www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сонячна машина перший український науково фантастичний та утопічний роман українського письменника Володимира Винниченка

Сонячна машина

«Сонячна машина» — перший український науково-фантастичний та утопічний роман українського письменника Володимира Винниченка. Неоднозначність роману як перехідного етапу у творчості відбилася на оцінці та трактуванні твору. Одні літературознавці вважали його утопією, дехто — антиутопією, інші ж взагалі заперечували його утопічність. Винниченко хотів номінувати цей роман на Нобелівську премію з літератури.

«Сонячна машина»
Обкладинка першого видання 1928 року.
Автор Винниченко В. К.
Назва мовою оригіналу Сонячна машина
Країна  Україна, Київ
Мова українська
Жанр науково-фантастичний утопічний/антиутопічний роман
Видавництво ДВУ і «Рух»
Видано 1928
Видано українською 1928
Наступний твір Нова заповідь
  •  Сонячна машина у Вікіцитатах

Історія створення та написання ред.

Твір писався у період від 1921 до 1925 року з деякими перервами, в основному у Берліні. Роман мав нечуваний успіх серед читачів і витримав в Україні з 1928 по 1930 рр. три перевидання. «Сонячну машину» також загалом прихильно зустріла тогочасна українська критика (О. Білецький, М. Зеров та ін.), відзначивши такі позитивні сторони твору, як гостроту сюжету, динамізм розповіді, широту охоплення суспільних тенденцій життя, елементи кінематографічності тощо. З 1930 до 1989 року твір не видавався в Україні.

Першим редактором «Сонячної машини» був В. Сімович, який зауважував порушення письменником норм літературної мови. Однак відхилення В. Винниченка від мовної норми слугувало досягненню певних ідейно-естетичних завдань. Щоденниковий запис від 5 листопада 1942 року свідчить про високу лінгвістичну культуру В. Винниченка і певною мірою прояснює мотивацію дій автора:

Присвята роману «Моїй соняшній Україні. В. В.» була в першому виданні роману «Сонячна машина» (1928). Наступні видання були вже без неї, але 1989 року присвята була «реабілітована».

Сюжет ред.

На прийом до президента Об'єднаного Банку і короля Німеччини Фрідріха Мертенса прибуває збанкрутілий князь Альбрехт. Мертенс за свої гроші купив усе в країні: уряд і парламент, банки й підприємства, поліцію і пресу. Він пропонує дати князю відстрочку у виплаті кредиту в обмін на одруження на доньці Альбрехта, принцесі Елізі. Старий князь відмовляється і, щоб його рід не був збезчещений, розбивається на аероплані.

Еліза погоджується вийти заміж за Мертенса, аби згодом помститися. Вона переселяється до маєтку графа фон Елленберга, де знайомиться з його сином Адольфом і дочками — Фрідою й Трудою. В маєтку проживає син лакея, винахідник Рудольф Штор, якому граф забезпечив хорошу освіту в подяку за порятунок Адольфа. В маєтку збирається організація ІНАРАК (Інтернаціональний Авангард Революційної Акції), якій Еліза присягає у вірності, щоб помститися Мертенсу. Учасник ІНАРАку, брат Рудольфа на ім'я Макс, намагається завербувати Рудольфа, вважаючи його винахідництво марним. Несподівано зникає символ роду Елізи — корона. Жителі маєтку підозрюють одні одних, для розслідування прибувають детективи Фріц і Тіле.

Рудольфу подобається служниця Міці, та в темряві він плутає її з Елізою. Вони закохуються одне в одного, проте принцеса не полишає задуму про помсту. Вона повідомляє Мертенсу, що згідна на шлюб із ними за умови, що той знайде зниклу корону. Мертенс стає королем світу і вважає, що корону викрали члени ІНАРАку, аби завадити його абсолютній владі над Землею. В ІНАРАку виявляється зрадник, Рінкель, який вимагає за свої послуги величезну суму. Мертенс неохоче погоджується, в цей час ІНАРАК готує вбивство зрадника і самого Мертенса. План провалюється, але поширення листівок із закликами проти Об'єднаного Банку спричиняє обвал його акцій. Мертенс наперед оголошує про своє одруження, що відвертає увагу народу.

Тим часом Рудольф Штор продовжує займатися таємничим винаходом. Він переконаний, що людина обтяжена потребою в їжі, вона стала б справді вільною, якби живилася безпосередньо сонячним промінням. У пошуках шляху до цього він відкрив «сонячний мінерал» геліоніт, здатний під дією світла перетворювати будь-яку органіку на поживну речовину — «сонячний хліб». З допомогою мінералу збудовано «сонячну машину», в яку досить покласти траву чи листя і пропустити сонячне світло, після чого оросити потом, щоб отримати безкоштовну їжу. Спершу Рудольф демонструє свій винахід графу та Елізі, які схвалюють його працю. Проте виявляється, винахідник без дозволу взяв у графа корону, щоб використати діамант з неї. Той вибачає Штора, але побоюється наслідків поширення «сонячної машини». Рудольфу забороняють покидати маєток Елленберга, тоді він потай тікає, лишивши фальшиву «сонячну машину». Скликана комісія вважає його аферистом або божевільним, що сам повірив у власну геніальність. Еліза, однак, не вірить цьому.

«Сонячною машиною» цікавиться ІНАРАК. Організація поширює винахід по всьому світу, тим самим звільняючи людей від гніту капіталістів. Народи більш не потребують працювати за шматок хліба, працівники фабрик і заводів покидають роботу. На додаток, «сонячний хліб» спричиняє відчуття ейфорії. Спочатку це здається благом, та невдовзі сама цивілізація руйнується — без працівників припиняють роботу електростанції, виходять з ладу водогони та комунікації. Люди починають боротися за залишки майна своїх експлуататорів і проти тих, хто не приймає «сонячного хліба». Мертенс готує зачистку Берліна від бунтарів, у той час як на Німеччину насуваються вороги. Бачачи крах усяких надій на подальший розвиток людства, зведеного до тваринного стану, Мертенс об'єднується зі Штором у думці про необхідність добровільної праці.

Спираючись на розрахунки Мертенса, Штор збирає Вільну Спілку Творчої Праці, котра відновлює життя міст. Після зими в людях прокидається бажання до роботи, тепер добровільної, а не з примусу. Штор повертається до маєтку і возз'єднується з Елізою. Він очолює наступ на палац, де засіла Рада Армії, що планує очистити Берлін отруйним газом. План вдається, прихильники «сонячної машини» здобувають перемогу і вітають Рудольфа.

Жанр ред.

Критика ред.

Значення ред.

Видання ред.

  • Винниченко В. Соняшна машина ч. 1 — Нью-Йорк, 1962. — 312 с. [4]
  • Винниченко В. К. Сонячна машина: Роман. — К.: Дніпро. — 619 с. — (Романи й повісті, 1989/6).
  • Винниченко В. К. Сонячна машина / В. К. Винниченко. Твори: в 2-х т.: Т.2: Сонячна машина: роман. — К.: Дніпро, 2000. — 624 с.
  • Винниченко В. К. Сонячна машина / В. К. Винниченко; передм. О. Гнідан. — К.: Сакцент Плюс, 2005. — 640 с.

Примітки ред.

  1. М. Зеров
  2. Г. Сиваченко
  3. О. Білецький
  4. Сулима М. Володимир Винниченко й Нобелівська премія // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Вип. 27. Філологічні науки (українське літературознавство). — Кіровоград, 2000. — С. 3-8.[1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Леся Костів (2003). . Книжковий огляд (6). Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 4 квітня 2012. 
  6. Служба зовнішньої розвідки знайшла в своїх архівах лист Винниченка
  7. Костюк Г. Світ Винниченкових образів та ідей // Костюк Г. У світі ідей і образів. Вибране. Критичні та історико-літературні роздуми. 1930—1980. — Сучасність (Мюнхен), 1983. — С. 54—55.
  8. Винниченко В. Щоденник. – Відділ рукописних фондів і текстології ІЛШ НАНУ. – Ф.171. – Од. зб. 72. – С. 164–165.[2]
  9. Маслянчук Т. В. Проза В. Винниченка: проблеми текстології [Текст]: дис… канд. філол. наук: 10.01.09 / Маслянчук Тетяна Володимирівна ; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2003. — 187 арк. — арк. 167—181 [3] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела ред.

  • Баран Г. «Сонячна машина» В. Винниченка у контексті світових утопій і антиутопій / Г. Баран // Укр. мова й літ. в серед. школах… — 2000. — № 1. — С. 52—59.
  • Білецький О. «Сонячна машина» В. Винниченка // Критика. — 1928. — № 2. — С. 31—43.
  • Бондаренко Ю. «Сонячна машина» В. Винниченка: ідеаційність проти сенситивності: застосування філософсько-історичних підходів до вивчення літератури / Ю. Бондаренко // Диво слово. −2007. — № 7. — С. 17—22. http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/656
  • Гриценко В. Батіг, пряник чи мікроб інтересу?: (погляд В. Винниченка на владу одних людей над іншими в романі «Сонячна машина» / В. Гриценко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2003. — № 1. — С. 45—49.
  • Гурдуз А. Міфологема «Золотого віку» в романах О. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна» та В. Винниченка «Сонячна машина» /А. Гурдуз, М. Бояревич // Всесвіт. літ. та культура в навч. закладах України. — 2009. — № 1. — С. 21—23.
  • Дмитренко Є. В. «Щоденник» (1911—1925) та роман «Сонячна машина» В. Винниченка: До питання інтертекстуальних зв'язків [5]
  • Ємельянова Н. М. Ольга Кобилянська та Володимир Винниченко: самотні в'язні екзистенційно-жертовного духу / Ємельянова Н. М. // Гілея: Збірник наукових праць. — К., 2009. Випуск 29. [6]
  • Зеров М. «Сонячна машина» як літературний твір // Зеров М. Твори в двох томах. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 435—457.
  • Кучеренко Л. І., Назаренко І. Кольоративи як стилістична категорія в мовотворчості В. Винниченка [7]
  • Сеник Л. Перший український утопійний роман // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 5. — Львів, 1998. — С. 549—559.
  • Сиваченко Г. «Сонячна машина» В. Винниченка і роман-антиутопія ХХ сторіччя // Слово і час. — 1994. — № 1. — С. 42—47.
  • Фєдченко П. «Треба б наблизитись до найбільшої реальності…»: Про «Сонячну машину» В.Винниченка // Київ. — 1989. — № 1. — С. 157—160.
  • Professor Marko Pavlyshyn F.A.H.A. Artist or Moralist? Volodymyr Vynnychenko's The Solar Machine. Australian Slavonic and East European Studies 3.2 (1989): 17-33.
  • Mykola Iv. Soroka. Displacement and Utopia: Volodymyr Vynnychenko's «Soniachna mashyna». The Slavonic and East European Review Vol. 85, No. 3 (Jul., 2007), pp. 441—461 (article consists of 21 pages) [8]

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sonyachna mashina pershij ukrayinskij naukovo fantastichnij ta utopichnij roman ukrayinskogo pismennika Volodimira Vinnichenka Neodnoznachnist romanu yak perehidnogo etapu u tvorchosti vidbilasya na ocinci ta traktuvanni tvoru Odni literaturoznavci vvazhali jogo utopiyeyu 1 dehto 2 antiutopiyeyu inshi zh vzagali zaperechuvali jogo utopichnist 3 Vinnichenko hotiv nominuvati cej roman na Nobelivsku premiyu z literaturi 4 5 Sonyachna mashina Obkladinka pershogo vidannya 1928 roku Avtor Vinnichenko V K Nazva movoyu originalu Sonyachna mashinaKrayina Ukrayina KiyivMova ukrayinskaZhanr naukovo fantastichnij utopichnij antiutopichnij romanVidavnictvo DVU i Ruh Vidano 1928Vidano ukrayinskoyu 1928Nastupnij tvir Nova zapovid Sonyachna mashina u Vikicitatah Zmist 1 Istoriya stvorennya ta napisannya 2 Syuzhet 3 Zhanr 4 Kritika 5 Znachennya 6 Vidannya 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaIstoriya stvorennya ta napisannya red Tvir pisavsya u period vid 1921 do 1925 roku z deyakimi perervami 6 v osnovnomu u Berlini Roman mav nechuvanij uspih sered chitachiv i vitrimav v Ukrayini z 1928 po 1930 rr tri perevidannya 7 Sonyachnu mashinu takozh zagalom prihilno zustrila togochasna ukrayinska kritika O Bileckij M Zerov ta in vidznachivshi taki pozitivni storoni tvoru yak gostrotu syuzhetu dinamizm rozpovidi shirotu ohoplennya suspilnih tendencij zhittya elementi kinematografichnosti tosho Z 1930 do 1989 roku tvir ne vidavavsya v Ukrayini Pershim redaktorom Sonyachnoyi mashini buv V Simovich yakij zauvazhuvav porushennya pismennikom norm literaturnoyi movi Odnak vidhilennya V Vinnichenka vid movnoyi normi sluguvalo dosyagnennyu pevnih idejno estetichnih zavdan Shodennikovij zapis vid 5 listopada 1942 roku svidchit pro visoku lingvistichnu kulturu V Vinnichenka i pevnoyu miroyu proyasnyuye motivaciyu dij avtora Rich ne v moyij nedbalosti a v moyij shirosti Ya dbav ne za literaturnu chistotu movi a za zhittyevu pravdivist yiyi Ya ne hotiv uzhivati tih form movi yaki kuvalis tvorilis Simovichami po kabinetah hoch bi voni inshimi Simovichami vvazhalisya za chisti shiri ukrayinski Ya voliv uzhivati ti formi yaki vzhivalis narodom u zhivomu zhitti hoch bi voni j zvalis Simovichami moskalizmami Ya hotiv malyuvati zhittya a ne kabineti I tomu teper koli Ukrayina ukrayinizuvalasya koli shkola vnesla v narod literaturnu movu to i ya i vsi inshi pismenniki sho hochut buti shirimi sebto pogodzhenimi z zhittyam uzhivayemo novih form unikayemo moskalizmiv i dbayemo za chistotu movi 8 Prisvyata romanu Moyij sonyashnij Ukrayini V V bula v pershomu vidanni romanu Sonyachna mashina 1928 Nastupni vidannya buli vzhe bez neyi 9 ale 1989 roku prisvyata bula reabilitovana Syuzhet red Na prijom do prezidenta Ob yednanogo Banku i korolya Nimechchini Fridriha Mertensa pribuvaye zbankrutilij knyaz Albreht Mertens za svoyi groshi kupiv use v krayini uryad i parlament banki j pidpriyemstva policiyu i presu Vin proponuye dati knyazyu vidstrochku u viplati kreditu v obmin na odruzhennya na donci Albrehta princesi Elizi Starij knyaz vidmovlyayetsya i shob jogo rid ne buv zbezcheshenij rozbivayetsya na aeroplani Eliza pogodzhuyetsya vijti zamizh za Mertensa abi zgodom pomstitisya Vona pereselyayetsya do mayetku grafa fon Ellenberga de znajomitsya z jogo sinom Adolfom i dochkami Fridoyu j Trudoyu V mayetku prozhivaye sin lakeya vinahidnik Rudolf Shtor yakomu graf zabezpechiv horoshu osvitu v podyaku za poryatunok Adolfa V mayetku zbirayetsya organizaciya INARAK Internacionalnij Avangard Revolyucijnoyi Akciyi yakij Eliza prisyagaye u virnosti shob pomstitisya Mertensu Uchasnik INARAku brat Rudolfa na im ya Maks namagayetsya zaverbuvati Rudolfa vvazhayuchi jogo vinahidnictvo marnim Nespodivano znikaye simvol rodu Elizi korona Zhiteli mayetku pidozryuyut odni odnih dlya rozsliduvannya pribuvayut detektivi Fric i Tile Rudolfu podobayetsya sluzhnicya Mici ta v temryavi vin plutaye yiyi z Elizoyu Voni zakohuyutsya odne v odnogo prote princesa ne polishaye zadumu pro pomstu Vona povidomlyaye Mertensu sho zgidna na shlyub iz nimi za umovi sho toj znajde zniklu koronu Mertens staye korolem svitu i vvazhaye sho koronu vikrali chleni INARAku abi zavaditi jogo absolyutnij vladi nad Zemleyu V INARAku viyavlyayetsya zradnik Rinkel yakij vimagaye za svoyi poslugi velicheznu sumu Mertens neohoche pogodzhuyetsya v cej chas INARAK gotuye vbivstvo zradnika i samogo Mertensa Plan provalyuyetsya ale poshirennya listivok iz zaklikami proti Ob yednanogo Banku sprichinyaye obval jogo akcij Mertens napered ogoloshuye pro svoye odruzhennya sho vidvertaye uvagu narodu Tim chasom Rudolf Shtor prodovzhuye zajmatisya tayemnichim vinahodom Vin perekonanij sho lyudina obtyazhena potreboyu v yizhi vona stala b spravdi vilnoyu yakbi zhivilasya bezposeredno sonyachnim prominnyam U poshukah shlyahu do cogo vin vidkriv sonyachnij mineral gelionit zdatnij pid diyeyu svitla peretvoryuvati bud yaku organiku na pozhivnu rechovinu sonyachnij hlib Z dopomogoyu mineralu zbudovano sonyachnu mashinu v yaku dosit poklasti travu chi listya i propustiti sonyachne svitlo pislya chogo orositi potom shob otrimati bezkoshtovnu yizhu Spershu Rudolf demonstruye svij vinahid grafu ta Elizi yaki shvalyuyut jogo pracyu Prote viyavlyayetsya vinahidnik bez dozvolu vzyav u grafa koronu shob vikoristati diamant z neyi Toj vibachaye Shtora ale poboyuyetsya naslidkiv poshirennya sonyachnoyi mashini Rudolfu zaboronyayut pokidati mayetok Ellenberga todi vin potaj tikaye lishivshi falshivu sonyachnu mashinu Sklikana komisiya vvazhaye jogo aferistom abo bozhevilnim sho sam poviriv u vlasnu genialnist Eliza odnak ne virit comu Sonyachnoyu mashinoyu cikavitsya INARAK Organizaciya poshiryuye vinahid po vsomu svitu tim samim zvilnyayuchi lyudej vid gnitu kapitalistiv Narodi bilsh ne potrebuyut pracyuvati za shmatok hliba pracivniki fabrik i zavodiv pokidayut robotu Na dodatok sonyachnij hlib sprichinyaye vidchuttya ejforiyi Spochatku ce zdayetsya blagom ta nevdovzi sama civilizaciya rujnuyetsya bez pracivnikiv pripinyayut robotu elektrostanciyi vihodyat z ladu vodogoni ta komunikaciyi Lyudi pochinayut borotisya za zalishki majna svoyih ekspluatatoriv i proti tih hto ne prijmaye sonyachnogo hliba Mertens gotuye zachistku Berlina vid buntariv u toj chas yak na Nimechchinu nasuvayutsya vorogi Bachachi krah usyakih nadij na podalshij rozvitok lyudstva zvedenogo do tvarinnogo stanu Mertens ob yednuyetsya zi Shtorom u dumci pro neobhidnist dobrovilnoyi praci Spirayuchis na rozrahunki Mertensa Shtor zbiraye Vilnu Spilku Tvorchoyi Praci kotra vidnovlyuye zhittya mist Pislya zimi v lyudyah prokidayetsya bazhannya do roboti teper dobrovilnoyi a ne z primusu Shtor povertayetsya do mayetku i vozz yednuyetsya z Elizoyu Vin ocholyuye nastup na palac de zasila Rada Armiyi sho planuye ochistiti Berlin otrujnim gazom Plan vdayetsya prihilniki sonyachnoyi mashini zdobuvayut peremogu i vitayut Rudolfa Zhanr red Kritika red Znachennya red Vidannya red Vinnichenko V Sonyashna mashina ch 1 Nyu Jork 1962 312 s 4 Vinnichenko V K Sonyachna mashina Roman K Dnipro 619 s Romani j povisti 1989 6 Vinnichenko V K Sonyachna mashina V K Vinnichenko Tvori v 2 h t T 2 Sonyachna mashina roman K Dnipro 2000 624 s Vinnichenko V K Sonyachna mashina V K Vinnichenko peredm O Gnidan K Sakcent Plyus 2005 640 s Primitki red M Zerov G Sivachenko O Bileckij Sulima M Volodimir Vinnichenko j Nobelivska premiya Naukovi zapiski Kirovogradskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Vinnichenka Vip 27 Filologichni nauki ukrayinske literaturoznavstvo Kirovograd 2000 S 3 8 1 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lesya Kostiv 2003 Literaturni premiyi u sviti Knizhkovij oglyad 6 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 4 kvitnya 2012 Sluzhba zovnishnoyi rozvidki znajshla v svoyih arhivah list Vinnichenka Kostyuk G Svit Vinnichenkovih obraziv ta idej Kostyuk G U sviti idej i obraziv Vibrane Kritichni ta istoriko literaturni rozdumi 1930 1980 Suchasnist Myunhen 1983 S 54 55 Vinnichenko V Shodennik Viddil rukopisnih fondiv i tekstologiyi ILSh NANU F 171 Od zb 72 S 164 165 2 Maslyanchuk T V Proza V Vinnichenka problemi tekstologiyi Tekst dis kand filol nauk 10 01 09 Maslyanchuk Tetyana Volodimirivna NAN Ukrayini Institut literaturi im T G Shevchenka K 2003 187 ark ark 167 181 3 Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Dzherela red StattiBaran G Sonyachna mashina V Vinnichenka u konteksti svitovih utopij i antiutopij G Baran Ukr mova j lit v sered shkolah 2000 1 S 52 59 Bileckij O Sonyachna mashina V Vinnichenka Kritika 1928 2 S 31 43 Bondarenko Yu Sonyachna mashina V Vinnichenka ideacijnist proti sensitivnosti zastosuvannya filosofsko istorichnih pidhodiv do vivchennya literaturi Yu Bondarenko Divo slovo 2007 7 S 17 22 http lib ndu edu ua dspace handle 123456789 656 Gricenko V Batig pryanik chi mikrob interesu poglyad V Vinnichenka na vladu odnih lyudej nad inshimi v romani Sonyachna mashina V Gricenko Ukr lit v zagalnoosvit shk 2003 1 S 45 49 Gurduz A Mifologema Zolotogo viku v romanah O Tolstogo Giperboloyid inzhenera Garina ta V Vinnichenka Sonyachna mashina A Gurduz M Boyarevich Vsesvit lit ta kultura v navch zakladah Ukrayini 2009 1 S 21 23 Dmitrenko Ye V Shodennik 1911 1925 ta roman Sonyachna mashina V Vinnichenka Do pitannya intertekstualnih zv yazkiv 5 Yemelyanova N M Olga Kobilyanska ta Volodimir Vinnichenko samotni v yazni ekzistencijno zhertovnogo duhu Yemelyanova N M Gileya Zbirnik naukovih prac K 2009 Vipusk 29 6 Zerov M Sonyachna mashina yak literaturnij tvir Zerov M Tvori v dvoh tomah K Dnipro 1990 T 2 S 435 457 Kucherenko L I Nazarenko I Kolorativi yak stilistichna kategoriya v movotvorchosti V Vinnichenka 7 Senik L Pershij ukrayinskij utopijnij roman Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 5 Lviv 1998 S 549 559 Sivachenko G Sonyachna mashina V Vinnichenka i roman antiutopiya HH storichchya Slovo i chas 1994 1 S 42 47 Fyedchenko P Treba b nablizitis do najbilshoyi realnosti Pro Sonyachnu mashinu V Vinnichenka Kiyiv 1989 1 S 157 160 Professor Marko Pavlyshyn F A H A Artist or Moralist Volodymyr Vynnychenko s The Solar Machine Australian Slavonic and East European Studies 3 2 1989 17 33 Mykola Iv Soroka Displacement and Utopia Volodymyr Vynnychenko s Soniachna mashyna The Slavonic and East European Review Vol 85 No 3 Jul 2007 pp 441 461 article consists of 21 pages 8 MonografiyiSmyrniw W Ukrainian Science Fiction Historical and Thematic Perspectives Bern Peter Lang AG 2013 388 s ISBN 978 3 0343 1323 0 Posilannya red Galina Sivachenko Sonyachna Mashina V Vinnichenka i roman antiutopiya XX storichchya Roman Sonyachna Mashina na sajti E biblioteka Chtivo Volodimir Vinnichenko Sonyachna Mashina Vasilenko V Pro Sonyachnu mashinu V Vinnichenka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sonyachna mashina amp oldid 38272865