www.wikidata.uk-ua.nina.az

Модерн мистецтво У Вікіпедії є статті про Модерн значення та Модернізм значення Моде рн від фр moderne новітній сучасний

Модерн (мистецтво)

У Вікіпедії є статті про: Модерн (значення) та Модернізм (значення).

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) або а́р-нуво́ (від фр. L'Art Nouveau — нове мистецтво) — стиль у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.

Стиль здобув різні назви у різних країнах. У Бельгії й Франції — «нове мистецтво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «молодий стиль» (нім. Jugendstil), в Італії — «квітковий стиль» (італ. stile floreale) або «стиль Ліберті», у Великій Британії — «сучасний стиль» (англ. modern style), у США — «стиль Тіфані» (англ. Tiffany style), в Австрії, Україні — «сецесія», у скандинавських країнах — «національний романтизм».

Загальна характеристика

Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.

Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.

Періодизація та підстилі

  • протомодерн
  • ранній модерн
  • пізній модерн (модерн-класицизм, модернампір)
  • раціональний модерн

Головні представники

Альфонс Муха. Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк. Афіша, 1909, Музей Метрополітен, Нью-Йорк

Архітектура (ар нуво)

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.

Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).

Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта (Бельгія). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор Шехтель Федір Осипович, який широко використовував як елементи історичних стилів (готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш сміливим був архітектор Олександр фон Гоген, що дотримувався стилістики еклектика. Тонкий стиліст, він проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити фасади в будь-якому історичному стилі, як і її інтер'єри. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що набув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його проекту Дворянського земельного банку, вибудованому в містах Пенза та Чернігів, варіант в стилі північний модерн в місті Самара. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від пафосного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді у місті Барселона, що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в Іспанії , Франції та в Італії.

Декоративно-ужиткове мистецтво

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:

  • вироби зі скла та вітраж
  • меблі
  • дрібна металева пластика
  • ковальство
  • ювелірство
  • книжковий декор
  • театральна афіша
  • дизайн інтер'єрів.

Дрібна металева пластика

Меблі

Інтер'єр

Портали

Вітражі

Панно

Ковальські вироби

Кахлі доби сецесії

Видавничий і книжковий декор, шрифт

Екслібриси доби модерну

Дерев'яна архітектура доби модерну

Сецесія в Україні

Див. також

Примітки

  1. Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009. 
  2. Works of Antoni Gaudí. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009. 

Література

Вино з вілли Марія, 1910 р., доба сецесії.
  • К. Шорске. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
  • Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6
  • Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005
  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
  • Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992
  • Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
  • Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
  • Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
  • Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
  • Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993.
  • Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989
  • Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999
  • Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988.
  • Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005 ISBN 5-17-028689-9
  • Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998
  • Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005 ISBN 5-89832-042-3
  • Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999
  • Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000
  • Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003 ISBN 5-901772-08-3
  • Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003.
  • Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
  • Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980
  • Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984
  • Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004 ISBN 3-8331-1250-6
  • Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 ISBN 978-5-05-006996-2, 1-85627-832-8
  • Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987
  • Володимир Тимофієнко  " Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник ", Київ, 1999

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Модерн


Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Modern znachennya ta Modernizm znachennya Mode rn vid fr moderne novitnij suchasnij abo a r nuvo vid fr L Art Nouveau nove mistectvo stil u mistectvi kincya XIX pochatku XX stolittya perevazhno v arhitekturi obrazotvorchomu j dekorativno uzhitkovomu mistectvi Stil zdobuv rizni nazvi u riznih krayinah U Belgiyi j Franciyi nove mistectvo fr L Art Nouveau u Nimechchini molodij stil nim Jugendstil v Italiyi kvitkovij stil ital stile floreale abo stil Liberti u Velikij Britaniyi suchasnij stil angl modern style u SShA stil Tifani angl Tiffany style v Avstriyi Ukrayini secesiya u skandinavskih krayinah nacionalnij romantizm Zmist 1 Zagalna harakteristika 1 1 Periodizaciya ta pidstili 2 Golovni predstavniki 3 Arhitektura ar nuvo 4 Dekorativno uzhitkove mistectvo 4 1 Dribna metaleva plastika 4 2 Mebli 4 3 Inter yer 4 4 Portali 4 5 Vitrazhi 4 6 Panno 4 7 Kovalski virobi 4 8 Kahli dobi secesiyi 4 9 Vidavnichij i knizhkovij dekor shrift 5 Ekslibrisi dobi modernu 6 Derev yana arhitektura dobi modernu 7 Secesiya v Ukrayini 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaZagalna harakteristika Redaguvati Oleksandr Murashko Pani z kvitami 1918Harakterni risi stilyu modern v arhitekturi plavnist plastichnist dekorativnist Osnovnimi jogo elementami ye vikoristannya sinusoyidalnih linij stilizovanih kvitiv yazikiv polum ya hvilyastih linij zapozichenih u prirodi Modern postav yak mistectvo molodih lyudej na protivagu dominuyuchomu na toj chas istoricizmovi Zvidsi pohodit nimeckij variant nazvi Jugendstil sho oznachaye stil molodi Arhitekturni pam yatniki stvoreni u stili secesiya vneseni do svitovoyi spadshini YuNESKO 1 2 Pragnuchi stvoriti novij stil predstavniki modernu vidmovlyalisya vid istorichnih zapozichen stilyu eklektiki vikoristovuvali umisno primhlivi minlivi formi vigadlivi liniyi principi asimetriyi i vilnogo planuvannya novi tehnichni ta konstruktivni zasobi dlya stvorennya nezvichajnih pidkresleno individualizovanih budivel de vsi rishennya pidporyadkovani yedinomu obrazno simvolichnomu zadumovi j ornamentalnomu ritmovi Periodizaciya ta pidstili Redaguvati protomodern rannij modern piznij modern modern klasicizm modernampir racionalnij modernGolovni predstavniki Redaguvati Alfons Muha Mod Adams v roli Zhanni d Ark Afisha 1909 Muzej Metropoliten Nyu JorkAvstriya hudozhniki Gustav Klimt Koloman Mozer Velika Britaniya hudozhnik ilyustrator Obri Berdsli Belgiya arhitektor Viktor Orta abo Horta 1861 1947 sklo Rene Lalik Ispaniya arhitektor Antonio Gaudi Rosijska imperiya arhitektori Fedir Shehtel Petro Bojcov 1849 1918 Kekushev Lev Mikolajovich 1862 1917 Oleksandr Ivanovich fon Gogen 1856 1914 SShA lampi i virobi z metalu Tiffani Luyis Komfort Ukrayina arhitektori Gorodeckij Vladislav Vladislavovich Artinov Grigorij Grigorovich Tadeush Obminskij arhitektor budivnichij Levinskij Ivan Ivanovich skulptor zi Lvova Yulian Markovskij hudozhniki Modest Sosenko Yulian Bucmanyuk Olena Kulchicka Franciya arhitektor Ektor Gimar meblyar Emil Galle yuvelir Rene Lalik Aleksandr Sharpentye grafik skulptor medalyer dizajner inter yeriv Chehiya reklamnij hudozhnik ilyustrator i plakatist Alfonsa Muhi Shvejcariya hudozhnik Ferdinand Godler Velika Britaniya dizajner inter yeriv i ekster yeriv Charlz Renni MakintoshArhitektura ar nuvo RedaguvatiDokladnishe Arhitektura modernu Pivnichnij modern ta Derev yanij modernViniknennya ta rozpovsyudzhennya stilyu modern secesiya zbiglosya z shirokim vikoristannyam prizabutih budivelnih tehnologij ta vidnovlennyam remesel shirokim vikoristannyam promislovih tehnologij v budivnictvi suspilno znachushih ob yektiv vistavkovi kompleksi vokzali teatri tosho Vazhlivu rol u populyarizaciyi ta rozpovsyudzhenni stilyu secesiyi zigrali same mizhnarodni vistavki ta budivnictvo vistavkovih paviljoniv u novih formah Masova zabudova deyakih vulic chi rajoniv stvorila nove arhitekturne seredovishe v istorichnih mistah sered yakih Parizh Milan Barselona Manaus Viden Peterburg Berlin Moskva Lviv Riga Kiyiv Praga Harkiv Vinnicya Chernigiv Mariupol tosho Zvernennya do hvilyastih prirodnih form stalo najharakternishoyu oznakoyu stilyu hocha povnoyi vidmovi vid pryamokutnih ob yemiv v arhitekturi dosyagti ne vdalosya Mali misce kompromisni varianti sho ne pogirshilo obraznu ta funkcionalnu skladovi stilyu V arhitekturi modernu shiroko vikoristovuvali yak derevo derev yanij modern tak i zvichajnu ta glazurovanu ceglu beton metalevi konstrukciyi sklo yih kombinaciyi Derev yanij modern perevazhav u budivnictvi zamiskih pomeshkan ta vill v krayinah bagatih lisom i z davnoyu tradiciyeyu derev yanoyi arhitekturi Shveciya Finlyandiya Rosiya Ukrayina Odnim z pershih hto pochav pracyuvati v stili secesiya buv arhitektor Viktor Orta Belgiya Desho kompromisni poziciyi zajmav rosijskij arhitektor Shehtel Fedir Osipovich yakij shiroko vikoristovuvav yak elementi istorichnih stiliv gotiki klasicizmu tak i elementi stilyu secesiyi ta novi budivelni materiali Bilsh smilivim buv arhitektor Oleksandr fon Gogen sho dotrimuvavsya stilistiki eklektika Tonkij stilist vin proektuvav novu sporudu v zalezhnosti vid jogo funkciyi tomu mig stvoriti fasadi v bud yakomu istorichnomu stili yak i yiyi inter yeri Tenditni nadto elegantni vishukani formi pritamanni jogo sporudi osobnyaka Matildi Kshesinskoyi sho nabuv nebachenoyi grafichnoyi krasi i stav shedevrom dekorativnogo modernu Grubi skelepodibni zaveliki arhitekturni ob yemi pritamanni jogo proektu Dvoryanskogo zemelnogo banku vibudovanomu v mistah Penza ta Chernigiv variant v stili pivnichnij modern v misti Samara Stil inter yeriv mig buti na vibir zamovnika tobto vid pafosnogo burzhuaznogo do strimano neoklasichnogo chi bidnyacki funkcionalnogo Najbilsh nezvichni smilivi zrazki stilyu secesiya stvoriv katalonskij arhitektor Antonio Gaudi u misti Barselona sho stav vidomim arhitekturnim centrom v Ispaniyi Stilistika dekorativnogo perenasichenogo dekorom modernu zapanuvala v Ispaniyi Franciyi ta v Italiyi Vistavkovij paviljon spilki hudozhnikiv modernistiv Secesiya u Vidni Gotel Hannon Bryussel Arh Zhorzh Gijon Dveri z vitrazhem 1903 Franciya Praga zaliznichnij vokzal Fedir Shehtel vikno osobnyaka Ryabushinskogo Antonio Gaudi Barselona balkon budinku BatloDekorativno uzhitkove mistectvo Redaguvati Namagannya stvoriti povnocinnij stil prizvelo do navernennya mitciv riznih krayin do dekorativno uzhitkovogo mistectva Spravzhnij rozkvit perezhili virobi zi skla ta vitrazh mebli dribna metaleva plastika kovalstvo yuvelirstvo knizhkovij dekor teatralna afisha dizajn inter yeriv Dribna metaleva plastika Redaguvati P yer Roshe 1855 1922 Tancivnicya 1901 r bronza Ogyust Moro franc skulptor Neptun ditinoyu bronza Mebli Redaguvati dizajn Antonio Gaudi stil dlya buduaru Dizajner Jozef Gofman krislo Gotel Hanon mozayika Inter yer Redaguvati Kripta de la Kolonya park Guel Spalnya Gaudi Gotel Tassel shodi dizajn Viktor Orta Bryussel Portali Redaguvati Vitrazhi Redaguvati Panno Redaguvati U Bryusseli U Prazi V Antverpeni U Barseloni Kovalski virobi Redaguvati Vorota parku Guyel u Barseloni Lihtar u Barseloni Antonio Gaudi Lihtar Metalevi vorota Kahli dobi secesiyi Redaguvati Pichna kahlya Mejsen Nimechchina pochatok 1900 h fayans glazur Kolorova bezramochna kahlya dobi secesiyi do 1910 Pichna kahlya zavodu Abo Finlyandiya 1911 Vidavnichij i knizhkovij dekor shrift Redaguvati Charlz Renni Makintosh Obkladinka do Shotlandskogo muzichnogo revyu za 2 pensi 1896 Shrift Arnold Beklin Maksimilian Pirner obkladinka zhurnalu 1899Ekslibrisi dobi modernu Redaguvati Aloyiz Balmer vlasnij ekslibris kinec 19 st Aloyiz Balmer ekslibris Gustava Hegi doktora filosofiyi Aloyiz Balmer ekslibris z muzoyu KlioDerev yana arhitektura dobi modernu Redaguvati Truskavec Derev yanij budinok kincya 19 st nini Hudozhnij muzej Mihajla Bilasa Apishkov Volodimir Petrovich Cerkva ikoni Kazanskoyi Bogorodici Viricya Rosiya s Yazlivchik Rimo katolicka kaplicya doba secesiyi 1936 Vladislav Gorodeckij s Moshni Budivlya zemskoyi likarni 1894 Derev yanij teatr v sadibi Muromcevo V Hrapovickogo golovnij fasad poshtivka poch 20 st znisheno Glyadacka zala derev yanogo teatru v sadibi Muromcevo V Hrapovickogo kinec 19 st poshtivka poch 20 stolittya znisheno Secesiya v Ukrayini Redaguvati Budinok Grigoriya Glibova Chernigiv Zaliznichnij vokzal Chernivci Ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im Olgi Kobilyanskoyi Chernivci Muzej Lesi Ukrayinki Yalta Arh V Gorodeckij Zemska likarnya Zrazok derev yanoyi arhitekturi secesiyi selo Moshni Teatr drami im Shevchenka Harkiv Kolishnya Oleksandrivska cholovicha gimnaziya Mariupol Miska zabudova na pr Svobodi Lviv Budinok Yana Stika Lviv Gotel Savoj Vinnicya Dim nevtishnoyi vdovi Kiyiv Arhitektor Eduard Bradtman Kolishnya klinika Soleckogo Lviv Guculska secesiya Arhitektor Oleksandr Lushpinskij Poltavskij krayeznavchij muzej Ukrayinskij arhitekturnij modern Arhitektor Vasil Krichevskij Chayerozvazhuvalna fabrika Visockogo Odesa vul vulicya Troyicka 11Div takozh RedaguvatiModernizm Viktor Orta Demetr Chiparus Lars Sonk Oleksandr Ivanovich fon GogenPrimitki Redaguvati Major Town Houses of the Architect Victor Horta Brussels Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2009 Works of Antoni Gaudi Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2009 Literatura Redaguvati Vino z villi Mariya 1910 r doba secesiyi K Shorske Videnskij fin de siecle Politika i kultura L VNTL klasika Gabriele Fahr Becker Jugendstil Tandem Verlag Konigswinter 2007 ISBN 978 3 8331 3544 6 Biryulov Yu Mistectvo lvivskoyi secesiyi 2005 Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Berseneva A Arhitektura moderna Ekaterinburg 1992 Berseneva A Evropejskij modern venskaya arhitekturnaya shkola Ekaterinburg 1991 Borisova E A Sternin G Yu Russkij modern M 1990 Volodina T Modern Problemy sinteza Voprosy iskusstvoznaniya 2 3 94 M 1994 Goryunov V S Tubli M P Arhitektura epohi moderna M 1992 Kirichenko E I Arhitekturnye teorii XIX veka v Rossii M 1t 1993 Kirichenko E I Problemy razvitiya russkoj arhitektury serediny XIX nachala XX vv M 1989 Kolotilo M N Zhenskij kostyum epohi moderna v Rossii SPb 1999 Krastinsh Ya A Stil modern v arhitekture Rigi M 1988 Miller Dzhudit Putevoditel kollekcionera Modern AST 2005 ISBN 5 17 028689 9 Nashokina M B Arhitektory moskovskogo moderna 1998 Nashokina M V Moskovskij modern M izd Zhiraf 2005 ISBN 5 89832 042 3 Nashokina M V Moskovskij modern Problema zapadnoevropejskih vliyanij M 1999 Nashokina M V Sto arhitektorov moskovskogo moderna M 2000 Neizvestnyj Faberzhe Katalog M 2003 ISBN 5 901772 08 3 Nikolaeva S I Estetika simvola v arhitekture russkogo moderna M Izdatelstvo Direktmedia Pablishing KnoRus 2003 Sarabyanov D V Modern Istoriya stilya Galart 2001 Sarabyanov D V Russkaya zhivopis XIX veka sredi evropejskih shkol M 1980 Sternin G Yu Russkaya hudozhestvennaya kultura vtoroj poloviny XIX nachala XX veka M 1984 Far Bekker G Iskusstvo moderna Konemann 2004 ISBN 3 8331 1250 6 Hardi U Putevoditel po stilyu ar nuvo Raduga 2008 ISBN 978 5 05 006996 2 1 85627 832 8 Estetika Morrisa i sovremennost Pod red V P Shestakova M 1987 Volodimir Timofiyenko Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik Kiyiv 1999Posilannya RedaguvatiModern Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 438 447 Portal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Modern Portal Dekorativno uzhitkove mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ModernStil modern Ar Nuvo Secesion Yugendstil Arhivovano 30 chervnya 2019 u Wayback Machine culturalproject org http www gorod cn ua news 15598 html Arhivovano 29 veresnya 2015 u Wayback Machine statya Chernigov v stile modern ros Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Modern mistectvo amp oldid 38480980