Джо́рдж О́рвелл (англ. George Orwell; справжнє ім'я Е́рік А́ртур Бле́р (англ. Eric Arthur Blair); 25 червня 1903, Мотіхарі — 21 січня 1950, Лондон) — англійський письменник. Писав журналістські нариси й політичні та літературні есе. Всесвітньо відомим став завдяки двом творам, написаними в останні роки життя: політичній алегорії «Колгосп тварин» і роману-антиутопії «1984», у яких він зобразив тоталітарне суспільство. Ввів у політичну мову термін «холодна війна».
Джордж Орвелл | |
---|---|
англ. George Orwell | |
бл. 1940 р. | |
Ім'я при народженні | Ерік Артур Блер (англ. Eric Arthur Blair) |
Псевдонім | Джордж Орвелл, Джон Фрімен (англ. John Freeman) |
Народився | 25 червня 1903[…] Мотіхаріd, Бенгальське президентство, Британська Індія |
Помер | 21 січня 1950[…] (46 років) Лондон, Велика Британія ·туберкульоз |
Поховання | |
Громадянство | Велика Британія |
Національність | англієць |
Місце проживання | Barnhilld Лондон Париж |
Діяльність | журналіст, письменник, поет |
Сфера роботи | сценічне мистецтво |
Alma mater | Ітонський коледж (грудень 1921), Веллінгтон-коледж і Школа св. Кипріянаd (1917) |
Мова творів | англійська |
Роки активності | 1914—1950 |
Напрямок | мейнстрим, фантастика, публіцистика |
Жанр | нариси, романи, поезії |
Magnum opus | «1984» (1949) |
Членство | Робітнича партія марксистського об'єднання |
Партія | Незалежна лейбористська партія |
Конфесія | атеїзм |
Батько | Richard Walmesley Blaird |
Мати | Ida Mabel Limouzind |
Родичі | Ellen Kate Limouzind |
Брати, сестри | Marjorie Frances Blaird і Avril Nora Blaird |
У шлюбі з | Елін О'Шонесіd і Соня Орвеллd |
Діти | Richard Blaird |
Автограф | |
Премії | Прометей (1984), Г'юґо (1996) (обидві посмертно) |
| |
Джордж Орвелл у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія Редагувати
Дитинство Редагувати
Ерік Артур Блер народився 25 червня 1903 року в бенгальському селі Мотіхарі на кордоні з Непалом. У той час Індія була частиною Британської імперії, і батько майбутнього письменника, Річард Блер, служив в одному з департаментів індійської адміністрації Великої Британії. Він походив зі збіднілого шотландського аристократичного роду. Мати письменника була дочкою французького торговця. Як пізніше пригадував письменник, його сім'я «хотіла жити по-джентльменськи на 400 фунтів на рік».
Коли Еріку виповнилося 8 років, його з великими труднощами влаштували за державний кошт до елітарної приватної підготовчої школи в графстві Сассекс. Перебування у цьому закладі залишило болючі спогади: хлопець страждав через розлуку з батьками, несмачну їжу, холод, фізичні покарання, які принижували його і наповнювали постійним відчуттям провини. За спогадами його дружини Соні, Джордж Орвелл вважав, що саме в цій школі почали підсвідомо накопичуватися враження, які послужили матеріалом для роману «1984». Друг письменника, Тоско Файвел, стверджував, що Орвелл переніс у фантастичний Лондон 1984 року «звуки, запахи і кольори свого шкільного дитинства».
Через кілька років, проявивши неабиякі здібності в навчанні, хлопчик одержав стипендію для подальшого навчання в Ітоні, найпривілейованішій приватній школі Великої Британії. Там одним з його викладачів був Олдос Гакслі — відомий письменник-фантаст. Пізніше в есе «Чому я пишу» Орвелл згадував, що вже в 5—6 років він твердо знав, що буде письменником, а в Ітоні визначилося коло його літературних пристрастей — Джонатан Свіфт, Джек Лондон.
Він жив в аристократичній, але бідній сім'ї, і після закінчення навчання Ерік виїхав з Англії до її східних колоній, як колись його батько й тисячі інших незаможних англійців. Опісля пішов на службу до імперської поліції, спочатку в Індію, потім у Бірму. Там він служив поліцейським, пізніше спробував й інші види заробітку: полював, керував рибальським човном і навіть працював продавцем. Утім, не зміг заробити статків і остаточно підірвав слабке з дитинства здоров'я. У 1927 році, розчарувавшись в ідеалах і системі, якій він служив, Блер пішов у відставку й переселився на Портобелло Роуд, квартал лондонської бідноти, потім поїхав до Парижа — осередку європейської богеми. Однак майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у робочому кварталі, де заробляв миттям посуду, і набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й численні есе. За словами Блера, він «спокутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував протягом п'яти років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».
Письменник Редагувати
1933 року він опублікував збірку нарисів «У злиднях Парижа і Лондона» під псевдонімом Джордж Орвелл. Це літературне ім'я письменник обрав не випадково: Святий Джордж — патрон Англії, а Орвелл — назва річки, що протікає сільською місцевістю на півночі Англії. Тобто Ерік Артур Блер зрікся аристократичного походження і став уособлювати себе з народом. Так підписував він усі романи, що виходили після цього щороку.
1934 року побачила світ книга «Бірманські будні», у якій автор розповів про роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії. У 1935 році було опубліковано роман «Дочка священника» (англ. A Clergyman's Daughter) і низку робіт з найрізноманітніших питань — політики, мистецтва, літератури.
Громадянська війна в Іспанії Редагувати
Вважаючи себе соціалістом, Джордж Орвелл став (на короткий час) членом лівоанархістської Незалежної лейбористської партії, при цьому він опинився у конфлікті майже з усіма соціалістами Англії.
Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як кореспондент «Бі-бі-сі» та лондонської газети «Обзервер», разом із дружиною Елін О'Шонесі (Eileen Blair) вирушив до Іспанії. Боронили республіку від франкістів в Іспанії різні люди — від комуніста Мате Залки до Ернеста Гемінгвея і Андре Мальро. Як прихильник британської соціалістичної Незалежної лейбористської партії Орвелл приєднався до невеликої антисталіністської лівої партії ПОУМ, і в складі її ополчення кілька місяців воював на фронті проти франкістів.
Приїхавши у квітні 1937 року у відпустку до Барселони, де на той час уже перебувала його дружина, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-синдикалістською Національною конфедерацією праці (CNT) і, під час сутичок початку травня, разом із ПОУМ став на боці анархістів. Після закінчення сутичок іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали репресії. Переслідування троцькістів, що розпочала республіканська влада під тиском Москви, ледве не коштували йому життя. Орвелл не знав, що для Сталіна в Іспанії точилося дві війни — одна проти фашизму і друга, таємна, війна проти Льва Троцького, за монопольний вплив на міжнародний комуністичний рух. Але він прекрасно відчув фальш і брехню, несправедливість звинувачень чесних і хоробрих бійців, вони з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС з їх політичними противниками. Джордж був поранений у горло: куля пройшла за кілька міліметрів від артерії і на рік позбавила письменника голосу. Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл опублікував книгу «Данина Каталонії» (англ. Homage to Catalonia), — одну з найяскравіших та найправдивіших розповідей про громадянську війну в Іспанії і один із перших лівих протестів проти сталінської нечистої гри. Водночас Орвелл, як і низка інших лівих письменників, намагається розгадати таємницю московських політичних процесів проти діячів старого, ленінського керівництва партії, на яких колись незламні більшовицькі вожді, явно духовно розчавлені в катівнях, покірно каялися в шпигунстві, тероризмі й диверсіях.
Друга світова війна й далі Редагувати
Наприкінці 1930-х років Орвелл разом із Незалежною лейбористською партією займав пацифістські позиції. Одного разу йому наснилося, що почалася війна, і він усвідомив, що саботувати війну всупереч своєму патріотизму не зможе. В перші дні Другої світової війни Джордж Орвелл вирішив приєднатися до британських збройних сил для боротьби з нацистською Німеччиною. Але йому було відмовлено через стан здоров'я. Зрештою, Джордж Орвелл очолив напрямок спротиву нацистській пропаганді на радіо «Бі-Бі-Сі». Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на «Бі-Бі-Сі», потім — редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у Європі.
У 1944 році Ерік та Елін Блер всиновили одномісячного хлопчика, якого вони назвали Річардом. 15 березня 1945 року Орвелл виїхав у відрядження до Парижа як кореспондент газети «Обсервер». Тоді його дружина перенесла операцію і 29 березня 1945 року раптово померла від післяопераційної інфекції. Після втрати Елін Орвелл переселився на відлюдний острів Юра на узбережжі Шотландії, де працював, майже ні з ким не спілкуючись. Тут він завершив роман «1984», який було опубліковано в 1949 році. Друкувати рукопис на машинці йому доводилось самотужки, оскільки видавництво не знайшло стенографістки, що погодилась би працювати в таких умовах. Письменник проводив за роботою по 12—14 годин щодня, не звертаючи увагу на кровохаркання і високу температуру. Під час виходу книги він уже перебував у Лондонському госпіталі. Тут письменнику на деякий час покращало й просто в лікарні Орвелл обвінчався зі своєю другою дружиною — Сонею.
Помер письменник вночі 21 січня 1950 року у віці 46 років від туберкульозу. Безпосередньою причиною смерті стала легенева кровотеча. Некролог надрукували в рідній газеті Орвелла «Трибьюн». Згідно із заповітом його поховали у сільській парафіяльній церкві Всіх Святих у Беркширі. На надгробку висікли справжнє ім'я письменника — Ерік Артур Блер. Соня Орвелл успадкувала літературний архів чоловіка і пережила його на 30 років.
Праці Редагувати
Навіть після подій в Іспанії Орвелл залишився непримиренним критиком вад капіталізму, «демократичним соціалістом» і противником консервативних політиків, яких завжди вважав профашистськими. Саме європейський профашистський консерватизм, на думку письменника, віддав іспанську демократію на поталу Франко Франциско, Гітлеру й Беніто Муссоліні. Орвелл, Артур Кестлер, Олдос Гакслі та інші інтелектуали довоєнної пори, яким раніше від інших лівих відкрилося звіряче обличчя червоної диктатури, не зрадили своїх гуманістичних переконань, свого співчуття бідним і знедоленим класам усього людства. Вони позбулися лише ілюзій щодо світової місії СРСР і можливостей революційної ідеології комуністичного руху.
Ще в рецензії на «Майн кампф», надрукованій 1934 року, Орвелл поставив поруч імена Гітлера й Сталіна. Пізніше він дедалі наполегливіше зазначав спільність тоталітарних методів обох диктаторів. 1943 року, коли Сталін розпустив Комінтерн, аби підкреслити свою відмову від ідеї світової революції і свою лояльність до союзників по антигітлерівській коаліції, Орвелл написав різко антисталінський памфлет «Колгосп тварин» (англ. Animal Farm), де в хижому кабані Наполеоні з його незмінною люлькою в зубах легко впізнати Сталіна. Завершивши роботу над рукописом у лютому 1944 року, Орвелл після відмови декількох видавництв зміг опублікувати її лише в 1945 році. Видавців лякав відверто антисталіністський (за словами самого Орвелла) характер книги. Але йшла війна, і перед загрозою фашистського рабства московські політичні процеси і радянсько-німецький пакт про ненапад витіснялися на периферію суспільної свідомості — на карту була поставлена свобода Європи. У той час і в тих умовах критика сталінізму неминуче асоціювалася з випадом проти СРСР.
Картина жахливої монотонної майбутньої дійсності, намальована Орвеллом у романі «1984», є насправді послідовною концепцією природи сучасного світу, а не випадковими видіннями новітнього Нострадамуса. Суть цієї концепції розкривається в розмові героя з його катом О'Браєном. О'Браєн говорить: Ми знаємо, ніхто і ніколи не брав влади для того, щоб потім відмовитися від неї. Влада — мета, а не засіб, а революції роблять для того, щоб встановити диктатуру. Мета насильства — насильство. Мета катування — катування. Так ось, мета влади — влада.
У західній окупаційній зоні Німеччини 1947 року американські військові затримали незвичайний вантаж: кілька тисяч свіжовидрукуваних примірників книжки незрозумілою їм мовою. На палітурках було ім'я автора латиницею — George Orwell. Солдатам, певно, пояснювали, що видання призначено для тисяч українських біженців у таборах переміщених осіб (DP) — певного часу в західній зоні таких людей налічувалося 118 625. Однак американці передали літературу представникам радянських репатріаційних комісій. Ті потрактували книжечку під назвою «Колгосп тварин» як пропаганду й конфіскували. Однак вдалося врятувати частину накладу видання, яке було першим перекладом іноземною мовою нового твору британського письменника Джорджа Орвелла «Animal Farm». Цей роман-казка згодом приніс йому визнання письменника світового рівня. Орвелл навіть виділив частину власних грошей на друк книжки в українському видавництві «Прометей» у Німеччині з такими словами унікального авторського звернення:
«Я отримав прохання написати передмову для перекладу «Animal Farm» українською мовою. Я добре свідомий того, що пишу для читачів, про яких нічого не знаю, та й вони, мабуть, ніколи не мали нагоди довідатись про мене. Від мене, мабуть, чекають, щоб я розповів у цій передмові, як виник мій «Колгосп Тварин». Перед цим мені доведеться сказати дещо про себе та про події, що крізь них я дійшов до моїх політичних поглядів». |
Це був один із небагатьох випадків, коли Джордж Орвелл описував своє дитинство й пояснював іншим, як формувався його світогляд. Можливо, єдиною іншою такою сповіддю стало його посмертно опубліковане есе «Such, Such Were the Joys» (1953 рік) («Такі, такі були радощі»).
У колишньому СРСР творчість Орвелла стала відома читачеві з 1988 року, коли в журналах було опубліковано «Ферму тварин». У той же період було зняте багаторічне табу з іншої антиутопії Дж. Орвелла — «1984», роману, що в СРСР або замовчувався, або трактувався як антирадянський, реакційний.
У 2009 році впливова британська газета «Таймс» оголосила роман «1984» найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років.
У 2013 році в «День Орвелла» газета «Ґардіан» провела на своєму сайті опитування: «Чи правий був Джордж Орвелл у своїх прогнозах майбутнього?», себто, чи здійснилися в сучасному світі побоювання Орвелла щодо тоталітаризму, постійного спостереження за людьми й деформації мови. 89 % опитаних відповіли «Так».
Книги Редагувати
- «У злиднях Парижа і Лондона» (Down and Out in Paris and London, 1933)
- «Бірманські будні» (Burmese Days, 1934)
- «Донька священника» (A Clergyman's Daughter, 1935)
- «Нехай квітне аспідистра» (Keep the Aspidistra Flying, 1936)
- «Дорога на Віґан-Пірс» (The Road to Wigan Pier, 1937)
- «Данина Каталонії» (Homage to Catalonia, 1938)
- «Переводячи подих» (Coming Up For Air, 1939)
- «Лев та єдиноріг: соціалізм та англійська геніальність» (The Lion and The Unicorn: Socialism and the English Genius, 1941)
- «Колгосп тварин» (Ферма тварин, Свійський хутір) (Animal Farm, 1945)
- «1984» (Nineteen Eighty-Four, 1949)
Есе Редагувати
Переклади українською Редагувати
Художні:
- Ковток повітря : [роман] / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Тетяна Кирилюк. - Київ : Вид-во Жупанського, 2020. - 236, [1] с. - (Майстри світової прози). - Пер. вид. : Coming up for air / George Orwell. - 2001. - ISBN 978-617-7585-12-0
- Донька пастора : роман / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Марія Головко. - Київ : Вид-во Жупанського, 2021. - 301, [1] с. - (Майстри світової прози). - Пер. вид. : A Clergyman`s Daughter / George Orwell. - 2014. - 3000 прим. - ISBN 978-617-7585-31-1
- Нехай квітне аспідистра : роман / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Тетяна Кирилюк. - Київ : Вид-во Жупанського, 2021. - 253, [1] с. - (Майстри світової прози). - Пер. вид. : Keep the Aspidistra Elying / George Orwell. - 1969. - ISBN 978-617-7585-29-8
- Оруел, Ґеорґ (1947). Колгосп тварин. З анґл. мови переклав: Іван Чернятинський. Мюнхен: Прометей. 91 стор. (, «Ізборник» [ 1 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Орвел, Джордж (1984). Хутір тварин. "Бібліотека «Смолоскипа»"; ч. 49. Вільний переклад з англ.: Ірина Дибко. Балтімор: Смолоскип. 98 стор. ISBN 0-914834-53-3. ()
- Орвел, Джордж (1991). Ферма «Рай для тварин»: небилиця. Переклад з англ.: Юрій Шевчук. Київ: журнал «Всесвіт». № 1 за 1991, стор. 75-112. ()
- (передрук) Орвелл, Джордж (2015). Колгосп тварин. Переклад з англ.: Юрій Шевчук. Київ: Видавництво Жупанського. 120 стор. ISBN 978-966-235-560-4.
- Орвелл, Джордж. (1991) Скотоферма // Орвелл. Дж., Кестлер, А. Ніч ополудні. Скотоферма. Пер. з англ.: О. Дроздовський; Віталій Бендер. Київ: Заповіт. 272 стор. ISBN 5-7707-1046-2. ()
- Орвел, Джордж. Скотохутір: казка. Переклад з рос.: Наталя Околітенко. Київ: Вітчизна. № 1 за 1991, стор. 38-72. ()
- (уривок) Орвел, Джордж (1988). 1984. Переклад з англ.: Олександр Терех. Київ: журнал «Всесвіт». № 4 за 1988. ()
- (самвидав) Орвел, Джордж (2013). 1984: роман-антиутопія. Переклад з англ.: Віталій Данмер. Київ: Hurtom.com. 321 стор. (avtura.com.ua, перша редакція) [ 1 серпня 2021 у Wayback Machine.], («Hurtom.com», друга редакція))
- Орвелл, Джордж (2015). 1984. "Майстри світової прози". Переклад з англ.: Віктор Шовкун. Київ: Видавництво Жупанського. 312 стор. ISBN 978-966-2355-57-4. ()
- Орвелл, Джордж (2021). 1984. "Зарубіжні авторські зібрання". Переклад з англ.: Богдана Носенок. Харків: Фоліо. 320 стор. ISBN 978-966-03-9575-6.
- 1984 : роман / Джордж Орвелл ; пер. з англ. Олени Ломакіної. - Київ : Знання, 2021. - 255 с. - (English library = Англійська бібліотека ; №1). - Пер. изд. : Nineteen eighty-four / George Orwell. - ISBN 978-617-07-0840-3. - ISBN 978-617-07-0150-3 (English library)
- 1984 : [граф. роман] / Джордж Орвелл, [худож.] Ксав'є Кост ; [пер. з фр. Катерини Пітик]. - Харкіів : Віват, 2022. - 236, [2] с. : кольор. іл. - (Серія "Мальопис"). - Пер. вид. : 1984 / George Orwell, Xavier Coste. - Paris, 2021. - 1500 прим. - ISBN 978-966-982-948-1 (укр.). - ISBN 978-2-37731-658-8 (фр.). - ISBN 978-966-982-878-1 (серія)
- Орвелл, Джордж (2017). Данина Каталонії. "Майстри світової прози". Переклад з англ.: Ірина Сав'юк. Київ: Видавництво Жупанського. 240 стор. ISBN 978-966-2355-76-5.
- Вшанування Каталонії / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Тереза Гнатишин. - Харків: Фоліо, 2023. - 256 с. - ISBN 978-966-2355-76-5
- Орвелл, Джордж (2017). У злиднях Парижа і Лондона. "Майстри світової прози". Переклад з англ.: Єгор Поляков. Київ: Видавництво Жупанського. 232 стор. ISBN 978-966-2355-85-7.
- У злиднях Парижа і Лондона / Джордж Орвелл ; [пер. з англ. Т. Я. Гнатишин]. - Харків : Фоліо, 2022. - 250, [1] с. - (Зарубіжні авторські зібрання). - 1000 прим. - ISBN 978-966-03-9982-2
Публіцистика:
- Джордж Орвел «Свобода парку» (перекл. О. Дащаківська) [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Джордж Орвел — Політика і англійська мова (перекл. А. Пулемьотов) [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Честь, боротьба, свобода / Джоррдж Орвелл ; [упоряд. В. Бабій] = Honor, struggle, freedom / George Orwell. - Л. : Каменяр, 2012. - 122, [2] с. : іл. - Текст укр. та англ. - Бібліогр.: с. [123]. - 500 прим. - ISBN 978-966-607-200-4
Ковток повітря (Coming Up For Air)
Джордж Орвелл (2020) Ковток повітря "Майстри світової прози" Київ: Видавництво Жупанського.
Джордж Орвелл (2021) Бірманські будні «Майстри світової прози». Переклад з анг: Гордієнко Оксана. Київ: Видавництво Жупанського. 352 стор.
Цитати Редагувати
Цікаві факти Редагувати
- Орвелл першим застосував термін «холодна війна» в есе «Ви і атомна бомба», написаному 10 жовтня 1945 року.
- Видання «Колгосп тварин» українською мовою 1947 року — перший переклад «Колгоспу тварин» з англійської іншими мовами. Перекладач вмовив автора написати передмову, і Орвел навіть видав книгу власним коштом. Видання було призначене для українців, які перебували в окупаційній зоні армії США.
- Відома формула «Двічі по два дорівнює п'яти», на яку Джордж Орвел неодноразово робить акцент у романі-антиутопії «1984», прийшла на думку, коли він почув радянське гасло «П'ятирічку — за чотири роки!».
- На честь письменника було названо астероїд 11020 Орвелл.
Вшанування пам'яті Редагувати
18 травня 2023 року Київська міська рада перейменувала Орловський провулок на провулок Джорджа Орвелла.
Див. також Редагувати
- Джеймс Бернгам — автор книги «Менеджерська революція», яка мала великий вплив при написанні «1984».
- Євген Замятін — автор роману «Ми», який став прототипом «1984».
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118590359 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- (unspecified title) — 2013. — ISBN 978-80-971429-4-0
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Kindred Britain
- ↑ BeWeB
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- Ash, Timothy Garton (5 травня 2001). . The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Антиутопии XX века: Евгений Замятин, Олдос Хаксли, Джордж Оруэлл. — М.: Кн. палата, 1989. — С. 328—336.(рос.)
- . BBC (англ.). 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Міляновська Н.Р. Зарубіжна література. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти — Тернопіль: Астон, 2019. — 256 с.: іл. ISBN 978-966-308-757-3 (стор.: 147)
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
- Was George Orwell right about the future? [ 24 січня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Джордж Орвелл — 1984 (українською) [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. folio.com.ua. 2021
- http://www.pri.org/stories/2012-04-03/orwells-animal-farm-and-ukrainian-refugees [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.pri.org/stories/2012-04-04/george-orwells-animal-farm-resonated-ukrainian-refugees [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з Росією та її сателітами. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
Література Редагувати
- В. Бушанський. Орвелл Джордж // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.514 ISBN 978-966-611-818-2
- В. Скуратівський. Міф про Джорджа Орвелла // «Всесвіт» (Київ). — 1989. — № 4. — С. 128—130.
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джордж Орвелл |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:George Orwell |
Твори Орвела Редагувати
- 1984
- Колгосп тварин [ 1 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Письменники і свобода [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.] // «Ї». — Число 32 (2004).
- Політика й англійська мова [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] // «Ї». — 2011.
- Праці Орвела в оригіналі [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Богдан Цюпин. Українському перекладу "Колгоспу тварин" Орвелла - 65 років // BBC, 23.07.2012
- Переклади українською в електронній бібліотеці "Чтиво"
Про нього Редагувати
- Оруел Джордж // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1244-1245. — 1000 екз.
- Оруелл Джордж // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 300. — ISBN 966-692-744-6.
- Леонідас Донскіс. Джордж Орвел: анатомія фанатизму й ненависті [ 26 лютого 2005 у Wayback Machine.] // «Потяг 76».
- Террі Іглтон. Потертий романтик Джордж Орвел [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне. — 21.01.2015.
- Максим Нестелєєв. Великий Брат спостерігає за тобою [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // «Друг читача». — 6.4.2009.
- Роман Павлюк. Знайомтесь: Джордж Орвел [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український католицький університет.
- Борис Потятиник. «Свободі преси загрожують дві головні небезпеки: репресії і… їх відсутність» [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.] // «Ї». — Число 32 (2004).
- Вадим Скуратівський. Міф про Джорджа Орвелла [ 31 травня 2019 у Wayback Machine.] // Всесвіт. — 1988. — № 4. — С. 128—130.
- Роман Тиса. Антиутопія і тоталітарна держава в літературі й кіно (2019)
- Роман-антиутопію «1984» втретє екранізують [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Animal Planet. Антикомуністичний соціяліст Джордж Орвел та його подарунок українцям [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Про досьє MI-5 на Дж. Орвела [ 10 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)