www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніколаєв Іполит Володимирович Іполит Володимирович Ніколаєв 23 травня 1870 Санкт Петербург Російська імперія не раніше 1

Ніколаєв Іполит Володимирович

Іполит Володимирович Ніколаєв (23 травня 1870, Санкт-Петербург, Російська імперія — не раніше 1937, Данія) — українсько-російський архітектор і педагог, працював переважно у Києві, син Ніколаєва Володимира.

Ніколаєв Іполіт Володимирович
Ніколаєв Іполіт. Портрет роботи В. Ніколаєва. 1887
Народження 11 (23) травня 1870
Смерть не раніше 1937
Країна Російська імперія
Данія
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Архітектурний стиль модерн, неокласицизм, необароко, неоготика, неороманський, неоросійський, неовізантійський
Найважливіші споруди Покровська церква на Солом'янці
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Кавалер ордена Корони Італії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєв.

Життєпис Редагувати

Народився у Петербурзі у 1870, був першим сином Ніколаєва Володимира, який пізніше став відомим київським архітектором.

Початкову освіту здобув у Київському реальному училищі.

Навчався в Імператорській Академії мистецтв у Петербурзі — здобув звання класного художника 2 класу, нагороджений малою та великою срібними медалями. Закінчив Академію у грудні 1892.

Вже у травні 1893 призначений міським архітектором Києва; фактично почав виконувати ці обов'язки у 1892, ще будучи студентом, через тяжку хворобу попереднього міського архітектора Адольфа Геккера. Керував приватною забудовою у деяких районах Києва; складав проєкти та виконував будівництво за дорученням Міської думи. Зокрема, розробляв ескізи прикрас міста з нагоди відвідин царської родини у 1911. Був членом будівельної комісії з побудови комплексу Київського політехнічного інституту.

Займався педагогічною діяльністю. Викладав у Київському художньому училищі.

З 1904 керував архітектурним проектуванням і кресленням у КПІ. Служив архітектором Фундукліївської жіночої гімназії (1896–1897).

У 1913 підготував збірник нормативних документів для будівництва у Києві.

Був одружений з данкою Єлизаветою (Ельзою) Генріксен. У листопаді 1917, через революцію, покинув посаду міського архітектора Києва та виїхав до Батьківщини дружини, опинився відрізаним від України наступними подіями. Надалі залишався у Данії, тримав фотографічний заклад. Останнє повідомлення про Іполіта (його лист брату Леоніду) датовано кінцем 1937.

Нагороди Редагувати

За час служби Іполіта нагороджено орденами Св. Станіслава 3-го ступеня та Св. Анни 3-го ступеня. Завдяки співпраці зі скульптором-італійцем Етторе Ксіменесом при спорудженні пам'ятника Олександру II у Києві удостоївся ордену Корони Італії.

Творчість Редагувати

На ранньому етапі своєї творчого шляху Іполіт перебував під впливом батька-архітектора. Особливо виразно це проявилося у єдиній побудованій ним сакральній православній будівлі, декорованій у «руському стилі». Для житлових і суспільних будівель використовував, головним чином, форми неоренесансу та «цегляного стилю». На початку XX століття Ніколаєв-молодший появляв більшу свободу та різноманіття творчих прийомів. Опанував форми модернізованих неостилів.

Окремі виконані проекти у Києві Редагувати

Міські суспільні будівлі Редагувати

Колишній чоловічий терапевтичний та хірургічний корпус Олександрівської лікарні
Колишня будівля міського училища імені М. В. Гоголя
  • Корпуси Олександровської міської лікарні (вул. Шовковична, 39/1): пологовий дім, 1893–1894 (проект за участі А. К. Геккера; будівля недобудована, тепер отоларингологичний центр); дорослий інфекційний корпус, 1897–1900 (у 2000–2010 на реконструкції); дитячий інфекційний корпус, 1900 (згодом лікарняна аптека); чоловічий терапевтичний та хірургічний корпус, 1914–1917 (будівництво за участі міського інженера С. Г. Смірнова, пізніше так і недобудований, нині урологічний центр).
  • Міське початкове училище імені В. А. Жуковського, 1902–1904 (вул. Лук'янівська, 62; будівля реконструйована, нині центральний офіс ДАІ).
  • Міське початкове училище імені М. В. Гоголя, 1902–1904 (вул. Предславинська, 30-а; нині школа-гімназия № 56).
  • Будівля Лук'янівської поліцейської дільниці, 1902 (вул. Січових Стрільців, 91; нині адміністративне приміщення).
  • Будівля Бульварної поліцейської дільниці, 1909 (вул. Жилянська; не зберіглося).
  • Міська санітарна станція зі службами, 1905–1909 (кут вул. Володимира Винниченка та Некрасівської (8); будівля недобудована).
  • Міська внутрішня митниця, 1910–1911 (вул. Жилянська; нині корпус заводу «Транссигнал»).
  • 2-й міський театр, 1911–1912 (Петровська алея; капітальна театральна будівля поруч із розважальним комплексом «Шато-де-Флер», згорів у 1920).
  • Спроектував інтер'єр кінотеатру Шанцера на Хрещатику (1898 p.).

Сакральні будівлі Редагувати

Покровська церква на Солом'янці. Фото кінця XIX ст.
  • Покровська церква на Солом'янці. Храм для околиці Києва, побудований за ініціативою Міської думи у пам'ять митрополита Платона (Городецького), який помер на Покров 1891. Проект складено Іполітом Ніколаєвим у «руському стилі» у 1893, будівництво завершено у 1897. Згодом, у 1914, церква була розширена з прибудовою дзвіниці за проектом К. І. Сроковського. У радянські часи верхівки башт і дзвіниця були зруйновані, нині відбудовані.
  • Синагога в садибі Я. Каплера (А. Терещенка), 1897 (вул. Ярославська, 17; не збереглася).

Житлові будівлі Редагувати

Колишній прибутковий дім Ф. Альошина по вул. Богдана Хмельницького, 36
  • Житловий будинок на вул. Щекавицькій № 41 (1894 р., не зберігся),
  • Прибутковий дім А. Терещенко, 1897 (вул. Костянтинівська, 22/17; оздоблений у «цегляному стилі», пізніше належав Я. Каплеру, у домі знаходився готель «Сіон»).
  • Прибутковий дім Ф. Альошина, 1899 (вул. Богдана Хмельницького, 36; оздоблений у стилі неоренесансу, пізніше надобудований).
  • Прибутковий комплекс А. Терещенко, 1900 (4-поверховий кутовий корпус і 3-поверховий флігель по вул. Нижній Вал, 37/20; оздоблений у «цегляному стилі»).
  • Прибутковий дім А. Терещенко, 1902 (вул. В'ячеслава Липинського, 2/16; оздоблений у «цегляному стилі»).
  • Участь у будівництві багатоповерхового прибуткового будинку підрядника Л. Гінзбурга — «хмарочоса Гінзбурга» по проекту А. Б. Мінкуса та Ф. А. Троупянського, 1910–1912 (вул. Інститутська, 16-18; будівля не збереглася).
  • Прибутковий дім Бендерських, 1914 (вул. Велика Васильківська, 26; оздоблений у стилі модернізованого ампіру).
  • Особняк М. Мерінга / М. Собанського на вул. Великій Житомирській № 28 (1893 p.),
  • Прибутковий будинок М. Комарницької на вул. Великій Житомирській № 4 (1895 p.),
  • Прибутковий будинок А. Терещенка на вул. Ярославській № 10 (1897 p.),
  • Прибутковий будинок А.Терещенка на вул. Ярославській № 17 (1897 р., не зберігся),
  • Прибутковий будинок на вул. Костянтинівській № 22 (1897 p.),
  • Прибутковий будинок на вул. Малій Житомирській № 9 (1897 р.),
  • Прибутковий будинок на вул. Малій Житомирській № 9 б (1897 р.),
  • Перебудова прибуткової лазні у спиртовий завод на вул. Ярославській № 57 (1897 р.),
  • Прибутковий будинок Терещенків на вул. Ярославській № 19 (1898 p.),
  • Прибутковий будинок М. Продаєвича на вул. Ярославській № 21-6 (кін. XIX ст.),
  • Прибутковий будинок на вул. Фундуклеївській № 38 (1899 p.),
  • Прибутковий будинок на вул. Оболонській № 37 (1899 p.),
  • Прибутковий будинок на вул. Нижній Вал № 37 (1900 p.),
  • Житловий будинок на вул. Воздвиженській № 13 (1900–1901 рр., співавтор М.Казанський, не зберігся).
  • Прибутковий будинок на вул. Десятинній № 1/3 (1901 р.),
  • Прибутковий будинок О. Терещенка на вул. Святославській / пізніше Чапаева № 2 / 16 (1902 p.)

Монументи Редагувати

  • Архітектурна частина пам'ятника Олександру II, скульптор Е. Ксіменес, 1911 (Європейська пл.; пам'ятник не зберігся).
  • Архітектурна частина пам'ятника П. А. Столипіну, скульптор Е. Ксіменес, 1913 (вул. Хрещатик — на місці сучасного Майдана Незалежності, знищений киянами у 1917).

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кальницкий М. Зодчество и зодчие. — Киев: ВАРТО, 2012. — С.169-182.
  2. Императорская Санкт-Петербургская Академия художеств. 1764–1914. Юбилейный справочник. — II. Часть биографическая / Сост. Кондаков С. — Санкт-Петербург, 1914. — С.365.
  3. Кальницкий М. Зодчество и зодчие. — Киев: ВАРТО, 2012. — С.171.
  4. Сборник строительных постановлений для города Киева на основании Строительного Устава, обязательных постановлений Городской Думы, циркуляров и решений Правительствующего Сената / Сост. Николаев И. — Киев, 1913. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ipolit Volodimirovich Nikolayev 23 travnya 1870 Sankt Peterburg Rosijska imperiya ne ranishe 1937 Daniya ukrayinsko rosijskij arhitektor i pedagog pracyuvav perevazhno u Kiyevi 1 sin Nikolayeva Volodimira Nikolayev Ipolit VolodimirovichNikolayev Ipolit Portret roboti V Nikolayeva 1887Narodzhennya 11 23 travnya 1870 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert ne ranishe 1937 DaniyaKrayina Rosijska imperiya DaniyaNavchannya Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist arhitektorPracya v mistah KiyivArhitekturnij stil modern neoklasicizm neobaroko neogotika neoromanskij neorosijskij neovizantijskijNajvazhlivishi sporudi Pokrovska cerkva na Solom yanciNagorodi Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Kavaler ordena Koroni ItaliyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nikolayev Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 Tvorchist 3 1 Okremi vikonani proekti u Kiyevi 3 1 1 Miski suspilni budivli 3 1 2 Sakralni budivli 3 1 3 Zhitlovi budivli 3 1 4 Monumenti 4 Posilannya 5 Dzherela 6 PrimitkiZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u Peterburzi u 1870 buv pershim sinom Nikolayeva Volodimira yakij piznishe stav vidomim kiyivskim arhitektorom Pochatkovu osvitu zdobuv u Kiyivskomu realnomu uchilishi Navchavsya v Imperatorskij Akademiyi mistectv u Peterburzi zdobuv zvannya klasnogo hudozhnika 2 klasu nagorodzhenij maloyu ta velikoyu sribnimi medalyami Zakinchiv Akademiyu u grudni 1892 2 Vzhe u travni 1893 priznachenij miskim arhitektorom Kiyeva faktichno pochav vikonuvati ci obov yazki u 1892 she buduchi studentom cherez tyazhku hvorobu poperednogo miskogo arhitektora Adolfa Gekkera 3 Keruvav privatnoyu zabudovoyu u deyakih rajonah Kiyeva skladav proyekti ta vikonuvav budivnictvo za doruchennyam Miskoyi dumi Zokrema rozroblyav eskizi prikras mista z nagodi vidvidin carskoyi rodini u 1911 Buv chlenom budivelnoyi komisiyi z pobudovi kompleksu Kiyivskogo politehnichnogo institutu Zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu Vikladav u Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi Z 1904 keruvav arhitekturnim proektuvannyam i kreslennyam u KPI Sluzhiv arhitektorom Fundukliyivskoyi zhinochoyi gimnaziyi 1896 1897 U 1913 pidgotuvav zbirnik normativnih dokumentiv dlya budivnictva u Kiyevi 4 Buv odruzhenij z dankoyu Yelizavetoyu Elzoyu Genriksen U listopadi 1917 cherez revolyuciyu pokinuv posadu miskogo arhitektora Kiyeva ta viyihav do Batkivshini druzhini opinivsya vidrizanim vid Ukrayini nastupnimi podiyami Nadali zalishavsya u Daniyi trimav fotografichnij zaklad Ostannye povidomlennya pro Ipolita jogo list bratu Leonidu datovano kincem 1937 Nagorodi RedaguvatiZa chas sluzhbi Ipolita nagorodzheno ordenami Sv Stanislava 3 go stupenya ta Sv Anni 3 go stupenya Zavdyaki spivpraci zi skulptorom italijcem Ettore Ksimenesom pri sporudzhenni pam yatnika Oleksandru II u Kiyevi udostoyivsya ordenu Koroni Italiyi Tvorchist RedaguvatiNa rannomu etapi svoyeyi tvorchogo shlyahu Ipolit perebuvav pid vplivom batka arhitektora Osoblivo virazno ce proyavilosya u yedinij pobudovanij nim sakralnij pravoslavnij budivli dekorovanij u ruskomu stili Dlya zhitlovih i suspilnih budivel vikoristovuvav golovnim chinom formi neorenesansu ta ceglyanogo stilyu Na pochatku XX stolittya Nikolayev molodshij poyavlyav bilshu svobodu ta riznomanittya tvorchih prijomiv Opanuvav formi modernizovanih neostiliv Okremi vikonani proekti u Kiyevi Redaguvati Miski suspilni budivli Redaguvati nbsp Kolishnij cholovichij terapevtichnij ta hirurgichnij korpus Oleksandrivskoyi likarni nbsp Kolishnya budivlya miskogo uchilisha imeni M V GogolyaKorpusi Oleksandrovskoyi miskoyi likarni vul Shovkovichna 39 1 pologovij dim 1893 1894 proekt za uchasti A K Gekkera budivlya nedobudovana teper otolaringologichnij centr doroslij infekcijnij korpus 1897 1900 u 2000 2010 na rekonstrukciyi dityachij infekcijnij korpus 1900 zgodom likarnyana apteka cholovichij terapevtichnij ta hirurgichnij korpus 1914 1917 budivnictvo za uchasti miskogo inzhenera S G Smirnova piznishe tak i nedobudovanij nini urologichnij centr Miske pochatkove uchilishe imeni V A Zhukovskogo 1902 1904 vul Luk yanivska 62 budivlya rekonstrujovana nini centralnij ofis DAI Miske pochatkove uchilishe imeni M V Gogolya 1902 1904 vul Predslavinska 30 a nini shkola gimnaziya 56 Budivlya Luk yanivskoyi policejskoyi dilnici 1902 vul Sichovih Strilciv 91 nini administrativne primishennya Budivlya Bulvarnoyi policejskoyi dilnici 1909 vul Zhilyanska ne zberiglosya Miska sanitarna stanciya zi sluzhbami 1905 1909 kut vul Volodimira Vinnichenka ta Nekrasivskoyi 8 budivlya nedobudovana Miska vnutrishnya mitnicya 1910 1911 vul Zhilyanska nini korpus zavodu Transsignal 2 j miskij teatr 1911 1912 Petrovska aleya kapitalna teatralna budivlya poruch iz rozvazhalnim kompleksom Shato de Fler zgoriv u 1920 Sproektuvav inter yer kinoteatru Shancera na Hreshatiku 1898 p Sakralni budivli Redaguvati nbsp Pokrovska cerkva na Solom yanci Foto kincya XIX st Pokrovska cerkva na Solom yanci Hram dlya okolici Kiyeva pobudovanij za iniciativoyu Miskoyi dumi u pam yat mitropolita Platona Gorodeckogo yakij pomer na Pokrov 1891 Proekt skladeno Ipolitom Nikolayevim u ruskomu stili u 1893 budivnictvo zaversheno u 1897 Zgodom u 1914 cerkva bula rozshirena z pribudovoyu dzvinici za proektom K I Srokovskogo U radyanski chasi verhivki basht i dzvinicya buli zrujnovani nini vidbudovani Sinagoga v sadibi Ya Kaplera A Tereshenka 1897 vul Yaroslavska 17 ne zbereglasya Zhitlovi budivli Redaguvati nbsp Kolishnij pributkovij dim F Aloshina po vul Bogdana Hmelnickogo 36Zhitlovij budinok na vul Shekavickij 41 1894 r ne zberigsya Pributkovij dim A Tereshenko 1897 vul Kostyantinivska 22 17 ozdoblenij u ceglyanomu stili piznishe nalezhav Ya Kapleru u domi znahodivsya gotel Sion Pributkovij dim F Aloshina 1899 vul Bogdana Hmelnickogo 36 ozdoblenij u stili neorenesansu piznishe nadobudovanij Pributkovij kompleks A Tereshenko 1900 4 poverhovij kutovij korpus i 3 poverhovij fligel po vul Nizhnij Val 37 20 ozdoblenij u ceglyanomu stili Pributkovij dim A Tereshenko 1902 vul V yacheslava Lipinskogo 2 16 ozdoblenij u ceglyanomu stili Uchast u budivnictvi bagatopoverhovogo pributkovogo budinku pidryadnika L Ginzburga hmarochosa Ginzburga po proektu A B Minkusa ta F A Troupyanskogo 1910 1912 vul Institutska 16 18 budivlya ne zbereglasya Pributkovij dim Benderskih 1914 vul Velika Vasilkivska 26 ozdoblenij u stili modernizovanogo ampiru Osobnyak M Meringa M Sobanskogo na vul Velikij Zhitomirskij 28 1893 p Pributkovij budinok M Komarnickoyi na vul Velikij Zhitomirskij 4 1895 p Pributkovij budinok A Tereshenka na vul Yaroslavskij 10 1897 p Pributkovij budinok A Tereshenka na vul Yaroslavskij 17 1897 r ne zberigsya Pributkovij budinok na vul Kostyantinivskij 22 1897 p Pributkovij budinok na vul Malij Zhitomirskij 9 1897 r Pributkovij budinok na vul Malij Zhitomirskij 9 b 1897 r Perebudova pributkovoyi lazni u spirtovij zavod na vul Yaroslavskij 57 1897 r Pributkovij budinok Tereshenkiv na vul Yaroslavskij 19 1898 p Pributkovij budinok M Prodayevicha na vul Yaroslavskij 21 6 kin XIX st Pributkovij budinok na vul Fundukleyivskij 38 1899 p Pributkovij budinok na vul Obolonskij 37 1899 p Pributkovij budinok na vul Nizhnij Val 37 1900 p Zhitlovij budinok na vul Vozdvizhenskij 13 1900 1901 rr spivavtor M Kazanskij ne zberigsya Pributkovij budinok na vul Desyatinnij 1 3 1901 r Pributkovij budinok O Tereshenka na vul Svyatoslavskij piznishe Chapaeva 2 16 1902 p Monumenti Redaguvati Arhitekturna chastina pam yatnika Oleksandru II skulptor E Ksimenes 1911 Yevropejska pl pam yatnik ne zberigsya Arhitekturna chastina pam yatnika P A Stolipinu skulptor E Ksimenes 1913 vul Hreshatik na misci suchasnogo Majdana Nezalezhnosti znishenij kiyanami u 1917 Posilannya RedaguvatiKievskie monumenty italyanskogo skulptora Arhivovano 28 chervnya 2012 u WebCite Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Ipolit Nikolayev Arhivovano 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 277 s ISBN 978 966 8999 05 5 Vinogradova M Kalnickij M Malakov D Puchkov A Chervinskij O Golovni ta miski arhitektori Kiyeva 1799 1999 Kiyiv vidannya NDITIAM Golovkiyivarhitektura 1999 Kalnickij M Zodchestvo i zodchie K VARTO 2012 Kalnickij M Arhitektor Ipolit Nikolayev Yanus Neruhomist 1998 19 S 14 15 Primitki Redaguvati Kalnickij M Zodchestvo i zodchie Kiev VARTO 2012 S 169 182 Imperatorskaya Sankt Peterburgskaya Akademiya hudozhestv 1764 1914 Yubilejnyj spravochnik II Chast biograficheskaya Sost Kondakov S Sankt Peterburg 1914 S 365 Kalnickij M Zodchestvo i zodchie Kiev VARTO 2012 S 171 Sbornik stroitelnyh postanovlenij dlya goroda Kieva na osnovanii Stroitelnogo Ustava obyazatelnyh postanovlenij Gorodskoj Dumy cirkulyarov i reshenij Pravitelstvuyushego Senata Sost Nikolaev I Kiev 1913 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikolayev Ipolit Volodimirovich amp oldid 40601007