Свобода і солідарність (словац: Sloboda a Solidarita, САСКА; до 2023 — СіС) — ліберальна партія Словаччини. Партія виступає за урізання привілеїв політиків і на підтримку легалізації одностатевих шлюбів та легких наркотиків. Крім того, партія налаштована євроскептично.
Свобода і солідарність Sloboda a Solidarita | |
|---|---|
| | |
| Країна | Словаччина |
| Голова партії | Ріхард Сулик |
| Президія | Карол Ґалек Браніслав Ґрьолінґ |
| Лідерка у Національній раді | Анна Земанова |
| Лідер у Європарламенті | Еуґен Юрзица |
| Засновник | Ріхард Сулик |
| Дата заснування | 28 лютого 2009 |
| Штаб-квартира | вул. Пріемисельна 8, Братислава |
| Ідеологія | лібералізм лібертаріанство |
| Молодіжна організація | Mladí SaSkári |
| Членство в міжнародних організаціях | Європейські консерватори та реформісти |
| Кількість членів (2021) | 247 |
| Місць у Народних зборах | 20 / 150 |
| Місць у Європарламенті | 1 / 13 |
| Офіційний колір (кольори) | Неоновий зелений Зелений |
| Девіз | Meníme hru (Змінюємо гру) |
| Офіційний сайт | sas.sk |
Партія була заснована 28 лютого 2009 року економістом Ріхардом Суликом, активно просувала в Словаччині систему пропорційного оподаткування (Сулик був спеціальним радником обох міністрів фінансів після 2002 року). На виборах до Європарламенту 2009 року партія в умовах рекордно низької явки отримала 39016 (4,71%) голосів і не змогла розраховувати на депутатські мандати. За останніми опитуваннями, перед парламентськими виборами 12 червня 2010 року партія могла розраховувати на 12,4% голосів. Таким чином, партія могла стати другою за представництвом у парламенті, однак на виборах вона отримала 307287 (12,14%) голосів і 22 депутатських мандата, сформувавши третю за величиною фракцію.
У 2009 році партія розгорнула кампанію з проведення «Референдуму-2009» з питань зменшення чисельності парламенту з 150 до 100 місць, зменшення привілеїв і витрат депутатів, лібералізації законодавства в галузі засобів масової інформації. Після формування в 2010 році коаліційного уряду за участю партії референдум був схвалений; він пройшов 18 вересня 2010. На парламентських виборах 2012 року партія отримала 5,88% голосів і 11 місць в парламенті.
Вищий орган— конгрес (Kongres), між конгресами — республіканська рада (republiková rada).
Результати виборів Редагувати
Вибори до Національної ради Редагувати
| Рік | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 2010 | 307,287 | 12.1 (#3) | 22 / 120 | ▲ 22 | Коаліція |
| 2012 | 150,266 | 5.9 (#6) | 11 / 120 | ▼ 11 | Опозиція |
| 2016 | 315,558 | 12.1 (#2) | 20 / 120 | ▲ 9 | Опозиція |
| Ще місце кандидата від Громадянської консервативної партії у списку СіС | |||||
| 2020 | 179,246 | 6.2 (#5) | 11 / 120 | ▼ 9 | Коаліція |
| Ще два місця кандидатів від Громадянської консервативної партії у списку СіС |
Вибори до Європарламенту Редагувати
| Рік | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 2009 | 39,016 | 4.7 (#7) | 0 / 13 | ▬ 0 |
| 2014 | 37,376 | 6.7 (#7) | 1 / 13 | ▲ 1 |
| 2019 | 94,839 | 9.5 (#5) | 2 / 14 | ▲ 1 |
Президентські вибори Редагувати
| Рік | Кандидат | Перший тур | Другий тур | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Голосів | % | |||
| 2009 | Підтримали Івету Радічову | 713,735 | 38.1 | 988,808 | 44.5 | Програла |
| 2014 | Підтримали Радослава Прохазку | 403,548 | 21.3 | Програв | ||
| 2019 | Підтримали Зузану Чапутову | 870,415 | 40.5 | 1,056,582 | 58.4 | Перемогла |
Примітки Редагувати
- Після 2023 року
- До 2023 року