www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інстинкт Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удоскона

Інстинкт

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2018)

Інстинкт (від лат. īnstīnctus — «спонукання», «потяг до дії») — це вроджена схильність живих організмів до певної складної автоматичної поведінки. Найпростішим прикладом інстинктивної поведінки є фіксований комплекс дій, при якому певна послідовність дій, від дуже короткої до послідовності середньої довжини, у незмінному вигляді виконується у відповідь на чітко визначений стимул.

Інстинкти є сукупністю уроджених рефлексів. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку. Зазвичай дуже важко відрізнити дійсно генетично успадковані інстинкти від епігенетичних ефектів навчання, що можуть проявлятися на дуже низькому рівні, а ефект від них може зникнути лише через покоління життя в іншому середовищі.

Поведінка є інстинктивною, якщо вона не базується на попередньому досвіді (тобто проявляється без научіння) і є, відтак, виявом вроджених біологічних чинників. Прикладами інстинктивної поведінки є ритуальні бої у тварин, шлюбна поведінка тварин, гніздування, територіальні відносини, турбота про потомство та здобування їжі.

Інстинкти слід відрізняти від рефлексів, які є простими реакціями організму на певний подразник, наприклад звуження зіниць як реакція на яскраве світло, колінний рефлекс та ін.

Історія розвитку концепції

Доеволюціонний період

Зачатки уявлень про інстинкт можна угледіти в навчанні Аристотеля про душу, що припускав існування якоїсь «тваринної душі», що забезпечувала психічні функції тварин. Термін інстинкт (лат. Instinctus, грец. Ὁρμή) з'явився у філософів-стоїків. (Вперше його в сенсі прагнення чи спонукання вжив стоїк Хрисипп (3 ст. до н. е.) Для характеристики поведінки птахів і інших тварин.) Він розумівся ними як вроджене прагнення направляє тварину до сприятливим для нього факторів і відвертає від несприятливих. В цілому, анімістичні уявлення, які тривалий час панували в філософії і психології виявилися непродуктивними.

Еволюційний період

XIX століття

Значний прорив в розумінні суті інстинкту був пов'язаний з виникненням перших еволюційних навчань, одне з яких було розроблено Жаном Батистом Ламарком. Згідно з ученням Ламарка, еволюція відбувається під дією навколишнього середовища, опосередкованим поведінкою. Ламарк вважав психіку нерозривно пов'язаної з нервовою системою. Йому ж належить одне з перших визначень інстинкту.

Інстинкт тварин - це схильність, що тягне, що викликається відчуттями на основі виникли в силу їх потреб і спонукає до виконання дій без будь-якої участі думки, без будь-якої участі волі.

Подальший розвиток концепції інстинкту було пов'язано з початком систематичного наукового вивчення поведінки. Вже на початку XIX століття Фредерік Кюв'є встановив на прикладі будівництва хаток ізольованими від родичів бобрами, що інстинктивне поведінка є спадково детермінованим і стереотипним.

Основний внесок Чарльза Дарвіна полягає в тому, що він показав універсальність принципів еволюції органічного світу. Дарвін багато уваги приділяв вивченню поведінки. Результати його робіт викладені в монографії «Вираження емоцій у людини і тварин», «Походження видів» і ряді статей. Дарвін не дав строгого визначення інстинкту.

XX століття

Російський учений В.А Вагнер на підставі експериментів встановив - в межах виду спадково закріплені не самі інстинкти, а межі мінливості інстинктивної поведінки.

Використання терміну «інстинкт» на практиці було незручним через неоднозначність терміна. Оскар Хейнрот, учитель Лоренца, ввів і використовував термін «видоспецифічні інстинктивні форми поведінки», Лоренц і Тінберген використовували термін «фіксовані комплекси дій».

Сформована в тридцяті роки класична етологія зіграла важливу роль у розвитку поняття інстинкту. Лоренц дотримувався чіткого поділу поведінки на вроджені і набуті компоненти. Етології довгий час визначали інстинкт через заперечення, як ненабутий компонент поведінки. Морфологічний підхід до поведінки, характерний для етології, проявляється у визначенні Лоренца.

У психології

Концепція інстинкту стосовно людини отримала розвиток в рамках психоаналізу, одним з положень якого було визнання ролі біологічних передумов поведінки. Інстинкти в рамках психоаналізу розглядалися як спадкові тенденції, які відіграють роль мотиваційних сил складних людських моделей поведінки.

Термін «інстинкт» у психології був уперше вжитий у 1870 році Вільгельмом Вундтом. Наприкінці XIX ст. більшість видів повторюваної поведінки вважалися інстинктивними. Дослідження тогочасної літератури виявило близько 4000 людських «інстинктів», позаяк інстинктивною називали будь-яку повторювану поведінку. Мірою того, як розвивалися методи дослідження і термін набував більшої визначеності, до інстинкту все рідше зверталися як до пояснення людської поведінки. На конференції 1960 року, де головував Френк Біч, основоположник компаративної психології, та були присутні найвизначніші психологи, вживання терміну було обмежене. Протягом 60-х — 70-х рр. підручники все ще містили обговорення інстинкту застосовно до поведінки людини. У 2000 р. дослідження 12 найпопулярніших підручників зі вступу до психології віднайшло у них лише одну згадку про інстинкти, і ту відносно фрейдівських інстинктів «id». Таким чином, до поняття інстинкту припинили звертатися при поясненні психології людської поведінки.

Зигмунд Фрейд вважав, що психічні образи тілесних потреб, виражені у вигляді бажань, називаються інстинктами.

Класифікація інстинктів

Властивості інстинктів:

  • спадковість і незалежність від навчання
  • однорідність
  • однаковість у всіх особин даного виду
  • пристосованість до умов існування на момент формування інстинкту
  • повторюваність

На властивість повторюваності звернув увагу Зиґмунд Фрейд, який писав:

Видатний англійський психолог, представник інстинктивізму в соціальній психології Вільям Мак-Дугалл виокремлював такі 12 основних інстинктів й відповідні їм емоції, які подані в дужках:

Див. також

Примітки

  1. Ларри Хьелл, Дэниел Зиглер. Теории личности. Основные положения, исследования и применение. — Питер, 2014.
  2. . Архів оригіналу за 23 червня 2006. Процитовано 25 листопада 2008. (рос.)

Література

Посилання


Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2018 Instinkt vid lat instinctus sponukannya potyag do diyi ce vrodzhena shilnist zhivih organizmiv do pevnoyi skladnoyi avtomatichnoyi povedinki Najprostishim prikladom instinktivnoyi povedinki ye fiksovanij kompleks dij pri yakomu pevna poslidovnist dij vid duzhe korotkoyi do poslidovnosti serednoyi dovzhini u nezminnomu viglyadi vikonuyetsya u vidpovid na chitko viznachenij stimul Instinkti ye sukupnistyu urodzhenih refleksiv Na vidminu vid bezumovnih refleksiv sho vinikayut na rivni spinnogo mozku abo periferijnih gangliyiv instinkti vinikayut u golovnomu mozku Zazvichaj duzhe vazhko vidrizniti dijsno genetichno uspadkovani instinkti vid epigenetichnih efektiv navchannya sho mozhut proyavlyatisya na duzhe nizkomu rivni a efekt vid nih mozhe zniknuti lishe cherez pokolinnya zhittya v inshomu seredovishi Povedinka ye instinktivnoyu yaksho vona ne bazuyetsya na poperednomu dosvidi tobto proyavlyayetsya bez nauchinnya i ye vidtak viyavom vrodzhenih biologichnih chinnikiv Prikladami instinktivnoyi povedinki ye ritualni boyi u tvarin shlyubna povedinka tvarin gnizduvannya teritorialni vidnosini turbota pro potomstvo ta zdobuvannya yizhi Instinkti slid vidriznyati vid refleksiv yaki ye prostimi reakciyami organizmu na pevnij podraznik napriklad zvuzhennya zinic yak reakciya na yaskrave svitlo kolinnij refleks ta in Zmist 1 Istoriya rozvitku koncepciyi 1 1 Doevolyucionnij period 1 2 Evolyucijnij period 1 2 1 XIX stolittya 1 2 2 XX stolittya 2 U psihologiyi 3 Klasifikaciya instinktiv 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya rozvitku koncepciyi RedaguvatiDoevolyucionnij period Redaguvati Zachatki uyavlen pro instinkt mozhna uglediti v navchanni Aristotelya pro dushu sho pripuskav isnuvannya yakoyis tvarinnoyi dushi sho zabezpechuvala psihichni funkciyi tvarin Termin instinkt lat Instinctus grec Ὁrmh z yavivsya u filosofiv stoyikiv Vpershe jogo v sensi pragnennya chi sponukannya vzhiv stoyik Hrisipp 3 st do n e Dlya harakteristiki povedinki ptahiv i inshih tvarin Vin rozumivsya nimi yak vrodzhene pragnennya napravlyaye tvarinu do spriyatlivim dlya nogo faktoriv i vidvertaye vid nespriyatlivih V cilomu animistichni uyavlennya yaki trivalij chas panuvali v filosofiyi i psihologiyi viyavilisya neproduktivnimi Evolyucijnij period Redaguvati XIX stolittya Redaguvati Znachnij proriv v rozuminni suti instinktu buv pov yazanij z viniknennyam pershih evolyucijnih navchan odne z yakih bulo rozrobleno Zhanom Batistom Lamarkom Zgidno z uchennyam Lamarka evolyuciya vidbuvayetsya pid diyeyu navkolishnogo seredovisha oposeredkovanim povedinkoyu Lamark vvazhav psihiku nerozrivno pov yazanoyi z nervovoyu sistemoyu Jomu zh nalezhit odne z pershih viznachen instinktu Instinkt tvarin ce shilnist sho tyagne sho viklikayetsya vidchuttyami na osnovi vinikli v silu yih potreb i sponukaye do vikonannya dij bez bud yakoyi uchasti dumki bez bud yakoyi uchasti voli Podalshij rozvitok koncepciyi instinktu bulo pov yazano z pochatkom sistematichnogo naukovogo vivchennya povedinki Vzhe na pochatku XIX stolittya Frederik Kyuv ye vstanoviv na prikladi budivnictva hatok izolovanimi vid rodichiv bobrami sho instinktivne povedinka ye spadkovo determinovanim i stereotipnim Osnovnij vnesok Charlza Darvina polyagaye v tomu sho vin pokazav universalnist principiv evolyuciyi organichnogo svitu Darvin bagato uvagi pridilyav vivchennyu povedinki Rezultati jogo robit vikladeni v monografiyi Virazhennya emocij u lyudini i tvarin Pohodzhennya vidiv i ryadi statej Darvin ne dav strogogo viznachennya instinktu XX stolittya Redaguvati Rosijskij uchenij V A Vagner na pidstavi eksperimentiv vstanoviv v mezhah vidu spadkovo zakripleni ne sami instinkti a mezhi minlivosti instinktivnoyi povedinki Vikoristannya terminu instinkt na praktici bulo nezruchnim cherez neodnoznachnist termina Oskar Hejnrot uchitel Lorenca vviv i vikoristovuvav termin vidospecifichni instinktivni formi povedinki Lorenc i Tinbergen vikoristovuvali termin fiksovani kompleksi dij Sformovana v tridcyati roki klasichna etologiya zigrala vazhlivu rol u rozvitku ponyattya instinktu Lorenc dotrimuvavsya chitkogo podilu povedinki na vrodzheni i nabuti komponenti Etologiyi dovgij chas viznachali instinkt cherez zaperechennya yak nenabutij komponent povedinki Morfologichnij pidhid do povedinki harakternij dlya etologiyi proyavlyayetsya u viznachenni Lorenca U psihologiyi RedaguvatiKoncepciya instinktu stosovno lyudini otrimala rozvitok v ramkah psihoanalizu odnim z polozhen yakogo bulo viznannya roli biologichnih peredumov povedinki Instinkti v ramkah psihoanalizu rozglyadalisya yak spadkovi tendenciyi yaki vidigrayut rol motivacijnih sil skladnih lyudskih modelej povedinki Termin instinkt u psihologiyi buv upershe vzhitij u 1870 roci Vilgelmom Vundtom Naprikinci XIX st bilshist vidiv povtoryuvanoyi povedinki vvazhalisya instinktivnimi Doslidzhennya togochasnoyi literaturi viyavilo blizko 4000 lyudskih instinktiv pozayak instinktivnoyu nazivali bud yaku povtoryuvanu povedinku Miroyu togo yak rozvivalisya metodi doslidzhennya i termin nabuvav bilshoyi viznachenosti do instinktu vse ridshe zvertalisya yak do poyasnennya lyudskoyi povedinki Na konferenciyi 1960 roku de golovuvav Frenk Bich osnovopolozhnik komparativnoyi psihologiyi ta buli prisutni najviznachnishi psihologi vzhivannya terminu bulo obmezhene Protyagom 60 h 70 h rr pidruchniki vse she mistili obgovorennya instinktu zastosovno do povedinki lyudini U 2000 r doslidzhennya 12 najpopulyarnishih pidruchnikiv zi vstupu do psihologiyi vidnajshlo u nih lishe odnu zgadku pro instinkti i tu vidnosno frejdivskih instinktiv id Takim chinom do ponyattya instinktu pripinili zvertatisya pri poyasnenni psihologiyi lyudskoyi povedinki Zigmund Frejd vvazhav sho psihichni obrazi tilesnih potreb virazheni u viglyadi bazhan nazivayutsya instinktami 1 Klasifikaciya instinktiv RedaguvatiVlastivosti instinktiv spadkovist i nezalezhnist vid navchannya odnoridnist odnakovist u vsih osobin danogo vidu pristosovanist do umov isnuvannya na moment formuvannya instinktu povtoryuvanistNa vlastivist povtoryuvanosti zvernuv uvagu Zigmund Frejd yakij pisav Slid dumati sho mi natrapili tut na slid she malo vidomoyi abo prinajmni ne sformulovanoyi zagalnoyi vlastivosti instinktiv a mozhe navit organichnogo zhittya v cilomu Instinkt ye lishe virazhennyam tendenciyi vlastivoyi bud yakomu zhivomu organizmovi yaka primushuye jogo reprodukuvati znovu stvoryuvati poperednij stan ce virazhennya inertnosti organichnogo zhittya Vidatnij anglijskij psiholog predstavnik instinktivizmu v socialnij psihologiyi Vilyam Mak Dugall viokremlyuvav taki 12 osnovnih instinktiv j vidpovidni yim emociyi yaki podani v duzhkah 2 vtecha strah neprijnyattya vidraza dopitlivist zdivuvannya agresiya gniv samoprinizhennya zniyakovilist samostverdzhennya nasnaga batkivskij instinkt nizhnist instinkt prodovzhennya rodu harchovij instinkt stadnij instinkt instinkt nabuvacha instinkt tvorennyaDiv takozh RedaguvatiPsihoanalizPrimitki Redaguvati Larri Hell Deniel Zigler Teorii lichnosti Osnovnye polozheniya issledovaniya i primenenie Piter 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 chervnya 2006 Procitovano 25 listopada 2008 ros Literatura RedaguvatiT Gardashuk Instinkt Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiVTS nedostupne posilannya z chervnya 2019 Izbornik istoriya movoznavstvo literaturoznavstvo Arhivovano 10 grudnya 2012 u Wayback Machine Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t AN URSR Institut movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1983 T 2 Instinkt Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 545 546 1000 ekz Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Instinkt amp oldid 38689597