Ву́лиця Володи́мира Винниче́нка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Кудрявець та Солдатська слобідка. Пролягає від Обсерваторної до Гоголівської та Павлівської вулиць.
| Вулиця Володимира Винниченка Київ | |
|---|---|
| | |
| Місцевість | Кудрявець, Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | В. К. Винниченка |
| Колишні назви | |
| Новопавлівська, Юрія Коцюбинського | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 590 м |
| Координати початку | 50°27′15″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.501417° сх. д.Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.501417° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. / 50.453250° пн. ш. 30.493417° сх. д. |
| Поштові індекси | 04053 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Лук'янівська», «Золоті ворота», «Університет» |
| Трамваї | Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців) |
| Маршрутні таксі | Мт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців); 165, 181, 439 (по Бульварно-Кудрявській вулиці) |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | У 1917–1935 роках існувала греко-католицька церква Серця Христового; церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері |
| Медичні заклади | Університетська клініка НМУ ім. О.О. Богомольця |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10778 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414814 |
| Мапа | |
| Вулиця Володимира Винниченка у Вікісховищі |
Прилучається вулиця Івана Драча.
Історія Редагувати
Вулиця виникла в 1910–1914 роках, мала назву Новопа́влівська (як продовження Павлівської вулиці). 1961 року перейменована на честь радянського державного діяча Юрія Коцюбинського.
Протягом 2005–2011 років декілька разів пропонувалися проекти перейменування вулиці на честь Володимира Винниченка, однак вони не були здійснені.
Сучасна назва на честь українського громадсько-політичного діяча, письменника і драматурга Володимира Винниченка — з 2015 року.
Забудова Редагувати
Вулиця забудовувалася з початку XX століття, тому будинки на ній відносяться до різних епох і стилів. Серед них виділяється будинок Центральної басейнової лікарні — колишньої Лютеранської лікарні, зведеної на кошти київських німців у 1913 році. Проект будівлі у стилі середньовічного замку складався в Мюнхені, а керував будівництвом київський архітектор Едуард Брадтман. На зведення лікарні німці-лютерани зібрали 100 тисяч карбованців.
Наприкінці вулиці з парного боку розташовані чотири п'ятиповерхові будинки в стилі конструктивізм — так звані будинки кооперативу «Жовтнівка».
Ще одним яскравим взірцем конструктивізму є будинок № 1/11 на розі з Обсерваторною вулицею — колишній гуртожиток Польського педагогічного інституту, зведений на початку 1930-х років. Це була лише перша черга з проекту зведення комплексу інституту та гуртожитків, який так і не втілили повністю в життя. Автором проекту був архітектор Володимир Заболотний, співавторами — Василь Дюмін, Борис Ведерніков та О. Недопака. Було зведено два гуртожитки: першим був будинок № 1/11, другим — будинок № 3, а також зведено частину будівлі інституту (зараз — будинок № 5), але восени 1935 року Польський педагогічний інститут ліквідували.
Культові споруди Редагувати
На території Басейнової лікарні знаходиться церква Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері. Конфесійно належить Українській православній церкві Московського патріархіту (благочинії західного округу Київської митрополії). Храм був вікритий у 2002 році, перша дітургія відбулася у серпні 2003 року. Розташовується у пристосованому приміщенні за адміністративним корпусом лікарні. Є єдиною в Україні церквою, присвяченою Віленсько-Остробрамській іконі Божої Матері. Настоятель — архімандрит Іона (Радзівіл). Храмове свято — 8 січня.
Пам'ятники та меморіальні дошки Редагувати
- буд. № 9 — меморіальна дошка на честь вченого-терапевта Вадима Іванова (1892–1962), який у 1933 році заснував у цьому будинку терапевтичну клініку і працював у ній до 1962 року. Відкрита 15 січня 1963 року, скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Раїса Бикова.
Установи та заклади Редагувати
- Інститут навчальної літератури Міністерства освіти України (буд. № 5)
- Видавництво «Освіта» (буд. № 5)
- Центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України (буд. № 9)
- Інститут урології АМН України (буд. № 9-А)
Примітки Редагувати
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 року № 944/1808 «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 133 (4729). — 23 вересня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
- Обговорення щодо перейменування вулиці Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі міста Києва на вулицю Володимира Винниченка [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2014. — 2 жовтня — 2 грудня.
- Мельник Ольга. Що в імені твоїм [ 11 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Персонал Плюс (тижневик). — 2006. — № 3 (154). — 18-24 січня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- Котлубай Марина. Київ позбудеться радянського минулого [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Хрещатик. — 2007. — № 150 (3140). — 13 вересня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- Галечко Ольга. Вуличний ребрендинг[недоступне посилання з квітня 2019] // Столиця. Главред. — 2010. — 15 грудня. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
- Влада Києва збирається перейменувати 200 вулиць // Gazeta.ua. — 2011. — 25 листопада. [Архівовано з першоджерела 7 квітня 2013.]
Посилання Редагувати
- Трусова Дарья. Как потеряться в Киеве [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ-Украина. — 2007. — 27 сентября. (рос.)
- // Интересный Киев. — 2011. — 14 июля. (рос.)
- Кальницкий М. Б. Богоугодный бизнес [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Контракты. — 2006. — № 41. — октябрь. (рос.)
- Кальницкий М. Б. Длинный комментарий к короткой характеристике [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] // mik-kiev.livejournal.com. — 2008. — 22 января. (рос.)
- ostrobram.prihod.ru — офіційний сайт церкви Віленської-Остробрамської ікони Божої Матері
Джерела Редагувати
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 84.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 106. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 289. (рос.)
- Коцюбинського Юрія вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 114. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Малаков Д. В. З історії вулиці Юрія Коцюбинського [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.] // Янус-Нерухомість. — 1999. — № 6. — березень. — С. 12–13.
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |