Де́йксис (дав.-гр. δεῖξις, латиніз. вказівка) у лінгвістиці — вказівка як значення або функція мовної одиниці, яке виражається лексичними і граматичними засобами.
Сфера дейксису включає:
- Вказівку на учасників мовного акту (рольовий дейксис), виражається різноманітними видами займенників (я, ти, мій, твій)
- Вказівку на ступінь віддаленості об’єкту висловлювання, виражається вказівними займенниками та частками (цей — той, ось — он)
- Вказівку на
- часову (вже, зараз, скоро, колись) і
- просторову ( виражається займенниковими прислівниками тут, там, десь ) локалізацію (хронотопічний дейксис)
Література Редагувати
- Крилов С. А., До типології дейксису, в зб.: Лінгвістичні дослідження, (рос.), ч. 1, М., 1984
- Падучєва Е. В., Висловлювання і його співвіднесеність з дійсністю, (рос.), М., 1985.
- Віноградов В. О., Дейксис (Лінгвістичний енциклопедичний словник), (рос.), М., 1990.
Посилання Редагувати
- Дейксис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 260.
- Дейксис в онлайн-енциклопедії «Кругосвєт» (рос.) [ 27 грудня 2011 у Wayback Machine.]