Словацька Екстраліга (словац. Slovenská extraliga) — найвищий дивізіон чемпіонату Словаччини з хокею із шайбою, організована Словацьким союзом льодового хокею.
| Словацька екстраліга | |
|---|---|
| Вид спорту | хокей із шайбою |
| Засновано | 1993 |
| Кількість команд | 12 |
| Країна(и) | Словаччина |
| Поточний чемпіон | Кошиці |
| Офіційний сайт | Slovenský zväz ľadového hokeja |
Історія Редагувати
Після здобуття незалежності в 1992 році й цивілізованого розмежування з Чехією 1 січня 1993 року створена нова Словацька хокейна інфраструктура й на її вершині стала Словацька хокейна екстраліга, яка наразі входить в топ-7 найкращих хокейних ліг Європи. За цей весь час вища хокейна ліга Словаччини носила кілька назв:
- 1993–1997 роки — Екстраліга
- 1997–2001 роки — Східна Екстраліга
- 2001–2002 роки — Босс Екстраліга
- 2002–2005 роки — СТ Екстраліга
- 2005–2007 роки — Т-Ком Екстраліга
- 2007–2011 роки — Словнафт Екстраліга на честь генерального спонсора — компанії «Slovnaft».
- 2011–2015 роки — Тіпспорт Екстраліга
- 2015–2020 роки — Тіпспорт Ліга
- 2021 — Тіпос Екстраліга
Структура Редагувати
Розіграш чемпіонату Словацької Екстраліги проводиться в два етапи. На першому етапі команди грають одна з одною в 4 кола, і визначають переможця регулярного чемпіонату. Здобуті очки присуджуються таким чином: за перемогу в основний час гри — команда отримує три очки, перемога в овертаймі (додатковий час) — 2 очка, поразка — 0 балів. Команда що посіла останнє місце проводить стикові ігри з найкращою командою 1-ї хокейної ліги Словацької республіки за право перебування в Екстралізі.
На другому етапі команди, що посіли перші вісім місць за підсумками регулярного сезону розігрують звання чемпіона Словаччини за системою плей-оф. В 1/4 фіналу команда, що посіла за підсумком регулярного чемпіонату 1-е місце зустрічається з 8-ю, 2-а — з 7-ю, 3-я — з 6-а, 4-а — з 5-ю. В 1/2 фіналу команда, що посіла на першому етапі найвище місце, зустрічається з командою, що посіла найнижче місце. Команди, що посіли найвищі місця на першому етапі, перші дві гри на усіх стадіях плей-оф проводять вдома, два матчі-відповіді — на виїзді; якщо буде потрібно продовження розіграшу, п'ята гра проводиться вдома, шоста — на виїзді, сьома — вдома. Матчі серії плей-оф проводяться до 4-х перемог, фінал також — до 4-х перемог однієї з команд (були сезони, на початках ліги, коли серія тривала до трьох перемог), третє місце присуджується команді, що програла в 1/2 фіналу і посіла в регулярному чемпіонаті найвище місце.
Призери Екстраліги Редагувати
Після чемпіонату 2023 року.
| Ранг | Команда | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
| 1 | ХК Кошиці | 9 | 7 | 3 | 19 |
| 2 | ХК Слован Братислава | 9 | 2 | 5 | 16 |
| 3 | ХК Дукла Тречин | 3 | 5 | 3 | 11 |
| 4 | ХК Зволен | 3 | 5 | 3 | 11 |
| 5 | ХК 05 Банська Бистриця | 3 | 2 | 2 | 7 |
| 6 | ХК Нітра | 1 | 4 | 4 | 9 |
| 7 | МСХК Жиліна | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 8 | Попрад | 0 | 3 | 2 | 5 |
| 9 | ХК 36 Скалиця | 0 | 1 | 2 | 3 |
| 10 | МХК Мартін | 0 | 0 | 2 | 2 |
| 11 | Михайлівці | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 12 | Списька Нова Весь | 0 | 0 | 1 | 1 |
Статистика Редагувати
У Словацькій Екстралізі ведуть офіційні індивідуальні статистичні показники, на основі яких Федерація хокею Словаччини та спонсори нагороджують гравців, тренерів індивідуальними призами.
Найкращі бомбардири Редагувати
Гравець ХК Нітра Самуель Бучек став найкращим бомбардиром ліги з найбільшою кількістю закинутих шайб в одному сезоні — 54.
«Команда всіх зірок» Редагувати
Щорічно починаючи з 1997—98 років у Словаччині визначають «Команду всіх зірок».
- 1997—98 Мірослав Шимонович — Роберт Пукалович, Ян Варголік — Властіміл Плавуха, Ігор Ратай, Здено Цігер
- 1998—99 Павол Рибар — Любомір Вішньовски, Владімір Влк — Здено Цігер, Роман Ільїн, Ігор Ліба
- 1999—00 Радован Бєгл — Любомір Вішньовски, Роберт Пукалович — Ріхард Капуш, Здено Цігер, Властіміл Плавуха
- 2000—01 Павол Рибар — Роберт Пукалович, Мартін Главачка — Ріхард Шехни, Здено Цігер, Петер Фабуш
- 2001—02 Мірослав Шимонович — Душан Міло, Радослав Гецл — Ярослав Торок, Ріхард Шехни, Юрай Галай
- 2002—03 Павол Рибар — Владімір Влк, Юрай Кледровец — Арне Кротак, Здено Цігер, Ріхард Капуш
- 2003—04 Карол Крижан — Петер Павлаш, Андрей Месарош — Мартін Бартек, Роман Кукумберг, Петер Фабуш
- 2004—05 Карол Крижан — Любомір Вішньовски, Рене Видарени — Мірослав Шатан, Міхал Гандзуш, Павол Демітра
- 2005—06 Мірослав Ліповски — Душан Міло, Петер Подградски — Арне Кротак, Андрей Коллар, Мірослав Ковачик
- 2006—07 Сасу Хові — Даніел Бабка, Марцел Штербак — Марек Урам, Тібор Меліхарек, Роман Кукумберг
- 2007—08 Сасу Хові — Петер Павлаш, Мартін Івічич — Мартін Гуйса, Андрей Коллар, Жигмунд Палффі
- 2008—09 Юліус Гудачек — Ян Гранач, Ян Табачек — Рудолф Гуна, Юрай Мікуш, Жигмунд Палффі
- 2009—10 Юліус Гудачек — Петер Фрюгауф, Петер Мікуш — Рудолф Гуна, Ян Пардави, Жигмунд Палффі
- 2010—11 Юліус Гудачек — Ян Табачек, Радослав Сухий — Мірослав Залешак, Арне Кротак, Станіслав Грон
- 2011—12 Браніслав Конрад — Іван Шварний, Ян Табачек — Жигмунд Палффі, Мірослав Шатан, Лібор Гудачек
- 2012—13 Томаш Томек — Петер Кеніг, Мартін Штрбак — Марцел Гашчак, Лукаш Юрик, Жигмунд Палффі
- 2013—14 Растіслав Станя — Петер Кеніг, Мартін Штрбак — Роман Томанек, Йозеф Штумпел, Ріхард Єнчик
- 2014—15 Браніслав Конрад — Адам Яношик, Міслав Росандич — Роман Томанек, Йозеф Штумпел, Габрієль Шпілар
- 2015—16 Міхал Валент — Іван Дателінка, Джеймсон Мілам — Давід Лаліберте, Юрай Майдан, Джад Блеквотер
- 2016—17 Джейсон Бакашихуа — Меттью Маїоне, Джеймсон Мілам — Томаш Суровий, Марек Говорка, Ладіслав Надь
- 2017—18 Міхал Валент — Томаш Староста, Нік Росс — Бранко Радівоєвич, Міхал Кріштоф, Ерік Фель
- 2018—19 Міхал Валент — Томаш Староста, Іван Дятелінка — Роберт Лантоши, Самуель Бучек, Ладіслав Надь
«Золота шайба» Редагувати
Щорічно починаючи з 1998 року у Словаччині вручають приз «Золота шайба» найкращому хокеїстові, найкращим воротареві, захиснику, нападнику і тренерові.