www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артур Кестлер Ukrcenter Примітки Арту р Ке стлерArthur KoestlerНародився 5 вересня 1905 1905 09 05 Будапешт Австро Угорщ

Артур Кестлер

Арту́р Ке́стлер
Arthur Koestler
Народився 5 вересня 1905(1905-09-05)
Будапешт, Австро-Угорщина
Помер 3 березня 1983(1983-03-03) (77 років)
Лондон, Велика Британія
·отруєння
Громадянство Велика Британія
Національність єврей
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Віденський технічний університет
Мова творів німецька, англійська і французька
Роки активності 1934—1983
Жанр художня та науково-популярна література, історія, автобіографія, політика, філософія, психологія, парапсихологія, наука
Magnum opus «Ніч ополудні»
Членство Modern Language Associationd і Congress for Cultural Freedomd
Партія Комуністична партія Німеччини
Батько Henrik Koestlerd
У шлюбі з Mamaine Koestlerd і Mamaine Koestlerd
Нагороди Нагорода «Sonning» (1968), Орден Британської імперії(1972)
 Артур Кестлер у Вікісховищі

Арту́р Ке́стлер (англ. Arthur Koestler, 1905—1983) — британський письменник і журналіст, уродженець Угорщини, єврейського походження. Найбільш відомі його роман «Ніч ополудні» (1940) про епоху «великого терору» у СРСР 1930-х років. Писав статті для Британської енциклопедії.

Біографія Редагувати

Постер проекту «Пам’ять, що рятує: голоси правди»

Кестлер народився в Будапешті 5 вересня 1905 року. В 1920 році його сім'я переїхала до Відня, де він вступив до політехнічного університету. Там він приєднався до молодіжної сіоністської організації. У 1925 році перед закінченням університету Кестлер несподівано вирішив поїхати у Палестину, спалив свою залікову книжку і прибув до Палестини у 1926 році. Там до 1929 року він був кореспондентом німецького видавничого концерну Ульштайна, в 1929—1930-х працював у Парижі.

У 1931 році він переїхав до Берліна, де став науковим редактором газети «Vossische Zeitung». Того ж року він здійснив на німецькому дирижаблі «Граф Цеппелін» політ до Північного полюса. Він також захопився комуністичною ідеологією і в грудні 1931 року вступив до Комуністичної партії Німеччини.

У середині 1930-х років письменник здійснив велику подорож по Центральній Азії і рік прожив у Радянському Союзі.

У вересні 1933 року, після приходу нацистів до влади в Німеччині, він повернувся до Парижа, де писав пропагандистські статті під керівництвом Віллі Мюнценберга. Під час громадянської війни в Іспанії він двічі відвідував цю країну. У 1937 році, під час другого візиту, він був заарештований франкістами і засуджений до смертної кари за звинуваченням у шпигунстві. Він провів п'ять місяців у камері смертників і потім був обміняний на дружину франкістського льотчика-аса. Багато в чому час, проведений в очікуванні страти разом із іншими засудженими (багато з яких були страчені), визначив боротьбу письменника за скасування смертної кари в Англії. Свої погляди він виклав у книзі «Роздуми про шибеницю».

У 1938 році у зв'язку з «Великим терором» у СРСР Кестлер вийшов із компартії. Після початку Другої світової війни він був інтернований французькою владою і був звільнений лише на початку 1940 року.

Він вступив до Французького іноземного легіону, евакуювався з ним до Північної Африки, дезертирував, дістався Лісабона, а звідти вилетів до Великої Британії, де провів шість тижнів у в'язниці за незаконний в'їзд до країни .

Після звільнення він вступив добровольцем до британської армії. Його направили в саперну частину. Раз на тиждень він приїжджав до Лондона для участі у пропагандистських радіопередачах німецькою мовою, писав листівки для німецьких солдатів, виступав із лекціями про природу тоталітаризму. Він також чергував ночами під час повітряних тривог і водив санітарну машину.

У 1941 році він опублікував у Великій Британії роман «Ніч ополудні» (Darkness at Noon). Цей роман дає уявлення про те, як сприймалися за межами СРСР події внутрішнього життя країни, якої величезної шкоди було завдано сталінським терором міжнародному престижу батьківщини соціалізму та єдності світового комуністичного руху.

У 1942 році Кестлер прибув до Міністерства інформації, для якого писав памфлети і сценарії документальних фільмів, виступав на Бі-бі-сі.

Кестлер — найвідоміший прихильник ідеї про те, що європейські євреї ашкеназі походили не від євреїв, що переселилися із Палестини і Вавилонії, а від тюркського народу хозар, що жили в дельті Волги.

Наприкінці життя Кестлер займався вивченням процесу наукового мислення. Він також став ініціатором та ідеологом руху «Екзит», що підтримує право людини прийняти рішення і піти з життя (евтаназію). Кестлер, котрий довгий час страждав від хвороби Паркінсона і лейкозу, наклав на себе руки 2 березня 1983 у Лондоні, прийнявши смертельну дозу снодійного (смерть настала наступного дня).

Бібліографія Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (травень 2013)

Романи Редагувати

  • Гладіатори / The Gladiators (1939)
  • Ніч ополудні / Darkness at Noon (1940, опублікована у США у 1978, в СРСР у 1988, в Україні у 1991 році)
  • Прибуття та відбуття / Arrival and Departure (1943)
  • Злодії вночі / Thieves in the Night (1946)
  • Століття жадання / The Age of Longing, (1951)

Документальна проза Редагувати

  • Білі ночі і червоні дні / Von Weissen Nächten und Roten Tagen (1933)
  • Іспанське свідоцтво / Ein Spanisches Testament (1937)
  • Діалог зі смертю / Dialogue with Death (1941)
  • Автобіографія. Том перший. Небесна стріла / Arrow In The Blue: The First Volume Of An Autobiography, 1905-31 (1952
  • Автобіографія. Том другий. Незримі письмена / The Invisible Writing: The Second Volume Of An Autobiography, 1932-40 (1954)
  • Роздуми про шибеницю / Reflections on Hanging (1956)
  • Тринадцяте коліно. Крах імперії хозар та її спадщина / The Thirteenth Tribe: The Khazar Empire and Its Heritage (1976)

Переклади українською Редагувати

  • Артур Кестлер. Ніч ополудні. Переклад з німецької: В. Бендер // Дж. Орвелл, А. Кестлер. Ніч ополудні. Скотоферма / Переклад О. Дроздовського та В. Бендера. Київ: «Заповіт». 1991. 272 стор. ISBN 5-7707-1046-2 (Chtyvo [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.])
  • Артур Кестлер. 1002 ніч, або Старо-Бухарський панопикум. Переклад з німецької: Євген Касяненко // Червоний шлях : громадсько-політичний і літературно-науковий місячник. – Харків : Державна друкарня, 1933. – № 5. – 104 с.: 73-84.
  • Століття жадання / Артур Кестлер ; пер. з англ. Т. Скрипник. — Х. : Віват, 2018. — 480 с.

Література Редагувати

  • Марина Гогуля. Україна 1933 року у творах Артура Кестлера і Данила Кіша // ISSN 2224-9516. Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 54. С. 58-63. http://doi.org/10.15407/np.54.058
  • Надія Корибут. Артур Кестлер і Микола Хвильовий. Обрії. 1951. #1.
  • Теорія бісоціації у психології творчості. А.Кестлер (1905-1983) // Історія психології ХХ століття : Навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти, що навч. за спец. "Психологія". – К.: Либідь, 1998. – С. 676-683.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. http://www.mla.org/honfell_past
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. http://www.anatpro.com/index_files/Mamaine_Paget.htm
  5. Дещо про роман "Століття жадання" А. Кестлера на Громадському радіо
  6. Згідно інформації зі статті Ольги Полюхович "Український голос у світовій культурі: повоєнні рефлексії на сторінках журналу "Обрії"". Див. Poliukhovych_Ukrainskyi_holos_u_svitovii.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Artu r Ke stlerArthur KoestlerNarodivsya 5 veresnya 1905 1905 09 05 Budapesht Avstro UgorshinaPomer 3 bereznya 1983 1983 03 03 77 rokiv London Velika Britaniya otruyennyaGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist yevrejDiyalnist pismennik zhurnalistAlma mater Videnskij tehnichnij universitetMova tvoriv nimecka anglijska 1 i francuzkaRoki aktivnosti 1934 1983Zhanr hudozhnya ta naukovo populyarna literatura istoriya avtobiografiya politika filosofiya psihologiya parapsihologiya naukaMagnum opus Nich opoludni Chlenstvo Modern Language Associationd 2 i Congress for Cultural FreedomdPartiya Komunistichna partiya NimechchiniBatko Henrik Koestlerd 3 U shlyubi z Mamaine Koestlerd 4 i Mamaine KoestlerdNagorodi Nagoroda Sonning 1968 Orden Britanskoyi imperiyi 1972 Artur Kestler u VikishovishiArtu r Ke stler angl Arthur Koestler 1905 1983 britanskij pismennik i zhurnalist urodzhenec Ugorshini yevrejskogo pohodzhennya Najbilsh vidomi jogo roman Nich opoludni 1940 pro epohu velikogo teroru u SRSR 1930 h rokiv Pisav statti dlya Britanskoyi enciklopediyi Zmist 1 Biografiya 2 Bibliografiya 2 1 Romani 2 2 Dokumentalna proza 2 3 Perekladi ukrayinskoyu 3 Literatura 4 Posilannya 5 PrimitkiBiografiya Redaguvati nbsp Poster proektu Pam yat sho ryatuye golosi pravdi Kestler narodivsya v Budapeshti 5 veresnya 1905 roku V 1920 roci jogo sim ya pereyihala do Vidnya de vin vstupiv do politehnichnogo universitetu Tam vin priyednavsya do molodizhnoyi sionistskoyi organizaciyi U 1925 roci pered zakinchennyam universitetu Kestler nespodivano virishiv poyihati u Palestinu spaliv svoyu zalikovu knizhku i pribuv do Palestini u 1926 roci Tam do 1929 roku vin buv korespondentom nimeckogo vidavnichogo koncernu Ulshtajna v 1929 1930 h pracyuvav u Parizhi U 1931 roci vin pereyihav do Berlina de stav naukovim redaktorom gazeti Vossische Zeitung Togo zh roku vin zdijsniv na nimeckomu dirizhabli Graf Ceppelin polit do Pivnichnogo polyusa Vin takozh zahopivsya komunistichnoyu ideologiyeyu i v grudni 1931 roku vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Nimechchini U seredini 1930 h rokiv pismennik zdijsniv veliku podorozh po Centralnij Aziyi i rik prozhiv u Radyanskomu Soyuzi U veresni 1933 roku pislya prihodu nacistiv do vladi v Nimechchini vin povernuvsya do Parizha de pisav propagandistski statti pid kerivnictvom Villi Myuncenberga Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi vin dvichi vidviduvav cyu krayinu U 1937 roci pid chas drugogo vizitu vin buv zaareshtovanij frankistami i zasudzhenij do smertnoyi kari za zvinuvachennyam u shpigunstvi Vin proviv p yat misyaciv u kameri smertnikiv i potim buv obminyanij na druzhinu frankistskogo lotchika asa Bagato v chomu chas provedenij v ochikuvanni strati razom iz inshimi zasudzhenimi bagato z yakih buli stracheni viznachiv borotbu pismennika za skasuvannya smertnoyi kari v Angliyi Svoyi poglyadi vin viklav u knizi Rozdumi pro shibenicyu U 1938 roci u zv yazku z Velikim terorom u SRSR Kestler vijshov iz kompartiyi Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vin buv internovanij francuzkoyu vladoyu i buv zvilnenij lishe na pochatku 1940 roku Vin vstupiv do Francuzkogo inozemnogo legionu evakuyuvavsya z nim do Pivnichnoyi Afriki dezertiruvav distavsya Lisabona a zvidti viletiv do Velikoyi Britaniyi de proviv shist tizhniv u v yaznici za nezakonnij v yizd do krayini Pislya zvilnennya vin vstupiv dobrovolcem do britanskoyi armiyi Jogo napravili v sapernu chastinu Raz na tizhden vin priyizhdzhav do Londona dlya uchasti u propagandistskih radioperedachah nimeckoyu movoyu pisav listivki dlya nimeckih soldativ vistupav iz lekciyami pro prirodu totalitarizmu Vin takozh cherguvav nochami pid chas povitryanih trivog i vodiv sanitarnu mashinu U 1941 roci vin opublikuvav u Velikij Britaniyi roman Nich opoludni Darkness at Noon Cej roman daye uyavlennya pro te yak sprijmalisya za mezhami SRSR podiyi vnutrishnogo zhittya krayini yakoyi velicheznoyi shkodi bulo zavdano stalinskim terorom mizhnarodnomu prestizhu batkivshini socializmu ta yednosti svitovogo komunistichnogo ruhu Dokladnishe Nich opoludniU 1942 roci Kestler pribuv do Ministerstva informaciyi dlya yakogo pisav pamfleti i scenariyi dokumentalnih filmiv vistupav na Bi bi si Kestler najvidomishij prihilnik ideyi pro te sho yevropejski yevreyi ashkenazi pohodili ne vid yevreyiv sho pereselilisya iz Palestini i Vaviloniyi a vid tyurkskogo narodu hozar sho zhili v delti Volgi Naprikinci zhittya Kestler zajmavsya vivchennyam procesu naukovogo mislennya Vin takozh stav iniciatorom ta ideologom ruhu Ekzit sho pidtrimuye pravo lyudini prijnyati rishennya i piti z zhittya evtanaziyu Kestler kotrij dovgij chas strazhdav vid hvorobi Parkinsona i lejkozu naklav na sebe ruki 2 bereznya 1983 u Londoni prijnyavshi smertelnu dozu snodijnogo smert nastala nastupnogo dnya Bibliografiya RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2013 Romani Redaguvati Gladiatori The Gladiators 1939 Nich opoludni Darkness at Noon 1940 opublikovana u SShA u 1978 v SRSR u 1988 v Ukrayini u 1991 roci Pributtya ta vidbuttya Arrival and Departure 1943 Zlodiyi vnochi Thieves in the Night 1946 Stolittya zhadannya The Age of Longing 1951 Dokumentalna proza Redaguvati Bili nochi i chervoni dni Von Weissen Nachten und Roten Tagen 1933 Ispanske svidoctvo Ein Spanisches Testament 1937 Dialog zi smertyu Dialogue with Death 1941 Avtobiografiya Tom pershij Nebesna strila Arrow In The Blue The First Volume Of An Autobiography 1905 31 1952 Avtobiografiya Tom drugij Nezrimi pismena The Invisible Writing The Second Volume Of An Autobiography 1932 40 1954 Rozdumi pro shibenicyu Reflections on Hanging 1956 Trinadcyate kolino Krah imperiyi hozar ta yiyi spadshina The Thirteenth Tribe The Khazar Empire and Its Heritage 1976 Perekladi ukrayinskoyu Redaguvati Artur Kestler Nich opoludni Pereklad z nimeckoyi V Bender Dzh Orvell A Kestler Nich opoludni Skotoferma Pereklad O Drozdovskogo ta V Bendera Kiyiv Zapovit 1991 272 stor ISBN 5 7707 1046 2 Chtyvo Arhivovano 12 serpnya 2016 u Wayback Machine Artur Kestler 1002 nich abo Staro Buharskij panopikum Pereklad z nimeckoyi Yevgen Kasyanenko Chervonij shlyah gromadsko politichnij i literaturno naukovij misyachnik Harkiv Derzhavna drukarnya 1933 5 104 s 73 84 Stolittya zhadannya Artur Kestler per z angl T Skripnik H Vivat 2018 480 s 5 Literatura RedaguvatiMarina Gogulya Ukrayina 1933 roku u tvorah Artura Kestlera i Danila Kisha ISSN 2224 9516 Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki imeni V I Vernadskogo 2019 Vip 54 S 58 63 http doi org 10 15407 np 54 058 Nadiya Koribut Artur Kestler i Mikola Hvilovij Obriyi 1951 1 6 Teoriya bisociaciyi u psihologiyi tvorchosti A Kestler 1905 1983 Istoriya psihologiyi HH stolittya Navch posib dlya stud vishih zakladiv osviti sho navch za spec Psihologiya K Libid 1998 S 676 683 Posilannya RedaguvatiMihajlo Dubovinskij Ukrayina 1932 33 rokiv ochima Artura Kestlera Dzerkalo tizhnya 04 07 2003 Yurij Shapoval pro Artura Kestlera NRKU 05 09 2019Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www mla org honfell past Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 http www anatpro com index files Mamaine Paget htm Desho pro roman Stolittya zhadannya A Kestlera na Gromadskomu radio Zgidno informaciyi zi statti Olgi Polyuhovich Ukrayinskij golos u svitovij kulturi povoyenni refleksiyi na storinkah zhurnalu Obriyi Div Poliukhovych Ukrainskyi holos u svitovii pdf Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artur Kestler amp oldid 39680974