www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Січових Стрільців Київ У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Січових Стрільців Ву лиця Січов

Вулиця Січових Стрільців (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Січових Стрільців.

Ву́лиця Січови́х Стрільці́в — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Кудрявець, Лук'янівка. Пролягає від Львівської до Лук'янівської площі.

Вулиця Січових Стрільців
Київ
Вулиця Січових Стрільців біля будинку № 27
Вулиця Січових Стрільців біля будинку № 27
Місцевість Кудрявець, Лук'янівка
Район Шевченківський
Назва на честь Січових стрільців
Колишні назви
Житомирська, Львівська, Троцького, Лембергерштрасе, Артема
Загальні відомості
Протяжність 1,82 км
Координати початку 50°27′19″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 50.455361° пн. ш. 30.50611° сх. д. / 50.455361; 30.50611Координати: 50°27′19″ пн. ш. 30°30′22″ сх. д. / 50.455361° пн. ш. 30.50611° сх. д. / 50.455361; 30.50611
Координати кінця 50°27′36″ пн. ш. 30°29′05″ сх. д. / 50.460139° пн. ш. 30.484917° сх. д. / 50.460139; 30.484917
Поштові індекси 04050, 04053
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лук'янівська»
 «Золоті Ворота
Трамваї Т 14, 18 (по вул. Глибочицькій)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18, 19, 19Д, 33
Маршрутні таксі

Мт 181, 439

Мт 464, 496, 499, 500, 558 (всі — по вулицях В'ячеслава Чорновола та Січових Стрільців)

Мт 417 (по Глибочицькій, Січових Стрільців та Дегтярівській вулицях)

Приміський 302, 820 (по вулиці В'ячеслава Чорновола та Глибочицькому проїзду)
Зупинки громадського транспорту «Львівська площа», «Обсерваторна вулиця», «Некрасівська вулиця», «Гоголівська вулиця», «Полтавська вулиця», «Публічна бібліотека імені Лесі Українки», «Глибочицька вулиця»
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух двосторонній
Покриття асфальтове
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади Школа № 138
Заклади культури Будинок художника, «кінотеатр Київська Русь»
Комерція Інститут транспорту нафти
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10034
У проєкті OpenStreetMap r1444331
Мапа
 Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

Прилучаються Вознесенський узвіз, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Івана Драча, Гоголівська, Полтавська, Пимоненка, Тургенєвська, Студентська, В'ячеслава Чорновола, Вільгельма Котарбінського, Коперника, Глибочицька, Дегтярівська, Юрія Іллєнка, Бехтеревський провулок, Кудрявський узвіз і Глибочицький проїзд.

Історія Редагувати

Львівська вулиця. Похорон загиблого січового стрільця навесні 1918. Процесія біля Бессарабських казарм (№ 24)
Стінопис з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського площею 160 м² на фасаді будинку за адресою вул. Січових Стрільців, 75
О. Богомазов. Трамвай. Львівська вулиця у Києві. 1914 р.

Вулиця виникла кілька століть тому як частина давнього Житомирського шляху, згодом — Житомирської вулиці.

Почала заселятися в середині XIX століття, як головна частина Лук'янівки. У 1869 році відрізок між Львівською і Лук'янівською площами було виділено в окрему вулицю під назвою Львівська (рос. Львовская), оскільки починалася від Львівській площі, де в давнину розташовувалася Львівська брама.

У 1925–1929 роках — вулиця Троцького, на честь радянського політичного діяча Льва Троцького.

У 1929 року була названа на честь Артема (Федора Сергеєва), радянського партійного і державного діяча, одного з засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки (назву підтверджено в 1944 році).

Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Львівська вулиця або Лембергерштрасе (нім. Lemberger Str.).

2009 рік. Будинковий покажчик на вулиці Січових Стрільців, 89 (на той час офіційно — вулиця Артема)

У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Артема, яка мала отримати назву вулиця Січових Стрільців. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків. Однак назва вулиця Січових Стрільців застосовувалася на деяких електронних картах та в системах автонавігації.

Сучасна назва на честь військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР та збройних сил Української Держави — з 2015 року.

Забудова Редагувати

Вулиця почала заселятися в середині XIX століття. Активна забудова почалася тільки в 1890-х роках, кінцева частина парного боку вулиці ще на межі XIX–ХХ століть являла величезні хутори з незначними будівлями. Втім, за розписом вулиць Києва частина Львівської вулиці до сучасної Гоголівської вулиці належала до 2-го розряду, закінчення — до 3-го розряду. Переважна кількість споруд являла собою двоповерхові цегляні чи мішані будинки; на окремих ділянках зводилися помітні прибуткові будівлі і комплекси. У 1897 році по вулиці було прокладено трамвайну лінію. У 1914 році Львівську вулицю віднесено до 1-го розряду. З 1930-х років велася забудова вулиці багатоповерховими житловими спорудами, переважна частина яких зайняла місце старих невеликих будинків.

Пам'ятки історії та архітектури Редагувати

Інші будинки Редагувати

  • Квіти України — модерністичний будинок за адресою Січових Стрільців 49.

Релігійні споруди Редагувати

У сквері навпроти кінотеатру «Київська Русь» у 2010 році споруджено типовий дерев'яний храм Храм Володимирської ікони Божої Матері релігійної громади святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Храм було закладено 2002 року, у 2004 році тут служили першу літургію, а будівництво почалося в листопаді 2007 року. Належить УПЦ (МП).

На місці будинку № 46 знаходилася мурована Вознесенська церква, яка була парафіяльним храмом для мешканців вулиці. При церкві було створене Кудрявське кладовище. Церква і кладовище були знищені в 1930-ті роки.

Особистості Редагувати

У будинку № 10 проживав Павло Житецький, вчений-філолог, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, викладач колегії Павла Ґалаґана та Володимирського кадетського корпусу. У його домі бував Іван Франко. У 1911—1913 роках тут мешкав художник і педагог Олександр Осмьоркін, у 1914—1916 роках — художник Олександр Волков, у 1917 році — більшовик Іван Смирнов-Ласточкін. У будинку № 33 жив художник Віктор Пальмов (1925—1929), у № 40 — цивільний інженер Микола Даміловський (1917—1942), а також народна артистка України, співачка Раїса Кириченко (1943—2005) (встановлена меморіальна таблиця), у № 42 — архітектор-художник Валентин Фельдман (1921—1928), у № 48 — народний артист УРСР, співак-бас Андрій Кикоть (1974—1975).

Будинок № 41 (не зберігся) належав лікарю-окулісту В. К. Думитрашко, сину поета Костянтина Думитрашко. Тут у 1911 році мешкав український письменник Іван Нечуй-Левицький, пізніше — академік живопису Іван Селезньов.

В садибі між будинками № 44 і 48 по Львівській вулиці раніше стояла Вознесенська церква, знесена в 1930 році, при якій було кладовище і до 1920-х років здійснювалися поховання киян. Після знесення церкви частина поховань була перенесена на Лук'янівське кладовище, а інша знищена. Серед знищених — поховання української письменниці Грицько Григоренко (Олександри Євгенівни Судовщикової-Косач, дружини рідного брата Лесі Українки Михайла (Обачного)) і поета В. М. Отроковського. Серед священиків Лаврентій Козловський і отець Павло Старовойтенко, батько одного з голів Держплану УРСР, Івана Старовойтенка. У 1946 році на пагорбі, де розташовувалася церква, збудували особняк (№ 46) для вдови генерала М. Ф. Ватутіна, який помер і був похований у Києві. Проте вдова відмовилася жити в ньому і переїхала до Москви. Невдовзі в цей особняк переселився голова Спілки письменників України, лауреат Сталінських премій, драматург Олександр Корнійчук із дружиною, польською письменницею Вандою Василевською. Тут бували відомі письменники: Микола Бажан, Олесь Гончар, Максим Рильський, Джон Бойнтон Прістлі, Жоржі Амаду, Олександр Фадєєв, актори Київського українського драматичного театру ім. Івана Франка, МХАТу ім. Максима Горького та інші діячі культури.

Риборозвідня Лева Шелюжка, будинок № 45-а

У будинку № 45-а знаходилася знаменита риборозвідня Лева Шелюжка, будинок розташовувався в межах садиби мільйонера та мецената Андрія Шелюжка.

У будинку № 50 з 1926 року мешкав український письменник Степан Васильченко, у № 53 — академік АН УРСР, мовознавець Михайло Калинович, академік АН УРСР, хімік Анатолій Бабко, у № 87 — гідролог, академік АН УРСР та ВАСГНІЛ Євген Оппоков.

У школі № 138 (буд. № 27) під час німецько-радянської війни розташовувався польовий шпиталь, в якому 15 квітня 1944 року помер генерал Микола Ватутін.

У будинку № 24 в листопаді 1917 року починав формування Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем і Андрієм Мельником. З 8 серпня по 19 вересня 1941 року в цьому будинку розташовувався штаб Київського укріпрайону.

Пам'ятники, меморіальні дошки та інші твори мистецтва Редагувати

  • № 1-5 — на честь художників, які загинули в боях проти німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років.
  • № 23 — на честь працівників фабрики «Жовтень», які загинули в боях Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. Відкрита 8 травня 1965 року.
  • № 24 — на честь полковника Армії УНР Євгена Коновальця, командира Січових Стрільців, чиї казарми розташовувалися в цьому будинку в 1918 році. Відкрито 22 грудня 2017 року, автор — скульптор Олександр Михайлицький.
  • № 26 — Георгію Дзісю, державному та громадському діячеві, заступнику голови Ради Міністрів України, першому Президенту Спілки економістів України, засновнику штрихового кодування в Україні. Бронзову меморіальну дошку відкрито 26 липня 2004 року.
  • № 40 — Раїсі Кириченко, народній артистці України.
  • № 45-А — Володимиру Горошку, організатору рибного господарства України. Барельєф з бронзи та граніту, відкритий 16 березня 2010 року.
  • № 86 — погруддя полковнику армії Української Народної Республіки Петрові Болбочану урочисто відкрите 4 жовтня 2020 року у сквері імені Болбочана на вулиці Січових Стрільців. Скульптуру виготовили у рамках проєкту «Українська історія в камені». Автори пам'ятника — Михайло Горловий та Олександр Фурман.

На будинку № 25 у 1967 році було встановлено пам'ятну чавунну дошку на честь нагородження Київської книжкової фабрики «Жовтень» пам'ятним прапором Центрального комітету КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС за перемогу в соціалістичному змаганні і на ознаменування 50-річчя Жовтневої революції. Дошку було знищено «невідомими» в 2011 році.

Поблизу будинку № 37 в 2009 році відкрито скульптуру «Сірник, що ожив», яка символізує екологічні проблеми Києва — загазованість та нестача зелених зон. Автор і скульптор пам'ятника — Володимир Білоконь.

У сквері навпроти кінотеатру «Київська Русь» 29 квітня 1970 року було відкрито пам'ятник Станіславові Косіору. Спершу це був бюст на постаменті з сірого граніту заввишки 5,7 метрів, роботи скульптора І. В. Макогона, архітекторів Є. П. Вересова та М. Т. Катерноги. Пізніше, у 1984 році гранітний бюст замінили на бронзовий, також роботи І. В. Макогона. 20 листопада 2008 року пам'ятник було демонтовано.

У 2015 році на фасаді будинку за адресою вул. Січових Стрільців, 75 намалювали мурал з найбільшим у світі портретом Михайла Грушевського. Площа муралу склала 160 м².

Демонтовані Редагувати

  • № 1-5 (знищено «невідомими» в травні 2015 року) та № 84 (демонтовано в лютому 2016 року) — анотаційні дошки на честь Ф. А. Артема, чиїм ім'ям на той момент було названо вулицю. Виготовлені з граніту (архітектор Валентина Шевченко), відкриті 10 грудня 1965 року.

Установи та заклади Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 20 жовтня 2015. 
  2. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
  5. Лист Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2011 року щодо офіційних назв деяких вулиць та площ міста. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 27 лютого 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 10 червня 2013. 
  7. Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  8. Обговорення щодо перейменування вулиці Артема в Шевченківському районі на вулицю Січових Стрільців [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014 (2015). — 26 грудня. — 26 лютого.
  9. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1-3. (рос. дореф.)
  10. . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 30 квітня 2018. 
  11. . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 30 квітня 2018. 
  12. . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 жовтня 2015. 
  13. Пам’яті Володимира Петровича Горошка. Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Державне агентство меліорації та рибного господарства України. 17 березня 2014. Процитовано 27 липня 2022. 
  14. У Києві відкрили перший у світі пам'ятник полковнику Армії УНР Петрові Болбочану. novynarnia.com. 4 жовтня 2020. оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. 
  15. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 7 липня 2016. 
  16. У Києві знищили пам'ятку першому сепаратисту [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] // УНТ. — 2015. — 10 травня.[ з першоджерела 15 червня 2015.]
  17. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Sichovih Strilciv Vu licya Sichovi h Strilci v vulicya v Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva miscevosti Kudryavec Luk yanivka Prolyagaye vid Lvivskoyi do Luk yanivskoyi ploshi Vulicya Sichovih StrilcivKiyivVulicya Sichovih Strilciv bilya budinku 27Vulicya Sichovih Strilciv bilya budinku 27Miscevist Kudryavec Luk yanivkaRajon ShevchenkivskijNazva na chest Sichovih strilcivKolishni nazviZhitomirska Lvivska Trockogo Lembergershtrase ArtemaZagalni vidomostiProtyazhnist 1 82 kmKoordinati pochatku 50 27 19 pn sh 30 30 22 sh d 50 455361 pn sh 30 50611 sh d 50 455361 30 50611 Koordinati 50 27 19 pn sh 30 30 22 sh d 50 455361 pn sh 30 50611 sh d 50 455361 30 50611Koordinati kincya 50 27 36 pn sh 30 29 05 sh d 50 460139 pn sh 30 484917 sh d 50 460139 30 484917Poshtovi indeksi 04050 04053TransportNajblizhchi stanciyi metro Luk yanivska Zoloti VorotaTramvayi T 14 18 po vul Glibochickij Trolejbusi Tr 6 16 18 19 19D 33Marshrutni taksi Mt 181 439Mt 464 496 499 500 558 vsi po vulicyah V yacheslava Chornovola ta Sichovih Strilciv Mt 417 po Glibochickij Sichovih Strilciv ta Degtyarivskij vulicyah Primiskij 302 820 po vulici V yacheslava Chornovola ta Glibochickomu proyizdu Zupinki gromadskogo transportu Lvivska plosha Observatorna vulicya Nekrasivska vulicya Gogolivska vulicya Poltavska vulicya Publichna biblioteka imeni Lesi Ukrayinki Glibochicka vulicya Najblizhchi zaliznichni stanciyi Kiyiv PasazhirskijRuh dvostoronnijPokrittya asfaltoveBudivli pam yatki infrastrukturaNavchalni zakladi Shkola 138Zakladi kulturi Budinok hudozhnika kinoteatr Kiyivska Rus Komerciya Institut transportu naftiZovnishni posilannyaKod u reyestri 10034U proyekti OpenStreetMap r1444331Mapa Vulicya Sichovih Strilciv u VikishovishiPriluchayutsya Voznesenskij uzviz vulici Observatorna Kudryavska Ivana Dracha Gogolivska Poltavska Pimonenka Turgenyevska Studentska V yacheslava Chornovola Vilgelma Kotarbinskogo Kopernika Glibochicka Degtyarivska Yuriya Illyenka Behterevskij provulok Kudryavskij uzviz i Glibochickij proyizd Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 2 1 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi 2 2 Inshi budinki 2 3 Religijni sporudi 3 Osobistosti 4 Pam yatniki memorialni doshki ta inshi tvori mistectva 4 1 Demontovani 5 Ustanovi ta zakladi 6 Primitki 7 Posilannya 8 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Lvivska vulicya Pohoron zagiblogo sichovogo strilcya navesni 1918 Procesiya bilya Bessarabskih kazarm 24 nbsp Stinopis z najbilshim u sviti portretom Mihajla Grushevskogo plosheyu 160 m na fasadi budinku za adresoyu vul Sichovih Strilciv 75 nbsp O Bogomazov Tramvaj Lvivska vulicya u Kiyevi 1914 r Vulicya vinikla kilka stolit tomu yak chastina davnogo Zhitomirskogo shlyahu zgodom Zhitomirskoyi vulici Pochala zaselyatisya v seredini XIX stolittya yak golovna chastina Luk yanivki 1 U 1869 roci vidrizok mizh Lvivskoyu i Luk yanivskoyu ploshami bulo vidileno v okremu vulicyu pid nazvoyu Lvivska ros Lvovskaya 2 oskilki pochinalasya vid Lvivskij ploshi de v davninu roztashovuvalasya Lvivska brama U 1925 1929 rokah vulicya Trockogo na chest radyanskogo politichnogo diyacha Lva Trockogo U 1929 roku bula nazvana na chest Artema Fedora Sergeyeva radyanskogo partijnogo i derzhavnogo diyacha odnogo z zasnovnikiv Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki nazvu pidtverdzheno v 1944 roci 3 Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista v 1942 1943 rokah Lvivska vulicya abo Lembergershtrase nim Lemberger Str nbsp 2009 rik Budinkovij pokazhchik na vulici Sichovih Strilciv 89 na toj chas oficijno vulicya Artema U 1997 roci deputatami Kiyivradi bulo progolosovane rishennya perejmenuvati vulicyu Artema yaka mala otrimati nazvu vulicya Sichovih Strilciv 4 5 Ce rishennya bulo prijnyate ne nalezhnim chinom i ne malo zhodnih pravovih naslidkiv Odnak nazva vulicya Sichovih Strilciv zastosovuvalasya na deyakih elektronnih kartah ta v sistemah avtonavigaciyi 6 Suchasna nazva na chest vijskovih pidrozdiliv Naddnipryanskoyi Armiyi UNR ta zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi z 2015 roku 7 8 Zabudova RedaguvatiVulicya pochala zaselyatisya v seredini XIX stolittya Aktivna zabudova pochalasya tilki v 1890 h rokah kinceva chastina parnogo boku vulici she na mezhi XIX HH stolit yavlyala velichezni hutori z neznachnimi budivlyami Vtim za rozpisom vulic Kiyeva chastina Lvivskoyi vulici do suchasnoyi Gogolivskoyi vulici nalezhala do 2 go rozryadu zakinchennya do 3 go rozryadu 9 Perevazhna kilkist sporud yavlyala soboyu dvopoverhovi ceglyani chi mishani budinki na okremih dilyankah zvodilisya pomitni pributkovi budivli i kompleksi U 1897 roci po vulici bulo prokladeno tramvajnu liniyu U 1914 roci Lvivsku vulicyu vidneseno do 1 go rozryadu Z 1930 h rokiv velasya zabudova vulici bagatopoverhovimi zhitlovimi sporudami perevazhna chastina yakih zajnyala misce starih nevelikih budinkiv Pam yatki istoriyi ta arhitekturi Redaguvati 1 5 Budinok hudozhnika fasad yakogo prikrashayut sim zhinochih postatej Yih pomilkovo nazivayut muzami ale naspravdi ce simvoli mistectvoznavstva scenografiyi skulpturi arhitekturi zhivopisu grafiki ta dekorativno uzhitkovogo mistectva Budinok zvedenij 1978 roku za proektom arhitektora Anatoliya Dobrovolskogo 7 zhitlovij budinok zvedenij 1910 roku u stili modern 10 pributkovij budinok zvedenij za proektom Abrama Trahtenberga naprikinci XIX na pochatku XX stolittya 12 pributkovij budinok 1911 rik 13 pributkovij budinok pochatku XX stolittya 14 pributkovij budinok zvedenij 1898 roku arhitektorom Volodimirom Nikolayevim u eklektichnomu stili 18 pributkovij budinok v yakomu meshkav u 1910 h rokah vidomij vchenij himik Sergiyem Reformatskij roztashovuvalasya zhinocha gimnaziya N Konopackoyi 1901 1902 1904 roki 22 zhitlovij budinok seredini XIX stolittya zvedenij u stili klasicizm 24 miska sadiba drugoyi polovini XIX stolittya zvedena v ceglyanomu stili U 1918 roci tut rozmishuvalisya kazarmi Sichovih Strilciv 26 zhitlovij budinok zvedenij 1890 roku za proektom Mikoli Gordenina v eklektichnomu stili 26 A zhitlovij Budinok komunalnikiv zvedenij 1935 roku za proektom Mihajla Grechini v stili konstruktivizmu 27 kolishnya privatna zhinocha gimnaziya Zhekulinoyi 1912 rik arhitektor Vasil Osmak 31 pributkovij budinok 1903 rik 33 A pributkovij budinok A Pavlova Silvanskogo zvedenij 1913 roku arhitektorom Abramom Trahtenbergom u stili modern 35 pributkovij budinok 1913 1914 roki 40 1 zhitlovij budinok zvedenij u 1913 1915 rokam arhitektorom Volodimirom Bezsmertnim u stili piznogo modernu 42 pributkovij budinok zvedenij 1910 roku arhitektorom Volodimirom Bezsmertnim u stili modern 45 A fligel zhitlovij z riborozplidnikom 1910 rik 46 osobnyak zvedenij u 1946 roci na misci kolishnoyi Starokiyivskoyi Voznesenskoyi cerkvi zrujnovana v 1930 ti roki dlya rodini zagiblogo generala Mikoli Vatutina Avtor proektu arhitektor Anatolij Dobrovolskij 47 zhitlovij budinok 1913 1914 rokiv stil piznij modern z elementami klasicizmu 48 zhitlovij budinok pracivnikiv Narodnogo komisariatu yusticiyi URSR Zvedenij u 1930 h rokah u stili konstruktivizmu za proektom S Carova 72 zhitlovij budinok kincya XIX pochatku XX stolittya eklektichnij stil 76 zhitlovij budinok u stili piznogo konstruktivizmu 1930 ti roki 79 zhitlovij budinok pracivnikiv energomerezhi zvedenij za proektom arhitektora Ye Yahnenko Ye zrazkom arhitekturi 1930 50 h rokiv 84 pributkovij budinok 1899 1900 roki 91 budinok Luk yanivskoyi policijnoyi dilnici Zvedenij 1902 roku za proektom I Nikolayeva 10 Do pochatku 2000 h tut mistilasya Derzhavna podatkova inspekciya Shevchenkivskogo rajonu Nini budivlya vidselena zanedbana j pislya kilkoh pozhezh perebuvaye v avarijnomu stani 11 93 budivlya kinoteatru Kiyivska Rus vidkritogo v 1982 roci z nagodi 1500 richchya Kiyeva Na toj moment buv najbilshim kinoteatrom Ukrayini ta odnim z najbilshih u Yevropi Inshi budinki Redaguvati Kviti Ukrayini modernistichnij budinok za adresoyu Sichovih Strilciv 49 Religijni sporudi Redaguvati U skveri navproti kinoteatru Kiyivska Rus u 2010 roci sporudzheno tipovij derev yanij hram Hram Volodimirskoyi ikoni Bozhoyi Materi religijnoyi gromadi svyatih muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yih Sofiyi Hram bulo zakladeno 2002 roku u 2004 roci tut sluzhili pershu liturgiyu a budivnictvo pochalosya v listopadi 2007 roku Nalezhit UPC MP Na misci budinku 46 znahodilasya murovana Voznesenska cerkva yaka bula parafiyalnim hramom dlya meshkanciv vulici Pri cerkvi bulo stvorene Kudryavske kladovishe Cerkva i kladovishe buli znisheni v 1930 ti roki Osobistosti RedaguvatiU budinku 10 prozhivav Pavlo Zhiteckij vchenij filolog chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk vikladach kolegiyi Pavla Galagana ta Volodimirskogo kadetskogo korpusu U jogo domi buvav Ivan Franko U 1911 1913 rokah tut meshkav hudozhnik i pedagog Oleksandr Osmorkin u 1914 1916 rokah hudozhnik Oleksandr Volkov u 1917 roci bilshovik Ivan Smirnov Lastochkin U budinku 33 zhiv hudozhnik Viktor Palmov 1925 1929 u 40 civilnij inzhener Mikola Damilovskij 1917 1942 a takozh narodna artistka Ukrayini spivachka Rayisa Kirichenko 1943 2005 vstanovlena memorialna tablicya u 42 arhitektor hudozhnik Valentin Feldman 1921 1928 u 48 narodnij artist URSR spivak bas Andrij Kikot 1974 1975 Budinok 41 ne zberigsya nalezhav likaryu okulistu V K Dumitrashko sinu poeta Kostyantina Dumitrashko Tut u 1911 roci meshkav ukrayinskij pismennik Ivan Nechuj Levickij piznishe akademik zhivopisu Ivan Seleznov V sadibi mizh budinkami 44 i 48 po Lvivskij vulici ranishe stoyala Voznesenska cerkva znesena v 1930 roci pri yakij bulo kladovishe i do 1920 h rokiv zdijsnyuvalisya pohovannya kiyan Pislya znesennya cerkvi chastina pohovan bula perenesena na Luk yanivske kladovishe a insha znishena Sered znishenih pohovannya ukrayinskoyi pismennici Gricko Grigorenko Oleksandri Yevgenivni Sudovshikovoyi Kosach druzhini ridnogo brata Lesi Ukrayinki Mihajla Obachnogo i poeta V M Otrokovskogo Sered svyashenikiv Lavrentij Kozlovskij i otec Pavlo Starovojtenko 12 batko odnogo z goliv Derzhplanu URSR Ivana Starovojtenka U 1946 roci na pagorbi de roztashovuvalasya cerkva zbuduvali osobnyak 46 dlya vdovi generala M F Vatutina yakij pomer i buv pohovanij u Kiyevi Prote vdova vidmovilasya zhiti v nomu i pereyihala do Moskvi Nevdovzi v cej osobnyak pereselivsya golova Spilki pismennikiv Ukrayini laureat Stalinskih premij dramaturg Oleksandr Kornijchuk iz druzhinoyu polskoyu pismenniceyu Vandoyu Vasilevskoyu Tut buvali vidomi pismenniki Mikola Bazhan Oles Gonchar Maksim Rilskij Dzhon Bojnton Pristli Zhorzhi Amadu Oleksandr Fadyeyev aktori Kiyivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im Ivana Franka MHATu im Maksima Gorkogo ta inshi diyachi kulturi nbsp Riborozvidnya Leva Shelyuzhka budinok 45 aU budinku 45 a znahodilasya znamenita riborozvidnya Leva Shelyuzhka budinok roztashovuvavsya v mezhah sadibi miljonera ta mecenata Andriya Shelyuzhka U budinku 50 z 1926 roku meshkav ukrayinskij pismennik Stepan Vasilchenko u 53 akademik AN URSR movoznavec Mihajlo Kalinovich akademik AN URSR himik Anatolij Babko u 87 gidrolog akademik AN URSR ta VASGNIL Yevgen Oppokov U shkoli 138 bud 27 pid chas nimecko radyanskoyi vijni roztashovuvavsya polovij shpital v yakomu 15 kvitnya 1944 roku pomer general Mikola Vatutin U budinku 24 v listopadi 1917 roku pochinav formuvannya Galicko Bukovinskij kurin Sichovih Strilciv na choli z Yevgenom Konovalcem i Andriyem Melnikom Z 8 serpnya po 19 veresnya 1941 roku v comu budinku roztashovuvavsya shtab Kiyivskogo ukriprajonu Pam yatniki memorialni doshki ta inshi tvori mistectva Redaguvati 1 5 na chest hudozhnikiv yaki zaginuli v boyah proti nimecko fashistskih zagarbnikiv u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv 23 na chest pracivnikiv fabriki Zhovten yaki zaginuli v boyah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv Vidkrita 8 travnya 1965 roku 24 na chest polkovnika Armiyi UNR Yevgena Konovalcya komandira Sichovih Strilciv chiyi kazarmi roztashovuvalisya v comu budinku v 1918 roci Vidkrito 22 grudnya 2017 roku avtor skulptor Oleksandr Mihajlickij 26 Georgiyu Dzisyu derzhavnomu ta gromadskomu diyachevi zastupniku golovi Radi Ministriv Ukrayini pershomu Prezidentu Spilki ekonomistiv Ukrayini zasnovniku shtrihovogo koduvannya v Ukrayini Bronzovu memorialnu doshku vidkrito 26 lipnya 2004 roku 40 Rayisi Kirichenko narodnij artistci Ukrayini 45 A Volodimiru Goroshku organizatoru ribnogo gospodarstva Ukrayini 13 Barelyef z bronzi ta granitu vidkritij 16 bereznya 2010 roku 86 pogruddya polkovniku armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Petrovi Bolbochanu urochisto vidkrite 4 zhovtnya 2020 roku u skveri imeni Bolbochana na vulici Sichovih Strilciv Skulpturu vigotovili u ramkah proyektu Ukrayinska istoriya v kameni Avtori pam yatnika Mihajlo Gorlovij ta Oleksandr Furman 14 Na budinku 25 u 1967 roci bulo vstanovleno pam yatnu chavunnu doshku na chest nagorodzhennya Kiyivskoyi knizhkovoyi fabriki Zhovten pam yatnim praporom Centralnogo komitetu KPRS prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Radi Ministriv SRSR ta VCRPS za peremogu v socialistichnomu zmaganni i na oznamenuvannya 50 richchya Zhovtnevoyi revolyuciyi Doshku bulo znisheno nevidomimi v 2011 roci Poblizu budinku 37 v 2009 roci vidkrito skulpturu Sirnik sho ozhiv yaka simvolizuye ekologichni problemi Kiyeva zagazovanist ta nestacha zelenih zon Avtor i skulptor pam yatnika Volodimir Bilokon U skveri navproti kinoteatru Kiyivska Rus 29 kvitnya 1970 roku bulo vidkrito pam yatnik Stanislavovi Kosioru Spershu ce buv byust na postamenti z sirogo granitu zavvishki 5 7 metriv roboti skulptora I V Makogona arhitektoriv Ye P Veresova ta M T Katernogi Piznishe u 1984 roci granitnij byust zaminili na bronzovij takozh roboti I V Makogona 20 listopada 2008 roku pam yatnik bulo demontovano U 2015 roci na fasadi budinku za adresoyu vul Sichovih Strilciv 75 namalyuvali mural z najbilshim u sviti portretom Mihajla Grushevskogo Plosha muralu sklala 160 m 15 Demontovani Redaguvati 1 5 znisheno nevidomimi v travni 2015 roku 16 ta 84 demontovano v lyutomu 2016 roku anotacijni doshki na chest F A Artema chiyim im yam na toj moment bulo nazvano vulicyu Vigotovleni z granitu arhitektor Valentina Shevchenko vidkriti 10 grudnya 1965 roku nbsp Kolishnya anotacijna doshka na budinku 1 5 nbsp Kolishnya anotacijna doshka na budinku 84 nbsp Memorialna doshka Ye Konovalcyu na budinku 24 nbsp Memorialna doshka na chest Kiyivskogo ukriplenogo rajonu na budinku 24 nbsp Memorialna doshka na budinku 26 nbsp Memorialna doshka na budinku 40Ustanovi ta zakladi RedaguvatiNacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini bud 1 5 Kiyivska specializovana shkola 155 bud 5 Pivnichnij ofis Derzhauditsluzhbi bud 18 Zagalnoosvitnya shkola 138 bud 27 Centr tvorchosti ditej ta yunactva Shevchenkivec ansambl Puls 17 bud 41 Derzhavne agentstvo melioraciyi ta ribnogo gospodarstva Ukrayini bud 45 A Akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini bud 52 A Posolstvo Horvatiyi v Ukrayini bud 51 50 Posolstvo Maltijskogo Ordenu v Ukrayini bud 51 50 Miskij budinok veteraniv bud 55 V Kinoteatr Kiyivska Rus bud 93 Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 20 zhovtnya 2015 Chast officialnaya O naimenovanii nѣkotoryh ulic i ploshadej v Kievѣ Kievlyanin 1869 95 14 avgusta S 1 2 ros doref Arhivovano z pershodzherela 15 bereznya 2013 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 20 listopada 1997 roku 260 Pro povernennya deyakih istorichnih nazv ta perejmenuvannya na vidznaku 80 richchya pam yatnih podij Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rokiv Stolicya 1997 14 15 39 40 gruden S 14 ne maye pravovih naslidkiv List Golovnogo upravlinnya z pitan vnutrishnoyi politiki ta zv yazkiv z gromadskistyu Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 17 serpnya 2011 roku shodo oficijnih nazv deyakih vulic ta plosh mista Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Vulicya Sichovih Strilciv u Kiyevi na elektronnij karti Vizikom Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2013 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 3 veresnya 2015 roku 944 1808 Pro perejmenuvannya vulic plosh provulkiv ta prospektiv u misti Kiyevi Hreshatik 2015 133 4729 23 veresnya S 6 Arhivovano z pershodzherela 17 chervnya 2016 Obgovorennya shodo perejmenuvannya vulici Artema v Shevchenkivskomu rajoni na vulicyu Sichovih Strilciv Arhivovano 22 lipnya 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 2014 2015 26 grudnya 26 lyutogo Vѣdomost o razdѣlenii ulic na razryady v g Kievѣ po VYSOChAJShE utverzhdennomu 11 maya 1861 goda planu Arhivovano 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine DAKO f 35 op 1 spr 535 ark 1 3 ros doref Mihail Kalnickij Policejskij shtab Lukyanovki Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2018 Zakinutij ofisnij budinok na Luk yanivci Arhiv originalu za 9 chervnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2015 Pam yati Volodimira Petrovicha Goroshka Derzhavne agentstvo melioraciyi ta ribnogo gospodarstva Ukrayini Derzhavne agentstvo melioraciyi ta ribnogo gospodarstva Ukrayini 17 bereznya 2014 Procitovano 27 lipnya 2022 U Kiyevi vidkrili pershij u sviti pam yatnik polkovniku Armiyi UNR Petrovi Bolbochanu novynarnia com 4 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 U Kiyevi na fasadi budinku namalyuvali rekordno velikij portret vidomogo ukrayinskogo politika 5 kanal 22 listopada 2015 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2016 U Kiyevi znishili pam yatku pershomu separatistu Arhivovano 30 chervnya 2015 u Wayback Machine UNT 2015 10 travnya Arhivovano z pershodzherela 15 chervnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2013 Posilannya RedaguvatiChto stoit na zabytyh kostyah ros Staraya staraya shkola ros Kak poteryatsya v Kieve ros V centre Kieva poyavilas Ozhivshaya spichka Arhivovano 5 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiArtema vulicya Veb enciklopediya Kiyeva Artema vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 19 Artema vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 13 ISBN 5 88500 070 0 Artema vulicya Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 S 147 Artema ulica Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 44 45 ros Vul Artema Fotospomin Kiyiv yakogo nemaye Anotovanij albom svitlin 1977 1988 rokiv avtor svitlin V Galajba avtori uporyadniki M Vinogradova ta in K Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2000 408 s il ISBN 966 7452 27 1 Arhivovano z pershodzherela 6 lipnya 2013 Osobnyaki Kiyeva O M Drug D V Malakov K Kij 2004 823 s il ISBN 966 7161 60 9 Vulicya Artema Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 11 13 ISBN 978 966 8999 05 5 Artema vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 8 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Sichovih Strilciv vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Sichovih Strilciv Kiyiv amp oldid 40369035