinu sim yu 1940 Pro nogo znyati naukovo populyarni strichki Oleksandr Kornijchuk 1970 ta Soldat miru 1975 Pam yat Redaguvati nbsp Memorialna doshka Oleksandru Kornijchuku na vulici Shovkovichnij 10 v KiyeviImenem O Kornijchuka bulo nazvano prospekt u Kiyevi nini Obolonskij prospekt ta stanciyu metro nini Obolon U Kolomiyi ninishnya vulicya Biberovichiv nazivalasya imenem Kornijchuka u 1945 1957 rokah U misti Nizhini Chernigivska oblast bulo nazvano vulicyu na chest O Kornijchuka z 2016 vulicya Pantelejmona Kulisha 1979 roku chastinu vulici Fedkovicha u Lvovi perejmenovano na chest O Kornijchuka 8 nini vulicya Polishuka U ridnomu misti Hristinivci imenem Kornijchuka nazvana odna z vulic mista ta Hristinivska specializovana shkola 1U zhurnali Perec 10 za 1975 rik rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca prisvyachenij O Kornijchuku 9 10 Malovidomi fakti RedaguvatiZa svidchennyam kinooperatora Yuriya Tamarskogo syuzhet p yesi Zagibel eskadri Kornijchuk ukrav u rezhisera Arnolda Kordyuma i prozayika Vadima Ohremenka Adzhe dosi zalishayetsya divnim te yak mig pochatkivec u svoyi 28 rokiv napisati taku epichnu dramu pro moryakiv viyavivshi neabiyaku obiznanist iz flotskimi zvichayami pobutom movoyu tosho P yesa dala chudovu nagodu probitisya Kornijchuk nadislav yiyi yak vlasnij tvir na Vseukrayinskij konkurs najkrashoyi radyanskoyi p yesi yakij ogolosheno v lyutomu 1933 r Krim togo u prosuvanni nastupnih p yes Kornijchukovi neodnorazovo dopomagav proletarskij pismennik chervonij graf Oleksij Mikolajovich Tolstoj Kornijchuka z molodih lit bulo vtayemnicheno v chekistski ta kremlivski spravi vin vikonuvav delikatni spravi daleko ne literaturnogo zmistu Nini Kornijchuka vvazhayut za tipovij zrazok zalashtunkovih mehanizmiv pidnesennya politichnih pristosuvanciv do rangu literaturnih klasikiv U 1960 h rokah Norman Kazins en Oleksandr Kornijchuk ta inshi diyachi kulturi rozpochali amerikansko radyansku Darmutsku konferenciyu en dlya mirnogo procesu vregulyuvannya konfliktiv 11 12 Prizhittyevi anekdoti Redaguvati Skazhit Kornij Chukovskij ta Kornijchuk ce odin pismennik chi dva rizni Ce odin i toj zhe pismennik ale pidpisuyetsya riznimi psevdonimami Koli vin pishe shos sho varte to pidpisuyetsya povnim im yam ta prizvishem Kornij Chukovskij A koli pishe yakus halturu to pidpisuye stislo Kornijchuk Vidannya zibran tvoriv RedaguvatiKornijchuk O Dramatichni tvori V 2 t Kiyiv Mistectvo 1955 naklad 15 tis prim Kornejchuk A Sochineniya V 3 t Moskva Sov pisatel 1956 naklad 30 tis prim Kornijchuk O Tvori U 5 t Kiyiv Rad pismennik 1966 1968 naklad 20 tis prim Kornejchuk A Sobranie sochinenij V 4 t Moskva Sov pisatel 1976 1977 naklad 25 tis prim Kornijchuk O Zibrannya tvoriv U 5 t Kiyiv Nauk dumka 1986 1988 naklad 25 5 tis prim Zvannya i rangi Redaguvatibrigadnij komisar 1941 polkovnik 1943 nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR 1943 Nagorodi ta premiyi RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 23 02 1967 shist ordeniv Lenina 31 01 1939 23 01 1948 24 05 1955 24 11 1960 24 05 1965 23 02 1967 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 02 07 1971 orden Chervonogo Prapora 13 09 1943 orden Chervonoyi Zirki 01 10 1944 medal Partizanu Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 14 11 1944 Stalinska premiya pershogo stupenya 1941 za p yesi Platon Krechet 1934 i Bogdan Hmelnickij 1939 Stalinska premiya pershogo stupenya 1942 za p yesu V stepah Ukrayini 1941 Stalinska premiya pershogo stupenya 1943 za p yesu Front 1942 Stalinska premiya drugogo stupenya 1949 za p yesu Makar Dibrova 1948 Stalinska premiya tretogo stupenya 1951 za p yesu Kalinovij gaj 1950 Mizhnarodna Leninska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami 1960 Derzhavna premiya URSR imeni T G Shevchenka 1971 za p yesu Pam yat sercya 1969 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 Sergij Hrushov Nikita Hrushov reformator Trilogiya pro batka Vidnyanskij S https web archive org web 20160917081151 http history org ua LiberUA journal 2015 5 journal 2015 5 pdf Arhivovano17 veresnya 2016 u Wayback Machine Chomu ta yak ukrayinska RSR stala odniyeyu z krayinzasnovnic OON Text do 70richchya Organizaciyi Ob yednanih Nacij i chlenstva v nij Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2015 5 524 S 182 183 Pid zagrozoyu znesennya she odna istorichna budivlya v Kiyevi Ce 130 richnij osobnyak na Observatornij The Village Ukrayina 2 travnya 2021 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2021 ul Sechevyh strelcov b Artema Lvovskaya Trockogo Starozhitomirskaya Kiev Nostalgiya Progulka po staromu gorodu V 1949 57gg v etom dome prozhivali Aleksandr Evdokimovich Kornejchuk 1905 72 pisatel dramaturg kinoscenarist gosudarstvennyj i obshestvennyj deyatel akademik AN USSR s 1939 i AN SSSR s 1943 Geroj socialisticheskogo Truda 1967 i ego zhena Vanda Lvovna Vasilevskaya 1905 64 pisatelnica obshestvennyj deyatel Do pereezda v etot dom prozhivali na ul Observatornoj 6 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Proekt Vulici Lvova vulicya Kornijchuka O Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2022 Zhurnal perec 1975 10 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2021 Zhurnal perec 1985 10 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2021 War and Peace in the Nuclear Age at the Brink Interview with Norman Cousins 1986 1 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 29 bereznya 2022 Aleksandrovich Moskovskij Mihail 2012 Dartmutskij dialog pervye shagi neformalnoj sovetsko amerikanskoj diplomatii Vestnik Rossijskogo universiteta druzhby narodov Seriya Mezhdunarodnye otnosheniya 3 s 33 47 ISSN 2313 0660 Arhiv originalu za 29 bereznya 2022 Procitovano 29 bereznya 2022 Dzherela RedaguvatiVakulenko D T Oleksandr Kornijchuk Zhittya i tvorchist K Dnipro 1985 167 s Duz I M Vid zadumu do prem yeri Tvorcha istoriya p yes Oleksandra Kornijchuka K Rad pismennik 1985 205 s Zalesskij K A Imperiya Stalina Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M Veche 2000 Kovalska Lyudmila Marina Zaharenko Kornijchuk Jogo zmogli zvinuvatiti lishe v tomu sho vin buv pridvornim dramaturgom 25 travnya Oleksandrovi Kornijchuku vipovnilosya b 100 rokiv Dzerkalo tizhnya 2005 20 27 travnya 3 chervnya Kornijchuk M F I v pam yati i v serci K Mistectvo 1988 147 s Mihajlin I L Sho zaginulo v Zagibeli eskadri Igor Mihajlin Slovo i chas 1992 10 S 7 12 Oleksandr Kornijchuk Tayemnici chervonogo Shekspira Tayemnici pismennickih shuhlyad Detektivna istoriya ukrayinskoyi literaturi S M Calik P O Seligej K Nash chas 2010 S 116 139 Pam yat sercya Spogadi pro Oleksandra Kornijchuka K Dnipro 1978 429 s Torchinov V A Leontyuk A M Vokrug Stalina Istoriko biograficheskij spravochnik SPb 2000 ros Shepel L F Kornijchuk Oleksandr Yevdokimovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 163 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Biografiya Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Zhurnal Naukovij svit lyutij 2011 stor 19 Kornijchuk Oleksandr Yevdokimovich oblikova kartka deputata Verhovnoyi Radi URSR CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 4 ark 73 74 Spisok deputativ obranih do Verhovnoyi Radi URSR Visti CVK URSR 1938 148 5338 29 chervnya S 1 Spisok deputativ Verhovnoyi Radi URSR pershogo sklikannya obranih 26 chervnya 1938 roku CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 2 ark 54 Puchkov A O Trivkij troling trikstera Metadramaturgiya Oleksandra Kornijchuka Kiyiv DUH I LITERA 2021 608 s 24 s il Seriya Postati kulturi ISBN 978 966 378 839 5Posilannya RedaguvatiKornijchuk Oleksandr Yevdokimovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 216 219 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kornijchuk Oleksandr Yevdokimovich amp oldid 40387545