Краков'я́к (пол. Krakowiak, букв. «мешканець Кракова») — швидкий польський народний танець з музичним розміром у 2/4.
Хореографія танцю Редагувати
Краков'як танцюють під жваву мелодію (часто народну), танець має музичний розмір у 2/4, швидкий синкоповий ритм.
Сам танець не тільки швидкий, а й легкий, — складається майже цілком з невеликих стрибків і підскоків, які виконується з легкістю, ледве торкаючись землі. У танці гарні пластичні рухи рук, фіксовані пози спини та постави в цілому.
Танцюють краков'як парами, класична форма танцю має як чимало спільних перегрупувань по колу, діагоналі тощо, так і соло для виконання окремими парами. Постановка танцю зазвичай розрахована на 4-8 пар юнаків і дівчат.
Історія танцю Редагувати
Краков'як виник в околицях Кракова, завдяки чому отримав свою назву. Подібні танці з локальними назвами побутували в багатьох районах Малопольщі. Назва краков'як як єдина поширилась прибл. з XVII століття, тобто з часу, коли танець стає популярним у середовищі польської шляхти.
Тоді ж, або трохи раніше, танець поширився на українських землях, особливо на Правобережжі, ставши згодом одним з найпопулярніших українських танців.
За давнини краков'як був чоловічим танцем, пізніше перетворився на парний. У XIX століття краков'як був одним з популярних бальних танців.
Краков'як у професійній культурі Редагувати
Завдяки художній обробці краков'як увійшов у професійну музичну культуру, зокрема, він застосовувався у балетній та оперній музиці — у творчості Фредеріка Шопена, Михайла Глінки, Кароля Шимановського, Іґнація Падеревського, інших польських, російських. німецьких і українських композиторів і музикантів.
Джерела та література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5, К., 1980, стор. 471
- (рос.)
Посилання Редагувати
- Краков'як // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 529.