www.wikidata.uk-ua.nina.az

Федеральні збори Чехословаччини Федеральні збори Чехословацької Соціалістичної Республіки пізніше Федеральні збори Чеськ

Федеральні збори Чехословаччини

Федеральні збори Чехословаччини (Федеральні збори Чехословацької Соціалістичної Республіки, пізніше Федеральні збори Чеської і Словацької Федеративної Республіки, чеськ. Federální shromáždění, словац. Federálne zhromaždenie) були федеральним парламентом Чехословаччини, правонаступником колишніх Національних зборів Чехословацької Соціалістичної Республіки. Були утворені Конституційним законом про чехословацьку федерацію у рамках федералізації Чехословаччини з 1 січня 1969 року. Припинили діяльність 31 грудня 1992 року розділом Чехословаччини.

Федеральні збори Чехословаччини
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:  Чехословаччина
Дата заснування: 1 січня 1969
Дата ліквідації: 31 грудня 1992
Попередник: Національні збори ЧССР
Адреса:
Адреса: Federální shromáždění


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеральні збори Чехословаччини

Паралельно з Федеральними зборами також функціонували два окремі парламенти національних республік — Чеська національна рада та Словацька національна рада. В часи комуністичної нормалізації його функціонування було досить формальним; насправді парламент не був головним «центром влади».

Федеральні збори складалися з двох палат:

  • Палата народу — кількість депутатів від обох республік відповідали співвідношенню населення
  • Палата націй — рівна кількість депутатів від обидвох республік, у випадку прийняття деяких законів необхідно було отримати більшість депутатів, обраних в Чехії, а також депутатів, обраних в Словаччині.

З 1974 року вони розміщувався у будівлі Федеральних зборів, прибудованої до колишньої Празької фондової біржі товарів і цінних паперів, збудованої у 1938 році, біля головної будівлі Національного музею.

Історія Редагувати

Перше засідання Федеральних зборів (спільне засідання обох палат) відбулося 30-31 січня 1969 року в Іспанському залі Празького Граду. Девізом Федеральних зборів у 1969—1990 роках було гасло «УСЯ ВЛАДА В ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ СОЦІАЛІСТИЧНІЙ РЕСПУБЛІЦІ НАЛЕЖИТЬ ПРАЦЮЮЧОМУ НАРОДУ».

Вибори Редагувати

Вибори до Федеральних зборів відбувалися кожні 5 років. У зв'язку з особливостями періоду (нормалізації) вибори були лише формальними протягом більшої частини своєї тривалості (обирався єдиний кандидат від Національного фронту).

Скликання:

  • 1969—1971
  • 1971—1976
  • 1976—1981
  • 1981—1986
  • 1986—1990 (з січня по березень1990 року палати були доповнені шляхом кооптації)
  • 1990—1992
  • 1992 рік

1990 та 1992 року відбулися історично єдині регулярні та, з сьогоднішньої точки зору, відносно вільні вибори до Федеральних зборів.

  • Вибори до Палати народу Федеральних зборів 1990 року
  • Вибори до Палати народу Федеральних зборів 1990 року
  • Вибори до Палати народу Федеральних зборів 1992 року

Кооптація Редагувати

Двічі за історію депутатів Федеральних зборів обирали не на виборах, а шляхом кооптації.

Наприкінці 1969 р. в рамках нормалізації з парламенту були відкликані емігранти та комуністи-реформатори (Ян Шубрт, Іржі Пелікан, Гертруда Секанінова-Чакртова, Франтішек Крігель, Франтішек Водслов, Божена Фукова та Вацлав Прхлік) і замінені новими членами, кооптованими (Ярослав Кожешнік, Володимир Ведра, Яндж Фодж та Володимир Маржик), національний аспект зіграв значну роль у відборі.

Вдруге шлях зміни всіх трьох парламентів (Федеральні збори Чехословацької Соціалістичної Республіки, Чеська національна рада, Словацька національна рада) шляхом кооптації відбувається під час Оксамитової революції. 28 грудня 1989 р. Федеральні збори прийняли так званий Закон про співробітництво, тобто Конституційний закон № 183/1989 «Про вибори нових депутатів законодавчих зібрань» згідно з яким у разі звільнення депутатського місця нові вибори проводити не слід, а нового депутата обирає сам парламент. Цей закон діяв до дня виборів, але не пізніше кінця 1990 року. Тоді ж було прийнято Конституційний закон № 182/1989, який змінив формулювання парламентської присяги. Кооптація нових членів Федеральних зборів відбулася з 28 грудня 1989 року по 27 лютого 1990 року, коли були прийняті закони про вибори в червні1990 року.

З 23 січня 1990 року по 31 березня 1990 року, відповідно до Конституційного закону №14/1990 «Про відкликання депутатів законодавчих зібрань та вибори нових депутатів національних комітетів» прийнятого 23 січня 1990 року, оприлюдненого та чинного з того ж дня, депутати, які в рамках розкладу політичних сил, або у зв'язку зі своєю попередньою діяльністю не гарантують розвитку політичної демократії, могли буть усунені тією політичною партією, членом якої вони є. Безпартійні депутати можуть бути вилучені компетентним органом Національного фронту за взаємною згодою з Громадянським форумом в Чеській Соціалістичний Республіці та Громадськістю проти насильства в Словацькій Соціалістичній Республіці .Фактично відкликання депутатів обох палат було прийнято президією палат протягом двох днів: 29 та 30 січня 1990 року.

Автором ідеї кооптації 1989 року, що багато хто прийняв з незгодою чи збентеженням, часто називають комуніста-реформатора Зденека Ічинського, який вважав це актом справедливої відплати за виведення комуністів-реформаторів з парламенту шляхом кооптації в 1969 році. Через місяць уряд заявив, що це рішення дискредитувало Чехію за кордоном.

28 грудня 1989 року Александер Дубчек, кооптований депутат, був обраний Головою Федеральних зборів.

Головами Федеральних зборів були:

  1. 1969 Петро Колотка
  2. 1969 Александер Дубчек
  3. 1969—1971 Далібор Ханес
  4. 1971—1989 Алоїс Індра
  5. 1989 Станіслав Куклаль
  6. 1989—1992 Александер Дубчек
  7. 1992 р. Міхал Ковач

Будівля Редагувати

Федеральні збори розміщувались у будівлі Федеральних зборів, прибудованої до колишньої Празької фондової біржі товарів і цінних паперів, збудованої у 1938 році, біля головної будівлі Національного музею. Після розпаду Чехословаччини будівлю використовувало Радіо Свобода Європа / Радіо Свобода з 1995 по 2009 рік . З 2009 року будівля належить Національному музею .

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • M. Bobek, P. Molek, V. Šimíček. Komunistické právo v Československu. Kapitoly z dějin bezpráví. — Brno : Masarykova univerzita, Mezinárodní politologický ústav, 2009. — 1001 с. — ISBN 978-80-210-4844-7.
  • J. Gronský. Komentované dokumenty k ústavním dějinám Československa 1960-1989 - III. díl / J. Gronský. — Praha : Karolinum, 2007. — 448 с. — ISBN 978-80-246-1285-0.
  • J. Kuklík. Dějiny československého práva: 1945-1989. — Praha : Auditorium, 2011. — 426 с. — ISBN 978-80-87284-17-9.
  • J. Rychlík. Češi a Slováci ve 20. století: Spolupráce a konflikty 1914–1992. — Praha : Vyšehrad, 2012. — 520 с. — ISBN 978-80-7429-133-3.
  • L. Vojáček, K. Schelle, V. Knoll. České právní dějiny. 3. upravené vydání. — Plzeň : Aleš Čeněk, 2016. — 696 с. — ISBN 978-80-7380-575-3.
  • J. Žatkuliak. Realizácia a normalizačná revízia česko-slovenskej federácie (september 1968 - december 1970): dokumenty / J. Žatkuliak. — Praha : Ústav pro soudobé dějiny AV ČR, 2011. — 560 с. — ISBN 978-80-7285-140-9.
  • В. Лемак, В. Копча. Конституційний розвиток Словаччини у складі ЧССР в 60-80 роки XX ст.: політичні і правові аспекти // Держава і право. — Київ, 2010. — Т. № 48. — С. 62-66.
  • Чехия и Словакия в ХХ веке: Очерки истории / В. Марьина. — Москва : Наука, Институт славяноведения РАН. — Т. 2. — 558 с. — ISBN 5-02-010350-0.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Karel Hvížďala: POLITIKA: Česko a volby prezidentů, Neviditelný pes, 19. 12. 2007
  2. 183/1989 Sb., Ústavní zákon o volbě nových poslanců zákonodárných sborů. Sbírka zákonů, částka 37/1989, vydána 28. 12. 1989
  3. 14/1990 Sb., Ústavní zákon o odvolávání poslanců zastupitelských sborů a volbě nových poslanců národních výborů. Sbírka zákonů, částka 14/1990, vydána 23. 1. 1990
  4. Co dřív, moc, nebo koncepce? [ 2021-04-16 у Wayback Machine.] Listy, 2/2005, Václav Žák, rozhovor se Zdeňkem Jičínským a Fedorem Gálem
  5. FS ČSSR 1986—1990, 19. schůze FS, 28. prosince 1989: Návrh ústavního zákona o volbě nových poslanců zákonodárných sborů (tisk 228), záznam jednání o návrhu
  6. FS ČSSR 1986—1990, 22. schůze FS, 23. ledna 1990, str. 2: Vládny návrh ústavného zákona o odvolávaní poslancov zastupiteľských zborov a voľbe nových poslancov národných výborov, tlač 235, záznam z jednání o návrhu
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Federalni zbori Chehoslovachchini Federalni zbori Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki piznishe Federalni zbori Cheskoyi i Slovackoyi Federativnoyi Respubliki chesk Federalni shromazdeni slovac Federalne zhromazdenie buli federalnim parlamentom Chehoslovachchini pravonastupnikom kolishnih Nacionalnih zboriv Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Buli utvoreni Konstitucijnim zakonom pro chehoslovacku federaciyu u ramkah federalizaciyi Chehoslovachchini z 1 sichnya 1969 roku Pripinili diyalnist 31 grudnya 1992 roku rozdilom Chehoslovachchini Federalni zbori Chehoslovachchini Zagalna informaciya Yurisdikciya ChehoslovachchinaData zasnuvannya 1 sichnya 1969Data likvidaciyi 31 grudnya 1992Poperednik Nacionalni zbori ChSSRAdresa Adresa Federalni shromazdeniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federalni zbori ChehoslovachchiniParalelno z Federalnimi zborami takozh funkcionuvali dva okremi parlamenti nacionalnih respublik Cheska nacionalna rada ta Slovacka nacionalna rada V chasi komunistichnoyi normalizaciyi jogo funkcionuvannya bulo dosit formalnim naspravdi parlament ne buv golovnim centrom vladi Federalni zbori skladalisya z dvoh palat Palata narodu kilkist deputativ vid oboh respublik vidpovidali spivvidnoshennyu naselennya Palata nacij rivna kilkist deputativ vid obidvoh respublik u vipadku prijnyattya deyakih zakoniv neobhidno bulo otrimati bilshist deputativ obranih v Chehiyi a takozh deputativ obranih v Slovachchini Z 1974 roku voni rozmishuvavsya u budivli Federalnih zboriv pribudovanoyi do kolishnoyi Prazkoyi fondovoyi birzhi tovariv i cinnih paperiv zbudovanoyi u 1938 roci bilya golovnoyi budivli Nacionalnogo muzeyu Zmist 1 Istoriya 1 1 Vibori 1 2 Kooptaciya 2 Budivlya 3 Div takozh 4 Literatura 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiPershe zasidannya Federalnih zboriv spilne zasidannya oboh palat vidbulosya 30 31 sichnya 1969 roku v Ispanskomu zali Prazkogo Gradu Devizom Federalnih zboriv u 1969 1990 rokah bulo gaslo USYa VLADA V ChEHOSLOVACKIJ SOCIALISTIChNIJ RESPUBLICI NALEZhIT PRACYuYuChOMU NARODU Vibori Redaguvati Vibori do Federalnih zboriv vidbuvalisya kozhni 5 rokiv U zv yazku z osoblivostyami periodu normalizaciyi vibori buli lishe formalnimi protyagom bilshoyi chastini svoyeyi trivalosti obiravsya yedinij kandidat vid Nacionalnogo frontu Sklikannya 1969 1971 1971 1976 1976 1981 1981 1986 1986 1990 z sichnya po berezen1990 roku palati buli dopovneni shlyahom kooptaciyi 1990 1992 1992 rik1990 ta 1992 roku vidbulisya istorichno yedini regulyarni ta z sogodnishnoyi tochki zoru vidnosno vilni vibori do Federalnih zboriv Vibori do Palati narodu Federalnih zboriv 1990 roku Vibori do Palati narodu Federalnih zboriv 1990 roku Vibori do Palati narodu Federalnih zboriv 1992 rokuKooptaciya Redaguvati Dvichi za istoriyu deputativ Federalnih zboriv obirali ne na viborah a shlyahom kooptaciyi Naprikinci 1969 r v ramkah normalizaciyi z parlamentu buli vidklikani emigranti ta komunisti reformatori Yan Shubrt Irzhi Pelikan Gertruda Sekaninova Chakrtova Frantishek Krigel Frantishek Vodslov Bozhena Fukova ta Vaclav Prhlik i zamineni novimi chlenami kooptovanimi Yaroslav Kozheshnik Volodimir Vedra Yandzh Fodzh ta Volodimir Marzhik nacionalnij aspekt zigrav znachnu rol u vidbori 1 Vdruge shlyah zmini vsih troh parlamentiv Federalni zbori Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki Cheska nacionalna rada Slovacka nacionalna rada shlyahom kooptaciyi vidbuvayetsya pid chas Oksamitovoyi revolyuciyi 28 grudnya 1989 r Federalni zbori prijnyali tak zvanij Zakon pro spivrobitnictvo tobto Konstitucijnij zakon 183 1989 Pro vibori novih deputativ zakonodavchih zibran 2 zgidno z yakim u razi zvilnennya deputatskogo miscya novi vibori provoditi ne slid a novogo deputata obiraye sam parlament Cej zakon diyav do dnya viboriv ale ne piznishe kincya 1990 roku Todi zh bulo prijnyato Konstitucijnij zakon 182 1989 yakij zminiv formulyuvannya parlamentskoyi prisyagi Kooptaciya novih chleniv Federalnih zboriv vidbulasya z 28 grudnya 1989 roku po 27 lyutogo 1990 roku koli buli prijnyati zakoni pro vibori v chervni1990 roku Z 23 sichnya 1990 roku po 31 bereznya 1990 roku vidpovidno do Konstitucijnogo zakonu 14 1990 Pro vidklikannya deputativ zakonodavchih zibran ta vibori novih deputativ nacionalnih komitetiv 3 prijnyatogo 23 sichnya 1990 roku oprilyudnenogo ta chinnogo z togo zh dnya deputati yaki v ramkah rozkladu politichnih sil abo u zv yazku zi svoyeyu poperednoyu diyalnistyu ne garantuyut rozvitku politichnoyi demokratiyi mogli but usuneni tiyeyu politichnoyu partiyeyu chlenom yakoyi voni ye Bezpartijni deputati mozhut buti vilucheni kompetentnim organom Nacionalnogo frontu za vzayemnoyu zgodoyu z Gromadyanskim forumom v Cheskij Socialistichnij Respublici ta Gromadskistyu proti nasilstva v Slovackij Socialistichnij Respublici Faktichno vidklikannya deputativ oboh palat bulo prijnyato prezidiyeyu palat protyagom dvoh dniv 29 ta 30 sichnya 1990 roku Avtorom ideyi kooptaciyi 1989 roku sho bagato hto prijnyav z nezgodoyu chi zbentezhennyam chasto nazivayut komunista reformatora Zdeneka Ichinskogo yakij vvazhav ce aktom spravedlivoyi vidplati za vivedennya komunistiv reformatoriv z parlamentu shlyahom kooptaciyi v 1969 roci 1 4 5 6 Cherez misyac uryad zayaviv sho ce rishennya diskredituvalo Chehiyu za kordonom 28 grudnya 1989 roku Aleksander Dubchek kooptovanij deputat buv obranij Golovoyu Federalnih zboriv Golovami Federalnih zboriv buli 1969 Petro Kolotka 1969 Aleksander Dubchek 1969 1971 Dalibor Hanes 1971 1989 Aloyis Indra 1989 Stanislav Kuklal 1989 1992 Aleksander Dubchek 1992 r Mihal KovachBudivlya RedaguvatiFederalni zbori rozmishuvalis u budivli Federalnih zboriv pribudovanoyi do kolishnoyi Prazkoyi fondovoyi birzhi tovariv i cinnih paperiv zbudovanoyi u 1938 roci bilya golovnoyi budivli Nacionalnogo muzeyu Pislya rozpadu Chehoslovachchini budivlyu vikoristovuvalo Radio Svoboda Yevropa Radio Svoboda z 1995 po 2009 rik Z 2009 roku budivlya nalezhit Nacionalnomu muzeyu Div takozh RedaguvatiOksamitove rozluchennya Chehoslovachchina Cheska nacionalna rada Slovacka nacionalna radaLiteratura RedaguvatiM Bobek P Molek V Simicek Komunisticke pravo v Ceskoslovensku Kapitoly z dejin bezpravi Brno Masarykova univerzita Mezinarodni politologicky ustav 2009 1001 s ISBN 978 80 210 4844 7 J Gronsky Komentovane dokumenty k ustavnim dejinam Ceskoslovenska 1960 1989 III dil J Gronsky Praha Karolinum 2007 448 s ISBN 978 80 246 1285 0 J Kuklik Dejiny ceskoslovenskeho prava 1945 1989 Praha Auditorium 2011 426 s ISBN 978 80 87284 17 9 J Rychlik Cesi a Slovaci ve 20 stoleti Spoluprace a konflikty 1914 1992 Praha Vysehrad 2012 520 s ISBN 978 80 7429 133 3 L Vojacek K Schelle V Knoll Ceske pravni dejiny 3 upravene vydani Plzen Ales Cenek 2016 696 s ISBN 978 80 7380 575 3 J Zatkuliak Realizacia a normalizacna revizia cesko slovenskej federacie september 1968 december 1970 dokumenty J Zatkuliak Praha Ustav pro soudobe dejiny AV CR 2011 560 s ISBN 978 80 7285 140 9 V Lemak V Kopcha Konstitucijnij rozvitok Slovachchini u skladi ChSSR v 60 80 roki XX st politichni i pravovi aspekti Derzhava i pravo Kiyiv 2010 T 48 S 62 66 Chehiya i Slovakiya v HH veke Ocherki istorii V Marina Moskva Nauka Institut slavyanovedeniya RAN T 2 558 s ISBN 5 02 010350 0 Primitki Redaguvati a b Karel Hvizdala POLITIKA Cesko a volby prezidentu Neviditelny pes 19 12 2007 183 1989 Sb Ustavni zakon o volbe novych poslancu zakonodarnych sboru Sbirka zakonu castka 37 1989 vydana 28 12 1989 14 1990 Sb Ustavni zakon o odvolavani poslancu zastupitelskych sboru a volbe novych poslancu narodnich vyboru Sbirka zakonu castka 14 1990 vydana 23 1 1990 Co driv moc nebo koncepce Arhivovano 2021 04 16 u Wayback Machine Listy 2 2005 Vaclav Zak rozhovor se Zdenkem Jicinskym a Fedorem Galem FS CSSR 1986 1990 19 schuze FS 28 prosince 1989 Navrh ustavniho zakona o volbe novych poslancu zakonodarnych sboru tisk 228 zaznam jednani o navrhu FS CSSR 1986 1990 22 schuze FS 23 ledna 1990 str 2 Vladny navrh ustavneho zakona o odvolavani poslancov zastupiteľskych zborov a voľbe novych poslancov narodnych vyborov tlac 235 zaznam z jednani o navrhu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Federalni zbori Chehoslovachchini amp oldid 40529572