Раїса Опанасівна Кириченко (дівоче прізвище — Корж, 14 жовтня 1943, Корещина, Полтавська область — 9 лютого 2005, Київ, Україна) — українська співачка, член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001), Герой України.
| Кириченко Раїса Опанасівна | ||
|---|---|---|
| | ||
| Основна інформація | ||
| Повне ім'я | Раїса Опанасівна Корж | |
| Дата народження | 14 жовтня 1943 | |
| Місце народження | Глобинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |
| Дата смерті | 9 лютого 2005 (61 рік) | |
| Місце смерті | Київ, Україна | |
| Причина смерті | серцево-судинні захворювання | |
| Роки активності | 1962–2004 | |
| Громадянство | СРСР і Україна | |
| Професії | співачка | |
| Освіта | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського | |
| Співацький голос | Мецо-сопрано | |
| Інструменти | вокал[d] | |
| Жанри | народна та естрадна музика | |
| Колективи | «Чураївна» | |
| Нагороди | ||
| Премії | ||
| Звання | | |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народилася 14 жовтня 1943 року в селі Корещина. Дівоче прізвище — Корж. Першу співочу практику пройшла у Землянківській школі, у громадському житті якої брала участь.
Почала працювати у колгоспі, співала в хорі доярок. Одного разу в село приїхав хор Кременчуцького автозаводу, де спів Раїси почув керівник колективу — Павло Оченаш, який у січні 1961 року запросив її до колективу.
Працювала на Кременчуцькому автомобільному заводі, де і закінчила заочно десятирічку. Не отримувала спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише в кінці 1980-х).
Починаючи з 1962 року Раїса співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там вона і познайомилась із своїм майбутнім чоловіком, баяністом Миколою Кириченком.
15 грудня 1963 року Раїса Корж вийшла заміж за Миколу Кириченка. На запрошення керівника ансамблю «Льонок», Анатолія Пашкевича, сім'я Кириченків переїхала до Житомира. З часом, коли у 1968 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, то члени сім'ї Кириченків увійшли до його складу.
У 1979 році Раїсі Опанасівні було присвоєно звання Народної артистки УРСР.
У 1983 році у Черкасах для неї був створений фолк-ВІА «Росава» (керівник М. Петрина), та все ж непорозуміння з керівництвом філармонії призводять до того, що У 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з'являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фристайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина».
З вересня 1994 року Раїса Кириченко працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.
У 1995 році після гастролей в Канаді Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Від'їзд до Німеччини у листопаді 1996 року, де її чотири місяці готували до операції. 12 червня 1998 року в Україні співачці пересадили нирку.
У 1999 році за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію її нагородили «Орденом княгині Ольги».
Після довгої хвороби, у 2000 році співачка переїхала до Києва.
Влітку 2002 року, стараннями Раїси Кириченко у її рідному селі Корещина було збудовано церкву та відремонтовано сільську школу, яка отримала статус середньої.
У 2003 році написала книгу спогадів «Я козачка твоя, Україно».
31 жовтня 2003 року, Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави.
У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною.
«Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.
1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла.
9 лютого 2005 року Раїса Опанасівна померла через хворобу серця у 61-річному віці. Похована в с. Корещина Глобинського району Полтавської області (поруч із могилою її матері, як вона заповіла).
Віхи творчості Редагувати
- 1962–1968 — солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської філармонії.
- 1968–1983 — солістка Черкаського народного хору.
- 1983–1985 — солістка Черкаської філармонії.
- З 1987 року — солістка Полтавської філармонії.
- З 1987 року — працювала з власним колективом «Чураївна».
Дискографія Редагувати
Альбоми Редагувати
- «Ой гарна я, гарна» (1990)
- «Цвіте черемшина» (1995)
- «Долі моєї село» (1995)
- «Цвіте черемшина» (2000)
- «Я — козачка твоя» (2002)
- «„Дорогу Спадщину“ Дмитра Луценка співає Раїса Кириченко» (2003)
- «Моя подруго мила» (2008)
- «Доля у нас — два крила» (2008)
Збірки Редагувати
Пам'ять Редагувати
Ім'ям Раїси Кириченко названа Землянківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, на подвір'ї якої їй встановлено пам'ятник восени 2008 року на відзначення 65-річчя з дня народження співачки. Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Раїси Кириченко на пісенне свято «Голос рідної землі». У жовтні 2006 року в стінах школи відкрито світлицю Раїси Кириченко.
У селі Корещина на її честь споруджено церкву, а 13 жовтня 2005 року на батьківській хаті Раїсі Кириченко відкрили меморіальну таблицю./. У 2018 році відкрито Музей-садибу Раїси Кириченко «Мамина вишня».
Стараннями друзів Раїси Опанасівни — Володимира Пащенка, Миколи Ляпаненка, Олексія Чухрая — відкрито музей Раїси Кириченко у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.
У Полтаві:
- на будинку, де мешкала Раїса Кириченко, працюючи у Полтавській обласній філармонії 13 жовтня 2005 року було встановлено меморіальну таблицю співачці;
- на вулиці Раїси Кириченко біля адміністративної будівлі ОДТРК «Лтава» 13 жовтня 2012 року було встановлено пам'ятник співачці.
Вулиці, названі на честь Раїси Кириченко, є також в Гребінці, Кременчуці, Черкасах, а також в селах Полтавщини — Рунівщина та Святилівка.
У Києві на фасаді будинку, де у 1997–2005 роках мешкала Раїса Кириченко (вулиця Січових Стрільців № 40), їй встановлено меморіальну таблицю. У Черкасах біля будівлі обласної філармонії у 2018 році встановлений пам'ятник.
Дослідження творчості Редагувати
Кандидат мистецтвознавства Ярослава Руденко у 2019 захистила дисертаційну роботу «Творчість Раїси Кириченко у контексті музично-пісенного мистецтва Полтавщини (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)».
Нагороди та звання Редагувати
- Герой України (31.10. 2003 — за видатний особистий внесок у збереження та збагачення української національної пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
- Нагороджена орденами княгині Ольги; III ступеня (03. 1998), II ступеня (03. 1999) і I ступеня (03. 2001).
- Лавреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986).
- Народний артист УРСР (1979).
- Заслужений артист УРСР (1973).
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 Лютого 2018. Процитовано 2 Лютого 2018.
- ↑ . radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 14 жовтня 2005. Архів оригіналу за 1 Березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- . Вікка. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 30 Червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
Джерела та література Редагувати
- Г. П. Герасимова. Кириченко Раїса Опанасівна [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 301. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.406-407.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Фільм про життя та творчість української співачки Раїси Кириченко Ч.1 [ 18 Липня 2011 у Wayback Machine.]
- Фільм про життя та творчість української співачки Раїси Кириченко Ч.2 [ 18 Липня 2011 у Wayback Machine.]
- https://www.perets.org.ua/Журнал_перець_1986_13/?page=3 [ 25 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- https://poltava-trend.in.ua/uk/fullarticle-2469-muzichna-dusha-poltavschini-raisa-kirichenko [ 30 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Кириченко Раїса Панасівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 400-401.