Адам Богорич (1520, Брестаниця — 20 листопада 1598, територія сучасної Німеччини) — словенський протестант та мовознавець, створив словенський алфавіт під назвою богоричиця.
| Адам Богорич | |
|---|---|
| Народився | 1520[…] Брестаниця, Кршко, Словенія |
| Помер | 20 листопада 1598 Ельзас |
| Країна | Штирія Священна Римська імперія |
| Діяльність | мовознавець, директор школи, письменник, філолог, педагог |
| Сфера роботи | філологія, гуманізм епохи Відродження і Гуманістична педагогіка |
| Мова творів | словенська і латина |
| Конфесія | лютеранство |
| | |
| Адам Богорич у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
У Відні він у 1547 р. здобув ступінь бакалавра, потім навчався у Віттенберзькому університеті, де одним із його вчителів був Філіпп Меланхтон . В З 1551 по 1563 рік працював у власній школі в Кршку, в 1566—1582 та 1595—1598 роках він був директором державної школи в Любляні, де він ввів місцеву слов'янську мову як мову навчання.
Вже близько 1580 р. Він опублікував наразі не збережену працю Elementale Labacense cum Nomenclatura trium linguarum, Latinae, Germanicae et Sclavonicae, яка була в основному латино-німецько-слов'янським словником. Однак його головною працею була Arcticae horulae succisivae de latinocarniolana literatura (чеські вільні зимові години латино-крайнської граматики; також скорочено Arcticae horulae), опублікована у Віттенберзі того ж року, коли Далматин переклав Біблію (1584). Богорич в опублікованій латиною граматиці словенської Arcticae horulae високо оцінив місцеву народну мову як члена великої родини слов'янських мов. Богорич там також висловив думку, що місцеві слов'яни є нащадками венетів та вандалів .
Лише обмежена кількість літератури з періоду словенської реформації пережила подальшу контрреформацію . В Римі вдалося отримати виняток для перекладу Біблії Далматином, і граматики Богорича, що ще була перевидана в 1715 і 1758 рр.
Богорич також створив найбільш точний та найбільш систематичний алфавіт — богоричицю, яким користувалися аж до сорокових років 19 сторіччя.
Джерела Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121808750 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- ArhivX LOD
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Slovinsko: stručná historie států. Libri. с. 33. ISBN 978-80-7277-463-0.
- ↑ (anglicky). 9 липня 2008. с. 276 (2). Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
- . Masarykova univerzita. с. 37. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
- (slovinsky). 2006. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- (anglicky). 2008. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2021.
- (anglicky). 28 квітня 2007. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- Pallasová, Eva (2001). Role ortografického systému při standardizaci národního jazyka. Simpozij Obdobja 20: Slovenski knjižni jezik - aktualna vprašanja in zgodovinske izkušnje. Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik. с. 7. оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 16 грудня 2010.