Кривань (словац. Kriváň, нім. Krummhorn, Ochsenhorn, угор. Kriván) — вершина заввишки 2494 м в південно-західній частині Високих Татр на Словацькій стороні.
| Кривань словац. Kriváň | |
| | |
| 49°09′46″ пн. ш. 20°00′00″ сх. д. / 49.16283350002777297° пн. ш. 20.0000470000277772442° сх. д.Координати: 49°09′46″ пн. ш. 20°00′00″ сх. д. / 49.16283350002777297° пн. ш. 20.0000470000277772442° сх. д. | |
| Країна | Словаччина |
|---|---|
| Регіон | Високі Татри |
| Система | Татри, Карпати |
| Тип | гора |
| матеріал | гранодіорит |
| Висота | 2494 м |
| Висота відносна | 400 м |
| Перше сходження | здійснив Андре Йонас Чірбеш з провідниками 4 серпня 1772 р. (перша згадка) |
| Кривань Кривань (Словаччина) | |
| Кривань у Вікісховищі |
Кривань належить до Великої Корони Татр.
Історія Редагувати
Кривань до 1793 року мали за найвищу вершину в Татрах. Перші згадки про вершину датуються 1761 і 1770 р. , але імена скорювачів невідомі. Найвмовірніше, ці люди були пов'язані з видобутком золота або антимоніта в шахтах на схилах Криваня (на висоті до 2100 м), що побутували в XV ст.
Певно відомо про скорювача Андре Йонаса Чірбеша з провідниками 4 серпня 1772 р.
У 1805 році вершину скорив Станіслав Сташиць. Ще відомо, про скорювача Криваня короля Саксонії 4 серпня 1840 р. Рік потому, угорські альпіністи поставили на вершині обеліска, що простояв до 1861 року.
Перші взимку на вершину зійшли 12 квітня 1884 Якоб Ховей і Теодор Вундт.
Кривань у культурі Редагувати
16 серпня 1841 Кривань скорили активісти словацького національного відродження Людовит Штур і Міхал Мілослав Ходза. Власне З цього року на вершину Криваню справляли патріотичні національні виходи, в котрих спілкували перші прихильники незалежності, патріоти й творці словацької культури. Національні виходи організовоють щороку 16 серпня або найближчі вихідні, де на вершину виходять 500 осіб одночасно.
Микола Васильович Гоголь згадує гору Кривань (Криван) у повісті "Страшна Помста" як місце дії ключової легенди повісті - саме з Кривані козак Іван вічно споглядає муки побратима-зрадника козака Петра.
Кривань з 1935 — національна гора словаків. Вершина згадується в гімні Словаччини, а ще зображена на гербі Словацької Соціалістичної Республіки (Вічний вогонь на тлі гір), а з 1 січня 2009 року на монетах Словаччини номіналом в 1, 2 і 5 центів.
У 1967 році, після опитування визнали, що це найгарніша вершина Словацьких Татр. Казимеж Пшерва-Тетмаєр написав про вершину новелу (що ввійшов в цикл оповідань «На скелястому Підгаля»). У 1973 р. польська фольк-рок група Skaldowie випустила альбом під назвою Krywań, Krywań з однойменною піснею, яка звучала в фільмі «Операція Самум».
Текст пісні:
Туристичні стежки Редагувати
Час взятий на основі карт Високі Татри Словаччини та Польщі.
Примітки Редагувати
- Andrzej Marcisz, Wielka Korona Tatr. Przewodnik wspinaczkowy po 14 ośmiotysięcznikach tatrzańskich, Gliwice: wyd. Helion, 2020, ISBN 978-83-283-5985-7.
- Tatry Wysokie. Przewodnik taternicki. Część VIII. Młynicka Przełęcz – Krywań / Witold Henryk Paryski. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.(пол.)
- . SME 16.08.2009. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
Посилання Редагувати
- Кривань [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.]Географічний словник Королівства Польського Том 6 з 1883 р.
- Картини та фото Криваню [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
- Bedeker Tatrzański / Ryszard Jakubowski, Grzegorz Barczyk, Adam Piechowski, Grażyna Żurawska. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — 400 с. — ISBN 83-01-13184-5.(пол.)
- Tatry Wysokie słowackie i polskie. Mapa turystyczna 1:20 000. — Warszawa : Kartograficzne Polkart Anna Siwicka, 2005/06. — ISBN 83-87873-26-8.(пол.)