www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грицько Григоренко справжнє ім я Олександра Євгенівна Судовщикова Косач 16 28 березня 1867 18670328 Макар єв Костромська

Грицько Григоренко

Грицько Григоренко (справжнє ім'я Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач; 16 (28) березня 1867(18670328), Макар'єв, Костромська губернія — 27 квітня 1924, Київ) — українська письменниця, перекладачка, феміністка та громадська діячка. Учасниця літературного гуртка «Плеяда». Подруга і сподвижниця Лесі Українки (пізніше й невістка) та Олени Пчілки (в поважному віці проживала та творила спільно з нею).

Грицько Григоренко
Ім'я при народженні Олександра Судовщикова
Псевдонім Грицько Григоренко
Народилася 16 (28) березня 1867
Макар'єв, Костромська губернія
Померла 27 квітня 1924 (57 років)
Київ
Громадянство Російська імперія →  УНР →  УРСР
Національність українці
Діяльність поетка, перекладачка, лідерка спільноти
Батько Судовщиков Євген Васильович
Мати Судовщикова Ганна Іванівна
У шлюбі з Косач Михайло Петрович
Діти Мільська Євгенія Михайлівна
 Грицько Григоренко у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григоренко.

Життєпис ред.

Олександра Судовщикова народилася 1867 року в місті Макар'єв у Костромській губернії (нині Костромська область, РФ), де її батько Євген Судовщиков був на засланні, а мати Ганна Іванівна поїхала з ним. Батько був другом Михайла Драгоманова та належав до київської «Старої громади».

Від 1868 р. Олександра з матір'ю жила в родині Драгоманових у Києві на вулиці Жандармській, 55. Від самого дитинства Олександра (Шура, Шурель, Рашель, Річі) приятелювала з Лесею Українкою, адже з матір'ю вони часто влітку відпочивали в родині Косачів на Полтавщині та Волині.

1885 року з золотою медаллю і правом працювати домашньою вчителькою закінчила Київську гімназію для дівчат. Від 1885 р. навчалася на історико-філологічному відділі Вищих жіночих курсів в Києві, який закінчила 1888 р.

12 вересня 1893 року Олександра Судовщикова одружилася з Михайлом Косачем у Києво-Подольській Христорождественській церкві. На весіллі були Ольга Косач-Кривинюк, Леся Українка, за свідків з боку нареченого — Олександр Хойнацький та Орест Остроградський; від нареченої — Петро Антонович Косач та Максим Славинський. Після одруження всі поїхали до Колодяжного. Звідти Судовщикова з матір'ю їде на Полтавщину, а Михайло Косач у Дерпт (нині Тарту, Естонія), де закінчує університет і залишається працювати на фізико-математичному факультеті. Згодом Олександра з матір'ю приєднується до чоловіка.

13 (25) лютого 1898 року народжує доньку Євгенію.

Від 1901 р. Судовщикова живе в Харкові, де чоловік влаштувався на роботу ближче до батьків та розбудовував метеорологічну галузь на Харківщині.

1903 р., після смерті чоловіка, повертається з матір'ю та дочкою до Києва, на вулицю Лабораторну, 11 (будинок Петра Приходька).

1910 р. Олександра Судовщикова закінчила юридичне відділення Київських вищих жіночих курсів і працювала правозаступницею у юридичній колегії, потім у міському суді, була активісткою Товариства захисту трудящих жінок.

Щоліта до 1914 року разом з дочкою та матір'ю Судовщикова відпочивала в родинному батьківському маєтку на Оржицькому (Безбродьковому) хуторі Полтавської губернії. З 1914 року через Першу світову перебралася з ними жити до міста Гадяч в родинний маєток Драгоманових, а 1917 р. повернулася назад до Києва. Невдовзі через невдоволення роботою переїхала до Гадяча, де заробляла домашнім учителюванням і творчою працею.

В останні роки життя, оселившись у Могилеві разом із Оленою Пчілкою, жила з дрібних заробітків.

Олександра Судовщикова померла в Києві від злоякісної пухлини 27 квітня 1924 року, похована на Кудрявському кладовищі в Києві, через кілька років перепохована на Лук'янівському цвинтарі.

Літературна діяльність ред.

Олександра Судовщикова рано почала писати вірші французькою, російською, а згодом — українською.

Наприкінці 1880-х — на початку 1890-х входила до літературного гуртка «Плеяда».

Авторка натуралістичних оповідань переважно з українського селянського побуту, а також робітничого життя («Смерди», «Пересельці», «Ніяк не вмре», «Чи по правді?», «Людям», «Машиніст» та ін.); нарисів 1908 р. «Семеро», «Ecce homo», «Сон сильніший», «Краса»; оповідань для дітей (збірка «Дітки», 1918), п'єс «Яблука» (1918); «Дімин сон» (1917), опублікована 1930), «Другая женщина», «Отчего?», «Батько»; спогадів «Хаос», знайдених у дочки Євгенії лише 1980 року (рукопис зберігається у фондах Київського музею Лесі Українки). Створила галерею розмаїтих психологічних портретів селянства та української інтелігенції.

Перекладала літературні твори з французької, англійської та шведської мов. Переклала французькою комедію «Одруження» Миколи Гоголя.

Судовщикова належала до кола молоді, яка гуртувалася навколо Лесі Українки, в пізніші роки творила та проживала з Оленою Пчілкою.

У 1898 році в Дерпті під загальною назвою «Наші люди на селі» трьома випусками виходять друком імпресіоністичні оповідання Судовщикової під псевдонімом Грицька Григоренка. Твори прихильно зустріли Іван Франко та Леся Українка, хоч і критикували за песимізм. Порадником, критиком, редактором та спонсором видання її творів був чоловік. Разом з ним Олександра працювала над перекладами з англійської та шведської і вела спільний щоденник.

У 1910-х в Гадячі співпрацювала з київською газетою «Рада», періодичними виданнями «Рідний край», «Літературно-науковий вістник», «Молода Україна».

Твори Грицька Григоренка зусиллями Олени Пчілки видано 1930 року у двох томах харківським виданням «Рух».

Збірки творів ред.

  • Наші люди на селі, 1898, Тарту
  • Твори, т. 1–2. Х., 1930
  • Вибрані твори. К., 1959
  • [Вірші]. В кн.: Тридцять українських поетес. К., 1968
  • Оповідання. К., 1988
  • Хаос: (Уривки спогадів). «Слово і час», 1997, № 2.

Матеріали про життя і творчість Грицька Григоренка зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (фонд № 45).

Див. також ред.

Література ред.

  • Герасимова Г. П. Григоренко Грицько [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 198. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Грінченко Б. Грицько Григоренко. Наші люди на селі. «ЛНВ», 1899, кн. 8–9
  • Жук Н. Грицько Григоренко. «Радянське літературознавство», 1958, № 1
  • Чередниченко В. Грицько Григоренко. «Українська мова і література в школі», 1967, № 2
  • Гнідан О. Д. та ін. Володимир Винниченко
  • Грицько Григоренко: Штрихи до портретів. К., 1995
  • Русова С. «Не хочу я так писати…» [З кн.: «Видатні наші жінки»]. «Неопалима купина», 1995, № 1–2
  • Мірошніченко Л. Вірити в жінку як людину… «Слово і час», 1997, № 2.
  • Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. П. Київ: Видавничий дім «Комора». 2017. — 592 с. — ISBN 978-617-7286-26-3

Примітки ред.

  1. Ольга Косач-Кривинюк. Леся Українка: хронологія життя і творчості. l-ukrainka.name. оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gricko Grigorenko spravzhnye im ya Oleksandra Yevgenivna Sudovshikova Kosach 16 28 bereznya 1867 18670328 Makar yev Kostromska guberniya 27 kvitnya 1924 Kiyiv ukrayinska pismennicya perekladachka feministka ta gromadska diyachka Uchasnicya literaturnogo gurtka Pleyada Podruga i spodvizhnicya Lesi Ukrayinki piznishe j nevistka ta Oleni Pchilki v povazhnomu vici prozhivala ta tvorila spilno z neyu Gricko GrigorenkoIm ya pri narodzhenni Oleksandra SudovshikovaPsevdonim Gricko GrigorenkoNarodilasya 16 28 bereznya 1867Makar yev Kostromska guberniyaPomerla 27 kvitnya 1924 57 rokiv KiyivGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR URSRNacionalnist ukrayinciDiyalnist poetka perekladachka liderka spilnotiBatko Sudovshikov Yevgen VasilovichMati Sudovshikova Ganna IvanivnaU shlyubi z Kosach Mihajlo PetrovichDiti Milska Yevgeniya Mihajlivna Gricko Grigorenko u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grigorenko Zmist 1 Zhittyepis 2 Literaturna diyalnist 2 1 Zbirki tvoriv 3 Div takozh 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis red Oleksandra Sudovshikova narodilasya 1867 roku v misti Makar yev u Kostromskij guberniyi nini Kostromska oblast RF de yiyi batko Yevgen Sudovshikov buv na zaslanni a mati Ganna Ivanivna poyihala z nim 1 Batko buv drugom Mihajla Dragomanova ta nalezhav do kiyivskoyi Staroyi gromadi Vid 1868 r Oleksandra z matir yu zhila v rodini Dragomanovih u Kiyevi na vulici Zhandarmskij 55 Vid samogo ditinstva Oleksandra Shura Shurel Rashel Richi priyatelyuvala z Leseyu Ukrayinkoyu adzhe z matir yu voni chasto vlitku vidpochivali v rodini Kosachiv na Poltavshini ta Volini 1885 roku z zolotoyu medallyu i pravom pracyuvati domashnoyu vchitelkoyu zakinchila Kiyivsku gimnaziyu dlya divchat Vid 1885 r navchalasya na istoriko filologichnomu viddili Vishih zhinochih kursiv v Kiyevi yakij zakinchila 1888 r 12 veresnya 1893 roku Oleksandra Sudovshikova odruzhilasya z Mihajlom Kosachem u Kiyevo Podolskij Hristorozhdestvenskij cerkvi Na vesilli buli Olga Kosach Krivinyuk Lesya Ukrayinka za svidkiv z boku narechenogo Oleksandr Hojnackij ta Orest Ostrogradskij vid narechenoyi Petro Antonovich Kosach ta Maksim Slavinskij Pislya odruzhennya vsi poyihali do Kolodyazhnogo Zvidti Sudovshikova z matir yu yide na Poltavshinu a Mihajlo Kosach u Derpt nini Tartu Estoniya de zakinchuye universitet i zalishayetsya pracyuvati na fiziko matematichnomu fakulteti Zgodom Oleksandra z matir yu priyednuyetsya do cholovika 13 25 lyutogo 1898 roku narodzhuye donku Yevgeniyu Vid 1901 r Sudovshikova zhive v Harkovi de cholovik vlashtuvavsya na robotu blizhche do batkiv ta rozbudovuvav meteorologichnu galuz na Harkivshini 1903 r pislya smerti cholovika povertayetsya z matir yu ta dochkoyu do Kiyeva na vulicyu Laboratornu 11 budinok Petra Prihodka 1910 r Oleksandra Sudovshikova zakinchila yuridichne viddilennya Kiyivskih vishih zhinochih kursiv i pracyuvala pravozastupniceyu u yuridichnij kolegiyi potim u miskomu sudi bula aktivistkoyu Tovaristva zahistu trudyashih zhinok Sholita do 1914 roku razom z dochkoyu ta matir yu Sudovshikova vidpochivala v rodinnomu batkivskomu mayetku na Orzhickomu Bezbrodkovomu hutori Poltavskoyi guberniyi Z 1914 roku cherez Pershu svitovu perebralasya z nimi zhiti do mista Gadyach v rodinnij mayetok Dragomanovih a 1917 r povernulasya nazad do Kiyeva Nevdovzi cherez nevdovolennya robotoyu pereyihala do Gadyacha de zaroblyala domashnim uchitelyuvannyam i tvorchoyu praceyu V ostanni roki zhittya oselivshis u Mogilevi razom iz Olenoyu Pchilkoyu zhila z dribnih zarobitkiv Oleksandra Sudovshikova pomerla v Kiyevi vid zloyakisnoyi puhlini 27 kvitnya 1924 roku pohovana na Kudryavskomu kladovishi v Kiyevi cherez kilka rokiv perepohovana na Luk yanivskomu cvintari Literaturna diyalnist red Oleksandra Sudovshikova rano pochala pisati virshi francuzkoyu rosijskoyu a zgodom ukrayinskoyu Naprikinci 1880 h na pochatku 1890 h vhodila do literaturnogo gurtka Pleyada Avtorka naturalistichnih opovidan perevazhno z ukrayinskogo selyanskogo pobutu a takozh robitnichogo zhittya Smerdi Pereselci Niyak ne vmre Chi po pravdi Lyudyam Mashinist ta in narisiv 1908 r Semero Ecce homo Son silnishij Krasa opovidan dlya ditej zbirka Ditki 1918 p yes Yabluka 1918 Dimin son 1917 opublikovana 1930 Drugaya zhenshina Otchego Batko spogadiv Haos znajdenih u dochki Yevgeniyi lishe 1980 roku rukopis zberigayetsya u fondah Kiyivskogo muzeyu Lesi Ukrayinki Stvorila galereyu rozmayitih psihologichnih portretiv selyanstva ta ukrayinskoyi inteligenciyi Perekladala literaturni tvori z francuzkoyi anglijskoyi ta shvedskoyi mov Pereklala francuzkoyu komediyu Odruzhennya Mikoli Gogolya Sudovshikova nalezhala do kola molodi yaka gurtuvalasya navkolo Lesi Ukrayinki v piznishi roki tvorila ta prozhivala z Olenoyu Pchilkoyu U 1898 roci v Derpti pid zagalnoyu nazvoyu Nashi lyudi na seli troma vipuskami vihodyat drukom impresionistichni opovidannya Sudovshikovoyi pid psevdonimom Gricka Grigorenka Tvori prihilno zustrili Ivan Franko ta Lesya Ukrayinka hoch i kritikuvali za pesimizm Poradnikom kritikom redaktorom ta sponsorom vidannya yiyi tvoriv buv cholovik Razom z nim Oleksandra pracyuvala nad perekladami z anglijskoyi ta shvedskoyi i vela spilnij shodennik U 1910 h v Gadyachi spivpracyuvala z kiyivskoyu gazetoyu Rada periodichnimi vidannyami Ridnij kraj Literaturno naukovij vistnik Moloda Ukrayina Tvori Gricka Grigorenka zusillyami Oleni Pchilki vidano 1930 roku u dvoh tomah harkivskim vidannyam Ruh Zbirki tvoriv red Nashi lyudi na seli 1898 Tartu Tvori t 1 2 H 1930 Vibrani tvori K 1959 Virshi V kn Tridcyat ukrayinskih poetes K 1968 Opovidannya K 1988 Haos Urivki spogadiv Slovo i chas 1997 2 Materiali pro zhittya i tvorchist Gricka Grigorenka zberigayutsya u viddili rukopisiv Institutu literaturi im T Shevchenka NAN Ukrayini fond 45 Div takozh red Lesya Ukrayinka Kosachi Marko Vovchok Feminizm v UkrayiniLiteratura red Gerasimova G P Grigorenko Gricko Arhivovano 7 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 198 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Grinchenko B Gricko Grigorenko Nashi lyudi na seli LNV 1899 kn 8 9 Zhuk N Gricko Grigorenko Radyanske literaturoznavstvo 1958 1 Cherednichenko V Gricko Grigorenko Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1967 2 Gnidan O D ta in Volodimir Vinnichenko Gricko Grigorenko Shtrihi do portretiv K 1995 Rusova S Ne hochu ya tak pisati Z kn Vidatni nashi zhinki Neopalima kupina 1995 1 2 Miroshnichenko L Viriti v zhinku yak lyudinu Slovo i chas 1997 2 Mihajlo Kosach Mihajlo Obachnij Tvori Perekladi Listi Zapisi kobzarskih dum Uporyad Miroshnichenko L P Kiyiv Vidavnichij dim Komora 2017 592 s ISBN 978 617 7286 26 3Primitki red Olga Kosach Krivinyuk Lesya Ukrayinka hronologiya zhittya i tvorchosti l ukrainka name Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Posilannya red G P Gerasimova Grigorenko Gricko Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini Vibrani tvori Arhivovano 25 lipnya 2016 u Wayback Machine v e biblioteci ChTIVO Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gricko Grigorenko amp oldid 39133568