www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кіевлянинъ газета Кіевля нинъ укр Киянин рос дореф Кіевлянинъ російська приватна газета консервативно монархічно москвоф

Кіевлянинъ (газета)

«Кіевля́нинъ» (укр. Киянин, рос. дореф. Кіевлянинъ) — російська приватна газета консервативно-монархічно-москвофільського та українофобського спрямування, що виходила в Києві російською мовою з 1864 по 1919 рік.

«Кіевлянинъ»
рос. дореф. «Кіевлянинъ»
Країна  Російська імперія
Тип газета
Мова російська
Засновано 1 (13) липня 1864
Припинення публікацій 3 (16) грудня 1919
Головний офіс Київ
 Кіевлянинъ у Вікісховищі

Історія Редагувати

До революції 1917 року Редагувати

Газета мала спочатку помірно-ліберальне, пізніше — консервативне монархічно-москвофільське спрямування. Була однією з найвпливовіших у Південно-Західному краї і однією з найкращих провінційних газет у всій Російській імперії. Є важливим джерелом історичних відомостей і подій тогочасного життя Києва.

Від 1870-х років вела боротьбу з «українофільством» та «мазепинством». У період революції 1905—1907 років була єдиною газетою в Російській імперії, яка не припиняла свого виходу. Від 1908 року була інформаційним органом «Киевского клуба русских националистов».

У вересні 1913 року виступила із засудженням судового процесу над Менахемом Бейлісом, що призвело (уперше за всі роки її виходу у світ) до конфіскації номера.

З кінця 1880-х років до 1903 року постійним театральним оглядачем газети був Ізмаїл Александровський. У газеті публікувались Ілля Рева, Олександр Каневцев.

Під час німецької окупації Редагувати

Коли війська Центральних держав окупували майже весь Південь Росії, зарахований до України.

25 лютого (10 березня) 1918 року в естренному випуску № 16 надрукувала передовицю В. В. Шульгіна про своє закриття на знак протесту проти введення до Києва німецьких військ.

При цьому, говорячи про німецький порядок як про антипод російської революції, Шульгін писав: Отож вітаємо вас, панове революціонери! Німці принесли цей порядок на своїх багнетах… і перш за все, наводячи в дію залізниці, наказали вимити і вимости до чиста наш нещасний київський вокзал, цю емблему сучасної культури, яку ви стільки часу пакостили на славу демократичних принципів. Чистота та охайність! Чи є початок вороже брудом вінчаної російської революції?

Колектив редакції «Киянина» у повному складі (за винятком головного редактора) перейшов у нову газету «Голос Києва», яка почала виходити з 1 квітня 1918 р., тож можна говорити, що «Киянин» був відроджений у цьому виданні. Самого В. В. Шульгіна «негласно» заміняла сестра П. В. Могилевська. Дружина В. В. Шульгіна, Катерина Григорівна, яка також була публіцистом та видавцем «Киянина», так само працювала у «Голосі Києва». Газета виступала проти більшовизму та українського сепаратизму, але оминала питання про Добровольчу армію.

При владі ВРЮР Редагувати

Торішнього серпня — грудні 1919 року під час перебування у Києві Збройних сил Півдня Росії В. В. Шульгін відновив газету. Вона була офіційним органом Добровольчої армії, але командування настільки довіряло редакційній політиці, що газета була звільнена від цензури.

У першому номері газети, що вийшов 21 серпня (3 вересня) 1919 року, було надруковано редакційну статтю, написану Шульгіним, «Вони повернулися», в якій він писав: «Так, цей край російський. Ми не віддамо його — ні українським зрадникам, ні єврейським катам, які залили його кров'ю», і звернення О. І. Денікіна «До населення Малоросії», автором якого також був головний редактор «Киянина», згідно з його власним твердженням (хоча сам Денікін стверджував, що Звернення складалося «за близької участі проф. Новгородцева», а Шульгіна як його автора чи навіть співавтора не згадував). Цей номер газети можна було «дістати лише після довгого стояння в черзі».

У цьому ж номері газети була надрукована ще одна стаття Шульгіна — «Мені помста і я віддам», в якій писалося: «суд над лиходіями повинен бути суворим і буде таким, але самосуд неприпустимий». Об'єктивно це було застереження проти єврейських погромів. Однак у наступні дні «тихого погрому» в Києві, що здійснювався ночами некерованими добровольцями, 8 жовтня 1919 опублікував в «Киянині» сумно знамениту статтю «катування страхом»], що стала маніфестом ідейного антисемітизму, що перекладає провину за, і у якій писалося, автор розуміє мотиви і почуття погромників, оскільки євреї становили, на його думку, основу більшовицької власти]. Це сприяло зростанню погромних настроїв. Однак, через деякий час, «Киянин» почав друкувати статті, які засуджували єврейські погроми, як згубні для Білої справи.

Газета постійно виступала з засудженням грабежів і пояснювала корисність суспільству, на противагу більшовицькій пропаганді, «мішочників» і «спекулянтів», які у умовах вільної торгівлі забезпечували місто продовольством та інші товарами.

«Киянин» був єдиною газетою, яка виходила в Києві в останні дні влади ВРЮР. До останнього моменту газета переконувала киян, що Київ можна утримати, якщо тільки по-справжньому захотіти це зробити. Останній (83-й) номер газети вийшов тоді, коли білі частини залишили місто. На той час тираж «Киянина» досяг 70 тис. примірників. Як згадував про це його головний редактор: У цьому була своєрідна втіха: якщо завтра йому треба було замовкнути «на віки», то все ж у вигляді епітафії можна було б сказати: «Він загинув у розквіті своєї популярності». — Шульгін В. В. Загалом газета видавалася з 21 серпня (3 вересня) до 3 (16) грудня 1919 року.

Редактори Редагувати

Газету редагували: В. Я. Шульгін (1864—1878), Д. І. Піхно (1878—1885, 1887—1907), В. Піхно (1885—1887), К. Смаковський (1907—1913), В. В. Шульгін (1913—1914), від 1914 до 1917 року поперемінно К. Смаковський та В. В. Шульгін, у 1918 та 1919 роках — В. В. Шульгін.

Її видавцями були: В. Я. Шульгін (1864—1878), М. К. Шульгіна (у заміжжі — Піхно; 1873—1883); від 1883 до 1913 року — спадкоємці М. К. Піхно, від 1913 року — В. В. Шульгін та П. Могилевська. У різні роки мала тираж від 10 до 12 тис. примірників.

Примітки Редагувати

  1. . zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. 
  2. . www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. 
  3. . Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. 
  4. Див. Справа Бейліса.
  5. Див. Австро-німецьких військ контроль над територією України у 1918 році.
  6. ВІТОЛІН, Олександр (27 вересня 2021). . Вікенд (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про газету.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kievlya nin ukr Kiyanin ros doref Kievlyanin rosijska privatna gazeta konservativno monarhichno moskvofilskogo ta ukrayinofobskogo 1 2 3 spryamuvannya sho vihodila v Kiyevi rosijskoyu movoyu z 1864 po 1919 rik Kievlyanin ros doref Kievlyanin Krayina Rosijska imperiyaTip gazetaMova rosijskaZasnovano 1 13 lipnya 1864Pripinennya publikacij 3 16 grudnya 1919Golovnij ofis Kiyiv Kievlyanin u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Do revolyuciyi 1917 roku 1 2 Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1 3 Pri vladi VRYuR 2 Redaktori 3 Primitki 4 Posilannya 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiDo revolyuciyi 1917 roku Redaguvati Gazeta mala spochatku pomirno liberalne piznishe konservativne monarhichno moskvofilske spryamuvannya Bula odniyeyu z najvplivovishih u Pivdenno Zahidnomu krayi i odniyeyu z najkrashih provincijnih gazet u vsij Rosijskij imperiyi Ye vazhlivim dzherelom istorichnih vidomostej i podij togochasnogo zhittya Kiyeva Vid 1870 h rokiv vela borotbu z ukrayinofilstvom ta mazepinstvom U period revolyuciyi 1905 1907 rokiv bula yedinoyu gazetoyu v Rosijskij imperiyi yaka ne pripinyala svogo vihodu Vid 1908 roku bula informacijnim organom Kievskogo kluba russkih nacionalistov U veresni 1913 roku vistupila iz zasudzhennyam sudovogo procesu nad Menahemom Bejlisom 4 sho prizvelo upershe za vsi roki yiyi vihodu u svit do konfiskaciyi nomera Z kincya 1880 h rokiv do 1903 roku postijnim teatralnim oglyadachem gazeti buv Izmayil Aleksandrovskij U gazeti publikuvalis Illya Reva Oleksandr Kanevcev Pid chas nimeckoyi okupaciyi Redaguvati Koli vijska Centralnih derzhav okupuvali majzhe ves Pivden Rosiyi zarahovanij do Ukrayini 25 lyutogo 10 bereznya 1918 roku v estrennomu vipusku 16 nadrukuvala peredovicyu V V Shulgina pro svoye zakrittya na znak protestu proti vvedennya do Kiyeva nimeckih vijsk 5 Pri comu govoryachi pro nimeckij poryadok yak pro antipod rosijskoyi revolyuciyi Shulgin pisav Otozh vitayemo vas panove revolyucioneri Nimci prinesli cej poryadok na svoyih bagnetah i persh za vse navodyachi v diyu zaliznici nakazali vimiti i vimosti do chista nash neshasnij kiyivskij vokzal cyu emblemu suchasnoyi kulturi yaku vi stilki chasu pakostili na slavu demokratichnih principiv Chistota ta ohajnist Chi ye pochatok vorozhe brudom vinchanoyi rosijskoyi revolyuciyi Kolektiv redakciyi Kiyanina u povnomu skladi za vinyatkom golovnogo redaktora perejshov u novu gazetu Golos Kiyeva yaka pochala vihoditi z 1 kvitnya 1918 r tozh mozhna govoriti sho Kiyanin buv vidrodzhenij u comu vidanni Samogo V V Shulgina neglasno zaminyala sestra P V Mogilevska Druzhina V V Shulgina Katerina Grigorivna yaka takozh bula publicistom ta vidavcem Kiyanina tak samo pracyuvala u Golosi Kiyeva Gazeta vistupala proti bilshovizmu ta ukrayinskogo separatizmu ale ominala pitannya pro Dobrovolchu armiyu Pri vladi VRYuR Redaguvati Torishnogo serpnya grudni 1919 roku pid chas perebuvannya u Kiyevi Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi V V Shulgin vidnoviv gazetu Vona bula oficijnim organom Dobrovolchoyi armiyi ale komanduvannya nastilki doviryalo redakcijnij politici sho gazeta bula zvilnena vid cenzuri U pershomu nomeri gazeti sho vijshov 21 serpnya 3 veresnya 1919 roku bulo nadrukovano redakcijnu stattyu napisanu Shulginim Voni povernulisya v yakij vin pisav Tak cej kraj rosijskij Mi ne viddamo jogo ni ukrayinskim zradnikam ni yevrejskim katam yaki zalili jogo krov yu i zvernennya O I Denikina Do naselennya Malorosiyi avtorom yakogo takozh buv golovnij redaktor Kiyanina zgidno z jogo vlasnim tverdzhennyam hocha sam Denikin stverdzhuvav sho Zvernennya skladalosya za blizkoyi uchasti prof Novgorodceva a Shulgina yak jogo avtora chi navit spivavtora ne zgaduvav Cej nomer gazeti mozhna bulo distati lishe pislya dovgogo stoyannya v cherzi U comu zh nomeri gazeti bula nadrukovana she odna stattya Shulgina Meni pomsta i ya viddam v yakij pisalosya sud nad lihodiyami povinen buti suvorim i bude takim ale samosud nepripustimij Ob yektivno ce bulo zasterezhennya proti yevrejskih pogromiv Odnak u nastupni dni tihogo pogromu v Kiyevi sho zdijsnyuvavsya nochami nekerovanimi dobrovolcyami 8 zhovtnya 1919 opublikuvav v Kiyanini sumno znamenitu stattyu katuvannya strahom sho stala manifestom idejnogo antisemitizmu sho perekladaye provinu za i u yakij pisalosya avtor rozumiye motivi i pochuttya pogromnikiv oskilki yevreyi stanovili na jogo dumku osnovu bilshovickoyi vlasti Ce spriyalo zrostannyu pogromnih nastroyiv Odnak cherez deyakij chas Kiyanin pochav drukuvati statti yaki zasudzhuvali yevrejski pogromi yak zgubni dlya Biloyi spravi Gazeta postijno vistupala z zasudzhennyam grabezhiv i poyasnyuvala korisnist suspilstvu na protivagu bilshovickij propagandi mishochnikiv i spekulyantiv yaki u umovah vilnoyi torgivli zabezpechuvali misto prodovolstvom ta inshi tovarami Kiyanin buv yedinoyu gazetoyu yaka vihodila v Kiyevi v ostanni dni vladi VRYuR Do ostannogo momentu gazeta perekonuvala kiyan sho Kiyiv mozhna utrimati yaksho tilki po spravzhnomu zahotiti ce zrobiti Ostannij 83 j nomer gazeti vijshov todi koli bili chastini zalishili misto Na toj chas tirazh Kiyanina dosyag 70 tis primirnikiv Yak zgaduvav pro ce jogo golovnij redaktor U comu bula svoyeridna vtiha yaksho zavtra jomu treba bulo zamovknuti na viki to vse zh u viglyadi epitafiyi mozhna bulo b skazati Vin zaginuv u rozkviti svoyeyi populyarnosti Shulgin V V Zagalom gazeta vidavalasya z 21 serpnya 3 veresnya do 3 16 grudnya 1919 roku Redaktori RedaguvatiGazetu redaguvali V Ya Shulgin 1864 1878 D I Pihno 1878 1885 1887 1907 V Pihno 1885 1887 K Smakovskij 1907 1913 V V Shulgin 1913 1914 vid 1914 do 1917 roku popereminno K Smakovskij ta V V Shulgin u 1918 ta 1919 rokah V V Shulgin Yiyi vidavcyami buli V Ya Shulgin 1864 1878 M K Shulgina u zamizhzhi Pihno 1873 1883 vid 1883 do 1913 roku spadkoyemci M K Pihno vid 1913 roku V V Shulgin ta P Mogilevska U rizni roki mala tirazh vid 10 do 12 tis primirnikiv 6 Primitki Redaguvati Ukrayina 1917 1922 smih kriz slozi Zbruch zbruc eu ukr Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Pavlo Tichina v 1917 mu Ekonomist separatist i Tichinin www dsnews ua ros Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Obraz nimciv u presi Kiyeva za dobi revolyuciyi lyutij zhovten 1917 r Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Div Sprava Bejlisa Div Avstro nimeckih vijsk kontrol nad teritoriyeyu Ukrayini u 1918 roci VITOLIN Oleksandr 27 veresnya 2021 Pershi kiyivski gazeti pro sho pisali ta yak zaroblyali Vikend ukr Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Posilannya RedaguvatiKievlyanin literaturnaya i politicheskaya gazeta Yugo Zapadnogo kraya 1898 1919 Arhivovano 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine Cifrova biblioteka istoriko kulturnoyi spadshini Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Arhivovano 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiLyubchenko V B Kievlyanin Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 318 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 nbsp Ce nezavershena stattya pro gazetu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kievlyanin gazeta amp oldid 38006453