Володи́мир Володи́мирович Бортко́ (нар. 7 травня 1946, Москва, РРФСР) — радянський, російський кіномитець та політичний діяч, пропагандист, путініст, українофоб. Кінорежисер, сценарист та продюсер українського походження. Заслужений діяч мистецтв Росії (1994). Народний артист Російської Федерації (2000). Народний артист України (2003; позбавлений звання в 2023 році). Депутат Державної Думи РФ VI скликання від КПРФ.
Бортко Володимир Володимирович | |
---|---|
рос. Владимир Владимирович Бортко | |
Дата народження | 7 травня 1946 (77 років) |
Місце народження | Москва, СРСР |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1974) |
Професія | кінорежисер, сценарист, політик, телепродюсер, телережисер, кіноактор, виробник, театральний режисер, кінопродюсер |
Членство | Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd і Ізборський клуб |
Нагороди | |
IMDb | ID 0097541 |
Бортко Володимир Володимирович у Вікісховищі |
Занесений до переліку осіб, що загрожуть нацбезпеці Україні. Фігурант бази центру «Миротворець». В Україні заборонено публічне виконання аудіовізуальних творів за участю Володимира Бротко.
Підписав колективне звернення «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».
Життєпис Редагувати
Його батьки мали українське походження. Батько — театральний режисер Володимир Бортко, мати актриса Марина Захаренко. Виховувався у родині українського драматурга Олександра Корнійчука, який був його вітчимом.
У 1974 закінчив кінофакультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка і Вадима Чубасова, 1969—1974) за спеціальністю «Режисура кіно та телебачення».
Працював асистентом режисера та режисером-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
Із 1980 — режисер-постановник кіностудії «Ленфільм». Член КПРФ.
Із 2011 — депутат Державної думи Росії.
Громадська діяльність Редагувати
У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.
«Со внутренней политикой Владимира Владимировича я не согласен. Однако с внешней — согласен на 154 процента. В том числе и с его действиями по отношению к Украине и Крыму. Именно поэтому я и подписал письмо.»
11 грудня 2015 року розпочато збір підписів під електронною петицією до Президента України з вимогою позбавити В. В. Бортка почесного звання «Народний артист України».
2022 року схвалив визнання В. В. Путіним незалежності ДНР та ЛНР:
«Я отнёсся к этому не просто положительно, а чрезвычайно положительно… В моём понимании украинское государство существует, но украинского народа нет — это русский народ».
Політична діяльність Редагувати
Депутат Державної Думи РФ від КПРФ.
Під час обговорення Держдумою законопроєкту Дмитра Гудкова про скасування «строку давності» для розгляду апеляцій у справах про фальшиві дисертації, за яким, як визнають багато аналітиків, успішно ховаються тисячі дисертаційних брехунів і шахраїв, які купили собі вчені ступені, депутат Володимир Бортко сказав:
Що буде, якщо ми приймемо цей закон? Не будемо приховувати, що людина грішна, і з прийняттям його буде завдано удару по керівництву нашої країни. Чи варто його приймати зараз?
Таким чином, він визнав, що «керівництво країни» (Росії) — брехуни, аферисти і злодії. Але у зв'язку з важким міжнародним становищем пропонував їх пожаліти. «Бо як же це ми піднімемо руку на святе: на право влади брехати і красти» — прокоментував депутатську пропозицію Бортка російський видавник і політичний оглядач Сергій Пархоменко. Після цього законопроєкт щодо скасування «строку давності» для плагіатів Держдумою було відхилено.
Режисерські роботи Редагувати
- 1975 — Канал
- 1978 — Комісія з розслідування
- 1980 — Мій тато — ідеаліст
- 1984 — Без сім'ї
- 1984 — Блондинка за рогом
- 1986 — Голос (у співавт.; кіноальманах «Винятки без правил»)
- 1987 — Одного разу збрехавши…
- 1988 — Собаче серце
- 1991 — Афганський злам
- 1992 — Щасти вам, панове!
- 1996 — Вулиці розбитих ліхтарів (ТВ) Під псевдонімом Ян Худокормов
- 1998 — Цирк згорів, і клоуни розбіглися
- 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон (Серіал)
- 2000 — Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат (Серіал)
- 2003 — Ідіот (Серіал)
- 2005 — Майстер та Маргарита (серіал)
- 2009 — Тарас Бульба
- 2011 — Петро Перший. Заповіт
- 2017 — Про кохання
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- https://ovideo.ru/persona/11990
- SNAC — 2010.
- http://www.rusfilm.pitt.edu/2010/tarasbulba.pdf
- http://www.masterandmargarita.eu/en/00start/telekanal.html
- http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/books/reviews/book-of-a-lifetime-the-master-and-margarita-by-mikhail-bulgakov-8679009.html
- https://izborsk-club.ru/11018
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- https://myrotvorets.center/criminal/bortko-vladimir-vladimirovich/"Миротворець [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.]"
- В Україні заборонили прокат фільмів з акторами, що загрожують національній безпеці (список). ЧаРівне (ua). Процитовано 4 травня 2022.
- Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму (рос.). Министерство культуры Российской Федерации. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.
- . Gazeta.ua. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- Гливка В. О. (2015). . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2015.
- . BBC. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- Газета.Ru: Да — плагиату, воровству, халтуре и царапкиным [ 25 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Грани.ру: Срок давности по диссертациям не отменен [ 24 січня 2015 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Тримбач С. В. Бортко Володимир Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 371.
Посилання Редагувати
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 27 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)