www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія Словенії Словенія невелика країна в центральній частині Європи що має багату історію Люди давно з явились на цій

Історія Словенії

Словенія — невелика країна в центральній частині Європи, що має багату історію. Люди давно з'явились на цій території. Знахідки з часів неоліту свідчать про розвиненість місцевої цивілізації. Територія Словенії входила до складу багатьох великих держав, зокрема Риму, держави франків, Німеччини, Австрії.

Доісторичний період Редагувати

Близько 250 тис. років до н. е. на території Словенії з'являються перші кам'яні знаряддя, виготовлені гомінідами. Такі знаряддя були знайдені, наприклад, в печерах Лоза (неподалік від міста Постойна).

У 5 тис. до н. е. тут влаштувалися носії культури імпресо, декоративного стилю епохи неоліту.

Близько 2000 р. до н. е., в бронзовому столітті, місцеві мешканці будували поселення з пальових будинків в болотистій місцевості поблизу сучасної Любляни (аналогічні поселення були поширені на території Австрії та Швейцарії). Близько 1200 року до н. е пальові поселення зникають, витісненні новими укріпленими поселеннями, оточеними кільцевими валами — їх будівничими, можливо, були іллірійці. У свою чергу, близько 3 ст. до н. е. ці поселення були зруйновані хвилею наступаючих кельтів латенської культури. Приблизно в цей же час грецькі торговці заснували колонію Егіда (нині Копер) як опорний пункт на північному узбережжі Адріатики.

У складі Римської імперії Редагувати

У I столітті, після багаторічних воєн, римляни встановили свою владу в регіоні. Сам регіон у складі Римської імперії був розділений між провінціями Далмація, Італія, Норікум і Паннонія.

З розділом Римської імперії на дві частини територія Словенії потрапила до складу Східної Римської імперії, або Візантії, але фактично належала Аварському каганату. Предки сучасних південних слов'ян, зокрема словенців, потрапили на Балканський півострів з Середнього і Нижнього Дунаю в результаті слов'яно-аварських міграцій, які, у свою чергу, були частиною Великого переселення народів. Предки словенців осіли в долинах річок Сава, Мура і Драва, а також на березі затоки Трієста в VI столітті.

В основному, як свідчать візантійські автори, що описали їх, і археологічні джерела, словенці займалися землеробством. Вони користувалися не тільки легким плугом (рало), але і важким, із залізним лемешем (сошником), а також численними знаряддями праці з заліза: кирками, сокирами, серпами, косами тощо. Зерно мололи на жорнах вручну. Крім землеробства словенці, як і всі південні слов'яни, займалися скотарством, рибальством, полюванням, бортництвом. Також відомо про існування в їхньому товаристві досвідчених ремісників.

Господарською одиницею у словенців була сімейна громада, на чолі якої зазвичай стояв найстарший чоловік. У громаді було загальним все: земля, худоба, майно. Іноді її чисельність сягала кількох десятків людей. З часом громади почали розпадатися, з VI по VII століття цей процес активно розвивався. Всі общинні землі і майно були розділені, а сама громада з сімейної перетворилася на сільську. Також в селі почався процес класоутворення, що привело до розшарування суспільства і виникнення нерівності.

З декількох сусідських громад утворювалося плем'я. Кожне плем'я займало окрему територію. У ці роки у всіх південних слов'ян, включаючи словенців, була поширена військова демократія. Візантійський історик Прокопій писав: «Народ цей не управляється однією людиною, але здавна живе в демократії. Тому все, що для них корисне чи шкідливе, вони обговорюють спільно». Проте з часом на чолі племен почали все частіше і частіше вставати місцеві князі зі своїми дружинами, що свідчило про завершення розвитку в суспільстві первісно-общинного ладу.

Варто відзначити, що у словенців, як і всіх південних слов'ян, існувало рабство. Раба зазвичай відпускали на волю за викуп або після закінчення терміну його перебування в рабстві. Зазвичай йому пропонували залишитися там, де він перебував.

Князівство Хорутанія Редагувати

у 626 р. слов'яни, які нещодавно прийшли на землі на схід від Альп, утворили свою державу — князівство Хорутанія.

Під владою франків Редагувати

У 788 р. Хорутанське князівство було приєднане до держави франків разом з Баварією, васалом якої воно було.

У складі Німецького королівства Редагувати

З 843 р. після розпаду єдиної Франкської держави територія Словенії відійшла до Східно-Франкського (Німецького) королівства.

Близько 1000 року були написані Фрейзінгенські уривки — найдавніший пам'ятник словенської писемності, складений латиницею. Після створення цього пам'ятника в розвитку словенської літератури настала перерва, що тривала близько 500 років. З кінця X по XII століття в долинах словенських земель стався перехід до нової системи обробки землі — трипілля. При цьому в горах зберігалася двопольна, а також підсічна система землеробства. Кожна селянська родина отримала наділ. Сімейна община (Задруга) змінилася сусідською громадою на чолі з жупаном. У той час як більшість міст узбережжя Істрії перебували під владою Венеційської республіки до її скасування в 1797 році, Трієст в 1382 році увійшов в державу Габсбургів і став грати роль головного Адріатичного порту Священної Римської імперії. Решта міст словенських земель утворилися в основному в XIII столітті. Старим містом був Птуй, в якому до початку X століття існувало дві церкви. Такі сучасні міста як Любляна, Камник, Шкофья-Лока, Крань, Клагенфурт, Словенія-Градец, Гориція, Марибор і деякі інші отримали міський статус в XIV столітті. Колишні торги Кочовище і Кршко стали містами в 1470-х роках. Міське населення було переважно німецько-словенським, при цьому вищі верстви складалися з німців. Містянами були священики, дворяни, підмайстри, слуги, жебраки, євреї. Останні, з'явившись в словенських землях в XIII столітті, займалися лихварством, платили високі податки. У 1496 і 1515 року під тиском боржників (дворян і городян) перед єврейськими кредиторами імператор Максиміліан вигнав останніх з Каринтії, Штирії і Крайни. Тим часом, євреї залишилися в Трієсті, Прекмурьє і Гориці. У XIV столітті в містах стали виникати цехи ремісників.

В складі Австрії Редагувати

Приєднання словенських земель до володінь австрійських Габсбургів почалося 1276 р. з прєднанням Штирії. У 1335 р. були приєднані також Крайна і Каринтія. І таким чином, словенські землі близько 600 років були австрійським володінням.

Югославський період Редагувати

В результаті розпаду Австро-Угорщини наприкінці 1918 р. після її поразки у 1-й світовій війні словенські землі увійшли в державу словенців, хорватів і сербів, а 1 грудня цьогож року в Королівство Югославія на чолі з Сербією. Західні словенські землі були захоплені військами Італії та відійшли до неї за Сен-Жерменським договором. В серпні 1919 югославські війська відібрали в Угорщини Прекмур'я. Ця східна словенська земля відійшла до Югославії за Тріанонським договором.

Під час 2-ї світової війни у 1941—1945 рр. територія Словенії була окупована Німеччиною та Італією і поділена між ними. В 1945 р. Словенія знову ввійшла до складу Югославії як Соціалістична Республіка Словенія. Італія віддала західні словенські землі СФРЮ згідно з мирним договором 1947 р.

Незалежність Редагувати

25 червня 1991 р. Республіка Словенія проголосила незалежність від СФРЮ. Але центральний уряд на чолі з Сербією не визнав цього акту і розв'язав воєнні дії проти Словенії. Однак після короткочасного збройного конфлікту було укладене перемир'я і до 25 жовтня 1991 р. югославські федеральні війська повністю покинули територію Словенії. Конституцію Словенії прийняли 23 грудня 1991. Першим президентом незалежної Словенії став Мілан Кучан. У 2002 р. після перемоги на виборах його змінив Янез Дрновшек. 2004 р. Словенія вступила в Європейський Союз і НАТО.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Joachim Hösler: Slowenien. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Verlag Pustet, Regensburg 2006, ISBN 978-3-7917-2004-3, S. 264.
  2. ↑ . Архів оригіналу за 10 червня 2009. Процитовано 31 серпня 2015. 
  3. ↑ Общественный строй древних южных славян[недоступне посилання з червня 2019] Национальная Энциклопедическая Служба

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sloveniya nevelika krayina v centralnij chastini Yevropi sho maye bagatu istoriyu Lyudi davno z yavilis na cij teritoriyi Znahidki z chasiv neolitu svidchat pro rozvinenist miscevoyi civilizaciyi Teritoriya Sloveniyi vhodila do skladu bagatoh velikih derzhav zokrema Rimu derzhavi frankiv Nimechchini Avstriyi Istoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaMarka KrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiKorolivstvo IlliriyaKnyazivstvo KrajnaDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZmist 1 Doistorichnij period 2 U skladi Rimskoyi imperiyi 3 Knyazivstvo Horutaniya 4 Pid vladoyu frankiv 5 U skladi Nimeckogo korolivstva 6 V skladi Avstriyi 7 Yugoslavskij period 8 Nezalezhnist 9 Div takozh 10 Primitki 11 DzherelaDoistorichnij period RedaguvatiBlizko 250 tis rokiv do n e na teritoriyi Sloveniyi z yavlyayutsya pershi kam yani znaryaddya vigotovleni gominidami Taki znaryaddya buli znajdeni napriklad v pecherah Loza nepodalik vid mista Postojna U 5 tis do n e tut vlashtuvalisya nosiyi kulturi impreso dekorativnogo stilyu epohi neolitu Blizko 2000 r do n e v bronzovomu stolitti miscevi meshkanci buduvali poselennya z palovih budinkiv v bolotistij miscevosti poblizu suchasnoyi Lyublyani analogichni poselennya buli poshireni na teritoriyi Avstriyi ta Shvejcariyi Blizko 1200 roku do n e palovi poselennya znikayut vitisnenni novimi ukriplenimi poselennyami otochenimi kilcevimi valami yih budivnichimi mozhlivo buli illirijci U svoyu chergu blizko 3 st do n e ci poselennya buli zrujnovani hvileyu nastupayuchih keltiv latenskoyi kulturi Priblizno v cej zhe chas grecki torgovci zasnuvali koloniyu Egida nini Koper yak opornij punkt na pivnichnomu uzberezhzhi Adriatiki 1 U skladi Rimskoyi imperiyi RedaguvatiU I stolitti pislya bagatorichnih voyen rimlyani vstanovili svoyu vladu v regioni Sam region u skladi Rimskoyi imperiyi buv rozdilenij mizh provinciyami Dalmaciya Italiya Norikum i Pannoniya 2 Z rozdilom Rimskoyi imperiyi na dvi chastini teritoriya Sloveniyi potrapila do skladu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi abo Vizantiyi ale faktichno nalezhala Avarskomu kaganatu Predki suchasnih pivdennih slov yan zokrema slovenciv potrapili na Balkanskij pivostriv z Serednogo i Nizhnogo Dunayu v rezultati slov yano avarskih migracij yaki u svoyu chergu buli chastinoyu Velikogo pereselennya narodiv Predki slovenciv osili v dolinah richok Sava Mura i Drava a takozh na berezi zatoki Triyesta v VI stolitti 2 V osnovnomu yak svidchat vizantijski avtori sho opisali yih i arheologichni dzherela slovenci zajmalisya zemlerobstvom Voni koristuvalisya ne tilki legkim plugom ralo ale i vazhkim iz zaliznim lemeshem soshnikom a takozh chislennimi znaryaddyami praci z zaliza kirkami sokirami serpami kosami tosho Zerno mololi na zhornah vruchnu Krim zemlerobstva slovenci yak i vsi pivdenni slov yani zajmalisya skotarstvom ribalstvom polyuvannyam bortnictvom Takozh vidomo pro isnuvannya v yihnomu tovaristvi dosvidchenih remisnikiv 3 Gospodarskoyu odiniceyu u slovenciv bula simejna gromada na choli yakoyi zazvichaj stoyav najstarshij cholovik U gromadi bulo zagalnim vse zemlya hudoba majno Inodi yiyi chiselnist syagala kilkoh desyatkiv lyudej 3 Z chasom gromadi pochali rozpadatisya z VI po VII stolittya cej proces aktivno rozvivavsya Vsi obshinni zemli i majno buli rozdileni a sama gromada z simejnoyi peretvorilasya na silsku Takozh v seli pochavsya proces klasoutvorennya sho privelo do rozsharuvannya suspilstva i viniknennya nerivnosti Z dekilkoh susidskih gromad utvoryuvalosya plem ya Kozhne plem ya zajmalo okremu teritoriyu U ci roki u vsih pivdennih slov yan vklyuchayuchi slovenciv bula poshirena vijskova demokratiya Vizantijskij istorik Prokopij pisav Narod cej ne upravlyayetsya odniyeyu lyudinoyu ale zdavna zhive v demokratiyi Tomu vse sho dlya nih korisne chi shkidlive voni obgovoryuyut spilno 3 Prote z chasom na choli plemen pochali vse chastishe i chastishe vstavati miscevi knyazi zi svoyimi druzhinami sho svidchilo pro zavershennya rozvitku v suspilstvi pervisno obshinnogo ladu Varto vidznachiti sho u slovenciv yak i vsih pivdennih slov yan isnuvalo rabstvo Raba zazvichaj vidpuskali na volyu za vikup abo pislya zakinchennya terminu jogo perebuvannya v rabstvi Zazvichaj jomu proponuvali zalishitisya tam de vin perebuvav 3 Knyazivstvo Horutaniya Redaguvatiu 626 r slov yani yaki neshodavno prijshli na zemli na shid vid Alp utvorili svoyu derzhavu knyazivstvo Horutaniya Pid vladoyu frankiv RedaguvatiU 788 r Horutanske knyazivstvo bulo priyednane do derzhavi frankiv razom z Bavariyeyu vasalom yakoyi vono bulo U skladi Nimeckogo korolivstva RedaguvatiZ 843 r pislya rozpadu yedinoyi Frankskoyi derzhavi teritoriya Sloveniyi vidijshla do Shidno Frankskogo Nimeckogo korolivstva Blizko 1000 roku buli napisani Frejzingenski urivki najdavnishij pam yatnik slovenskoyi pisemnosti skladenij latiniceyu Pislya stvorennya cogo pam yatnika v rozvitku slovenskoyi literaturi nastala pererva sho trivala blizko 500 rokiv Z kincya X po XII stolittya v dolinah slovenskih zemel stavsya perehid do novoyi sistemi obrobki zemli tripillya Pri comu v gorah zberigalasya dvopolna a takozh pidsichna sistema zemlerobstva Kozhna selyanska rodina otrimala nadil Simejna obshina Zadruga zminilasya susidskoyu gromadoyu na choli z zhupanom U toj chas yak bilshist mist uzberezhzhya Istriyi perebuvali pid vladoyu Venecijskoyi respubliki do yiyi skasuvannya v 1797 roci Triyest v 1382 roci uvijshov v derzhavu Gabsburgiv i stav grati rol golovnogo Adriatichnogo portu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Reshta mist slovenskih zemel utvorilisya v osnovnomu v XIII stolitti Starim mistom buv Ptuj v yakomu do pochatku X stolittya isnuvalo dvi cerkvi Taki suchasni mista yak Lyublyana Kamnik Shkofya Loka Kran Klagenfurt Sloveniya Gradec Goriciya Maribor i deyaki inshi otrimali miskij status v XIV stolitti Kolishni torgi Kochovishe i Krshko stali mistami v 1470 h rokah Miske naselennya bulo perevazhno nimecko slovenskim pri comu vishi verstvi skladalisya z nimciv Mistyanami buli svyasheniki dvoryani pidmajstri slugi zhebraki yevreyi Ostanni z yavivshis v slovenskih zemlyah v XIII stolitti zajmalisya lihvarstvom platili visoki podatki U 1496 i 1515 roku pid tiskom borzhnikiv dvoryan i gorodyan pered yevrejskimi kreditorami imperator Maksimilian vignav ostannih z Karintiyi Shtiriyi i Krajni Tim chasom yevreyi zalishilisya v Triyesti Prekmurye i Gorici U XIV stolitti v mistah stali vinikati cehi remisnikiv V skladi Avstriyi RedaguvatiPriyednannya slovenskih zemel do volodin avstrijskih Gabsburgiv pochalosya 1276 r z pryednannyam Shtiriyi U 1335 r buli priyednani takozh Krajna i Karintiya I takim chinom slovenski zemli blizko 600 rokiv buli avstrijskim volodinnyam Yugoslavskij period RedaguvatiV rezultati rozpadu Avstro Ugorshini naprikinci 1918 r pislya yiyi porazki u 1 j svitovij vijni slovenski zemli uvijshli v derzhavu slovenciv horvativ i serbiv a 1 grudnya cogozh roku v Korolivstvo Yugoslaviya na choli z Serbiyeyu Zahidni slovenski zemli buli zahopleni vijskami Italiyi ta vidijshli do neyi za Sen Zhermenskim dogovorom V serpni 1919 yugoslavski vijska vidibrali v Ugorshini Prekmur ya Cya shidna slovenska zemlya vidijshla do Yugoslaviyi za Trianonskim dogovorom Pid chas 2 yi svitovoyi vijni u 1941 1945 rr teritoriya Sloveniyi bula okupovana Nimechchinoyu ta Italiyeyu i podilena mizh nimi V 1945 r Sloveniya znovu vvijshla do skladu Yugoslaviyi yak Socialistichna Respublika Sloveniya Italiya viddala zahidni slovenski zemli SFRYu zgidno z mirnim dogovorom 1947 r Nezalezhnist Redaguvati25 chervnya 1991 r Respublika Sloveniya progolosila nezalezhnist vid SFRYu Ale centralnij uryad na choli z Serbiyeyu ne viznav cogo aktu i rozv yazav voyenni diyi proti Sloveniyi Odnak pislya korotkochasnogo zbrojnogo konfliktu bulo ukladene peremir ya i do 25 zhovtnya 1991 r yugoslavski federalni vijska povnistyu pokinuli teritoriyu Sloveniyi Konstituciyu Sloveniyi prijnyali 23 grudnya 1991 Pershim prezidentom nezalezhnoyi Sloveniyi stav Milan Kuchan U 2002 r pislya peremogi na viborah jogo zminiv Yanez Drnovshek 2004 r Sloveniya vstupila v Yevropejskij Soyuz i NATO Div takozh RedaguvatiPrikordonni superechki Horvatiyi ta SloveniyiPrimitki Redaguvati Joachim Hosler Slowenien Von den Anfangen bis zur Gegenwart Verlag Pustet Regensburg 2006 ISBN 978 3 7917 2004 3 S 264 a b VOENNAYa LITERATURA Obshaya istoriya Kratkaya kompilyativnaya istoriya stran mira Sloveniya Arhiv originalu za 10 chervnya 2009 Procitovano 31 serpnya 2015 a b v g Obshestvennyj stroj drevnih yuzhnyh slavyan nedostupne posilannya z chervnya 2019 Nacionalnaya Enciklopedicheskaya SluzhbaDzherela RedaguvatiIstoriya pivdennih i zahidnih slov yan Kiyiv Libid 2009 632s s 577 603 I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 458 459 Peter Stih Vasko Simoniti Peter Vodopivec A Slovene history society politics culture Ljubljana Institut za novejso zgodovino Sistory 2008 573 str Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine Istoriya Slovenii L A Kirilina N S Pilko I V Churkina Otv red I V Churkina SPb Aletejya 2011 480 s Arhivovano 9 lipnya 2021 u Wayback Machine additional link Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya Sloveniyi amp oldid 40702124