www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йосип Абрам Lib Член КПРС Josip AbramПсевдонім Байда Козак Трентар МостарНародився 2 лютого 1875 1875 02 02 або 1875 1 Ш

Йосип Абрам

Йосип Абрам
Josip Abram
Псевдонім Байда Козак, Трентар, Мостар
Народився 2 лютого 1875(1875-02-02) або 1875
Штанєл, Комен, Словенія
Помер 22 червня 1938(1938-06-22) або 1938
Любляна, Королівство Югославія
Країна  Королівство Італія
 Австро-Угорщина
Діяльність поет, літературознавець, перекладач
Сфера роботи католицька церква, література, драма, перекладацтво[d] і альпінізм
Мова творів словенська
Конфесія католицька церква
 Йосип Абрам у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Йо́сип (Йоже) А́брам (словен. Josip Abram; 2 лютого 1875, Штанєл — 22 червня 1938, Любляна) — словенський католицький священник, поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар, Мостар.

Біографічні відомості ред.

Йосип Абрам народився у селі Штанель 2 лютого 1875 року . 1899 року закінчив духовну семінарію в Гориці. Був сільським священником.

Творчість ред.

1912 року за мотивами словенського фольклору написав народну драму «Золоторіг» (видано 1934 року).

Йосип Абрам і Україна ред.

Автор статей про українські народні пісні та про переклади творів словенської літератури українською мовою.

1895 року в журналі «Dom in svet» («Батьківщина і світ», № 21) надрукував перший оригінальний твір — баладу «Українець», позначену впливом творчості Тараса Шевченка. Популярність Абраму принесли поетичні переклади творів Тараса Шевченка, що відзначаються високою точністю і художністю. Видані 1907 і 1908 роках у Любляні дві книжки «Кобзаря» містять 43 твори Шевченка в перекладі Абрама, серед них: «Заповіт», «Гайдамаки», «Катерина», «Тополя», «Холодний Яр». До кожної з цих книжок також додано розвідки перекладача.

Статті про життя і творчість Тараса Шевченка друкував у журналі «Dom i svet» — «На могилі Тараса Шевченка» (1901, № 5), «Тарас Шевченко» (1914, № 6-8). У своїх статтях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Шевченка, охарактеризував його роль у тогочасному суспільному і культурному житті України й Росії, ідейно-художній зміст його творчості. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Шевченка на початку XX століття стала помітним явищем літературного життя Словенії.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Chlen KPRS Josip AbramJosip AbramPsevdonim Bajda Kozak Trentar MostarNarodivsya 2 lyutogo 1875 1875 02 02 abo 1875 1 Shtanyel Komen SloveniyaPomer 22 chervnya 1938 1938 06 22 abo 1938 1 Lyublyana Korolivstvo YugoslaviyaKrayina Korolivstvo Italiya Avstro UgorshinaDiyalnist poet literaturoznavec perekladachSfera roboti katolicka cerkva 1 literatura 1 drama 1 perekladactvo d 1 i alpinizm 1 Mova tvoriv slovenskaKonfesiya katolicka cerkva Josip Abram u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahJo sip Jozhe A bram sloven Josip Abram 2 lyutogo 1875 Shtanyel 22 chervnya 1938 Lyublyana slovenskij katolickij svyashennik poet literaturoznavec i perekladach Literaturni psevdonimi Bajda Kozak Trentar Mostar Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Tvorchist 3 Josip Abram i Ukrayina 4 Dzherela 5 Primitki 6 PosilannyaBiografichni vidomosti red Josip Abram narodivsya u seli Shtanel 2 lyutogo 1875 roku 1899 roku zakinchiv duhovnu seminariyu v Gorici Buv silskim svyashennikom Tvorchist red 1912 roku za motivami slovenskogo folkloru napisav narodnu dramu Zolotorig vidano 1934 roku Josip Abram i Ukrayina red Avtor statej pro ukrayinski narodni pisni ta pro perekladi tvoriv slovenskoyi literaturi ukrayinskoyu movoyu 1895 roku v zhurnali Dom in svet Batkivshina i svit 21 nadrukuvav pershij originalnij tvir baladu Ukrayinec poznachenu vplivom tvorchosti Tarasa Shevchenka Populyarnist Abramu prinesli poetichni perekladi tvoriv Tarasa Shevchenka sho vidznachayutsya visokoyu tochnistyu i hudozhnistyu Vidani 1907 i 1908 rokah u Lyublyani dvi knizhki Kobzarya mistyat 43 tvori Shevchenka v perekladi Abrama sered nih Zapovit Gajdamaki Katerina Topolya Holodnij Yar Do kozhnoyi z cih knizhok takozh dodano rozvidki perekladacha Statti pro zhittya i tvorchist Tarasa Shevchenka drukuvav u zhurnali Dom i svet Na mogili Tarasa Shevchenka 1901 5 Taras Shevchenko 1914 6 8 U svoyih stattyah Abram dokladno visvitliv zhittyevij i tvorchij shlyah Shevchenka oharakterizuvav jogo rol u togochasnomu suspilnomu i kulturnomu zhitti Ukrayini j Rosiyi idejno hudozhnij zmist jogo tvorchosti Zavdyaki pracyam Abrama i jogo perekladam poeziya Shevchenka na pochatku XX stolittya stala pomitnim yavishem literaturnogo zhittya Sloveniyi Dzherela red Grimich V G Abram Josip Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 11 Grimich V G Vid pokolinnya do pokolinnya Vill Grimich Vsesvit 1978 3 S 174 179 Grimich V G Za kobzarevoyu lunoyu Vill Grimich Vsesvit 1981 3 S 164 173 1983 3 S 150 157 1984 3 S 152 158 Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 17 18 Zapovit Tarasa Shevchenka slovenskoyu movoyu Pereklav Josip Abram Sevcenko T G Kobzar izbrane pesmi Tarasa Sevcenka z zgodovinskim pregledom Ukrajine in pesnikovim zivljenjepisom prevel Jos Abram V Ljubljani Katoliska bukvarna 1907 288 str Arhivovano 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Primitki red a b v g d e zh Czech National Authority Database d Track Q13550863Posilannya red Abram Josip Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Josip Abram amp oldid 37771249