www.wikidata.uk-ua.nina.az

Утопія Уто пія грец ού τόπος місце якого немає художнє іноді алегоричне зображення ідеального чи наближеного до нього су

Утопія

Уто́пія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — художнє (іноді алегоричне) зображення ідеального чи наближеного до нього суспільного устрою. Розрізняють комуністичні, ліберальні, християнські та інші види утопій. Утопічні соціуми описувалися як закритими (острів, комуна) так і глобальними (країна, політичний блок, планетарна чи галактична єдність); поміщалися у минулому, часто альтернативному, сьогоденні чи в майбутньому суспільстві (зустрічається найчастіше).

Амброзіус Гольбейн. Дереворит до видання «Утопії» 1518 р.

Утопія має позитивне значення як нормативний соціальний ідеал суспільства (або стану справ) досконалої якості.

Поняття «утопія» вперше з'явилось у творі Томаса Мора «Утопія» (так в його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). Сьогодні «утопія» — різновид соціальної фантастики. Для нього характерним є те, що автор переконує читачів у правильності висловлених у творі суспільних проєктів та ідей.

Протилежним до утопії є жанр  антиутопії («451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, «1984» Джорджа Орвелла, «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі та інші). На відміну від антиутопії, де основний акцент робиться на попередженні соціальних небезпек, утопія потребує змалювання правдивого життя в принципово новому суспільстві загального благоденства. Така особливість утопії як літературного жанру вимагає від автора художньої майстерності та переконливості в деталях, особливого суспільного чуття. Очевидним є факт соціального запиту на такого роду літературу, яка в різних історичних умовах набуває більшої чи меншої популярності. Тому утопій, як м'якої наукової фантастики, значно менше, ніж антиутопій.

Історія Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2016)

Перелік утопічних творів Редагувати

Світлина до книги «Христіанополіс»

Утопія як жанр літератури зникає в епоху середньовіччя і набуває актуальності в добу Відродження і далі. За 450—500 років написано чимало утопічних творів, серед яких:

Утопія і художники Редагувати

Шарль Фур'є, вигляд Фаланстера


Худ. Лукас Кранах Старший, Золота доба з запозиченнями утопічних ідей з Біблії.1530 р.
Мапа Утопії 1730 року

З доби Відродження починається процес візуального відтворення утопій, до якого долучились художники. З'явились картини і гравюри з фантазійним відтворенням невідомого утопічного острову, міста, країни. Вони були як світлинами до книг про утопії, так і самостійними творами. Серед авторів відомі майстри (Лукас Кранах Старший), так і маловідомі чи аноніми (гравюра аноніма до «Утопії» Томаса Мора в виданні 1518 р. та ін.)

Ідея регулярного розпланування утопічного міста привабила і реальних архітекторів (Філарете, Франческо ді Джорджо Мартіні, Скамоцци, Олександр Леблон). А ті створили проєкти ідеальних міст, а трохи згодом і вибудували подібні міста в різних країнах (місто П'єнца, місто-фортеця Пальма Нуова поблизу Венеції (арх. Вінченцо Скамоцци, 1593 р.), Італія; відбулося розпланування міст Жовква , Броди Україна). Ідея ідеального (утопічного за витоками) міста була підхоплена як гуманістично налаштованими діячами, так і реакційними (теократичні міста єзуїтів у Латинській Америці, які лише номінально підкорялися Папі римському. Їх залишки — це й досі видатні пам'ятки доби бароко і пам'ятки химерних намагань перевести в реальність неперевірені і недосконалі ідеї, що обернулись в руках реакціонерів свавіллям, злочином і насиллям.)

Були надруковані і вигадані мапи Утопії (1730 року тощо.)

«Держава» Платона Редагувати

Початок жанру утопій сягає в істоію Стародавньої Греції. Найвідомішим прикладом став твір філософа Платона «Держава». Платон і дав в книзі опис ідеального суспільства з позицій рабовласницької доби. Афіняни зацікавлено спостерігали за Спартою і її суспільним устроєм, несхожим на устрій в Афінах. Але спостереження відкрили ганебні сторони суспільства Спарти, її повальну корупцію, практику хабарів (які брали навіть царі Спарти), систему тотальних доносів, дефіцит вільних громадян, постійну загрозу рабських повстань тощо.

Платон добре знав жахи сучасної йому історії рабовласницького періоду (постійна війна полісів, повстання рабів, постійне чекання війни, постійна підготовка до війни тощо). Тому його Держава в уособленні грецького міста-поліса штучно позбавлена майже всіх недоліків сучасних міст. Це місто — механізм. В центрі — Акрополь з агорою. Вулиці — прямі, всі будинки схожі один на одного. Громадяни харчуються в їдальнях. Дозволені праця і нечасті розваги на зразок музики і танців. З полісу вигнано всіх поетів, гуляк, жебраків, індивідуальність особи під підозрою, це не схвалюється і не виховується.

Три групи в «Державі» Платона Редагувати

Полісне суспільство за Платоновим планом має свою ієрархію — три групи :

  • Уряд (філософи).
  • Стражі порядку(карні органи).
  • Виробники (зневільовані до мурах землероби та ремісники)

Устрій «Держави» Редагувати

Платон залишає уряд. Урядові функції виконують філософи, що щільно співпрацюють з карними органами. Карним дозволяється бути злими, але не позбавленими філософії (невідомо, де такі візьмуться, де таких виховають. Але в мрії можна вигадати все, що побажаєш). Лише виробникам Платон залишив звичайні людські почуття на зразок різних емоцій, вказавши, однак, що ті жадібні і здатні лише на глупоту. Тому філософи (уряд)важко працюють з карними органами, контролюють, опікають і вистежують виробників, зберігаючи заведений і начебто непорушний лад.

Феномен людської родини Редагувати

Платон зупинився перед феноменом родини. Вона і тоді була фактом недослідженим, незрозумілим, малокерованим, підвласним якимось своїм законам. Щоби приборкати родину як інститут, Платон запропонував взагалі скасувати її. Дітей, що все одно народжуються, забирають з родин і віддають на виховання Державі.(Це була копія звичаїв Спарти. Дітей вибраковували вже після народження. Каліки і хворі підлягали убивству. Дитину до 7 років залишали з матір'ю для виживання. Потім забирали в особливі табори, де виховували вояків, заохочуючи хитрість, бійки, злочини, навіть вбивства рабів, щоб утримувати тих в покорі). Громадяни Спарти принципово не працювали. Усе виробництво переклали на рабів, яких налічували до 250 000. У громадян і вояків підтримували стійкість до бідності, зневагу до болі і слабкості характеру, доноси. Діти мали все це успадкувати і всіляко підтримувати консервативні і бандитські за змістом традиції). Фактично це була націоналізація живих дітей з подальшим їх використанням урядом у власних, не завжди чесних намірах. Воякам (тобто пересічним громадянам Спарти) залишили лише два життєвих сценарії :

  • воювати до 60 років і випадково не бути вбитим ;
  • померти на війні. Все.

Утопія за Т. Мором Редагувати

Худ. Ганс Гольбейн Молодший. Томас Мор

У своїй «Утопії» Томас Мор устами головного героя Рафаїла Гітлодея, критикує несправедливість і безчинства, які існували у тогочасній Англії. На противагу їм він змальовує картину ідеального суспільного устрою на неіснуючому острові Утопія. Там немає приватної власності, немає грошей, майже всі працюють, крім учених і посадових осіб. Усе, що виробляється на острові, люди здають у спільні комори й потім безкоштовно отримують звідти все необхідне для життя.

Проте на острові немає зрівнялівки — розподіл усіх благ здійснюється відповідно до заслуг людини перед суспільством. Посадовці обираються народом. Це повинні бути «кришталево чисті» та чесні люди, які мають здібності до управління. Найважливіші питання обговорюються всіма жителями острова. Їхній розумовий і моральний рівень мусить бути надзвичайно високим.

Утопія за Т. Кампанелла («Місто Сонця») Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://babanata.ru/?m=201303
  2. Perný, Lukáš (1 серпня 2020). Utopisti. Vizionári sveta budúcnosti: Dejiny utópií a utopizmu (словац.). Matica slovenská. ISBN 978-80-8128-257-7. 

Джерела Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Утопія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Утопія
  • Святловский В. В. Каталог утопий. М.— Пг., 1923. С. 5.
  • Фрейденберг О. М. Утопия // Вопросы философии, 1990, № 5, с. 141—167
  • Маннхейм К. Идеология и утопия[недоступне посилання з жовтня 2019] // Маннхейм К. Диагноз нашего времени. — М., 1994. — С. 7-276.
  • Леся Українка. Утопія в белетристиці
  • : Антология зарубежной литературы / Сост. В. Чаликова. — М.: Прогресс, 1991. — 405 с.
  • Чернышов Ю. Г. Социально-утопические идеи и миф о «золотом веке» в древнем Риме: В 2 ч. Изд. 2-е, испр. и доп. — Новосибирск, изд-во Новосибирского университета, 1994. 176 с.
  • Русские утопии / Сост. В. Е. Багно. СПб .: Terra Fantastica, 1995. — 351 с .
  • Аинса Ф. Реконструкция утопии: Эссе / Пред. Федерико Майора; Пер. с франц. Е. Гречаной, И. Стаф; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького РАН. — М.: Наследие — Editions UNESCO, 1999. — 206 с — ISBN 5-9208-0001-1
  • Российская утопия: От идеального государства к совершенному обществу Философский век. Альманах. Вып. 12/ Отв. редакторы Т. В. Артемьева, М. И. Микешин. — СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2000.
  • Философский век. Альманах. Вып. 13. Российская утопия эпохи Просвещения и традиции мирового утопизма Философский век. Альманах. Вып. 13/ Отв. редакторы Т. В. Артемьева, М. И. Микешин. — СПб.: Санкт-Петербургский Центр истории идей, 2000.
  • Баталов, Эдуард Яковлевич Американская утопия (на английском языке). — М., 1985.
  • Баталов, Эдуард Яковлевич В мире утопии: Пять диалогов об утопии, утопическом сознании и утопических экспериментах. — М., 1989.
  • «Утопия и утопическое» — материалы круглого стола // Славяноведение. — 1999. — № 1. — С. 22-47.
  • Утопия и утопическое в славянском мире. — М., 2002.
  • Геллер Л., Нике М. Утопия в России / Пер. с фр. — СПб.: Гиперион, 2003. — 312 с.
  • Гриценко М. Утопії: образи світлого майбутнього у фантастиці / М. Гриценко // Українська культура. — 2019. — № 1-3 [тематичний номер «Феномен фантастики»]. — С. 19-25.
  • Гуторов В. А. Античная социальная утопия. Л., 1989.
  • . Серия «Symposium», выпуск 31. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество , 2003.
  • Артемьева Т. В. От славного прошлого к светлому будущему: Философия истории и утопия в России эпохи Просвещения. — СПб.: Алетейя, 2005. — 496 с.
  • Мартынов Д. Е. К рассмотрению семантической эволюции понятия «утопия» // Вопросы философии. 2009. № .5. С. 162—171
  • Мортон А. Л. Английская утопия. Пер. О. В. Волкова. — М., 1956.
  • Мильдон В. : Очерк рус. лит. утопии и утопического сознания. — М.: РОССПЭН, 2006. — 288 с — (Российские Пропилеи). — ISBN 5-8243-0743-1
  • Егоров Б. Ф. : Исторический путеводитель. — СПб.: Искусство-СПБ, 2007. — 416 с — ISBN 5-210-01467-3
  • Китайские социальные утопии. М., 1987.-312 с. ил.
  • Чернышов Ю. Г. Была ли у римлян утопия? // Вестник древней истории.1992.№ 1. С. 53-72.
  • Шадурский М. И. Литературная утопия от Мора до Хаксли: Проблемы жанровой поэтики и семиосферы. Обретение острова.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007. — 160 с — ISBN 978-5-382-00362-7
  • Shadurski, Maxim. Утопия как модель мира: границы и пограничья литературного явления. - Siedlce: Wydawnictwo IKR[i]BL, 2016. - XX, 150 c. - ISBN 978-83-64884-57-3.
  • Штекли А. Э. Утопии и социализм. М., 1993.- 272 с. ISBN 5-02-009727-6
  • «Мир Фантастики и Фэнтези», Борис Невский «Грезы и кошмары человечества. Утопия и антиутопия»
  • Дэвид Пирс, «Гедонистический императив» (1995)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uto piya grec oy topos misce yakogo nemaye hudozhnye inodi alegorichne zobrazhennya idealnogo chi nablizhenogo do nogo suspilnogo ustroyu Rozriznyayut komunistichni liberalni hristiyanski ta inshi vidi utopij Utopichni sociumi opisuvalisya yak zakritimi ostriv komuna tak i globalnimi krayina politichnij blok planetarna chi galaktichna yednist pomishalisya u minulomu chasto alternativnomu sogodenni chi v majbutnomu suspilstvi zustrichayetsya najchastishe Ambrozius Golbejn 1 Derevorit do vidannya Utopiyi 1518 r Utopiya maye pozitivne znachennya yak normativnij socialnij ideal suspilstva abo stanu sprav doskonaloyi yakosti 2 Ponyattya utopiya vpershe z yavilos u tvori Tomasa Mora Utopiya tak v jogo tvori nazivavsya ostriv na yakomu bulo stvoreno idealne suspilstvo Sogodni utopiya riznovid socialnoyi fantastiki Dlya nogo harakternim ye te sho avtor perekonuye chitachiv u pravilnosti vislovlenih u tvori suspilnih proyektiv ta idej Protilezhnim do utopiyi ye zhanr antiutopiyi 451 gradus za Farengejtom Reya Bredberi 1984 Dzhordzha Orvella Prekrasnij novij svit Oldosa Gaksli ta inshi Na vidminu vid antiutopiyi de osnovnij akcent robitsya na poperedzhenni socialnih nebezpek utopiya potrebuye zmalyuvannya pravdivogo zhittya v principovo novomu suspilstvi zagalnogo blagodenstva Taka osoblivist utopiyi yak literaturnogo zhanru vimagaye vid avtora hudozhnoyi majsternosti ta perekonlivosti v detalyah osoblivogo suspilnogo chuttya Ochevidnim ye fakt socialnogo zapitu na takogo rodu literaturu yaka v riznih istorichnih umovah nabuvaye bilshoyi chi menshoyi populyarnosti Tomu utopij yak m yakoyi naukovoyi fantastiki znachno menshe nizh antiutopij Zmist 1 Istoriya 1 1 Perelik utopichnih tvoriv 1 2 Utopiya i hudozhniki 2 Derzhava Platona 2 1 Tri grupi v Derzhavi Platona 2 2 Ustrij Derzhavi 2 3 Fenomen lyudskoyi rodini 3 Utopiya za T Morom 4 Utopiya za T Kampanella Misto Soncya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2016 Perelik utopichnih tvoriv Redaguvati nbsp Svitlina do knigi Hristianopolis Utopiya yak zhanr literaturi znikaye v epohu serednovichchya i nabuvaye aktualnosti v dobu Vidrodzhennya i dali Za 450 500 rokiv napisano chimalo utopichnih tvoriv sered yakih Utopiya Tomas Mor 1516 Misto Soncya Tommazo Kampanella 1602 Hristianopol Fortecya Hrista abo opis respubliki Hristianopol Jogan Valentin Andree 1619 Nova Atlantida Frensis Bekon 1627 Istoriya sevarambiv Deni Veras 1675 Kodeks prirodi Etyen Gabriyel Morelli 1755 2440 rik Luyi Mersye 1770 4338 j rik Peterburzki listi Volodimir Odoyevskij 1835 1840 Podorozh v Ikariyu Etyen Kabe 1840 Poglyad nazad 2000 1887 Edvard Bellami 1888 Visti nizvidkilya Vilyam Morris 1891 Na inshij planeti Porfirij Infantyev ru 1896 1901 Chervona zorya Oleksandr Bogdanov 1908 Krayina Gonguri Vivian Itin 1922 Sonyachna mashina Volodimir Vinnichenko 1928 Volden dva B F Skinner 1948 Tumannist Andromedi Yefremov Ivan Antonovich 1956 Ostriv Oldos Haksli 1962 Vyetochkini mandruyut do majbutnogo Oleksandr Svyetov ru 1963 Dinotopiya Dzhejms Garni 1992 Utopiya i hudozhniki Redaguvati nbsp Sharl Fur ye viglyad Falanstera nbsp Hud Lukas Kranah Starshij Zolota doba z zapozichennyami utopichnih idej z Bibliyi 1530 r nbsp Mapa Utopiyi 1730 rokuZ dobi Vidrodzhennya pochinayetsya proces vizualnogo vidtvorennya utopij do yakogo doluchilis hudozhniki Z yavilis kartini i gravyuri z fantazijnim vidtvorennyam nevidomogo utopichnogo ostrovu mista krayini Voni buli yak svitlinami do knig pro utopiyi tak i samostijnimi tvorami Sered avtoriv vidomi majstri Lukas Kranah Starshij tak i malovidomi chi anonimi gravyura anonima do Utopiyi Tomasa Mora v vidanni 1518 r ta in Ideya regulyarnogo rozplanuvannya utopichnogo mista privabila i realnih arhitektoriv Filarete Franchesko di Dzhordzho Martini Skamocci Oleksandr Leblon A ti stvorili proyekti idealnih mist a trohi zgodom i vibuduvali podibni mista v riznih krayinah misto P yenca misto fortecya Palma Nuova poblizu Veneciyi arh Vinchenco Skamocci 1593 r Italiya vidbulosya rozplanuvannya mist Zhovkva Brodi Ukrayina Ideya idealnogo utopichnogo za vitokami mista bula pidhoplena yak gumanistichno nalashtovanimi diyachami tak i reakcijnimi teokratichni mista yezuyitiv u Latinskij Americi yaki lishe nominalno pidkoryalisya Papi rimskomu Yih zalishki ce j dosi vidatni pam yatki dobi baroko i pam yatki himernih namagan perevesti v realnist neperevireni i nedoskonali ideyi sho obernulis v rukah reakcioneriv svavillyam zlochinom i nasillyam Buli nadrukovani i vigadani mapi Utopiyi 1730 roku tosho Derzhava Platona RedaguvatiDokladnishe Derzhava Platon Pochatok zhanru utopij syagaye v istoiyu Starodavnoyi Greciyi Najvidomishim prikladom stav tvir filosofa Platona Derzhava Platon i dav v knizi opis idealnogo suspilstva z pozicij rabovlasnickoyi dobi Afinyani zacikavleno sposterigali za Spartoyu i yiyi suspilnim ustroyem neshozhim na ustrij v Afinah Ale sposterezhennya vidkrili ganebni storoni suspilstva Sparti yiyi povalnu korupciyu praktiku habariv yaki brali navit cari Sparti sistemu totalnih donosiv deficit vilnih gromadyan postijnu zagrozu rabskih povstan tosho Platon dobre znav zhahi suchasnoyi jomu istoriyi rabovlasnickogo periodu postijna vijna polisiv povstannya rabiv postijne chekannya vijni postijna pidgotovka do vijni tosho Tomu jogo Derzhava v uosoblenni greckogo mista polisa shtuchno pozbavlena majzhe vsih nedolikiv suchasnih mist Ce misto mehanizm V centri Akropol z agoroyu Vulici pryami vsi budinki shozhi odin na odnogo Gromadyani harchuyutsya v yidalnyah Dozvoleni pracya i nechasti rozvagi na zrazok muziki i tanciv Z polisu vignano vsih poetiv gulyak zhebrakiv individualnist osobi pid pidozroyu ce ne shvalyuyetsya i ne vihovuyetsya Tri grupi v Derzhavi Platona Redaguvati Polisne suspilstvo za Platonovim planom maye svoyu iyerarhiyu tri grupi Uryad filosofi Strazhi poryadku karni organi Virobniki znevilovani do murah zemlerobi ta remisniki Ustrij Derzhavi Redaguvati Platon zalishaye uryad Uryadovi funkciyi vikonuyut filosofi sho shilno spivpracyuyut z karnimi organami Karnim dozvolyayetsya buti zlimi ale ne pozbavlenimi filosofiyi nevidomo de taki vizmutsya de takih vihovayut Ale v mriyi mozhna vigadati vse sho pobazhayesh Lishe virobnikam Platon zalishiv zvichajni lyudski pochuttya na zrazok riznih emocij vkazavshi odnak sho ti zhadibni i zdatni lishe na glupotu Tomu filosofi uryad vazhko pracyuyut z karnimi organami kontrolyuyut opikayut i vistezhuyut virobnikiv zberigayuchi zavedenij i nachebto neporushnij lad Fenomen lyudskoyi rodini Redaguvati Platon zupinivsya pered fenomenom rodini Vona i todi bula faktom nedoslidzhenim nezrozumilim malokerovanim pidvlasnim yakimos svoyim zakonam Shobi priborkati rodinu yak institut Platon zaproponuvav vzagali skasuvati yiyi Ditej sho vse odno narodzhuyutsya zabirayut z rodin i viddayut na vihovannya Derzhavi Ce bula kopiya zvichayiv Sparti Ditej vibrakovuvali vzhe pislya narodzhennya Kaliki i hvori pidlyagali ubivstvu Ditinu do 7 rokiv zalishali z matir yu dlya vizhivannya Potim zabirali v osoblivi tabori de vihovuvali voyakiv zaohochuyuchi hitrist bijki zlochini navit vbivstva rabiv shob utrimuvati tih v pokori Gromadyani Sparti principovo ne pracyuvali Use virobnictvo pereklali na rabiv yakih nalichuvali do 250 000 U gromadyan i voyakiv pidtrimuvali stijkist do bidnosti znevagu do boli i slabkosti harakteru donosi Diti mali vse ce uspadkuvati i vsilyako pidtrimuvati konservativni i banditski za zmistom tradiciyi Faktichno ce bula nacionalizaciya zhivih ditej z podalshim yih vikoristannyam uryadom u vlasnih ne zavzhdi chesnih namirah Voyakam tobto peresichnim gromadyanam Sparti zalishili lishe dva zhittyevih scenariyi voyuvati do 60 rokiv i vipadkovo ne buti vbitim pomerti na vijni Vse Utopiya za T Morom Redaguvati nbsp Hud Gans Golbejn Molodshij Tomas MorU svoyij Utopiyi Tomas Mor ustami golovnogo geroya Rafayila Gitlodeya kritikuye nespravedlivist i bezchinstva yaki isnuvali u togochasnij Angliyi Na protivagu yim vin zmalovuye kartinu idealnogo suspilnogo ustroyu na neisnuyuchomu ostrovi Utopiya Tam nemaye privatnoyi vlasnosti nemaye groshej majzhe vsi pracyuyut krim uchenih i posadovih osib Use sho viroblyayetsya na ostrovi lyudi zdayut u spilni komori j potim bezkoshtovno otrimuyut zvidti vse neobhidne dlya zhittya Prote na ostrovi nemaye zrivnyalivki rozpodil usih blag zdijsnyuyetsya vidpovidno do zaslug lyudini pered suspilstvom Posadovci obirayutsya narodom Ce povinni buti krishtalevo chisti ta chesni lyudi yaki mayut zdibnosti do upravlinnya Najvazhlivishi pitannya obgovoryuyutsya vsima zhitelyami ostrova Yihnij rozumovij i moralnij riven musit buti nadzvichajno visokim Utopiya za T Kampanella Misto Soncya RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiUtopiya kniga Idealne misto Telemske abatstvo Klub pekelnogo polum ya Utopichnij socializm Spokusi Tumannosti Andromedi Lejtmotivi komunistichnoyi utopiyi vid Tomasa Mora do Yefremova i Strugackih AntiutopiyaPrimitki Redaguvati http babanata ru m 201303 Perny Lukas 1 serpnya 2020 Utopisti Vizionari sveta buducnosti Dejiny utopii a utopizmu slovac Matica slovenska ISBN 978 80 8128 257 7 Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu UtopiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu UtopiyaSvyatlovskij V V Katalog utopij M Pg 1923 S 5 Frejdenberg O M Utopiya Voprosy filosofii 1990 5 s 141 167 Mannhejm K Ideologiya i utopiya nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Mannhejm K Diagnoz nashego vremeni M 1994 S 7 276 Lesya Ukrayinka Utopiya v beletristici Utopiya i utopicheskoe myshlenie Antologiya zarubezhnoj literatury Sost V Chalikova M Progress 1991 405 s Chernyshov Yu G Socialno utopicheskie idei i mif o zolotom veke v drevnem Rime V 2 ch Izd 2 e ispr i dop Novosibirsk izd vo Novosibirskogo universiteta 1994 176 s Russkie utopii Sost V E Bagno SPb Terra Fantastica 1995 351 s Ainsa F Rekonstrukciya utopii Esse Pred Federiko Majora Per s franc E Grechanoj I Staf In t mirovoj lit im A M Gorkogo RAN M Nasledie Editions UNESCO 1999 206 s ISBN 5 9208 0001 1 Rossijskaya utopiya Ot idealnogo gosudarstva k sovershennomu obshestvu Filosofskij vek Almanah Vyp 12 Otv redaktory T V Artemeva M I Mikeshin SPb Sankt Peterburgskij Centr istorii idej 2000 Filosofskij vek Almanah Vyp 13 Rossijskaya utopiya epohi Prosvesheniya i tradicii mirovogo utopizma Filosofskij vek Almanah Vyp 13 Otv redaktory T V Artemeva M I Mikeshin SPb Sankt Peterburgskij Centr istorii idej 2000 Batalov Eduard Yakovlevich Amerikanskaya utopiya na anglijskom yazyke M 1985 Batalov Eduard Yakovlevich V mire utopii Pyat dialogov ob utopii utopicheskom soznanii i utopicheskih eksperimentah M 1989 1 Utopiya i utopicheskoe materialy kruglogo stola Slavyanovedenie 1999 1 S 22 47 Utopiya i utopicheskoe v slavyanskom mire M 2002 Geller L Nike M Utopiya v Rossii Per s fr SPb Giperion 2003 312 s Gricenko M Utopiyi obrazi svitlogo majbutnogo u fantastici M Gricenko Ukrayinska kultura 2019 1 3 tematichnij nomer Fenomen fantastiki S 19 25 Gutorov V A Antichnaya socialnaya utopiya L 1989 Obraz raya ot mifa k utopii Seriya Symposium vypusk 31 SPb Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2003 Artemeva T V Ot slavnogo proshlogo k svetlomu budushemu Filosofiya istorii i utopiya v Rossii epohi Prosvesheniya SPb Aletejya 2005 496 s Martynov D E K rassmotreniyu semanticheskoj evolyucii ponyatiya utopiya Voprosy filosofii 2009 5 S 162 171 Morton A L Anglijskaya utopiya Per O V Volkova M 1956 Mildon V Sanskrit vo ldah ili vozvrashenie iz Ofira Ocherk rus lit utopii i utopicheskogo soznaniya M ROSSPEN 2006 288 s Rossijskie Propilei ISBN 5 8243 0743 1 Egorov B F Rossijskie utopii Istoricheskij putevoditel SPb Iskusstvo SPB 2007 416 s ISBN 5 210 01467 3 Kitajskie socialnye utopii M 1987 312 s il Chernyshov Yu G Byla li u rimlyan utopiya Vestnik drevnej istorii 1992 1 S 53 72 Shadurskij M I Literaturnaya utopiya ot Mora do Haksli Problemy zhanrovoj poetiki i semiosfery Obretenie ostrova M Izd vo LKI 2007 160 s ISBN 978 5 382 00362 7 Shadurski Maxim Utopiya kak model mira granicy i pogranichya literaturnogo yavleniya Siedlce Wydawnictwo IKR i BL 2016 XX 150 c ISBN 978 83 64884 57 3 Shtekli A E Utopii i socializm M 1993 272 s ISBN 5 02 009727 6 Mir Fantastiki i Fentezi Boris Nevskij Grezy i koshmary chelovechestva Utopiya i antiutopiya Devid Pirs Gedonisticheskij imperativ 1995 Literatura RedaguvatiYulij Kagarlickij Chto takoe fantastika Moskva Hudozhestvennaya literatura 1974 ros O Lozovickij Utopiya politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 742 ISBN 978 966 611 818 2 T Rozova Utopiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 659 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Lesya Ukrayinka Utopiya v belletristici Nova gromada Kiyiv 1906 11 Stor 13 32 12 Stor 42 65 Posilannya RedaguvatiLesya Ukrayinka Utopiya v belletristici 1906 Utopiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 231 ISBN 966 7492 06 0 Utopiya Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Malahiyanstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 900 1000 ekz Utopiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1971 1000 ekz Utopiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 517 518 Utopiya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 582 585 634 s Both W Rote Blaupausen Ein Wegweiser zu alten und neuen Utopien nbsp Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Utopiya amp oldid 40226636