www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гречина Михайло Гнатович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гречина Гречи на Миха йло Гна тович 29 березн

Гречина Михайло Гнатович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гречина.

Гречи́на Миха́йло Гна́тович (29 березня [11 квітня] 1902(19020411), с. Будище, Черкаський район, Черкаська область — 21 червня 1979, Київ) — український радянський архітектор, автор наукових праць з питань архітектури й будівництва. Член Спілки радянських архітекторів УРСР з 1935 року.

Гречина Михайло Гнатович

рос. Михаил Игнатьевич Гречина
Михайло Гнатович Гречина
Народження 29 березня (11 квітня) 1902(1902-04-11)
Смерть 21 червня 1979(1979-06-21) (77 років)
Країна
(підданство)		  СРСР
Навчання Київський художній інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди стадіон «Динамо»
Центральний стадіон
готель «Тарасова гора» в Каневі
готель «Русь» у Києві
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Нагороди
Премії

Біографія Редагувати

Народився в с. Будище Черкаської області. У 1920—1922 роках працював секретарем медично-санітарного відділу міста Черкаси. Був секретарем Укркоопспілки в м. Корсуні (1922—1923). Секретар Управління будинками м. Києва у 1923—1924 роках.

Закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту у 1930 році. Під час навчання працював старшим техніком Проектного бюро будівництва Київського вокзалу (1929).

Працював архітектором у Київській філії проєктно-консультаційного бюро НКВС (згодом — «Діпромісто») у 1929—1933 роках. Старший архітектор архітектурно-планувального управління у м. Києві (1933—1935).

У 1936—1941 роках — головний архітектор будівництва стадіону імені Хрущова (Центральний або Республіканський стадіон, нині — НСК «Олімпійський»), Управління будівництвом, Управління будівництвом будинків Уряду у м. Києві.

У 1936—1937 роках — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проєктування Київського будівельного інституту, у 1937—1938 — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського художнього інституту, у 1949—1953 — старший викладач Київського художнього інституту.

Брав участь у Другій світовій війні, потрапив в облогу та був узятий у полон.

У 1945—1958 роках працював керівником сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР. Захистив кандидатську дисертацію у 1950 році.

З 1954 року був керівником дисертаційних робіт в Інституті аспірантури та Інституті архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У 1958—1959 роках був заступником директора з наукової роботи НДІАБ Академії будівництва та архітектури УРСР.

Працював заступником директора НДІЕП Академії будівництва та архітектури УРСР у 1959—1963 роках.

Від 1963 року працював заступником директора КиївЗНДІЕП.

Родина Редагувати

Творчий доробок Редагувати

Споруди Редагувати

Наукові праці Редагувати

  • Стадіони (1957),
  • Експериментальне проектування і будівництво в УРСР (у співавторстві 1963);
  • Основи типового проектування громадських будівель // у зб. «Сільські громадські будівлі».

Статті у періодичних виданнях:

  • 5 тез архітектури Корбюзьє // Зодчество. — 1928. — № 11—12. — С. 200—203. (рос.)
  • Адміністративно-культурний центр м. Переяслав-Хмельницького // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 1. — С. 31—32.
  • Архітектурне оформлення в цеглі // Архітектура Радянської України. — 1941. — № 1. — С. 8—12.
  • Архітектурно-художнє оформлення вулиць і площ Києва // Соціалістичний Київ. — 1933. — № 5—6. — С. 15—17.
  • Будинок Уряду в Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 8. — С. 5—12.
  • Город Переяслав-Хмельницкий // Архитектура СССР. — 1954. — № 1. — С. 21—25. (рос.)
  • Експериментальне будівництво готелю в м. Каневі // Архітектура СРСР. — 1962. — № 8.
  • Ескізні проекти оформлення моста через Дніпро // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 3. — С. 37—40.
  • Жилий будинок академії архітектури // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 2. — С. 39-40.
  • Летняя гостиница в заповеднике Т. Г. Шевченко // Архитектура СССР. — 1962. — № 9. — С. 63–64. (рос.)
  • Музей В. І. Леніна в Києві // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 1. — С. 4–12.
  • Нове в будівництві Палацу Спорту в м. Києві // Будівництво та архітектура. — 1960. — № 4.
  • Проект перепланування Володимирської гірки // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 5. — С. 14–17.
  • Просторові системи покриття Палацу Спорту в м. Києві // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1959. — № 3.
  • Реконструкція вулиці Жертв Революції // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 10. — С. 26—29.
  • Реконструкція центрального району столиці // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 10—16.
  • Український стадіон // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 2. — С. 18—21.
  • Український стадіон у Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 1. — С. 22—28.
  • Урядова площа в Києві і проект нового готелю // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 6. — С. 3—8.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. О. М. Грищенко Житловий будинок на вул. Челюскінців // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 4
  2. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grechina Grechi na Miha jlo Gna tovich 29 bereznya 11 kvitnya 1902 19020411 s Budishe Cherkaskij rajon Cherkaska oblast 21 chervnya 1979 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor avtor naukovih prac z pitan arhitekturi j budivnictva Chlen Spilki radyanskih arhitektoriv URSR z 1935 roku Grechina Mihajlo Gnatovichros Mihail Ignatevich Grechina Mihajlo Gnatovich GrechinaNarodzhennya 29 bereznya 11 kvitnya 1902 1902 04 11 s Budishe Cherkaska oblastSmert 21 chervnya 1979 1979 06 21 77 rokiv Kiyiv SRSRKrayina piddanstvo SRSRNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnist arhitektorPracya v mistah KiyivNajvazhlivishi sporudi stadion Dinamo Centralnij stadiongotel Tarasova gora v Kanevi gotel Rus u KiyeviZaklad Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiNagorodiPremiyi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Tvorchij dorobok 3 1 Sporudi 3 2 Naukovi praci 4 Nagorodi 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v s Budishe Cherkaskoyi oblasti U 1920 1922 rokah pracyuvav sekretarem medichno sanitarnogo viddilu mista Cherkasi Buv sekretarem Ukrkoopspilki v m Korsuni 1922 1923 Sekretar Upravlinnya budinkami m Kiyeva u 1923 1924 rokah Zakinchiv arhitekturnij fakultet Kiyivskogo hudozhnogo institutu u 1930 roci Pid chas navchannya pracyuvav starshim tehnikom Proektnogo byuro budivnictva Kiyivskogo vokzalu 1929 Pracyuvav arhitektorom u Kiyivskij filiyi proyektno konsultacijnogo byuro NKVS zgodom Dipromisto u 1929 1933 rokah Starshij arhitektor arhitekturno planuvalnogo upravlinnya u m Kiyevi 1933 1935 U 1936 1941 rokah golovnij arhitektor budivnictva stadionu imeni Hrushova Centralnij abo Respublikanskij stadion nini NSK Olimpijskij Upravlinnya budivnictvom Upravlinnya budivnictvom budinkiv Uryadu u m Kiyevi U 1936 1937 rokah vikonuvav obov yazki docenta kafedri arhitekturnogo proyektuvannya Kiyivskogo budivelnogo institutu u 1937 1938 vikonuvav obov yazki docenta kafedri arhitekturnogo proektuvannya Kiyivskogo hudozhnogo institutu u 1949 1953 starshij vikladach Kiyivskogo hudozhnogo institutu Brav uchast u Drugij svitovij vijni potrapiv v oblogu ta buv uzyatij u polon U 1945 1958 rokah pracyuvav kerivnikom sektora Naukovo doslidnogo institutu arhitekturi sporud Akademiyi arhitekturi URSR Zahistiv kandidatsku disertaciyu u 1950 roci Z 1954 roku buv kerivnikom disertacijnih robit v Instituti aspiranturi ta Instituti arhitekturi sporud Akademiyi arhitekturi URSR U 1958 1959 rokah buv zastupnikom direktora z naukovoyi roboti NDIAB Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR Pracyuvav zastupnikom direktora NDIEP Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR u 1959 1963 rokah Vid 1963 roku pracyuvav zastupnikom direktora KiyivZNDIEP Rodina RedaguvatiDruzhina Lyudmila Vasilivna Sin Vadim Grechina Tvorchij dorobok RedaguvatiSporudi Redaguvati Zhitlovij budinok kin 1930 h rr Kostolna vul 10 1 stadion Dinamo u Kiyevi 1937 rekonstrukciya 1956 1958 1978 1979 Centralnij stadion u Kiyevi budivnictvo j rekonstrukciya 1937 41 1967 z 1978 Palac sportu u Kiyevi 1960 Pivnichno Brovarskij zhitlovij masiv u Kiyevi 1963 budinok Torgovelno promislovoyi palati u Kiyevi 1964 gotel Rus u Kiyevi 1965 1979 gotel Tarasova gora v Kanevi 1961 administrativnij budinok Ukrkoopspilki na vul Hreshatik 7 9 1956 tenisni korti ta vidkritij plavalnij basejn Centralnogo stadionu u m Kiyevi 1957 gromadskij i torgovelnij centr s Ksaverivki 1960 paviljon ansamblyu na lodu v m Kiyevi 1961 Naukovi praci Redaguvati Stadioni 1957 Eksperimentalne proektuvannya i budivnictvo v URSR u spivavtorstvi 1963 Osnovi tipovogo proektuvannya gromadskih budivel u zb Silski gromadski budivli Statti u periodichnih vidannyah 5 tez arhitekturi Korbyuzye Zodchestvo 1928 11 12 S 200 203 ros Administrativno kulturnij centr m Pereyaslav Hmelnickogo Visnik Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR 1946 1 S 31 32 Arhitekturne oformlennya v cegli Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1941 1 S 8 12 Arhitekturno hudozhnye oformlennya vulic i plosh Kiyeva Socialistichnij Kiyiv 1933 5 6 S 15 17 Budinok Uryadu v Kiyevi Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1938 8 S 5 12 Gorod Pereyaslav Hmelnickij Arhitektura SSSR 1954 1 S 21 25 ros Eksperimentalne budivnictvo gotelyu v m Kanevi Arhitektura SRSR 1962 8 Eskizni proekti oformlennya mosta cherez Dnipro Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 3 S 37 40 Zhilij budinok akademiyi arhitekturi Visnik Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR 1946 2 S 39 40 Letnyaya gostinica v zapovednike T G Shevchenko Arhitektura SSSR 1962 9 S 63 64 ros Muzej V I Lenina v Kiyevi Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1939 1 S 4 12 Nove v budivnictvi Palacu Sportu v m Kiyevi Budivnictvo ta arhitektura 1960 4 Proekt pereplanuvannya Volodimirskoyi girki Socialistichnij Kiyiv 1936 5 S 14 17 Prostorovi sistemi pokrittya Palacu Sportu v m Kiyevi Visnik Akademiyi budivnictva ta arhitekturi URSR 1959 3 Rekonstrukciya vulici Zhertv Revolyuciyi Socialistichnij Kiyiv 1936 10 S 26 29 Rekonstrukciya centralnogo rajonu stolici Socialistichnij Kiyiv 1936 1 S 10 16 Ukrayinskij stadion Socialistichnij Kiyiv 1937 2 S 18 21 Ukrayinskij stadion u Kiyevi Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1938 1 S 22 28 Uryadova plosha v Kiyevi i proekt novogo gotelyu Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 6 S 3 8 avtor statej dlya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 4 tomi 1957 1963 Nagorodi RedaguvatiMedal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za vidvagu laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1983 2 Primitki Redaguvati O M Grishenko Zhitlovij budinok na vul Chelyuskinciv Arhitektura Radyanskoyi Ukrayini 1940 4 Stvorennya sportivnogo kompleksu Respublikanskogo stadionu v misti Kiyevi Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2016 Dzherela RedaguvatiS K Kilesso Grechina Mihajlo Gnatovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 412 ISBN 966 02 3966 1 Grechina Mihajlo Gnatovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Grechina Mihail Ignatevich Izomaterial lich list chl SA USSR K b i 1956 6 l DNABB im V G Zabolotnogo ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grechina Mihajlo Gnatovich amp oldid 38144789