www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неославізм був короткочасним рухом що виник в Австро Угорщині близько 1908 року і вплинув на сусідні слов янські держави

Неославізм

Неославізм був короткочасним рухом, що виник в Австро-Угорщині близько 1908 року і вплинув на сусідні слов'янські держави на Балканах, а також на Росію. Неославісти пропагували співробітництво між слов'янами на рівних умовах, щоб протистояти германізації, проводити модернізацію, а також ліберальні реформи, і хотіли створити демократичну спільноту слов'янських народів без домінуючого впливу Росії.

Сучасна карта слов'яномовних народів Європи. Південні слов'яни виділені темно-зеленим кольором, східні слов'яни — середнім зеленим, а західні слов'яни — світло-зеленим.

Це була гілка більшої та давнішої панславізму . На відміну від панславізму, неослов'янство не надавало значення релігії і не робило розрізнення між католиками та православними, не підтримувало створення єдиної слов'янської держави, а переважно було зацікавлене в ненасильницькій реалізації своєї програми.

Історія Редагувати

Рух виник серед слов'ян Австро-Угорщини, які прагнули досягти в цій державі рівного статусу з австрійцями та угорцями. Він був особливо популярним серед молодочеської партії в Австро-Угорщині і був описаний як «по суті чеське творіння», спровокований лідером молодих Чехів Карелом Крамаржем. Неослов'янський рух провів два з'їзди. Установчий з'їзд відбувся в Празі в липні 1908 року, другий відбувся в Софії в липні 1910 року. Два інших, менш офіційних, зібрання неослов'янських активістів відбулися в Санкт-Петербурзі в травні 1909 року та лютому 1910 року. Незважаючи на цю активність, рух не досягнув значного прогресу, перш ніж розвіявся після боснійської кризи та наступних Балканських та Першої світової війни . Вона також страждала від відмінностей між різними слов'янськими групами, антагонізму між поляками та українцями, між різними балканськими націями та відсутності підтримки з боку цих націй як для Австро-Угорщини, так і для Росії. Рух оголосив себе аполітичним, але, тим не менш, австро-угорські чиновники поставилися до нього з підозрою.

Одним із небагатьох наслідків руху стало створення Федерації слов'янських соколів (сокільський рух дуже підтримував неослов'янство).

Характеристики Редагувати

Неослов'янство мав на меті побудувати бар'єр проти німецької експансії, спираючись на Росію. Німеччина вважалася загрозою через її політику германізації та повільне, але неухильне розширення впливу на слов'янські землі. У порівнянні з панславізмом, який вважався підпорядкованим російським інтересам, замість російського панування над усіма слов'янами, яке пропагував панславізм, він мав на меті більш збалансовану федерацію слов'янських держав, яка, як сподівалися, виникне з реформованої Австро-Угорщини. Його також описували як остаточну еволюцію австро-слов'янства. За межами Австрії він мав на меті примирення між поляками та росіянами, при цьому російські неославісти заявили про свою підтримку відтворення незалежної Польщі, тоді як польські неославісти визнали, що примирення потрібне для протидії німецькій загрозі. Російські неославяни були зацікавлені, зокрема, у сприянні рівноправним відносинам між народами Російської імперії, створенні конституційно-ліберального ладу і тим самим модернізації Росії; їхні загальні погляди не були експансіоністськими, і вони домагалися балансу сил у Європі проти зростання потужності Німеччини.

Крім Карела Крамаржа, серед відомих неослов'янських діячів були словенський банкір і політик Іван Грібар і, поки він не дистанціювався від руху на знак протесту проти русифікаційної політики влади в російській Польщі, польський політик Роман Дмовський.

Незважаючи на те, що неослов'янство було недовгим, його, тим не менш, описували як значний вплив на міжслов'янську політику того періоду.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. ↑ Oskar Krejčí (2005). Geopolitics of the Central European Region: The View from Prague and Bratislava. Lulu.com. с. 192. ISBN 978-80-224-0852-3. Процитовано 24 вересня 2013. 
  2. ↑ Paul Vyšný (January 1977). Neo-Slavism and the Czechs, 1898-1914. Cambridge University Press. с. 248. ISBN 978-0-521-21230-4. Процитовано 24 вересня 2013. 
  3. Jednání 1.
  4. Vtori podgotovitelen Slavyanski săbor v Sofiya, Sofia, 1911
  5. Vyšný, Paul, Neo-Slavism and the Czechs, 1898—1914, Cambridge, 1977, pp. 145—163, 170—177
  6. Vyšný, Paul, Neo-Slavism and the Czechs, 1898—1914, Cambridge, 1977, pp. 58, 178.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "D'Agostino2011", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JudsonRozenblit2005", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JudsonRozenblit2005-2", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Kohn1960", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Mass.).1940", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Reddaway1971", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Tuminez2000", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Walicki28", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Wieczynski1994", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "hu-berlin1998", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "t125", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "t125-126", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "t126", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Джерело Редагувати

професор Антоні Гіза:

  • Неославизм і Поляцтво 1906—1910, Щецин 1984
  • Petersburskie konferencje neoslawistów 1909—1910 r. i ich znaczenie dla ruchu słowiańskiego, **"Przegląd Zachodniopomorski", 1982
  • «Walka o ideowo-polityczne oblicze rosyjskiego neoslawizmu w latach 1906—1910», «Slavia Orientalis», 1983, № 3
  • «Warszawskie środowisko neoslawistów 1906—1910», «Przegląd Zachodniopomorski», 1985, № 1/2
  • "Neoslawiści wobec obchodów grunwaldzkich w Krakowie w 1910 r. [w:] Tradycja Grunwaldzka, cz. Я, стручок червоний. J. Maternickiego, Warszawa 1989
  • Miejsce i rola Polski w wizji rosyjskich panslawistów II połowy XIX wieku i neoslawistów z początków XX wieku, «Acta Polono-Ruthenica», t. 2 (1997)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Neoslavizm buv korotkochasnim ruhom sho vinik v Avstro Ugorshini blizko 1908 roku i vplinuv na susidni slov yanski derzhavi na Balkanah a takozh na Rosiyu Neoslavisti propaguvali spivrobitnictvo mizh slov yanami na rivnih umovah shob protistoyati germanizaciyi provoditi modernizaciyu a takozh liberalni reformi i hotili stvoriti demokratichnu spilnotu slov yanskih narodiv bez dominuyuchogo vplivu Rosiyi Suchasna karta slov yanomovnih narodiv Yevropi Pivdenni slov yani vidileni temno zelenim kolorom shidni slov yani serednim zelenim a zahidni slov yani svitlo zelenim Ce bula gilka bilshoyi ta davnishoyi panslavizmu Na vidminu vid panslavizmu neoslov yanstvo ne nadavalo znachennya religiyi i ne robilo rozriznennya mizh katolikami ta pravoslavnimi ne pidtrimuvalo stvorennya yedinoyi slov yanskoyi derzhavi a perevazhno bulo zacikavlene v nenasilnickij realizaciyi svoyeyi programi Zmist 1 Istoriya 2 Harakteristiki 3 Div takozh 4 Posilannya 5 DzhereloIstoriya RedaguvatiRuh vinik sered slov yan Avstro Ugorshini yaki pragnuli dosyagti v cij derzhavi rivnogo statusu z avstrijcyami ta ugorcyami Vin buv osoblivo populyarnim sered molodocheskoyi partiyi v Avstro Ugorshini 1 i buv opisanij yak po suti cheske tvorinnya sprovokovanij liderom molodih Chehiv Karelom Kramarzhem 2 Neoslov yanskij ruh proviv dva z yizdi Ustanovchij z yizd vidbuvsya v Prazi v lipni 1908 roku 3 drugij vidbuvsya v Sofiyi v lipni 1910 roku 4 Dva inshih mensh oficijnih zibrannya neoslov yanskih aktivistiv vidbulisya v Sankt Peterburzi v travni 1909 roku ta lyutomu 1910 roku 5 Nezvazhayuchi na cyu aktivnist ruh ne dosyagnuv znachnogo progresu persh nizh rozviyavsya pislya bosnijskoyi krizi ta nastupnih Balkanskih ta Pershoyi svitovoyi vijni Vona takozh strazhdala vid vidminnostej mizh riznimi slov yanskimi grupami antagonizmu mizh polyakami ta ukrayincyami mizh riznimi balkanskimi naciyami ta vidsutnosti pidtrimki z boku cih nacij yak dlya Avstro Ugorshini tak i dlya Rosiyi 1 Ruh ogolosiv sebe apolitichnim ale tim ne mensh avstro ugorski chinovniki postavilisya do nogo z pidozroyu Odnim iz nebagatoh naslidkiv ruhu stalo stvorennya Federaciyi slov yanskih sokoliv sokilskij ruh duzhe pidtrimuvav neoslov yanstvo Harakteristiki RedaguvatiNeoslov yanstvo mav na meti pobuduvati bar yer proti nimeckoyi ekspansiyi spirayuchis na Rosiyu 1 Nimechchina vvazhalasya zagrozoyu cherez yiyi politiku germanizaciyi ta povilne ale neuhilne rozshirennya vplivu na slov yanski zemli U porivnyanni z panslavizmom yakij vvazhavsya pidporyadkovanim rosijskim interesam zamist rosijskogo panuvannya nad usima slov yanami yake propaguvav panslavizm vin mav na meti bilsh zbalansovanu federaciyu slov yanskih derzhav yaka yak spodivalisya vinikne z reformovanoyi Avstro Ugorshini 2 Jogo takozh opisuvali yak ostatochnu evolyuciyu avstro slov yanstva 2 Za mezhami Avstriyi vin mav na meti primirennya mizh polyakami ta rosiyanami pri comu rosijski neoslavisti zayavili pro svoyu pidtrimku vidtvorennya nezalezhnoyi Polshi todi yak polski neoslavisti viznali sho primirennya potribne dlya protidiyi nimeckij zagrozi Rosijski neoslavyani buli zacikavleni zokrema u spriyanni rivnopravnim vidnosinam mizh narodami Rosijskoyi imperiyi stvorenni konstitucijno liberalnogo ladu i tim samim modernizaciyi Rosiyi yihni zagalni poglyadi ne buli ekspansionistskimi i voni domagalisya balansu sil u Yevropi proti zrostannya potuzhnosti Nimechchini Krim Karela Kramarzha sered vidomih neoslov yanskih diyachiv buli slovenskij bankir i politik Ivan Gribar i poki vin ne distanciyuvavsya vid ruhu na znak protestu proti rusifikacijnoyi politiki vladi v rosijskij Polshi polskij politik Roman Dmovskij 6 Nezvazhayuchi na te sho neoslov yanstvo bulo nedovgim jogo tim ne mensh opisuvali yak znachnij vpliv na mizhslov yansku politiku togo periodu 2 Div takozh RedaguvatiPanslavizm Avstroslavizm Illirizm Chehoslovakizm Yugoslavizm Yevroslavizm RusofilstvoPosilannya Redaguvati a b v Oskar Krejci 2005 Geopolitics of the Central European Region The View from Prague and Bratislava Lulu com s 192 ISBN 978 80 224 0852 3 Procitovano 24 veresnya 2013 a b v g Paul Vysny January 1977 Neo Slavism and the Czechs 1898 1914 Cambridge University Press s 248 ISBN 978 0 521 21230 4 Procitovano 24 veresnya 2013 Jednani 1 Vtori podgotovitelen Slavyanski săbor v Sofiya Sofia 1911 Vysny Paul Neo Slavism and the Czechs 1898 1914 Cambridge 1977 pp 145 163 170 177 Vysny Paul Neo Slavism and the Czechs 1898 1914 Cambridge 1977 pp 58 178 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu D Agostino2011 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu JudsonRozenblit2005 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu JudsonRozenblit2005 2 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Kohn1960 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Mass 1940 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Reddaway1971 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Tuminez2000 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Walicki28 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Wieczynski1994 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu hu berlin1998 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu t125 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu t125 126 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu t126 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Dzherelo RedaguvatiYanko Sakasov Neoslavizm Balkanska federaciya ta social demokratiyaprofesor Antoni Giza Neoslavizm i Polyactvo 1906 1910 Shecin 1984 Petersburskie konferencje neoslawistow 1909 1910 r i ich znaczenie dla ruchu slowianskiego Przeglad Zachodniopomorski 1982 Walka o ideowo polityczne oblicze rosyjskiego neoslawizmu w latach 1906 1910 Slavia Orientalis 1983 3 Warszawskie srodowisko neoslawistow 1906 1910 Przeglad Zachodniopomorski 1985 1 2 Neoslawisci wobec obchodow grunwaldzkich w Krakowie w 1910 r w Tradycja Grunwaldzka cz Ya struchok chervonij J Maternickiego Warszawa 1989 Miejsce i rola Polski w wizji rosyjskich panslawistow II polowy XIX wieku i neoslawistow z poczatkow XX wieku Acta Polono Ruthenica t 2 1997 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Neoslavizm amp oldid 35301447