Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.
| Тисо-Дунайська низовина | |
| Країна | Угорщина, Сербія, Румунія, Словаччина, Хорватія, Словенія, Україна, Боснія і Герцеговина, Австрія і Чехія |
|---|---|
| Найвища точка | Псунь |
| Висота над рівнем моря | 79 м |
| Тисо-Дунайська низовина у Вікісховищі |
Координати: 46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 20.000° сх. д.
Витоки Редагувати
Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі.
Загальний опис Редагувати
Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, оточеним Альпами, Карпатами, Динарськими Альпами і горами Східної Сербії та заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.
Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.
Корисні копалини Редагувати
На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.
Клімат Редагувати
Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.
Ґрунти і рослинність Редагувати
Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).
Населення Редагувати
Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
Література Редагувати
- Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2013) |