www.wikidata.uk-ua.nina.az

Демократичний соціалізм вид соціалізму який підкреслює свою демократичність Прихильники цієї ідеології вважають що суспі

Демократичний соціалізм

Демократичний соціалізм — вид соціалізму,  який підкреслює свою демократичність.

Прихильники цієї ідеології вважають, що суспільна власність і контроль за засобами виробництва повинні комбінуватися з демократією. У плані економіки погляди прихильників демосоціалізму варіюються від підтримки змішаної економіки до передачі всіх засобів виробництва в розподілену власність серед трудових колективів.

Принципи Редагувати

Демосоціалісти називають недемократичним комуністичне трактування соціалізму, яке вони відкидають. На відміну від комуністів, демосоціалісти розглядають соціалізм як кінцевий ідеал, а не проміжну стадію на шляху до комунізму. Вони також включають в поняття демократію, концепції плюралізму і прав демократичної меншості, і зовсім не інтерпретують її як диктатуру більшості. Незважаючи на це багато сучасних демосоціалістичних партій об'єднуються з комуністами (наприклад, французький Лівий фронт).

Як і соціал-демократи, демосоціалісти виступають за егалітаризм, але на відміну від перших прихильники демократичного соціалізму виступають за суспільну власність на засоби виробництва: вони виступають за захист і збільшення громадського сектору в економіці і за державне забезпечення охорони здоров'я, освіти, житлово-комунальних послуг і транспорту. Але деякі сучасні явно соціал-демократичні партії продовжують називати себе демократичними соціалістами, при цьому не відмовляючись від ринкової економіки (яскравий приклад — Лейбористська партія Британії, яка офіційно оголошує себе демосоціалістичною, але на ділі стала соціал-демократичною, відкрито підтримуючи приватний бізнес).

Історія Редагувати

Поява демократичного соціалізму Редагувати

Багато ранніх варіантів соціалізму, в особливості, ті що пішли від санкюлотів часів Великої французької революції, природним чином несли в собі риси демократії: загальне виборче право і рівність перед законом. Ці риси присутні і в якобінізмі Бабефа, і в революційному гуманізмі Бланки, і в утопічному соціалізмі Оуена, і в комунізмі Маркса.

Карл Маркс

Основоположником сучасного соціалізму є саме Карл Маркс, який аргументував, що демократичні права та свободи будуть по-справжньому доступні робочому класу тільки в тому випадку, якщо засоби виробництва будуть належати — народу. У зв'язку з цим Маркс вважав необхідним ліквідувати приватну власність.

До кінця XIX століття соціал-демократи увійшли в уряди багатьох європейських країн, що призвело до розколу серед марксистів, значна частина яких почала схилятися на користь еволюційного, а не революційного, переходу до соціалізму. В 1884 р. у Лондоні було засновано «Фабіанське суспільство», яке закликало до поступової зміни політики Великої Британії у бік контролю над вільною торгівлею і протекціонізму для захисту від міжнародної конкуренції. Вони також вважали за необхідне націоналізацію землі, вважаючи, що землевласники збирають з неї ренту незаслужено (ідея, багато в чому запозичена від американського економіста Генрі Джорджа). Серед відомих членів товариства були економісти Сідней і Беатриса Вебб, Джон Мейнард Кейнс, філософ Бертран Рассел, письменник Бернард Шоу та інші.

Джон Мейнард Кейнс

Подружжя Вебб вважали, що профспілки, домагаючись підвищення заробітної плати, впливали на продуктивність, стимулюють підприємців до оновлення обладнання і організації виробництва, що змінює рівноважну ставку заробітної плати (т. зв. «теорія економіки з високим рівнем заробітної плати»). У своїй праці «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936 р.) Кейнс дав економічне обґрунтування державним програмам для вирішення проблеми безробіття. Для цього Кейнс пропонував збільшити державні витрати і створити дефіцит бюджету. Кейнс також стверджував, що передача ключових галузей промисловості у власність держави та державне планування їх інвестицій сприяло б поступовому зменшенню класових протиріч.

Едуард Бернштейн

Визначальним моментом в історії демократичного соціалізму стало розмежування з ортодоксальними комуністами на початку XX століття. У роботі «Проблеми соціалізму і завдання соціал-демократії» (1899 р.) Едуард Бернштейн відкинув передбачення Маркса про неминучий кінець капіталізму. Свою позицію Бернштейн обґрунтував існуючою тенденцією до розподілу капіталу серед багатьох власників, що суперечило марксистській теорії про концентрацію капіталу та зубожіння пролетаріату. Звідси він зробив висновок, що для досягнення соціалізму слід користуватися чисто політичними методами і демократичними інструментами. Схожий розкол стався в Росії після революції 1905 р., коли меншовики виступили проти ідей диктатури пролетаріату і керівної ролі комуністичної партії і підтримали буржуазно ліберально-демократичну революцію, з наміром взяти участь у роботі її уряду. Лідер більшовиків Ленін відзначав їх безумовну відданість демократичному централізму. Після Жовтневої революції 1917 р. демократичні соціалісти засудили більшовиків за спотворення їх егалітарних, демократичних і соціалістичних ідеалів і практичну реалізацію авторитарного режиму, в якому усі засоби виробництва знаходилися під контролем нікому не підзвітній партійній еліті.

Подальша історія демосоціалістичного руху полягала переважно в боротьбі з фашистами і ортодоксальними марксистами. У 1920—1940 рр. одним з найяскравіших демосоціалістичних рухів був австромарксизм. Особливість австромарксизма полягала в тому, що вони розглядали націю поза територіальним контекстом, як об'єднання людей, які поділяють спільну культуру і мову. Іншим рухом були гільдейскі соціалісти, які вважали, що робітники можуть контролювати промисловість за допомогою мережі гільдій — торговельних організацій, що представляють робітників. Передбачалося, що гільдії будуть здатні не тільки боротися за соціальні права робітників, як профспілки, але і отримати контроль над промисловістю.

Післявоєнний демосоціалізм Редагувати

Протягом повоєнної половини XX століття в деяких країнах Західної Європи часто приходили до влади ліві (в тому числі і демосоціалісти). Наприклад, у Великій Британії лейбористи на чолі з Клементом Еттлі перемогли на виборах 1945 року (обігнавши своїх суперників консерваторів на чолі з Черчиллем), які націоналізували телекомунікації, Банк Англії, британські залізниці, вугледобувну, сталеливарну промисловість і електроенергетику і на практиці реалізували соціальну державу. При тому частка суспільної власності в британській економіці перевищила 20 відсотків. Свій успіх на виборах лейбористи повторили в 1964, 1966 і два рази в 1974 році. У 1951 році був відновлений Соціалістичний інтернаціонал, який об'єднав соціал-демократичні і демосоціалістичні партії. У 1981 році французькі соціалісти перемогли як на президентських, так і на парламентських виборах. Прийшовши до влади демосоціалістичний уряд націоналізував найбільші підприємства і великі банки, а також підвищив мінімальний розмір оплати праці і скасував смертну кару.

З різних причин, більшість європейських демосоціалістичних партій, що є членами Соцінтерну прийняли ринкову економіку і відмовилися від марксизму протягом другої половини XX століття, таким чином, прогресували в сторону соціал-демократії і соціал-лібералізму (Соціал-демократична партія Німеччини в 1959 році, Іспанська соціалистична робітнича партія в 1979, британська Лейбористська партія на початку 1990-х, французька Соцпартія на чолі з відкритим соціал-демократом Ліонелем Жоспеном в кінці 1990-х).

Сучасний демократичний соціалізм Редагувати

Уго Чавес з Дмитром Медведєвим у 2008 році.

Відмова Соцінтерну і партій, які  в ньому перебувають від демократичного соціалізму на користь соціал-демократії призвело до появи нових демосоціалістичних партій, які виступають проти ринкової економіки (німецькі «Ліві», грецька Коаліція радикальних лівих, ісландський Ліво-зелений рух). Ці партії можуть бути лівосоціалістичним відгалуженням від партій Соцінтерну (французька Ліва партія), антикапіталістичними коаліціями комуністичних (включаючи троцькістські і маоїстські) партій (грецька СІРІЗА, данська Червоно-зелена коаліція) або колишніми компартіями (шведська Ліва партія). Перші демосоціалістичні партії, які були альтернативою існуючим соціал-демократичним, з'явилися у скандинавських країнах — Соціалістична народна партія в Данії (1959) і Соціалістична ліва партія у Норвегії (1975).

Результати останніх виборів показують, що популярність подібних рухів зростає: німецькі «Ліві», які виступають за демосоціалізм і проти капіталізму, на парламентських виборах 2009 року отримали близько 11 відсотків голосів і 76 місць у Бундестазі (реалізувавши кращий результат за свою історію), в той час як лівоцентристська Соціал-демократична партія показала найгірший результат за свою післявоєнну історію; у Франції демосоціаліст Жан-Люк Меланшон (засновник Лівої партії підтриманий французькими комуністами) на президентських виборах 2012 року набрав 11,1 % голосів , що приблизно в 6 разів більше, ніж результат кандидата-комуніста на минулих виборах, згідно з опитуваннями, 16 % голосів серед молоді; в Греції Коаліція радикальних лівих отримала 16,78 % голосів на травневих виборах до парламенту 2012 року, вперше обігнавши до цього правлячий ПАСОК (який входив в Соцінтерн), а на наступних виборах в червні 2013 року покращила свій результат — 26,89 % голосів.

Деякі скандинавські демосоціалістичні партії на даний момент беруть участь в урядових коаліціях (фінляндський Лівий союз, норвезька Соціалістична ліва партія, ісландське Ліво-зелений рух у 2009—2013 роках).

Також примітна популярність ідей демократичного соціалізму в країнах Південної Америки. Так, у Венесуелі президентом з 1999 року до 2013 року був Уго Чавес (останній раз переобраний у жовтні 2012), який виступав за «демократичний соціалізм XXI століття».

Критика демократичного соціалізму Редагувати

Комунітаризм ставиться критично до суспільної власності на засоби виробництва, підтримуючи ринкову економіку. Однак при цьому по багатьом пунктам солідарні з демократичним соціалізмом: в плані вимог соціальної відповідальності з боку приватних підприємців, прагнення до товариства з сильними неурядовими громадськими організаціями на місцевому рівні та впровадження елементів прямої демократії.

Критика неолібералів по відношенню до демосоціалізму збігається з їх критикою по відношенню до соціалізму в цілому. Стверджується, що перерозподіл влади і капіталу несе ризик втрати політичних і громадянських прав і свобод; що змішана економіка менш ефективна, ніж ринкова, в силу більш слабких стимулів до отримання прибутку і порушення збалансованості економіки за регульованих цін; що громадська власність стимулює безвідповідальне ставлення до неї.

Комуністи звинувачують демократичних соціалістів у ревізіонізмі і спотворенні марксизму.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ (англ.). dictionary.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 10 листопада 2012. 
  2. . Словарь Кембриджского университета. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 10 листопада 2012. 
  3. . Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 14 листопада 2012. 
  4. ↑ Хелен Малхолланд (7 апреля 2009). . The Guardian. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 17 листопада 2012. 
  5. http://uaio.ru/vil/48.htm [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] с. 234
  6. Рассел Б. Практика и теория большевизма. — М.: Панорама, 1998.
  7. . Би-би-си. с. .stm. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 17 листопада 2012. 
  8. Эндрю Торп. {{{Заголовок}}}. — ISBN 0-333-92908-X.
  9. . Légifrance. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 17 листопада 2012. 
  10. . Larousse. Архів оригіналу за 27 березня 2011. Процитовано 18 листопада 2012. 
  11. Стюарт Холл (6 августа 2003). . The Guardian. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012. 
  12. Лионель Жоспен (19 ноября 1999). La nouvelle alliance socialiste doit parvenir à réconcilier la défense des «laissés-pour-compte» et celle des classes moyennes. Ma social-démocratie. Libération. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012. 
  13. . Официальный сайт Левых. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012. 
  14. . МВД Франции. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2012. 
  15. Sondage jour du vote au premier tour Présidentielle 2012. OpinionWay. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 22 листопада 2012. 
  16. . МВД Греции. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 23 листопада 2012. 
  17. . Би-би-си. 8 октября 2012. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2012. 
  18. Демократический социализм / Панфилов Е. Г. // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  19. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории. М.: Юридическая литература, 1985. Гл. 5. [ 26 березня 2017 у Wayback Machine.]

Література Редагувати

  • С. Кульчицький. Демократичного соціалізму доктрина // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.192 ISBN 978-966-611-818-2
  • Шумпетер Й. Капитализм, Социализм и Демократия [ 30 червня 2009 у Wayback Machine.]: Пер. с англ. /Предисл. и общ. ред. В. С. Автономова. — М.: Экономика, 1995. — 540 с. — (Экон. наследие) — ISBN 5-282-01415-7
  • Судьбы демократического социализма в России: Сборник материалов конференции / отв. ред. К. Н. Морозов; сост. К. Н. Морозов, А. Ю. Суслов. — М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2014. — 360 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Demokratichnij socializm vid socializmu yakij pidkreslyuye svoyu demokratichnist Prihilniki ciyeyi ideologiyi vvazhayut sho suspilna vlasnist i kontrol za zasobami virobnictva povinni kombinuvatisya z demokratiyeyu 1 U plani ekonomiki poglyadi prihilnikiv demosocializmu variyuyutsya vid pidtrimki zmishanoyi ekonomiki do peredachi vsih zasobiv virobnictva v rozpodilenu vlasnist sered trudovih kolektiviv Zmist 1 Principi 2 Istoriya 2 1 Poyava demokratichnogo socializmu 2 2 Pislyavoyennij demosocializm 2 3 Suchasnij demokratichnij socializm 3 Kritika demokratichnogo socializmu 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaPrincipi RedaguvatiDemosocialisti nazivayut nedemokratichnim komunistichne traktuvannya socializmu yake voni vidkidayut Na vidminu vid komunistiv demosocialisti rozglyadayut socializm yak kincevij ideal a ne promizhnu stadiyu na shlyahu do komunizmu Voni takozh vklyuchayut v ponyattya demokratiyu koncepciyi plyuralizmu i prav demokratichnoyi menshosti i zovsim ne interpretuyut yiyi yak diktaturu bilshosti Nezvazhayuchi na ce bagato suchasnih demosocialistichnih partij ob yednuyutsya z komunistami napriklad francuzkij Livij front Yak i social demokrati demosocialisti vistupayut za egalitarizm 2 ale na vidminu vid pershih prihilniki demokratichnogo socializmu vistupayut za suspilnu vlasnist na zasobi virobnictva 1 voni vistupayut za zahist i zbilshennya gromadskogo sektoru v ekonomici i za derzhavne zabezpechennya ohoroni zdorov ya osviti zhitlovo komunalnih poslug i transportu Ale deyaki suchasni yavno social demokratichni partiyi prodovzhuyut nazivati sebe demokratichnimi socialistami pri comu ne vidmovlyayuchis vid rinkovoyi ekonomiki yaskravij priklad Lejboristska partiya Britaniyi yaka oficijno ogoloshuye sebe demosocialistichnoyu ale na dili stala social demokratichnoyu 3 vidkrito pidtrimuyuchi privatnij biznes 4 Istoriya RedaguvatiPoyava demokratichnogo socializmu Redaguvati Bagato rannih variantiv socializmu v osoblivosti ti sho pishli vid sankyulotiv chasiv Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi prirodnim chinom nesli v sobi risi demokratiyi zagalne viborche pravo i rivnist pered zakonom Ci risi prisutni i v yakobinizmi Babefa i v revolyucijnomu gumanizmi Blanki i v utopichnomu socializmi Ouena i v komunizmi Marksa nbsp Karl MarksOsnovopolozhnikom suchasnogo socializmu ye same Karl Marks yakij argumentuvav sho demokratichni prava ta svobodi budut po spravzhnomu dostupni robochomu klasu tilki v tomu vipadku yaksho zasobi virobnictva budut nalezhati narodu U zv yazku z cim Marks vvazhav neobhidnim likviduvati privatnu vlasnist Do kincya XIX stolittya social demokrati uvijshli v uryadi bagatoh yevropejskih krayin sho prizvelo do rozkolu sered marksistiv znachna chastina yakih pochala shilyatisya na korist evolyucijnogo a ne revolyucijnogo perehodu do socializmu V 1884 r u Londoni bulo zasnovano Fabianske suspilstvo yake zaklikalo do postupovoyi zmini politiki Velikoyi Britaniyi u bik kontrolyu nad vilnoyu torgivleyu i protekcionizmu dlya zahistu vid mizhnarodnoyi konkurenciyi Voni takozh vvazhali za neobhidne nacionalizaciyu zemli vvazhayuchi sho zemlevlasniki zbirayut z neyi rentu nezasluzheno ideya bagato v chomu zapozichena vid amerikanskogo ekonomista Genri Dzhordzha Sered vidomih chleniv tovaristva buli ekonomisti Sidnej i Beatrisa Vebb Dzhon Mejnard Kejns filosof Bertran Rassel pismennik Bernard Shou ta inshi nbsp Dzhon Mejnard KejnsPodruzhzhya Vebb vvazhali sho profspilki domagayuchis pidvishennya zarobitnoyi plati vplivali na produktivnist stimulyuyut pidpriyemciv do onovlennya obladnannya i organizaciyi virobnictva sho zminyuye rivnovazhnu stavku zarobitnoyi plati t zv teoriya ekonomiki z visokim rivnem zarobitnoyi plati U svoyij praci Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotka i groshej 1936 r Kejns dav ekonomichne obgruntuvannya derzhavnim programam dlya virishennya problemi bezrobittya Dlya cogo Kejns proponuvav zbilshiti derzhavni vitrati i stvoriti deficit byudzhetu Kejns takozh stverdzhuvav sho peredacha klyuchovih galuzej promislovosti u vlasnist derzhavi ta derzhavne planuvannya yih investicij spriyalo b postupovomu zmenshennyu klasovih protirich nbsp Eduard BernshtejnViznachalnim momentom v istoriyi demokratichnogo socializmu stalo rozmezhuvannya z ortodoksalnimi komunistami na pochatku XX stolittya U roboti Problemi socializmu i zavdannya social demokratiyi 1899 r Eduard Bernshtejn vidkinuv peredbachennya Marksa pro neminuchij kinec kapitalizmu Svoyu poziciyu Bernshtejn obgruntuvav isnuyuchoyu tendenciyeyu do rozpodilu kapitalu sered bagatoh vlasnikiv sho superechilo marksistskij teoriyi pro koncentraciyu kapitalu ta zubozhinnya proletariatu Zvidsi vin zrobiv visnovok sho dlya dosyagnennya socializmu slid koristuvatisya chisto politichnimi metodami i demokratichnimi instrumentami Shozhij rozkol stavsya v Rosiyi pislya revolyuciyi 1905 r koli menshoviki vistupili proti idej diktaturi proletariatu i kerivnoyi roli komunistichnoyi partiyi i pidtrimali burzhuazno liberalno demokratichnu revolyuciyu z namirom vzyati uchast u roboti yiyi uryadu Lider bilshovikiv Lenin vidznachav yih bezumovnu viddanist demokratichnomu centralizmu 5 Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 r demokratichni socialisti zasudili bilshovikiv za spotvorennya yih egalitarnih demokratichnih i socialistichnih idealiv i praktichnu realizaciyu avtoritarnogo rezhimu v yakomu usi zasobi virobnictva znahodilisya pid kontrolem nikomu ne pidzvitnij partijnij eliti 6 Podalsha istoriya demosocialistichnogo ruhu polyagala perevazhno v borotbi z fashistami i ortodoksalnimi marksistami U 1920 1940 rr odnim z najyaskravishih demosocialistichnih ruhiv buv avstromarksizm Osoblivist avstromarksizma polyagala v tomu sho voni rozglyadali naciyu poza teritorialnim kontekstom yak ob yednannya lyudej yaki podilyayut spilnu kulturu i movu Inshim ruhom buli gildejski socialisti yaki vvazhali sho robitniki mozhut kontrolyuvati promislovist za dopomogoyu merezhi gildij torgovelnih organizacij sho predstavlyayut robitnikiv Peredbachalosya sho gildiyi budut zdatni ne tilki borotisya za socialni prava robitnikiv yak profspilki ale i otrimati kontrol nad promislovistyu Pislyavoyennij demosocializm Redaguvati Protyagom povoyennoyi polovini XX stolittya v deyakih krayinah Zahidnoyi Yevropi chasto prihodili do vladi livi v tomu chisli i demosocialisti Napriklad u Velikij Britaniyi lejboristi na choli z Klementom Ettli peremogli na viborah 1945 roku obignavshi svoyih supernikiv konservatoriv na choli z Cherchillem 7 yaki nacionalizuvali telekomunikaciyi Bank Angliyi britanski zaliznici vugledobuvnu stalelivarnu promislovist i elektroenergetiku i na praktici realizuvali socialnu derzhavu Pri tomu chastka suspilnoyi vlasnosti v britanskij ekonomici perevishila 20 vidsotkiv 8 Svij uspih na viborah lejboristi povtorili v 1964 1966 i dva razi v 1974 roci U 1951 roci buv vidnovlenij Socialistichnij internacional yakij ob yednav social demokratichni i demosocialistichni partiyi U 1981 roci francuzki socialisti peremogli yak na prezidentskih tak i na parlamentskih viborah Prijshovshi do vladi demosocialistichnij uryad nacionalizuvav najbilshi pidpriyemstva i veliki banki 9 a takozh pidvishiv minimalnij rozmir oplati praci i skasuvav smertnu karu Z riznih prichin bilshist yevropejskih demosocialistichnih partij sho ye chlenami Socinternu prijnyali rinkovu ekonomiku i vidmovilisya vid marksizmu protyagom drugoyi polovini XX stolittya takim chinom progresuvali v storonu social demokratiyi i social liberalizmu Social demokratichna partiya Nimechchini v 1959 roci Ispanska socialistichna robitnicha partiya v 1979 10 britanska Lejboristska partiya na pochatku 1990 h 4 11 francuzka Socpartiya na choli z vidkritim social demokratom 12 Lionelem Zhospenom v kinci 1990 h Suchasnij demokratichnij socializm Redaguvati nbsp Ugo Chaves z Dmitrom Medvedyevim u 2008 roci Vidmova Socinternu i partij yaki v nomu perebuvayut vid demokratichnogo socializmu na korist social demokratiyi prizvelo do poyavi novih demosocialistichnih partij yaki vistupayut proti rinkovoyi ekonomiki nimecki Livi grecka Koaliciya radikalnih livih islandskij Livo zelenij ruh Ci partiyi mozhut buti livosocialistichnim vidgaluzhennyam vid partij Socinternu francuzka Liva partiya antikapitalistichnimi koaliciyami komunistichnih vklyuchayuchi trockistski i maoyistski partij grecka SIRIZA danska Chervono zelena koaliciya abo kolishnimi kompartiyami shvedska Liva partiya Pershi demosocialistichni partiyi yaki buli alternativoyu isnuyuchim social demokratichnim z yavilisya u skandinavskih krayinah Socialistichna narodna partiya v Daniyi 1959 i Socialistichna liva partiya u Norvegiyi 1975 Rezultati ostannih viboriv pokazuyut sho populyarnist podibnih ruhiv zrostaye nimecki Livi yaki vistupayut za demosocializm i proti kapitalizmu 13 na parlamentskih viborah 2009 roku otrimali blizko 11 vidsotkiv golosiv i 76 misc u Bundestazi realizuvavshi krashij rezultat za svoyu istoriyu v toj chas yak livocentristska Social demokratichna partiya pokazala najgirshij rezultat za svoyu pislyavoyennu istoriyu u Franciyi demosocialist Zhan Lyuk Melanshon zasnovnik Livoyi partiyi pidtrimanij francuzkimi komunistami na prezidentskih viborah 2012 roku nabrav 11 1 golosiv 14 sho priblizno v 6 raziv bilshe nizh rezultat kandidata komunista na minulih viborah zgidno z opituvannyami 16 golosiv sered molodi 15 v Greciyi Koaliciya radikalnih livih otrimala 16 78 golosiv na travnevih viborah do parlamentu 2012 roku 16 vpershe obignavshi do cogo pravlyachij PASOK yakij vhodiv v Socintern a na nastupnih viborah v chervni 2013 roku pokrashila svij rezultat 26 89 golosiv Deyaki skandinavski demosocialistichni partiyi na danij moment berut uchast v uryadovih koaliciyah finlyandskij Livij soyuz norvezka Socialistichna liva partiya islandske Livo zelenij ruh u 2009 2013 rokah Takozh primitna populyarnist idej demokratichnogo socializmu v krayinah Pivdennoyi Ameriki Tak u Venesueli prezidentom z 1999 roku do 2013 roku buv Ugo Chaves ostannij raz pereobranij u zhovtni 2012 yakij vistupav za demokratichnij socializm XXI stolittya 17 Kritika demokratichnogo socializmu RedaguvatiKomunitarizm stavitsya kritichno do suspilnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva pidtrimuyuchi rinkovu ekonomiku Odnak pri comu po bagatom punktam solidarni z demokratichnim socializmom v plani vimog socialnoyi vidpovidalnosti z boku privatnih pidpriyemciv pragnennya do tovaristva z silnimi neuryadovimi gromadskimi organizaciyami na miscevomu rivni ta vprovadzhennya elementiv pryamoyi demokratiyi Kritika neoliberaliv po vidnoshennyu do demosocializmu zbigayetsya z yih kritikoyu po vidnoshennyu do socializmu v cilomu Stverdzhuyetsya sho pererozpodil vladi i kapitalu nese rizik vtrati politichnih i gromadyanskih prav i svobod sho zmishana ekonomika mensh efektivna nizh rinkova v silu bilsh slabkih stimuliv do otrimannya pributku i porushennya zbalansovanosti ekonomiki za regulovanih cin sho gromadska vlasnist stimulyuye bezvidpovidalne stavlennya do neyi Komunisti zvinuvachuyut demokratichnih socialistiv u revizionizmi i spotvorenni marksizmu 18 19 Div takozh RedaguvatiDemokratichni socialisti AmerikiPrimitki Redaguvati a b democratic socialism angl dictionary com Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 10 listopada 2012 democratic socialism Slovar Kembridzhskogo universiteta Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 10 listopada 2012 UNITED KINGDOM Parties and Elections in Europe Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 14 listopada 2012 a b Helen Malholland 7 aprelya 2009 Labour will continue to be pro business says Ed Miliband The Guardian Arhiv originalu za 10 bereznya 2013 Procitovano 17 listopada 2012 http uaio ru vil 48 htm Arhivovano 13 grudnya 2016 u Wayback Machine s 234 Rassel B Praktika i teoriya bolshevizma M Panorama 1998 1945 Churchill loses general election Bi bi si s stm Arhiv originalu za 21 serpnya 2012 Procitovano 17 listopada 2012 Endryu Torp Zagolovok ISBN 0 333 92908 X Loi n 82 155 du 11 fevrier 1982 de nationalisation Legifrance Arhiv originalu za 2 chervnya 2017 Procitovano 17 listopada 2012 parti socialiste ouvrier espagnol Larousse Arhiv originalu za 27 bereznya 2011 Procitovano 18 listopada 2012 Styuart Holl 6 avgusta 2003 New Labour has picked up where Thatcherism left off The Guardian Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 18 listopada 2012 Lionel Zhospen 19 noyabrya 1999 La nouvelle alliance socialiste doit parvenir a reconcilier la defense des laisses pour compte et celle des classes moyennes Ma social democratie Liberation Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 18 listopada 2012 WHAT DIE LINKE STANDS Oficialnyj sajt Levyh Arhiv originalu za 22 listopada 2012 Procitovano 19 listopada 2012 Resultats des elections presidentielles 2012 MVD Francii Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2012 Sondage jour du vote au premier tour Presidentielle 2012 OpinionWay Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 22 listopada 2012 Parliamentary Elections 2012 MVD Grecii Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 23 listopada 2012 Hugo Chavez celebrates re election in Venezuela Bi bi si 8 oktyabrya 2012 Arhiv originalu za 25 listopada 2012 Procitovano 26 listopada 2012 Demokraticheskij socializm Panfilov E G Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Lazar Ya Sobstvennost v burzhuaznoj pravovoj teorii M Yuridicheskaya literatura 1985 Gl 5 Arhivovano 26 bereznya 2017 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiS Kulchickij Demokratichnogo socializmu doktrina Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 192 ISBN 978 966 611 818 2 Shumpeter J Kapitalizm Socializm i Demokratiya Arhivovano 30 chervnya 2009 u Wayback Machine Per s angl Predisl i obsh red V S Avtonomova M Ekonomika 1995 540 s Ekon nasledie ISBN 5 282 01415 7 Sudby demokraticheskogo socializma v Rossii Sbornik materialov konferencii otv red K N Morozov sost K N Morozov A Yu Suslov M Izd vo im Sabashnikovyh 2014 360 s Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Demokratichnij socializm amp oldid 34819966