www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австрославізм Австрославі зм австрофільство інтелектуальна й громадсько політична течія в Австрійській імперії висунута

Австрославізм

Австрославі́зм, австрофільство — інтелектуальна й громадсько-політична течія в Австрійській імперії, висунута в середині XIX століття у відповідь на плани розбудови німецької державності за рахунок слов'янських етнічних теренів (див. «Хрестовий похід проти слов'ян», «Розселення німців на схід», «Норманська теорія»). Австрославізм ставив за мету здобуття рівноправності й автономії слов'янських народів та об'єднання їх на федеративних засадах під егідою і в рамках монархії Габсбургів. Найбільшої популярності австрославізм здобув серед чехів, тому часто розглядається як чеська програма перебудови Австрійської імперії, а з 1867 р. Австро-Угорщини в федеративну державу під владою династії Габсбургів. Передбачала надання чехам та іншим слов'янським народам рівноправності та автономії в межах Австрійської імперії, звідки й назва австрославізм. У своїх поглядах прихильники австрославізму відмежовувалися від ідеології й політики сепаратизму, панславізму, москвофільства.

народи Австро-Угорщини в 1911 році

Історія Редагувати

Поняття «австрійства» Редагувати

Поряд з етнічною чеською свідомістю та локальним патріотизмом не менш важливим елементом національної ідеології чехів в XIX столітті було також усвідомлення належності до Австрійської імперії — так зване «австрійство». Ян Малий, діяч чеського національного руху, незадовго до революції 1848 року писав:

«Австрійство» відрізняли раціоналізм та реалістичне сприйняття дійсності; емоційні витоки в ньому були майже повністю відсутні. Це відчуття обумовлювалось в першу чергу ставленням індивіду до політичної спільності та держави. Історично «австрійство» було приречене поступитись натиску етнокультурного націоналізму, що дуже швидко розвивався, хоча як в 1848 році, так і в подальший період воно залишалось значним фактором в чеській ідеології та політиці. Провідний друкований орган чеського національного руху «Народні новини» у квітні 1848 року вніс важливе уточнення в тлумачення цього поняття:

Розвиток ідей Редагувати

Вперше основні принципи австрославізму висловив чеський політичний діяч Карел Гавлічек-Боровський в 1846 році на сторінках редагованої ним газети «Празькі новини» (статті «Слов'янин та чех» («Slovan a Cech») та інші). В період революції 1848–1849 рр. з розгорнутою програмою австрославізму виступив голова чеського ліберального табору історик Франтішек Палацький («Лист до Франкфурту» («Psani do Frankfurta») 1848, «Промови в конституційному комітеті Кромержижівського парламенту» 1849 р. та інші).

Австрославістські ідеї здобули визнання на Слов'янському з'їзді 1848 р. у Празі й були покладені в основу його документів —

  • «Звернення до слов'янських народів Австрії» та
  • «Маніфест до європейських народів».

Тоді ж голова польсько-русинської секції з'їзду Кароль Лібельт[ru] висунув проект, за яким передбачалося проведення щорічних слов'янських конгресів, створення комітету з вирішення спільних для австрійських слов'ян справ. Концепція австрославізму знайшла підтримку в колах західних українців та в діяльності їх першої політичної організації — Головної руської ради, яка 1848 р. запропонувала поділити Галичину на дві автономні частини — східну українську і західну польську. Імператорський уряд ігнорував вимоги австрославістів (див. «Національне самовизначення»), але настанови австрославізму лишалися в програмах різних національних організацій і політичних партій імперії до Першої Світової війни. Водночас австрославізм, що з 60-х років XIX століття був однією з форм австрійського федералізму, піддавався критиці революційно налаштованими силами в самій Габсбурзькій монархії й поза її межами за підтримку імперської системи правління.

Представники австрославізму Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Австрославізм // «Енциклопедія історії України»: — м. Київ: вид. «Наукова думка», 2005 р. — Т.1 (А-В), С.20-21. — ISBN 966-00-0415-X (укр.)
  2. Koralka I. Tschechen im Habsburgerreich und in Europa 1815-1914. Sozialgeschichtliche Zusammenhange der neuzeitlichen Nationsbildung un der Nationalitätenfrage in den bohmischen Landern. — Wien; Munchen, 1991. — С. 37.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • А. Круглашов. Австрославізм// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – К.: Парламентське видавництво, 2011. – с.9 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avstroslavi zm avstrofilstvo intelektualna j gromadsko politichna techiya v Avstrijskij imperiyi visunuta v seredini XIX stolittya u vidpovid na plani rozbudovi nimeckoyi derzhavnosti za rahunok slov yanskih etnichnih tereniv 1 div Hrestovij pohid proti slov yan Rozselennya nimciv na shid Normanska teoriya Avstroslavizm staviv za metu zdobuttya rivnopravnosti j avtonomiyi slov yanskih narodiv ta ob yednannya yih na federativnih zasadah pid egidoyu i v ramkah monarhiyi Gabsburgiv 1 Najbilshoyi populyarnosti avstroslavizm zdobuv sered chehiv tomu chasto rozglyadayetsya yak cheska programa perebudovi Avstrijskoyi imperiyi a z 1867 r Avstro Ugorshini v federativnu derzhavu pid vladoyu dinastiyi Gabsburgiv Peredbachala nadannya cheham ta inshim slov yanskim narodam rivnopravnosti ta avtonomiyi v mezhah Avstrijskoyi imperiyi zvidki j nazva avstroslavizm 1 U svoyih poglyadah prihilniki avstroslavizmu vidmezhovuvalisya vid ideologiyi j politiki separatizmu panslavizmu moskvofilstva 1 narodi Avstro Ugorshini v 1911 roci Zmist 1 Istoriya 1 1 Ponyattya avstrijstva 1 2 Rozvitok idej 2 Predstavniki avstroslavizmu 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPonyattya avstrijstva Redaguvati Poryad z etnichnoyu cheskoyu svidomistyu ta lokalnim patriotizmom ne mensh vazhlivim elementom nacionalnoyi ideologiyi chehiv v XIX stolitti bulo takozh usvidomlennya nalezhnosti do Avstrijskoyi imperiyi tak zvane avstrijstvo Yan Malij diyach cheskogo nacionalnogo ruhu nezadovgo do revolyuciyi 1848 roku pisav Mi yak chehi takozh ye avstrijcyami i ce oznachaye sho mi chleni takogo suspilstva narodiv z podalshim zberezhennyam yakogo pov yazane nashe vlasne isnuvannya Razom zi mnoyu ce vidchuvaye kozhen osvichenij cheh ce tverde vnutrishnye perekonannya vsih nas Avstrijstvo vidriznyali racionalizm ta realistichne sprijnyattya dijsnosti emocijni vitoki v nomu buli majzhe povnistyu vidsutni Ce vidchuttya obumovlyuvalos v pershu chergu stavlennyam individu do politichnoyi spilnosti ta derzhavi Istorichno avstrijstvo bulo prirechene postupitis natisku etnokulturnogo nacionalizmu sho duzhe shvidko rozvivavsya hocha yak v 1848 roci tak i v podalshij period vono zalishalos znachnim faktorom v cheskij ideologiyi ta politici Providnij drukovanij organ cheskogo nacionalnogo ruhu Narodni novini u kvitni 1848 roku vnis vazhlive utochnennya v tlumachennya cogo ponyattya V politichnomu sensi mi vsi avstrijski gromadyani ale v nacionalnomu sensi mi ne avstrijci 2 Rozvitok idej Redaguvati Vpershe osnovni principi avstroslavizmu visloviv cheskij politichnij diyach Karel Gavlichek Borovskij v 1846 roci na storinkah redagovanoyi nim gazeti Prazki novini statti Slov yanin ta cheh Slovan a Cech ta inshi V period revolyuciyi 1848 1849 rr z rozgornutoyu programoyu avstroslavizmu vistupiv golova cheskogo liberalnogo taboru istorik Frantishek Palackij List do Frankfurtu Psani do Frankfurta 1848 Promovi v konstitucijnomu komiteti Kromerzhizhivskogo parlamentu 1849 r ta inshi Avstroslavistski ideyi zdobuli viznannya na Slov yanskomu z yizdi 1848 r u Prazi j buli pokladeni v osnovu jogo dokumentiv Zvernennya do slov yanskih narodiv Avstriyi ta Manifest do yevropejskih narodiv Todi zh golova polsko rusinskoyi sekciyi z yizdu Karol Libelt ru visunuv proekt za yakim peredbachalosya provedennya shorichnih slov yanskih kongresiv stvorennya komitetu z virishennya spilnih dlya avstrijskih slov yan sprav 1 Koncepciya avstroslavizmu znajshla pidtrimku v kolah zahidnih ukrayinciv ta v diyalnosti yih pershoyi politichnoyi organizaciyi Golovnoyi ruskoyi radi yaka 1848 r zaproponuvala podiliti Galichinu na dvi avtonomni chastini shidnu ukrayinsku i zahidnu polsku 1 Imperatorskij uryad ignoruvav vimogi avstroslavistiv div Nacionalne samoviznachennya ale nastanovi avstroslavizmu lishalisya v programah riznih nacionalnih organizacij i politichnih partij imperiyi do Pershoyi Svitovoyi vijni 1 Vodnochas avstroslavizm sho z 60 h rokiv XIX stolittya buv odniyeyu z form avstrijskogo federalizmu piddavavsya kritici revolyucijno nalashtovanimi silami v samij Gabsburzkij monarhiyi j poza yiyi mezhami za pidtrimku imperskoyi sistemi pravlinnya 1 Predstavniki avstroslavizmu RedaguvatiKarel Gavlichek Borovskij Josip Yuraj Shtrosmayer Frantishek Palackij Frano Mikloshich Anton Tomash Lingart Yernej Kopitar Josip Yelachich Venetska teoriya Pavlo Stalmah ru Yanesh TrstenishkiDiv takozh RedaguvatiSpolucheni Shtati Velikoyi Avstriyi Avstromarksizm Proekti federalizaciyi Avstriyi Proekti federalizaciyi Rosijskoyi imperiyi Shidne pitannya Slov yani v Avstro Ugorshini Illirizm Venetska teoriya Avstrorusinstvo Svitovij Kongres Ukrayinciv Yevroslavizm NeoslavizmPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i Avstroslavizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini m Kiyiv vid Naukova dumka 2005 r T 1 A V S 20 21 ISBN 966 00 0415 X ukr Koralka I Tschechen im Habsburgerreich und in Europa 1815 1914 Sozialgeschichtliche Zusammenhange der neuzeitlichen Nationsbildung un der Nationalitatenfrage in den bohmischen Landern Wien Munchen 1991 S 37 Dzherela RedaguvatiVarvarcev M M Avstroslavizm Arhivovano 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 20 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Magcosi Robert Pop Ivan Austro Slavism Encyclopedia of Rusyn History and Culture Toronto University of Toronto Press 2005 ros Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M 1961 ros Vinogradov V N Islamov T M Kirilina L A i dr Evropejskie revolyucii 1848 goda Princip nacionalnosti v politike i ideologii M Indrik 2001 S 151 171 Literatura RedaguvatiA Kruglashov Avstroslavizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 9 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiAvstroslavizm Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstroslavizm amp oldid 37777460