Одкрове́ння — релігійне поняття, акт відкриття («повідомлення»), суб'єкт якого завдяки активному чи пасивному спілкуванню з Богом, отримує чітке й ясне розуміння. Надчуттєве безпосереднє осягнення істин в момент містичного просвітління. (через видіння, чудеса, релігійний екстаз тощо).
Одкровення може надходити або безпосереднью від Бога, або через його посланця, наприклад ангела. Той, хто мав такий контакт із Божественним, часто відомий як пророк.
Тома Аквінський розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі.
Література Редагувати
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- С. Головащенко. Одкровення // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 444. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Філоненко М. Одкровення // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
| Це незавершена стаття з теології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |