www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шовкун Віктор Йосипович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шовкун Ві ктор Йо сипович Шовку н 14 березня 1

Шовкун Віктор Йосипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шовкун.

Ві́ктор Йо́сипович Шовку́н (14 березня 1940, с. Манченки, Харківський район, Харківська область — 22 листопада 2018, Київ) — український перекладач, письменник, літературний редактор.

Віктор Шовкун
Народився 14 березня 1940(1940-03-14)
с. Манченки, Харківський район Харківська область
Помер 22 листопада 2018(2018-11-22) (78 років)
Київ, Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність перекладач, письменник, літературний редактор
Галузь літературна діяльністьd, художній переклад, переклади з англійськоїd, переклади з французькоїd, переклади з іспанськоїd, переклади з італійськоїd, переклади з португальськоїd і Переклади на українськуd
Знання мов українська, англійська, французька, італійська, португальська і іспанська
Членство НСПУ
Нагороди Премія ім. Рильського НСПУ 2010 р.

Біографія Редагувати

Віктор Шовкун народився 1940 року в селі Манченки неподалік від Харкова. Після початку радянсько-німецького збройного конфлікту переїхав з матір'ю в рідне село Журавне Охтирського району Сумщини.

Батько помер, коли Вікторові було два роки. Йосип подолав близько сотні кілометрів від Харкова, щоб побачити родину, відділену лінією фронту, однак не витримав тривалого переходу.

«Він мав хворе серце, й, мабуть, воно не витримало далекої дороги, а може, й ще якихось дорожніх пригод, адже йти йому довелося через територію, по якій щойно прокотилася війна», — напише згодом Віктор Шовкун у своїй квазіавтобіографічній книжці «Життя в абсурді».

Мати Олександра Шовкун (Надолинна) померла, коли Вікторові було шість років. Виховували його баба Пріська (Єфросинія) з дідом Петром.

Саме дід Петро, який у І Світову війну побував у німецькому полоні й опанував основи німецької та французької мов, прищепив Вікторові любов до іноземних мов.

Освіта Редагувати

Закінчив Харківський гідрометеорологічний технікум, два роки працював за фахом у Сибіру.

По тому вступив до Московського державного університету, закінчив основний курс (1967) та аспірантуру (1970) філологічного факультету МДУ, кафедра структурної та прикладної лінгвістики.

Володів шістьма іноземними мовами — англійською, французькою, іспанською, італійською, португальською, російською.

Більшість із них вивчив самотужки.

Робота, творчість Редагувати

У 1970–1975 р. працював у відділі зарубіжного патентування в Київському інституті надтвердих матеріалів‚ звідки мусив піти в 1972 р. під тиском адміністрації (на яку‚ у свою чергу‚ тиснув КДБ)‚ звинувачений в українському націоналізмі‚ політичній неблагонадійності та в «небажанні допомогти органам».

Був ще на кількох випадкових роботах‚ відтак почав перекладати художню літературу.

У 1975–1986 і 1997–2002 рр. працював літературним редактором у журналі закордонної художньої літератури «Всесвіт»‚ м. Київ.

1983 — прийнятий до Спілки письменників України.

З 1986 р. — на творчій роботі‚ професійний письменник-перекладач.

Наприкінці 1996 р. переніс складний інсульт, унаслідок якого ліва частина тіла залишилася обмеженою в русі. Тексти на комп'ютері набирав однією рукою.

Співпрацював з видавництвами «Махаон», «Пульсари», «Книжковий клуб», «Фоліо» та ін.

Навесні 2005 р. у львівському видавництві «ВНТЛ-Класика» вийшла книга «Життя в абсурді» Віктора Шовкуна — квазіавтобіографічний твір, що вмістив багато майстерно виписаних портретів сучасників автора та яскравих замальовок із повсякденного життя.

Творчий доробок Редагувати

Найвідоміші переклади:

з англійської — «Гендерсон, цар дощу» Сола Беллоу, «Сотворіння світу» Гора Відала, оповідання Агати Крісті й Едгара По, «Сент-Ів» Роберта Льюїса Стівенсона, «Історія Лізі» Стівена Кінга, «Код да Вінчі» Дена Брауна, «Таємниче світло» Джилл Грегорі й Карен Тінторі, «Енциклопедія постмодернізму» за редакцією Віктора Е. Тейлора та Чарлза Вінквіста, праці Жана Кальвіна й Мартіна Лютера, «1984» Джорджа Орвелла, новели серії Scottish fiction;

з французької — «Знедолені» Віктора Гюґо, романи й повісті Оноре Бальзака та Анатоля Франса, «Будуарна філософія» Маркіза де Сада, «Фальшивомонетники» Андре Жіда, «Письмо та відмінність» Жака Дерриди, «Археологія знання» Мішеля Фуко, «Смішні любові» і «Неквапливість» Мілана Кундери, «Miserere (Псалом п'ятдесятий)» Жана-Крістофа Гранже, серія детективних новел, зокрема Жоржа Сіменона, «Нобелівська лекція» Альбера Камю, «Заблудлі душі» Фредеріка Трістана, «Усе, що не було сказано» Марка Леві; на російську — «Героические злоключения Бальтасара Кобера», «Мастерская изчезнувших грез», «Загадка Ватикана» Трістана;

з іспанської — «Кохання під час холери» та «Історія вбивства, про яке всі знали заздалегідь» Габріеля Гарсіа Маркеса, «Алеф» і «Всесвітня історія підлоти» Хорхе Луїса Борхеса, твори Ортеги-і-Гасета, Алехо Карпентьєра, «Життя Дон Кіхота й Санчо», «Туман», «Абель Санчес», «Тітка Тула» Мігеля де Унамуно, «Грім у листі» Аугусто Роа Бастоса, «Ігри янгола» Карлоса Руїса Сафона;

з італійської — «Тростини на вітрі» Грації Деледди, «Кмітлива красуня Розаура» Карло Гольдоні, «Оповідання» Чезаре Павезе, «Сестри Матерассі» Альдо Палаццескі, «Насолода» Габріеле д'Аннунціо;

з португальської — романи Жозе Сарамагу («Євангелія від Ісуса Христа», «Сліпота», «Каїн», «Прозріння»), романи Пауло Коельйо («Відьма з Портобелло», «Одинадцять хвилин», «Бріда», «Переможець завжди самотній»), роман Фернандо Намори «Життя потайки».

Відзнаки Редагувати

Сім'я Редагувати

Дружина Валентина Шовкун (Кульчинська) — регент хору церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці (ПЦУ) при НаУКМА.

Дочки: Леся Шовкун — журналіст газети «Україна молода», Галина Сейнова-Шовкун — громадянка Іспанії. Зять: Дмитро Лиховій — журналіст.

Смерть Редагувати

Помер 22 листопада на 79-му році життя у Києві.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018. 
  3. . Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shovkun Vi ktor Jo sipovich Shovku n 14 bereznya 1940 s Manchenki Harkivskij rajon Harkivska oblast 22 listopada 2018 Kiyiv ukrayinskij perekladach pismennik literaturnij redaktor Viktor ShovkunNarodivsya 14 bereznya 1940 1940 03 14 s Manchenki Harkivskij rajon Harkivska oblastPomer 22 listopada 2018 2018 11 22 78 rokiv Kiyiv UkrayinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya KiyivDiyalnist perekladach pismennik literaturnij redaktorGaluz literaturna diyalnistd 1 hudozhnij pereklad 1 perekladi z anglijskoyid 1 perekladi z francuzkoyid 1 perekladi z ispanskoyid 1 perekladi z italijskoyid 1 perekladi z portugalskoyid 1 i Perekladi na ukrayinskud 1 Znannya mov ukrayinska 1 anglijska 1 francuzka 1 italijska 1 portugalska 1 i ispanska 1 Chlenstvo NSPUNagorodi Premiya im Rilskogo NSPU 2010 r Zmist 1 Biografiya 2 Osvita 3 Robota tvorchist 4 Tvorchij dorobok 5 Vidznaki 6 Sim ya 7 Smert 8 Primitki 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiViktor Shovkun narodivsya 1940 roku v seli Manchenki nepodalik vid Harkova Pislya pochatku radyansko nimeckogo zbrojnogo konfliktu pereyihav z matir yu v ridne selo Zhuravne Ohtirskogo rajonu Sumshini Batko pomer koli Viktorovi bulo dva roki Josip podolav blizko sotni kilometriv vid Harkova shob pobachiti rodinu viddilenu liniyeyu frontu odnak ne vitrimav trivalogo perehodu Vin mav hvore serce j mabut vono ne vitrimalo dalekoyi dorogi a mozhe j she yakihos dorozhnih prigod adzhe jti jomu dovelosya cherez teritoriyu po yakij shojno prokotilasya vijna napishe zgodom Viktor Shovkun u svoyij kvaziavtobiografichnij knizhci Zhittya v absurdi Mati Oleksandra Shovkun Nadolinna pomerla koli Viktorovi bulo shist rokiv Vihovuvali jogo baba Priska Yefrosiniya z didom Petrom Same did Petro yakij u I Svitovu vijnu pobuvav u nimeckomu poloni j opanuvav osnovi nimeckoyi ta francuzkoyi mov prishepiv Viktorovi lyubov do inozemnih mov Osvita RedaguvatiZakinchiv Harkivskij gidrometeorologichnij tehnikum dva roki pracyuvav za fahom u Sibiru Po tomu vstupiv do Moskovskogo derzhavnogo universitetu zakinchiv osnovnij kurs 1967 ta aspiranturu 1970 filologichnogo fakultetu MDU kafedra strukturnoyi ta prikladnoyi lingvistiki Volodiv shistma inozemnimi movami anglijskoyu francuzkoyu ispanskoyu italijskoyu portugalskoyu rosijskoyu Bilshist iz nih vivchiv samotuzhki Robota tvorchist RedaguvatiU 1970 1975 r pracyuvav u viddili zarubizhnogo patentuvannya v Kiyivskomu instituti nadtverdih materialiv zvidki musiv piti v 1972 r pid tiskom administraciyi na yaku u svoyu chergu tisnuv KDB zvinuvachenij v ukrayinskomu nacionalizmi politichnij neblagonadijnosti ta v nebazhanni dopomogti organam Buv she na kilkoh vipadkovih robotah vidtak pochav perekladati hudozhnyu literaturu U 1975 1986 i 1997 2002 rr pracyuvav literaturnim redaktorom u zhurnali zakordonnoyi hudozhnoyi literaturi Vsesvit m Kiyiv 1983 prijnyatij do Spilki pismennikiv Ukrayini Z 1986 r na tvorchij roboti profesijnij pismennik perekladach Naprikinci 1996 r perenis skladnij insult unaslidok yakogo liva chastina tila zalishilasya obmezhenoyu v rusi Teksti na komp yuteri nabirav odniyeyu rukoyu Spivpracyuvav z vidavnictvami Mahaon Pulsari Knizhkovij klub Folio ta in Navesni 2005 r u lvivskomu vidavnictvi VNTL Klasika vijshla kniga Zhittya v absurdi Viktora Shovkuna kvaziavtobiografichnij tvir sho vmistiv bagato majsterno vipisanih portretiv suchasnikiv avtora ta yaskravih zamalovok iz povsyakdennogo zhittya Tvorchij dorobok RedaguvatiNajvidomishi perekladi z anglijskoyi Genderson car doshu Sola Bellou Sotvorinnya svitu Gora Vidala opovidannya Agati Kristi j Edgara Po Sent Iv Roberta Lyuyisa Stivensona Istoriya Lizi Stivena Kinga Kod da Vinchi Dena Brauna Tayemniche svitlo Dzhill Gregori j Karen Tintori Enciklopediya postmodernizmu za redakciyeyu Viktora E Tejlora ta Charlza Vinkvista praci Zhana Kalvina j Martina Lyutera 1984 Dzhordzha Orvella noveli seriyi Scottish fiction z francuzkoyi Znedoleni Viktora Gyugo romani j povisti Onore Balzaka ta Anatolya Fransa Buduarna filosofiya Markiza de Sada Falshivomonetniki Andre Zhida Pismo ta vidminnist Zhaka Derridi Arheologiya znannya Mishelya Fuko Smishni lyubovi i Nekvaplivist Milana Kunderi Miserere Psalom p yatdesyatij Zhana Kristofa Granzhe seriya detektivnih novel zokrema Zhorzha Simenona Nobelivska lekciya Albera Kamyu Zabludli dushi Frederika Tristana Use sho ne bulo skazano Marka Levi na rosijsku Geroicheskie zloklyucheniya Baltasara Kobera Masterskaya izcheznuvshih grez Zagadka Vatikana Tristana z ispanskoyi Kohannya pid chas holeri ta Istoriya vbivstva pro yake vsi znali zazdalegid Gabrielya Garsia Markesa Alef i Vsesvitnya istoriya pidloti Horhe Luyisa Borhesa tvori Ortegi i Gaseta Aleho Karpentyera Zhittya Don Kihota j Sancho Tuman Abel Sanches Titka Tula Migelya de Unamuno Grim u listi Augusto Roa Bastosa Igri yangola Karlosa Ruyisa Safona z italijskoyi Trostini na vitri Graciyi Deleddi Kmitliva krasunya Rozaura Karlo Goldoni Opovidannya Chezare Paveze Sestri Materassi Aldo Palacceski Nasoloda Gabriele d Annuncio z portugalskoyi romani Zhoze Saramagu Yevangeliya vid Isusa Hrista Slipota Kayin Prozrinnya romani Paulo Koeljo Vidma z Portobello Odinadcyat hvilin Brida Peremozhec zavzhdi samotnij roman Fernando Namori Zhittya potajki Vidznaki RedaguvatiLaureat pershoyi premiyi imeni Lukasha Ars Translationis za najkrashij pereklad z opublikovanih u zhurnali Vsesvit 1989 za pereklad z anglijskoyi romanu Gora Vidala Sotvorinnya svitu Laureat premiyi imeni Skovorodi 2004 r yakoyu posolstvo Franciyi vidznachaye najkrashij pereklad roku iz francuzkoyi na ukrayinsku kniga Mishelya Fuko Arheologiya znannya vid Osnovi Laureat premiyi imeni Maksima Rilskogo 2009 Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini za najkrashij pereklad roku Sim ya RedaguvatiDruzhina Valentina Shovkun Kulchinska regent horu cerkvi Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici PCU pri NaUKMA Dochki Lesya Shovkun zhurnalist gazeti Ukrayina moloda Galina Sejnova Shovkun gromadyanka Ispaniyi Zyat Dmitro Lihovij zhurnalist Smert RedaguvatiPomer 22 listopada na 79 mu roci zhittya u Kiyevi 2 3 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pomer Viktor Shovkun UNN 22 11 2018 Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 22 listopada 2018 Litakcent Pomer Viktor Shovkun Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 22 listopada 2018 Posilannya RedaguvatiViktor Shovkun Ves mij Balzak zgoriv u vogni inflyaciyi Vidomij perekladach yakij doskonalo znaye shist inozemnih mov u den svogo 70 richnogo yuvileyu zvichno nabiratime odniyeyu rukoyu paralelno dva svitovi bestseleri interv yu z V Shovkunom gaz Ukrayina moloda vid 13 03 2010 Arhivovano 22 sichnya 2015 u Wayback Machine ukr Oleksandr Pronkevich Pereklad i absurd Stattya na sajti Litakcent za 13 04 2010 https litakcent online 2010 04 13 pereklad i absurd Arhivovano 26 chervnya 2012 u Wayback Machine ukr Ivanovi Saliku 70 Stattya V Shovkuna v zhurnali Vsesvit traven 2009 Arhivovano 18 veresnya 2011 u Wayback Machine ukr Golovnij Ivan ukrayinskogo dragomana Vipovnyuyetsya 70 rokiv podvizhnikovi yakij z za zaliznoyi zavisi listuvavsya z usim pismennickim svitom postachayuchi palnim perekladachiv Ukrayini stattya V Shovkuna gaz Ukrayina moloda vid 14 05 2009 Arhivovano 18 grudnya 2009 u Wayback Machine ukr Zhittya v absurdi Anotaciya do knigi V Shovkuna sho vijshla u vidavnictvi VNTL Klasika 2005 r Arhivovano 15 chervnya 2010 u Wayback Machine ukr U vidavnictvi Klasika vijshla kniga spogadiv ukrayinskogo perekladacha Viktora Shovkuna Zhittya v absurdi Informaciya agenciyi ZIK za 28 03 2005 ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shovkun Viktor Josipovich amp oldid 40456412