www.wikidata.uk-ua.nina.az

Економіст фахівець у галузі економіки експерт з економічних питань Гесіод перший економіст за свідченням деяких історикі

Економіст

Економіст — фахівець у галузі економіки, експерт з економічних питань.

Гесіод - "перший економіст" за свідченням деяких істориків економіки.

Економістами називають як учених (спеціалістів у сфері економічної науки), так й практиків, які працюють у галузі дослідження, планування і управління господарською діяльністю. Економістом також називають людину, яка пише статті, програми та інші матеріали з економічної політики.
Економіст на підприємстві здійснює розробку системи бюджетування, контролює виконання бюджету, веде періодичну й управлінську звітність.

Рід діяльності

Економісти працюють в фінансових, планових і статичних органах. Планують, організовують і аналізують діяльність підприємств. Перевіряють і складають документи періодичної звітності. Систематизують і узагальнюють статистичну інформацію.

Категорії економістів

Економісти поділяються на:

  • економістів-фінансистів;
  • економістів-бухгалтерів;
  • економістів-аналітиків;
  • економістів з праці.

Крім того існують економісти-теоретики, які професійно займаються вивченням і розробкою економічної теорії.

Також можна виділити викладачів економічної теорії та прикладних економічних наук.

Економіст ніколи не повинен бути вузьким фахівцем. Вивчаючи будь-яку проблему, він завжди повинен орієнтуватися на систему у цілому.

— Людвіг фон Мізес. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, 1949

Становище з економістами в Україні

Через зменшення кількості підприємств і скорочення працівників, економісти в Україні перебувають у тяжкому стані. Нові підприємства, що працюють на споживача, потребують фахівців здатних проводити цілеспрямовану економічну діяльність, що ґрунтуються на врахуванні особливостей окремих підприємств.

Економісти та економічний спосіб мислення

Слід відрізняти економістів за фахом та осіб з економічним способом мислення. Економіст за фахом може не мати економічного способу мислення. Особа з економічним способом мислення може не володіти прикладними навичками у якійсь із функціональних сфер економіки (фінансовий аналіз, бухоблік), тобто не належати до якоїсь з категорій прикладних економістів, а бути, наприклад, економістом-теоретиком. При цьому статус економіста-теоретика не гарантує наявність економічного способу мислення.

Економісти-засновники економічної науки

Вважається, що засновником сучасної економічної науки є шотландський економіст Адам Сміт (1723 - 1790), який у своїй головній роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776) виклав основні тези сучасної економічної теорії. Разом з тим, історія зберігла відомості й про інших творців економічної науки. Відповідно до часу та етапів формування сучасної економічної теорії, їх зазвичай поділяють на такі основні групи і "економічні школи":

Економісти античності

Економісти-меркатилісти

Економісти-фізіократи

Економісти класичної школи

Неокласичні економісти

Економісти-кейнсіанці

Економісти чиказької школи

Економісти австрійської школи

Інституціональні економісти

Економічні наукові школи

Як правило, коли говорять про діяльність того чи іншого видатного економіста-теоретика, згадують "школу", до якої він належить, виходячи з його поглядів. Крім вищенаведених основних "економічних шкіл", існує величезна кількість інших, у назві яких присутні:

Популяризатори економічної науки

Фредерік Бастіа

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фредерік Бастіа

Фредерік Бастіа (1801-1850) - французький економіст, економіст-журналіст, можливо, перший популяризатор економічної науки у новій історії. Відомість популяризатора економічної науки отримав через серію статей, присвячену, зокрема, критиці протекціонізму. Робота Фредеріка Бастіа "Що видно й чого не видно" (Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas) й на сьогоднішній день є актуальною для пояснення економічного способу мислення. Йозеф Шумпетер змалював Ф. Бастіа як «найяскравішого економічного журналіста поміж усіх, хто будь-коли жив».

Генрі Гацліт

Генрі Гацліт (1894-1993) - американський економіст, журналіст, автор статей з економіки у The Wall Street Journal, The New York Times, Newsweek, та The American Mercury. Популяризатор ідей австрійської школи, особисто товаришував з Людвігом фон Мізесом. Автор 25 книг з економіки. Найбільш відома книга Г. Гацліта "Економіка за один урок" (Economics in one lesson), яка й сьогодні є популярним поясненням принципів економіки.

Мілтон Фрідман

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мілтон Фрідман

Мілтон Фрідман (1912-2006) - американський вчений-економіст, лауреат Премії з економіки пам'яті А. Нобеля (1976 р.). Провідний представник Чиказької школи економіки. Крім наукових праць, видавав науково-популярні, серед яких найбільш відомими є "Капіталізм і свобода" (1962 р.) та "Свобода вибору" (1980 р.). Вів активну просвітницьку діяльність. Зняв серію телепередач, в яких пояснював принципи економічної свободи. До своїх телепередач запрошував відомих особистостей, зокрема у 1990 р. вступ до його телепередач робили Рональд Рейган та Арнольд Шварценеггер.

Леонард Рід

Леонард Рід (1898-1983), засновник Фонду економічної освіти (англ. Foundation for Economic Education), опублікував у 1958 р. есе "Я, Олівець" (англ. I, Pencil), яке написано від першої особи з точки зору олівця. Олівець "розповідає" подробиці свого створення, перелічуючи свої складові (кедр, лак, графіт, металевий обідок, пемза, віск, клей) та різних людей, залучених до його створення, аж до прибиральника на фабриці та комірника, який керує постачаннями в порт. Есе наочно показує, як ринок узгоджує діяльність багатьох людей у різних місцях світу.

Історики економічної науки

Марк Блауг

Марк Блауг (1927-2011) - американський і британський економіст голландського походження, відомий історик економічної думки. Відомий двома своїми основними роботами: «100 Великих економістів після Кейнса» (1985) і «Великі економісти до Кейнса» (1986), а також працями з історії та методології економічної науки.

Мюррей Ротбард

Мюррей Ротбард (1926-1995) - американський економіст, представник австрійської школи в економічній науці, один з послідовників традицій Людвіґа фон Мізеса. Виступав за свободу підприємництва і невтручання держави в економічну діяльність. Є автором 2-х томної роботи "Економічна думка в австрійській перспективі" (An Austrian Perspective on the History of Economic Thought, (2 vol.), Edward Elgar Publishers, 1995, ISBN 0-945466-48-X; full text reprints Vol. 1: Economic Thought Before Adam Smith and Vol. 2: Classical Economics, Ludwig von Mises Institute, 2009.)

Економісти і суспільний прогрес

Роль економістів у промисловій революції

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії

Людвіг фон Мізес так описав значення економічних вчень для промислової революції: "Саме ідеї класичних економістів ліквідували перешкоди, які створювалися столітніми законами, звичаями та упередженнями відносно технологічних покращень й звільнили геній реформаторів і новаторів від гамівних сорочок гільдій, опіки уряду та різноманітного суспільного тиску. Саме вони знизили престиж завойовників і експроприаторів й продемонстрували користь ділової активності для суспільства. Жодний з сучасних визначних винаходів не можливо б було використати, якби ментальність докапіталістичної епохи не була б до основини зруйнована економістами. Те, що зазвичай називають "промисловою революцією", є продуктом ідеологічної революції, спричиненою вченнями економістів. Економісти розірвали старі кайдани: що є нечесним і несправедливим здолати конкурента, виробляючи товари дешевше і якісніше; не можна відмовлятися від традиційних способів виробництва; машини - зло, тому, що спричинюють безробіття; однією із задач цивільного уряду є не допускати збагачення здібних бізнесменів і захищати менш здібних від конкуренції більш здібних; обмеження свободи підприємців за допомогою державного стримування або примусу зі сторони інших громадських сил є засобом для забезпечення добробуту нації. Британська політична економія і французька фізіократія були локомотивами сучасного капіталізму. Саме вони зробили можливим розвиток прикладних природничих наук на благо широких мас."

"Чиказькі хлопці"

Група чилійських економістів, які в 1956–1970 роки навчались переважно в Чиказькому університеті, де на них вплинули ідеї Фрідріха фон Гаєка та Мілтона Фрідмана. Вони брали участь в розробці та втіленні економічних та соціально-політичних перетворень в Чилі під час правління Августо Піночета. Ці економісти були прибічниками вільного ринку, який вони намагались створити шляхом приватизації та дерегуляції.

Через особливості політичних умов диктатури, докорінні перетворення вдавалось втілювати, спочатку, без особливого спротиву. Багато як критиків, так і прихильників реформ вважали їх важливим випробуванням в реальних умовах політики монетаризму та економічного лібералізму. Також економістів чиказької школи в інших країнах Латинської Америки, які мали деякий вплив, часто називають «чиказькими хлопчиками».

Економісти і влада

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Неможливо зрозуміти історію економічної думки, якщо не звертати уваги на те, що економічна наука як така - це виклик зарозумілості можновладців. Економіст ніколи не може бути улюбленцем деспотів і демагогів. Для них він завжди баламут й чим більше вони внутрішньо переконані у його правоті, тим сильніше ненавидять його.

— Людвіг фон Мізес. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, 1949

Поява професії економіста - наслідок інтервенціонізму. Професійний економіст - це спеціаліст, який розробляє різноманітні заходи державного втручання у виробництво. Він є експертом у сфері економічного законодавства, яке сьогодні неодмінно спрямоване на створення перешкод на шляху дії ринкової економіки.

— Людвіг фон Мізес. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, 1949

«Солоноводні» та «прісноводні економісти»

Поділ на «солоноводних» та «прісноводних економістів» - жартівна класифікація економістів США, де існують ці два сучасних напрямки економічної думки, які оформилися з початку 1970-х років. Представники «прісноводної школи» - економісти, які поставили під сумнів наявний на той час консенсус щодо макроекономіки. Основними елементами їх підходу були те, що макроекономіка повинна бути динамічною, кількісною та ґрунтуватися на тому, як люди та установи ухвалюють рішення в умовах невизначеності. Їхні погляди відрізняються більшою економічною свободою, саме вони є засновниками монетаризму. Оскільки представники цього принципово нового підходу до макроекономіки були пов'язані з Університетом Карнегі-Меллона, Чиказьким університетом, Університетом Рочестера та Університетом Міннесоти, які розташовані ближче до Великих озер у містах Пітсбург, Чикаго, Рочестер та Міннеаполіс, їх назвали «прісноводною школою». Найвідоміший представник «прісноводних економістів» - Мілтон Фрідман, який представляє Чиказьку школу в економіці.

Мейнстрімний консенсус захищали насамперед економісти університетів та інших установ, розташованих поблизу східного та західного узбережжя США, таких як Берклі, Гарвард, MIT, Пенсільванський університет, Прінстон, Колумбія, Стенфорд та Єль. Тому їх часто називали «морськими школами» або «солоноводними економістами».

«Солоноводні економісти» виступають за активнішу роль уряду в усуненні або протидії різного роду перешкодам, які заважають ринкам повернутися до стану рівноваги. «Прісноводні економісти» вважають, що політика уряду або буде неспроможною, або навіть може зашкодити («фіаско держави»).

Див. також

Примітки

  1. ↑ . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018. 
  3. Фон Мизес, Людвиг (2016). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории (рос.). Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-093-8. 
  4. Рей, Рендал (2018). Я ж вам казав!: Сучасна економіка за Гайманом Мінськи (переклад з англ.) (укр.). Київ: Наш формат. ISBN 978-617-7552-35-1. 

Література

  • Блауг, Марк. 100 великих экономистов до Кейнса. / Пер. с англ. под ред. A.A. Фофонова. — СПб.: Экономическая школа. - 2005. - 352 с. ISBN 5-902402-11-5
  • Блауг, Марк. 100 великих экономистов после Кейнса. - СПб.: Экономическая школа, Омега-Л. - 2008
  • Коуз, Рональд. Очерки об экономической науке и экономистах /пер. с англ. М. Марков; науч. ред. Д. Расков. – М.; СПб: Изд-во Института Гайдара; Изд-во «Международные отношения»; Факультет свободных искусств и наук СПбГУ, 2015. – 288 с. (Серия «Новое экономическое мышление») ISBN 978-5-93255-430-2

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ekonomist fahivec u galuzi ekonomiki ekspert z ekonomichnih pitan Gesiod pershij ekonomist za svidchennyam deyakih istorikiv ekonomiki Ekonomistami nazivayut yak uchenih specialistiv u sferi ekonomichnoyi nauki tak j praktikiv yaki pracyuyut u galuzi doslidzhennya planuvannya i upravlinnya gospodarskoyu diyalnistyu Ekonomistom takozh nazivayut lyudinu yaka pishe statti programi ta inshi materiali z ekonomichnoyi politiki Ekonomist na pidpriyemstvi zdijsnyuye rozrobku sistemi byudzhetuvannya kontrolyuye vikonannya byudzhetu vede periodichnu j upravlinsku zvitnist 1 Zmist 1 Rid diyalnosti 1 1 Kategoriyi ekonomistiv 1 2 Stanovishe z ekonomistami v Ukrayini 2 Ekonomisti ta ekonomichnij sposib mislennya 3 Ekonomisti zasnovniki ekonomichnoyi nauki 4 Ekonomichni naukovi shkoli 5 Populyarizatori ekonomichnoyi nauki 5 1 Frederik Bastia 5 2 Genri Gaclit 5 3 Milton Fridman 5 4 Leonard Rid 6 Istoriki ekonomichnoyi nauki 6 1 Mark Blaug 6 2 Myurrej Rotbard 7 Ekonomisti i suspilnij progres 7 1 Rol ekonomistiv u promislovij revolyuciyi 7 2 Chikazki hlopci 7 3 Ekonomisti i vlada 8 Solonovodni ta prisnovodni ekonomisti 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaRid diyalnosti RedaguvatiEkonomisti pracyuyut v finansovih planovih i statichnih organah Planuyut organizovuyut i analizuyut diyalnist pidpriyemstv Pereviryayut i skladayut dokumenti periodichnoyi zvitnosti Sistematizuyut i uzagalnyuyut statistichnu informaciyu 2 Kategoriyi ekonomistiv Redaguvati Ekonomisti podilyayutsya na ekonomistiv finansistiv ekonomistiv buhgalteriv ekonomistiv analitikiv ekonomistiv z praci 1 Krim togo isnuyut ekonomisti teoretiki yaki profesijno zajmayutsya vivchennyam i rozrobkoyu ekonomichnoyi teoriyi Takozh mozhna vidiliti vikladachiv ekonomichnoyi teoriyi ta prikladnih ekonomichnih nauk Ekonomist nikoli ne povinen buti vuzkim fahivcem Vivchayuchi bud yaku problemu vin zavzhdi povinen oriyentuvatisya na sistemu u cilomu Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi 1949Stanovishe z ekonomistami v Ukrayini Redaguvati Cherez zmenshennya kilkosti pidpriyemstv i skorochennya pracivnikiv ekonomisti v Ukrayini perebuvayut u tyazhkomu stani Novi pidpriyemstva sho pracyuyut na spozhivacha potrebuyut fahivciv zdatnih provoditi cilespryamovanu ekonomichnu diyalnist sho gruntuyutsya na vrahuvanni osoblivostej okremih pidpriyemstv 2 Ekonomisti ta ekonomichnij sposib mislennya RedaguvatiSlid vidriznyati ekonomistiv za fahom ta osib z ekonomichnim sposobom mislennya Ekonomist za fahom mozhe ne mati ekonomichnogo sposobu mislennya Osoba z ekonomichnim sposobom mislennya mozhe ne voloditi prikladnimi navichkami u yakijs iz funkcionalnih sfer ekonomiki finansovij analiz buhoblik tobto ne nalezhati do yakoyis z kategorij prikladnih ekonomistiv a buti napriklad ekonomistom teoretikom Pri comu status ekonomista teoretika ne garantuye nayavnist ekonomichnogo sposobu mislennya Ekonomisti zasnovniki ekonomichnoyi nauki RedaguvatiDokladnishe Ekonomichna teoriya ta Istoriya ekonomichnoyi dumkiVvazhayetsya sho zasnovnikom suchasnoyi ekonomichnoyi nauki ye shotlandskij ekonomist Adam Smit 1723 1790 yakij u svoyij golovnij roboti Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 viklav osnovni tezi suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi Razom z tim istoriya zberigla vidomosti j pro inshih tvorciv ekonomichnoyi nauki Vidpovidno do chasu ta etapiv formuvannya suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi yih zazvichaj podilyayut na taki osnovni grupi i ekonomichni shkoli Ekonomisti antichnostiEkonomisti merkatilistiEkonomisti fiziokratiEkonomisti klasichnoyi shkoliNeoklasichni ekonomistiEkonomisti kejnsianciEkonomisti chikazkoyi shkoliEkonomisti avstrijskoyi shkoliInstitucionalni ekonomistiEkonomichni naukovi shkoli RedaguvatiDokladnishe Shkoli ekonomichnoyi dumkiYak pravilo koli govoryat pro diyalnist togo chi inshogo vidatnogo ekonomista teoretika zgaduyut shkolu do yakoyi vin nalezhit vihodyachi z jogo poglyadiv Krim vishenavedenih osnovnih ekonomichnih shkil isnuye velichezna kilkist inshih u nazvi yakih prisutni konceptualno istorichna oznaka merkantilisti fiziokrati geografichna oznaka avstrijska lozannska kebridzhska konceptualno metodologichna institucionalna povedinkova teoriya igor im ya vidatnogo ekonomista zasnovnika shkoli Dzhon Kejns Populyarizatori ekonomichnoyi nauki RedaguvatiFrederik Bastia Redaguvati Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Frederik BastiaFrederik Bastia 1801 1850 francuzkij ekonomist ekonomist zhurnalist mozhlivo pershij populyarizator ekonomichnoyi nauki u novij istoriyi Vidomist populyarizatora ekonomichnoyi nauki otrimav cherez seriyu statej prisvyachenu zokrema kritici protekcionizmu Robota Frederika Bastia Sho vidno j chogo ne vidno Ce qu on voit et ce qu on ne voit pas j na sogodnishnij den ye aktualnoyu dlya poyasnennya ekonomichnogo sposobu mislennya Jozef Shumpeter zmalyuvav F Bastia yak najyaskravishogo ekonomichnogo zhurnalista pomizh usih hto bud koli zhiv Genri Gaclit Redaguvati Genri Gaclit 1894 1993 amerikanskij ekonomist zhurnalist avtor statej z ekonomiki u The Wall Street Journal The New York Times Newsweek ta The American Mercury Populyarizator idej avstrijskoyi shkoli osobisto tovarishuvav z Lyudvigom fon Mizesom Avtor 25 knig z ekonomiki Najbilsh vidoma kniga G Gaclita Ekonomika za odin urok Economics in one lesson yaka j sogodni ye populyarnim poyasnennyam principiv ekonomiki Milton Fridman Redaguvati Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Milton FridmanMilton Fridman 1912 2006 amerikanskij vchenij ekonomist laureat Premiyi z ekonomiki pam yati A Nobelya 1976 r Providnij predstavnik Chikazkoyi shkoli ekonomiki Krim naukovih prac vidavav naukovo populyarni sered yakih najbilsh vidomimi ye Kapitalizm i svoboda 1962 r ta Svoboda viboru 1980 r Viv aktivnu prosvitnicku diyalnist Znyav seriyu teleperedach v yakih poyasnyuvav principi ekonomichnoyi svobodi Do svoyih teleperedach zaproshuvav vidomih osobistostej zokrema u 1990 r vstup do jogo teleperedach robili Ronald Rejgan ta Arnold Shvarcenegger Leonard Rid Redaguvati Dokladnishe Leonard Rid ta Ya OlivecLeonard Rid 1898 1983 zasnovnik Fondu ekonomichnoyi osviti angl Foundation for Economic Education opublikuvav u 1958 r ese Ya Olivec angl I Pencil yake napisano vid pershoyi osobi z tochki zoru olivcya Olivec rozpovidaye podrobici svogo stvorennya perelichuyuchi svoyi skladovi kedr lak grafit metalevij obidok pemza visk klej ta riznih lyudej zaluchenih do jogo stvorennya azh do pribiralnika na fabrici ta komirnika yakij keruye postachannyami v port Ese naochno pokazuye yak rinok uzgodzhuye diyalnist bagatoh lyudej u riznih miscyah svitu Istoriki ekonomichnoyi nauki RedaguvatiMark Blaug Redaguvati Mark Blaug 1927 2011 amerikanskij i britanskij ekonomist gollandskogo pohodzhennya vidomij istorik ekonomichnoyi dumki Vidomij dvoma svoyimi osnovnimi robotami 100 Velikih ekonomistiv pislya Kejnsa 1985 i Veliki ekonomisti do Kejnsa 1986 a takozh pracyami z istoriyi ta metodologiyi ekonomichnoyi nauki Myurrej Rotbard Redaguvati Myurrej Rotbard 1926 1995 amerikanskij ekonomist predstavnik avstrijskoyi shkoli v ekonomichnij nauci odin z poslidovnikiv tradicij Lyudviga fon Mizesa Vistupav za svobodu pidpriyemnictva i nevtruchannya derzhavi v ekonomichnu diyalnist Ye avtorom 2 h tomnoyi roboti Ekonomichna dumka v avstrijskij perspektivi An Austrian Perspective on the History of Economic Thought 2 vol Edward Elgar Publishers 1995 ISBN 0 945466 48 X full text reprints Vol 1 Economic Thought Before Adam Smith and Vol 2 Classical Economics Ludwig von Mises Institute 2009 Ekonomisti i suspilnij progres RedaguvatiRol ekonomistiv u promislovij revolyuciyi Redaguvati Dokladnishe Promislova revolyuciyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyiLyudvig fon Mizes tak opisav znachennya ekonomichnih vchen dlya promislovoyi revolyuciyi Same ideyi klasichnih ekonomistiv likviduvali pereshkodi yaki stvoryuvalisya stolitnimi zakonami zvichayami ta uperedzhennyami vidnosno tehnologichnih pokrashen j zvilnili genij reformatoriv i novatoriv vid gamivnih sorochok gildij opiki uryadu ta riznomanitnogo suspilnogo tisku Same voni znizili prestizh zavojovnikiv i ekspropriatoriv j prodemonstruvali korist dilovoyi aktivnosti dlya suspilstva Zhodnij z suchasnih viznachnih vinahodiv ne mozhlivo b bulo vikoristati yakbi mentalnist dokapitalistichnoyi epohi ne bula b do osnovini zrujnovana ekonomistami Te sho zazvichaj nazivayut promislovoyu revolyuciyeyu ye produktom ideologichnoyi revolyuciyi sprichinenoyu vchennyami ekonomistiv Ekonomisti rozirvali stari kajdani sho ye nechesnim i nespravedlivim zdolati konkurenta viroblyayuchi tovari deshevshe i yakisnishe ne mozhna vidmovlyatisya vid tradicijnih sposobiv virobnictva mashini zlo tomu sho sprichinyuyut bezrobittya odniyeyu iz zadach civilnogo uryadu ye ne dopuskati zbagachennya zdibnih biznesmeniv i zahishati mensh zdibnih vid konkurenciyi bilsh zdibnih obmezhennya svobodi pidpriyemciv za dopomogoyu derzhavnogo strimuvannya abo primusu zi storoni inshih gromadskih sil ye zasobom dlya zabezpechennya dobrobutu naciyi Britanska politichna ekonomiya i francuzka fiziokratiya buli lokomotivami suchasnogo kapitalizmu Same voni zrobili mozhlivim rozvitok prikladnih prirodnichih nauk na blago shirokih mas 3 Chikazki hlopci Redaguvati Dokladnishe Chikazki hlopciGrupa chilijskih ekonomistiv yaki v 1956 1970 roki navchalis perevazhno v Chikazkomu universiteti de na nih vplinuli ideyi Fridriha fon Gayeka ta Miltona Fridmana Voni brali uchast v rozrobci ta vtilenni ekonomichnih ta socialno politichnih peretvoren v Chili pid chas pravlinnya Avgusto Pinocheta Ci ekonomisti buli pribichnikami vilnogo rinku yakij voni namagalis stvoriti shlyahom privatizaciyi ta deregulyaciyi Cherez osoblivosti politichnih umov diktaturi dokorinni peretvorennya vdavalos vtilyuvati spochatku bez osoblivogo sprotivu Bagato yak kritikiv tak i prihilnikiv reform vvazhali yih vazhlivim viprobuvannyam v realnih umovah politiki monetarizmu ta ekonomichnogo liberalizmu Takozh ekonomistiv chikazkoyi shkoli v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki yaki mali deyakij vpliv chasto nazivayut chikazkimi hlopchikami Ekonomisti i vlada Redaguvati Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Nemozhlivo zrozumiti istoriyu ekonomichnoyi dumki yaksho ne zvertati uvagi na te sho ekonomichna nauka yak taka ce viklik zarozumilosti mozhnovladciv Ekonomist nikoli ne mozhe buti ulyublencem despotiv i demagogiv Dlya nih vin zavzhdi balamut j chim bilshe voni vnutrishno perekonani u jogo pravoti tim silnishe nenavidyat jogo Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi 1949 Poyava profesiyi ekonomista naslidok intervencionizmu Profesijnij ekonomist ce specialist yakij rozroblyaye riznomanitni zahodi derzhavnogo vtruchannya u virobnictvo Vin ye ekspertom u sferi ekonomichnogo zakonodavstva yake sogodni neodminno spryamovane na stvorennya pereshkod na shlyahu diyi rinkovoyi ekonomiki Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi 1949 Solonovodni ta prisnovodni ekonomisti RedaguvatiPodil na solonovodnih ta prisnovodnih ekonomistiv zhartivna klasifikaciya ekonomistiv SShA de isnuyut ci dva suchasnih napryamki ekonomichnoyi dumki yaki oformilisya z pochatku 1970 h rokiv Predstavniki prisnovodnoyi shkoli ekonomisti yaki postavili pid sumniv nayavnij na toj chas konsensus shodo makroekonomiki Osnovnimi elementami yih pidhodu buli te sho makroekonomika povinna buti dinamichnoyu kilkisnoyu ta gruntuvatisya na tomu yak lyudi ta ustanovi uhvalyuyut rishennya v umovah neviznachenosti Yihni poglyadi vidriznyayutsya bilshoyu ekonomichnoyu svobodoyu same voni ye zasnovnikami monetarizmu Oskilki predstavniki cogo principovo novogo pidhodu do makroekonomiki buli pov yazani z Universitetom Karnegi Mellona Chikazkim universitetom Universitetom Rochestera ta Universitetom Minnesoti yaki roztashovani blizhche do Velikih ozer u mistah Pitsburg Chikago Rochester ta Minneapolis yih nazvali prisnovodnoyu shkoloyu Najvidomishij predstavnik prisnovodnih ekonomistiv Milton Fridman yakij predstavlyaye Chikazku shkolu v ekonomici Mejnstrimnij konsensus zahishali nasampered ekonomisti universitetiv ta inshih ustanov roztashovanih poblizu shidnogo ta zahidnogo uzberezhzhya SShA takih yak Berkli Garvard MIT Pensilvanskij universitet Prinston Kolumbiya Stenford ta Yel Tomu yih chasto nazivali morskimi shkolami abo solonovodnimi ekonomistami Solonovodni ekonomisti vistupayut za aktivnishu rol uryadu v usunenni abo protidiyi riznogo rodu pereshkodam yaki zavazhayut rinkam povernutisya do stanu rivnovagi Prisnovodni ekonomisti vvazhayut sho politika uryadu abo bude nespromozhnoyu abo navit mozhe zashkoditi fiasko derzhavi 4 Div takozh RedaguvatiEkonomika Ekonomiks Ekonomichna teoriya Istoriya ekonomichnih uchen Mejnstrimna ekonomika PrakseologiyaPrimitki Redaguvati a b Profesiya Ekonomist Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 5 lyutogo 2018 a b Moya profesiya ekonomist Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Fon Mizes Lyudvig 2016 Chelovecheskaya deyatelnost Traktat po ekonomicheskoj teorii ros Chelyabinsk Socium ISBN 978 5 91603 093 8 Rej Rendal 2018 Ya zh vam kazav Suchasna ekonomika za Gajmanom Minski pereklad z angl ukr Kiyiv Nash format ISBN 978 617 7552 35 1 Literatura RedaguvatiBlaug Mark 100 velikih ekonomistov do Kejnsa Per s angl pod red A A Fofonova SPb Ekonomicheskaya shkola 2005 352 s ISBN 5 902402 11 5 Blaug Mark 100 velikih ekonomistov posle Kejnsa SPb Ekonomicheskaya shkola Omega L 2008 Kouz Ronald Ocherki ob ekonomicheskoj nauke i ekonomistah per s angl M Markov nauch red D Raskov M SPb Izd vo Instituta Gajdara Izd vo Mezhdunarodnye otnosheniya Fakultet svobodnyh iskusstv i nauk SPbGU 2015 288 s Seriya Novoe ekonomicheskoe myshlenie ISBN 978 5 93255 430 2Posilannya RedaguvatiProfesiya Ekonomist Arhivovano 6 lyutogo 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekonomist amp oldid 38496482