www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ž латиниця Ž žЛатинська абеткаA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZДодаткові і варіантні знакиÀ Á Â Ã Ä Å ÆĀ

Ž (латиниця)

Ž ž
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň N̈ Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
Ɽ ß ſ Ś Ŝ Ṡ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ T̈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ Ⱳ
Ẋ Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ
Ẕ Ȥ Ⱬ Ź Ż Ƶ Ž        
Не плутати з Ẑ.
Див. також: Č, Ď, Ě, Ř, Š та Ť

Ž, ž — літера розширеної латинської абетки, утворена буквою Z з додаванням гачека, що зазвичай позначає дзвінкий заясенний фрикативний [ʒ], який відповідає українській кириличній літері ж.

Це 42-я літера чеської, 46-та літера словацької, 25-та літера словенської абетки, 30-та літера хорватської, боснійської та те ж саме в латинських версіях сербської, чорногорської та македонської (як відповідник або транслітерація кириличної Ж). Це 27-а літера лужицької абетки, і вона з'являється в білоруській латинській абетці.

Це 27-а літера лужицької абетки, і вона з'являється в ХХ столітті в білоруській латинській абетці (замість Ż) та в історичному проєкті української латинки Їречека для позначення дзвінкого заясенного фрикативного [ʒ], тобто відповідає кириличній літері Ж (в «Абецадлі» Йосипа Лозинського використовується Ż).

Історія Редагувати

Близько 1406 року «Ž» увійшла до чеської абетки за посередництва Яна Гуса («Чеська орфографія»). 1830 року Людевит Гай («Коротка основа хорвато-слов'янського правопису») на базі латиниці для хорватської мови створив нову абетку («гаєвиця»), в якій, зокрема була й літера «Ž». Пізніше хорватська гаєвиця разом з літерою «Ž» була запозичена іншими народами — Боснії та Герцеговини, Сербії, Словенії, Чорногорії. Літера «Ž» присутня також в абетці словацької мови.

1901 року Йонас Яблонскіс опублікував у «Граматиці литовської мови» оновлену литовську абетку, в який також було додано літеру «Ž».

У 1920-і роки було модифіковано білоруську «латинку». Зокрема замість запозиченої з польської «Ż» для шиплячої [Ж] було запроваджено літеру «Ž».

У другій половині XX століття літера «Ž» з'являється також у латиській абетці.

В естонській та фінській мовах літера «Ž» використовується в словах іноземного походження, зокрема для передачі звуку [ж] в словах, запозичених з мов, що використовують не латинську графіку (зокрема, кирилицю). Наприклад, назва українського міста Житомир передається як Žõtomõr.

З 1989 по 2007 року літера «Ž» була представлена в абетці ліввікського діалекту карельської мови. Нова єдина абетка, запроваджена з 2007 року, для всіх діалектів карельської мови також містить літеру «Ž».

2007 року було також затверджено нову абетку вепської мови, що містить літеру «Ž».

У 1990-і роки в туркменській мові було запроваджено нову абетку на базі латиниці з літерою «Ž».

Транслітерації Редагувати

Літера також використовується для передачі латинською абеткою кириличної ж у системах наукової транслітерації та ISO 9, тобто вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.

Кодування Редагувати

Графема HTML Юнікод TeX
Ž Ž U+017D \\check Z
ž ž U+017E \\check z

Див. також Редагувати

  • Діакритичний знак
  • Č — відповідає українській кириличній літері ч.
  • Š — відповідає українській кириличній літері ш.

Примітки Редагувати

  1. Iohannes Hus. De orthographia Bohemica
  2. Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830
  3. Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901
  4. Karjalan kielen harjoituskogomus. III — IV louokku. Livvin murdehel. — Petroskoi, 2004. з джерела 17 лютого 2009
  5. Редакцію єдиної абетки карельської мови затверджено постановою Уряду Республіки Карелія № 37-П від 16.03.2007 [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Z zLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ Ƀ C C Ĉ Ċ ȻC D d D d Đ đ E E EE E Ė e E E ĜG Ġ G Ƣ Ĥ Ħ II I I i Į I IIJ Ĵ k Ḱ Ǩ Ƙ ⱩL L Ĺ Ľ Ŀ N NN N N Ɲ Ƞ Ŋ Oo O O O Ǫ O OŒ Ơ Ɋ ʠ Ŕ R ɌⱤ ss ſ S Ŝ Ṡ SS TH Ţ T Ŧ Ⱦ ƬƮ T U U U U uŬ U U Ų Ư Ŵ ⱲẊ Y Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ ẐẔ Ȥ Ⱬ Z Z Ƶ Z Ne plutati z Ẑ Div takozh C D E R S ta TZ z litera rozshirenoyi latinskoyi abetki utvorena bukvoyu Z z dodavannyam gacheka sho zazvichaj poznachaye dzvinkij zayasennij frikativnij ʒ yakij vidpovidaye ukrayinskij kirilichnij literi zh Ce 42 ya litera cheskoyi 46 ta litera slovackoyi 25 ta litera slovenskoyi abetki 30 ta litera horvatskoyi bosnijskoyi ta te zh same v latinskih versiyah serbskoyi chornogorskoyi ta makedonskoyi yak vidpovidnik abo transliteraciya kirilichnoyi Zh Ce 27 a litera luzhickoyi abetki i vona z yavlyayetsya v biloruskij latinskij abetci Ce 27 a litera luzhickoyi abetki i vona z yavlyayetsya v HH stolitti v biloruskij latinskij abetci zamist Z ta v istorichnomu proyekti ukrayinskoyi latinki Yirecheka dlya poznachennya dzvinkogo zayasennogo frikativnogo ʒ tobto vidpovidaye kirilichnij literi Zh v Abecadli Josipa Lozinskogo vikoristovuyetsya Z Zmist 1 Istoriya 2 Transliteraciyi 3 Koduvannya 4 Div takozh 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiBlizko 1406 roku Z uvijshla do cheskoyi abetki za poserednictva Yana Gusa Cheska orfografiya 1 1830 roku Lyudevit Gaj Korotka osnova horvato slov yanskogo pravopisu 2 na bazi latinici dlya horvatskoyi movi stvoriv novu abetku gayevicya v yakij zokrema bula j litera Z Piznishe horvatska gayevicya razom z literoyu Z bula zapozichena inshimi narodami Bosniyi ta Gercegovini Serbiyi Sloveniyi Chornogoriyi Litera Z prisutnya takozh v abetci slovackoyi movi 1901 roku Jonas Yablonskis opublikuvav u Gramatici litovskoyi movi 3 onovlenu litovsku abetku v yakij takozh bulo dodano literu Z U 1920 i roki bulo modifikovano bilorusku latinku Zokrema zamist zapozichenoyi z polskoyi Z dlya shiplyachoyi Zh bulo zaprovadzheno literu Z U drugij polovini XX stolittya litera Z z yavlyayetsya takozh u latiskij abetci V estonskij ta finskij movah litera Z vikoristovuyetsya v slovah inozemnogo pohodzhennya zokrema dlya peredachi zvuku zh v slovah zapozichenih z mov sho vikoristovuyut ne latinsku grafiku zokrema kirilicyu Napriklad nazva ukrayinskogo mista Zhitomir peredayetsya yak Zotomor Z 1989 po 2007 roku litera Z bula predstavlena v abetci livvikskogo dialektu karelskoyi movi 4 Nova yedina abetka zaprovadzhena z 2007 roku 5 dlya vsih dialektiv karelskoyi movi takozh mistit literu Z 2007 roku bulo takozh zatverdzheno novu abetku vepskoyi movi sho mistit literu Z U 1990 i roki v turkmenskij movi bulo zaprovadzheno novu abetku na bazi latinici z literoyu Z Transliteraciyi RedaguvatiLitera takozh vikoristovuyetsya dlya peredachi latinskoyu abetkoyu kirilichnoyi zh u sistemah naukovoyi transliteraciyi ta ISO 9 tobto vzhivayetsya v latinizaciyah ukrayinskoyi biloruskoyi makedonskoyi bolgarskoyi serbskoyi ta bashkirskoyi mov Koduvannya RedaguvatiGrafema HTML Yunikod TeXZ amp 381 U 017D check Zz amp 382 U 017E check zDiv takozh RedaguvatiDiakritichnij znak C vidpovidaye ukrayinskij kirilichnij literi ch S vidpovidaye ukrayinskij kirilichnij literi sh Primitki Redaguvati Iohannes Hus De orthographia Bohemica Ljudevit Gaj Kratka osnova hrvatsko slavenskoga pravopisanja 1830 Jonas Jablonskis Lietuviskos kalbos gramatika 1901 Karjalan kielen harjoituskogomus III IV louokku Livvin murdehel Petroskoi 2004 Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2009 Redakciyu yedinoyi abetki karelskoyi movi zatverdzheno postanovoyu Uryadu Respubliki Kareliya 37 P vid 16 03 2007 Arhivovano 4 listopada 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Z latinicya amp oldid 38832928