Ко́пер (словен. Koper словен.: [ˈkoːpəɾ] ( прослухати), італ. Capodistria, хорв. Kopar) — місто в Словенії, на півострові Істрія, на узбережжі Піранської затоки Адріатичного моря. Населення міста — 23 726 осіб, з передмістям — 47 539 осіб (2002).
Місто
Координати 45°32′51″ пн. ш. 13°43′50″ сх. д. / 45.54754272802777848° пн. ш. 13.73065710002777884° сх. д.Координати: 45°32′51″ пн. ш. 13°43′50″ сх. д. / 45.54754272802777848° пн. ш. 13.73065710002777884° сх. д.
Копер у Вікісховищі |
Загальні відомості Редагувати
Копер — найбільше місто тридцятикілометрової смуги словенського узбережжя. Місто розташоване в безпосередній близкості від італійського кордону і міста Трієст, інші прибережні словенські міста — Ізола (Izola), Піран (Piran) і Порторож (Portorož) — витягнулись ланцюжком на південь від Копера.
Округ Копер офіційно двомовний, італійська мова зрівняна у правах зі словенською. Незважаючи на суттєву еміграцію італійців з Істрії в Італію в роки існування Югославії, італійське населення міста перевищує 10 %.
У Копері розташований єдиний у Словенії торговий порт.
Місто сполучене новою сучасною трасою зі столицею країни Любляною, а також прибережними дорогами з італійським Трієстом і хорватською Істрією. Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.
В Копері є також залізнична станція, але в порівнянні з автомобільним і морським транспортом залізничний використовується дуже мало.
Місто відоме серед любителів хорового співу, тут проводяться багато музичних і фольклорних фестивалів.
Історія Редагувати
Копер виріс з античного грецького поселення, відомого під іменем Аегіда. В римський період він отримав назву Капріс, від якого походить і сучасна назва міста.
У 568 р. в Капрісі сховалося романське населення Тергестума (Трієста) від набігу лангобардів. Деякий час місто мало назву Юстинополь — на честь імператора Візантії Юстиніана II.
У VII — VIII століттях місто пережило тяжкий період, його захоплювали франки, лангобарди і слов'янські племена. У VIII столітті в місті була утворена єпархія.
В XI столітті місто було втягнуте у боротьбу між Венецією і Священною римською імперією. За підтримку, надану йому Копером, імператор Конрад II подарував місту деякі привілеї. У 1278 р. місто було приєднане до Венеції. У складі Венеційської республіки Копер пережив надзвичайний розквіт, він став найбільшим містом і портом Істрії, у зв'язку з чим був перейменований в лат. Caput Histriae (головне місто Істрії, дослівно «голова Істрії»). Від цього словосполучення походить італійська назва міста — Каподістрія.
Після розпаду Венеційської республіки у 1797 р. Копер був приєднаний до Австрії. Протягом 1805—1813 місто контролювали наполеонівські війська, а у 1813 р. Копер знову відійшов до Австрії.
Після Першої світової війни Копер разом з усім півостровом Істрія перейшов до Італії, у той час як решта Далмації увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Після Другої світової війни Копер увійшов до складу так званої Зони «B» Вільної території Трієст, яку контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувала в Італію. У 1954 р. Вільна територія Трієст перестала існувати і Копер став частиною Югославії. Після розпаду останньої у 1991 р. місто стало частиною незалежної Словенії.
Туристичні об'єкти Редагувати
- Преторійський палац — найвідоміша будівля Копера, красивий палац у стилі венеційської готики (1464 р.). Розташований на центральній площі міста Тітов Трг.
- Палац Лоджії на площі Тітов Трг, навпроти Преторійського палацу. В будинку знаходяться кав'ярня і художня галерея. (XV століття).
- Ротонда вознесіння (XII століття) — найстаріша будівля міста.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Koper |
- Катедральний собор Успіння Богоматері (XV століття). В соборі є гробниця святого Назарія — покровителя міста.
- Палаци Армерігонья, Бельграмоні-Такко, Тотто і деяких інших відомих венеційських родин.
Спорт Редагувати
У місті базується футбольна команда найсильнішої словенської ліги — ФК Копер.
Відомі особистості Редагувати
В поселенні народився:
- Мілош Беджицький (*1967) — польський поет, перекладач.
- Альфред Єрманиш (*1967) — югославський та словенський футболіст.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Statistični urad Republike Slovenije. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 30.10.2019. (словен.)
- Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.