www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меркантилізм Меркантилі зм фр mercantile торговець від лат mercari торгувати у широкому розумінні переважання матеріальн

Меркантилізм

Меркантилі́зм (фр. mercantile — торговець, від лат. mercari — торгувати) — у широкому розумінні — переважання матеріальних, фінансових інтересів над усіма іншими. У більш вузькому, конкретному значенні — торгова та фінансова політика абсолютистських держав 16-18 ст. та відповідна ідеологія.

Історія

Термін «меркантилізм» і «меркантильна система» вперше вжив французький фізіократ Оноре Мірабо 1763 року, а згодом їх ввів у широкий обіг Адам Сміт у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776). Найбільш повно цю доктрину виклав у своєму творі «Збагачення Англії за допомогою міжнародної торгівлі» (1664) Томас Ман. Він писав: «Усталеними засобами підвищення нашого добробуту і збагачення є торгівля з іноземцями, у якій завжди маємо дотримуватися правила: щорічно продавати чужинцям товару на більшу суму, ніж купувати їхнього». За Шмоллером, меркантилізм — це передусім система державотворення, за якої уряд намагається усунути внутрішні перешкоди для торгівлі й покращити становище нації у світовій економіці. Меркантилізм захищав Джон Кейнс у своїй «Загальній теорії…»(1936).

Положення

Багатство меркантилісти не відділяли від грошей, тобто в тодішніх умовах від монетарних металів — золота та срібла. Відповідно, багатство держави — це кількість дорогоцінних металів, що є на її території. Для того, щоб багатство збільшувалося, надходження золота та срібла в країну має перевищувати їх відтік. Оскільки більшість країн не мало відповідних копалин (це стосувалося й країн де меркантилізм зародився та набув найбільшого поширення: Франції, Англії), то головним джерелом золота та срібла меркантилісти вважали активний торговий баланс. Певно, значний вплив на такі погляди справив історичний приклад Іспанії, що незважаючи на багаті родовища в американських колоніях витрачала своє золото та срібло на оплату імпорту.

У політичній економії

Економічна політика періоду становлення капіталізму, яка виявлялася в активному втручанні держави в господарське життя, головним напрямком державної політики вони вважали протекціонізм.

У державній політиці

Із самого початку праці меркантилістів були не чисто науковими економічними дослідженнями, а мали вигляд трактатів порад для правителів. Тобто активна державна економічна політика була органічною частиною меркантилізму. Якщо правитель хотів, аби його країна і, відповідно, скарбниця були повні золота та срібла він мав сприяти експорту, та обмежувати імпорт. Для обмеження імпорту меркантилісти пропонували введення високих мит на імпорт, перш за все предметів розкоші. Так само вони пропагували розвиток внутрішнього виробництва, знову ж таки в першу чергу предметів розкоші. Це мало як зменшити витрати на імпорт подібної продукції, так і стати джерелом дорогоцінних металів завдяки експорту. В свій час меркантилізм зміг стати впливовою економічною теорією що дійсно впливала на політику багатьох європейських держав, перш за все Франції. В митній політиці завдяки меркантилізму вводилися високі ввізні і низькі вивізні мита. Надавалися пільги купцям, що здійснювали далекі подорожі, нерідко субсидувалися далекі заморські експедиції в пошуках ринків збуту або ж джерел дефіцитних східних товарів в обхід конкурентів. Для розвитку внутрішнього виробництва надавалися пільги певним галузям, нерідко відкривалися державні мануфактури та надавалися субсидії.

Наслідки політики меркантилізму були неоднорідними, якщо високі ввізні мита сприяли наповненню державної скарбниці і часом дійсно захищали внутрішнє виробництво, то державна підтримка і особливо державна організація виробництва зазвичай були неефективними. Створювалися мануфактури, що вимагали постійних пільг та субсидування. Зазвичай без державної підтримки або ж після смерті їх організатора вони досить швидко занепадали через збитковість.

Див. також

Література

  • Л. С. Поліщук. Меркантилізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Посилання

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Merkantili zm fr mercantile torgovec vid lat mercari torguvati u shirokomu rozuminni perevazhannya materialnih finansovih interesiv nad usima inshimi U bilsh vuzkomu konkretnomu znachenni torgova ta finansova politika absolyutistskih derzhav 16 18 st ta vidpovidna ideologiya Zmist 1 Istoriya 2 Polozhennya 2 1 U politichnij ekonomiyi 2 2 U derzhavnij politici 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiTermin merkantilizm i merkantilna sistema vpershe vzhiv francuzkij fiziokrat Onore Mirabo 1763 roku a zgodom yih vviv u shirokij obig Adam Smit u praci Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 Najbilsh povno cyu doktrinu viklav u svoyemu tvori Zbagachennya Angliyi za dopomogoyu mizhnarodnoyi torgivli 1664 Tomas Man Vin pisav Ustalenimi zasobami pidvishennya nashogo dobrobutu i zbagachennya ye torgivlya z inozemcyami u yakij zavzhdi mayemo dotrimuvatisya pravila shorichno prodavati chuzhincyam tovaru na bilshu sumu nizh kupuvati yihnogo Za Shmollerom merkantilizm ce peredusim sistema derzhavotvorennya za yakoyi uryad namagayetsya usunuti vnutrishni pereshkodi dlya torgivli j pokrashiti stanovishe naciyi u svitovij ekonomici Merkantilizm zahishav Dzhon Kejns u svoyij Zagalnij teoriyi 1936 Polozhennya RedaguvatiBagatstvo merkantilisti ne viddilyali vid groshej tobto v todishnih umovah vid monetarnih metaliv zolota ta sribla Vidpovidno bagatstvo derzhavi ce kilkist dorogocinnih metaliv sho ye na yiyi teritoriyi Dlya togo shob bagatstvo zbilshuvalosya nadhodzhennya zolota ta sribla v krayinu maye perevishuvati yih vidtik Oskilki bilshist krayin ne malo vidpovidnih kopalin ce stosuvalosya j krayin de merkantilizm zarodivsya ta nabuv najbilshogo poshirennya Franciyi Angliyi to golovnim dzherelom zolota ta sribla merkantilisti vvazhali aktivnij torgovij balans Pevno znachnij vpliv na taki poglyadi spraviv istorichnij priklad Ispaniyi sho nezvazhayuchi na bagati rodovisha v amerikanskih koloniyah vitrachala svoye zoloto ta sriblo na oplatu importu U politichnij ekonomiyi Redaguvati Ekonomichna politika periodu stanovlennya kapitalizmu yaka viyavlyalasya v aktivnomu vtruchanni derzhavi v gospodarske zhittya golovnim napryamkom derzhavnoyi politiki voni vvazhali protekcionizm U derzhavnij politici Redaguvati Iz samogo pochatku praci merkantilistiv buli ne chisto naukovimi ekonomichnimi doslidzhennyami a mali viglyad traktativ porad dlya praviteliv Tobto aktivna derzhavna ekonomichna politika bula organichnoyu chastinoyu merkantilizmu Yaksho pravitel hotiv abi jogo krayina i vidpovidno skarbnicya buli povni zolota ta sribla vin mav spriyati eksportu ta obmezhuvati import Dlya obmezhennya importu merkantilisti proponuvali vvedennya visokih mit na import persh za vse predmetiv rozkoshi Tak samo voni propaguvali rozvitok vnutrishnogo virobnictva znovu zh taki v pershu chergu predmetiv rozkoshi Ce malo yak zmenshiti vitrati na import podibnoyi produkciyi tak i stati dzherelom dorogocinnih metaliv zavdyaki eksportu V svij chas merkantilizm zmig stati vplivovoyu ekonomichnoyu teoriyeyu sho dijsno vplivala na politiku bagatoh yevropejskih derzhav persh za vse Franciyi V mitnij politici zavdyaki merkantilizmu vvodilisya visoki vvizni i nizki vivizni mita Nadavalisya pilgi kupcyam sho zdijsnyuvali daleki podorozhi neridko subsiduvalisya daleki zamorski ekspediciyi v poshukah rinkiv zbutu abo zh dzherel deficitnih shidnih tovariv v obhid konkurentiv Dlya rozvitku vnutrishnogo virobnictva nadavalisya pilgi pevnim galuzyam neridko vidkrivalisya derzhavni manufakturi ta nadavalisya subsidiyi Naslidki politiki merkantilizmu buli neodnoridnimi yaksho visoki vvizni mita spriyali napovnennyu derzhavnoyi skarbnici i chasom dijsno zahishali vnutrishnye virobnictvo to derzhavna pidtrimka i osoblivo derzhavna organizaciya virobnictva zazvichaj buli neefektivnimi Stvoryuvalisya manufakturi sho vimagali postijnih pilg ta subsiduvannya Zazvichaj bez derzhavnoyi pidtrimki abo zh pislya smerti yih organizatora voni dosit shvidko zanepadali cherez zbitkovist Div takozh RedaguvatiEkonomichna teoriya Fiziokratiya Filipp fon Hornig Fransua KeneLiteratura RedaguvatiL S Polishuk Merkantilizm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s Posilannya RedaguvatiMerkantilizm Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 616 ISBN 966 7492 03 6 Merkantilizm Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Merkantilizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 962 1000 ekz Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Merkantilizm amp oldid 37828345