www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розкол Тіто Сталін Тіто сталінський розкол або Югославсько радянський розкол конфлікт між керівниками Народної Федератив

Розкол Тіто-Сталін

Тіто-сталінський розкол або Югославсько-радянський розкол — конфлікт між керівниками Народної Федеративної Республіки Югославії та Радянського Союзу, який обернувся вигнанням комуністичної Югославії з Комінформу в 1948 році. Став початком фактичного розриву відносин між СФРЮ і СРСР, який тривав до кінця 1955 року.

Тіто
Сталін

Радянська сторона пояснювала розкол недружнім ставленням югославського керівництва до СРСР, тоді як у Югославії та на Заході витоки конфлікту вбачали у почутті національної гордості Йосипа Броз Тіто й відмові підкоритися Сталіну, який хотів зробити Югославію радянською державою-сателітом. Нині вчені наголошують, що причиною було відхилення Сталіним планів Тіто поглинути Албанію і Грецію у взаємодії з Болгарією, утворивши тим самим потужний східноєвропейський блок поза контролем Москви.

Витоки Редагувати

Під час Другої світової війни Югославію окупували держави Осі. Окупаційним силам протистояли кілька груп опору. Комуністичний рух опору на чолі з маршалом Тіто був найбільшим і до 1945 року оволодів усією країною за мінімального радянського втручання. На той момент Тіто був прихильним до офіційної Москви.

Провідна роль Тіто у визволенні Югославії не тільки значно зміцнила його становище у своїй партії і серед югославського народу, а й спонукала його бути більш наполегливим у намаганні Югославії одержати більше простору для ухвалення рішень у своїх власних інтересах порівняно з іншими керівниками країн Східного блоку, які мали більше підстав визнавати радянські заслуги у визволенні їхніх країн від поневолення державами Осі і відтак потрапили під більший тиск Кремля. Ця самостійність Тіто призводила до певного тертя між Югославією і СРСР ще до закінчення Другої світової війни. Хоча після війни Тіто формально залишався союзником Сталіна, Радянський Союз уже на початку 1945 року створив у югославській комуністичній партії шпигунську мережу, що породило непрості союзницькі відносини.

Відразу після Другої світової війни трапилося кілька збройних сутичок між Югославією та Західним блоком. Унаслідок війни Югославія успішно захопила територію Істрії та міста Задар і Рієку, які з 1920-х входили до складу Королівства Італії. Цей крок безпосередньо пов'язували з переважно слов'янським населенням тих місцевостей (здебільшого хорватами і словенцями). Югославське керівництво шукало змогу включити до складу країни і Трієст, проти чого були західні союзники і Сталін. Це призвело до кількох збройних інцидентів, зокрема югославські винищувачі збили американський транспортний літак, спричинивши запеклу критику з боку Заходу і від Сталіна. З 1945 по 1948 рік було збито щонайменше чотири американські літаки. Сталін протистояв цим провокаціям, оскільки він відчував, що після втрат у Другій світовій війні СРСР був не готовий так швидко зіткнутися із Заходом у відкритій війні.

Окрім того, Тіто відверто підтримував комуністичну сторону в грецькій громадянській війні, тоді як Сталін тримав дистанцію, погодившись із Черчіллем через Угоду про відсотки не підтримувати тамтешніх комуністів. Тіто планував поглинути Албанію і Грецію у співпраці з Болгарією, тим самим засновуючи могутній східноєвропейський блок поза впливом Москви. Сталін не міг спокійно терпіти цю загрозу. Він запропонував створити не велику Балканську федерацію, у якій Югославія відігравала б головну роль, а низку малих федерацій (Югославія—Болгарія, Угорщина—Румунія, Польща—Чехословаччина) і зажадав від югославської верхівки координації її зовнішньої політики з Москвою. 18 березня 1948 року радянське керівництво в терміновому порядку відкликало своїх спеціалістів з Югославії, мотивуючи це тим, що до них ставляться «неприязно». Тіто заперечував це звинувачення.

Перший Комінформ Редагувати

Тим не менше, світ усе ще розглядав ці дві країни як найближчих союзників. Це стало очевидним вже на першому засіданні Комінформу в 1947 році, де югославські представники були найрізкішими критиками національних комуністичних партій, запідозрених у недостатній відданості справі, зокрема, італійської і французької партій за долучення до політичних коаліцій. Тим самим югославські комуністи істотно підсилювали радянські позиції. Навіть штаб-квартира Комінформу розмістилася в Белграді. Однак у зв'язку з низкою розбіжностей між цими двома країнами не все було так добре.

Поїздка у Москву Редагувати

Тертя, що призвело до остаточного розколу, мало багато причин, чимало з яких можна було в кінцевому підсумку пов'язати з регіональним лідерством Тіто і його відмовою сприймати Москву як верховну комуністичну владу світу. Югослави дотримувалися думки, що пропаговані в Радянському Союзі акціонерні товариства були неефективними в Югославії. До того ж проведене без консультацій із Радами розгортання Йосипом Броз Тіто військ в Албанії з метою завадити поширенню громадянського конфлікту в Греції на сусідні країни (у тому числі на Югославію) неабияк обурило Сталіна.

Сталіна розлютило і прагнення Тіто об'єднати Югославію з Болгарією (і цим самим створити справжню «країну південних слов'ян») — ідея, з якою він погоджувався в теорії, але це також відбувалося без попереднього консультування з радянським керівництвом. Він викликав Тіто у Москву, щоб обговорити ці питання. Та розуміючи, чим це може закінчитися, керівник КПЮ від поїздки ухилився, пославши замість себе другу людину у партії — Карделя, а також Джиласа, який знав російську мову. У результаті тих переговорів Джилас і Кардель переконалися, що югославсько-радянські відносини вже зайшли в глухий кут.

Обмін листами Редагувати

Між поїздкою у Москву та другим засіданням Комінформу КПРС і КПЮ обмінялися низкою листів, що деталізували їхні скарги. Перший лист КПРС від 27 березня 1948 звинувачував югославів у тому, що вони ганьблять радянський соціалізм через заяви типу «соціалізм в Радянському Союзі перестав бути революційним». У ньому також стверджувалося, що КПЮ була не досить демократичною і що вона не виступала авангардом на шляху країни до соціалізму. Сталін дорікав: «Ми не можемо розглядати таку організацію комуністичної партії як дійсно марксистсько-ленінську або більшовицьку. У югославській партії не відчувається ніякої політики класової боротьби.»

КПЮ у відповіді від 13 квітня рішуче відкидала радянські звинувачення, при цьому захищаючи революційний характер партії і підтверджуючи свою високу оцінку Радянського Союзу. Одначе КПЮ також зауважувала, що «незалежно від того, наскільки кожен з нас любить країну соціалізму — СРСР, він у жодному разі не може любити свою країну менше». Радянська сторона у відповіді від 4 травня докоряла КПЮ за невизнання і невиправлення її помилок та продовжила звинувачувати комуністів Югославії у надмірній гордості власними успіхами у боротьбі проти німців, стверджуючи, що Червона Армія «врятувала їх від знищення». КПЮ у відповіді від 17 травня різко відреагувала на радянські спроби знецінення успіху югославського руху опору і запропонувала залагодити цю справу на очікуваному у червні того року засіданні Комінформу.

Другий Комінформ Редагувати

На другому засіданні Комінформу у Бухаресті Тіто навіть не був присутнім, побоюючись, що на Югославію буде вчинено відкритий напад. 28 червня інші країни-члени виключили Югославію, пославшись на «націоналістичні елементи», яким «протягом останніх п'яти чи шести місяців вдалося досягти панівного становища в керівництві» КПЮ. У резолюції «Про становище в КПЮ» керівників югославських комуністів звинувачували у відступі від марксизму-ленінізму. Резолюція також попереджувала Югославію, що вона сповзає до буржуазного капіталізму через свої націоналістичні, незалежницькі позиції. Комінформбюро зажадало від комуністів Югославії замінити керівництво КПЮ «здоровими силами», хоча це було прямим втручанням у внутрішні справи суверенної держави.

Наслідки Редагувати

Східнонімецька карикатура зображує Тіто як кровожерного зарізяку-упиря і американського найманця, який планує напасти на країни «народної демократії»

Улітку 1948 року в СРСР і так званих «країнах народної демократії» розгорнулася широка антиюгославська кампанія. Розкол переріс у відкриту політико-ідеологічну війну.

V з'їзд КПЮ у липні 1948 відхилив резолюцію Інформбюро і водночас заявив про своє бажання ліквідувати розходження з ЦК ВКП(б) та з Інформбюро. Більшість членів КПЮ і безпартійних громадян підтримали своє керівництво. Тих, які підтримали резолюцію Інформбюро, Тіто назвав «комінформістами» і піддав репресіям. Чимало з них було заслано на острови Голі-Оток (безплідний острів) і Светі-Гргур в Адріатичному морі, де Тіто створив югославський ГУЛАГ. Загалом через цей острівний концтабір пройшло 16 000 «прихильників Москви», 10 000 з яких загинули в каменоломнях. Розгорнута в країні кампанія проти «інформбюровщини» поляризувала югославське суспільство, створила атмосферу нагнітання напруженості і підозріливості. 5 000 незгодних змушені були емігрувати з Югославії.

Погіршення відносин з Радянським Союзом і країнами Східного блоку примусило югославське керівництво переорієнтуватися в своїх економічних зв'язках і зовнішній політиці на країни Заходу, шукати підтримки капіталістичних держав. У липні 1948 США і Югославія уклали угоду про звільнення «заморожених» у США югославських активів та майна на суму 47 млн доларів. Одночасно було врегульовано претензії щодо націоналізації Югославією американської власності (США одержали компенсацію у розмірі 17 млн доларів) та проведено взаєморозрахунки за лендлізом. У внутрішній політиці Тіто взяв курс на будівництво особливої «​​югославської моделі» соціалізму, заснованої на відмові від форсованих темпів індустріалізації, збереженні приватних господарств в аграрному секторі, переданні підприємств у руки трудових колективів, допущенні приватного підприємництва у сфері обслуговування і в торгівлі, відсутності твердих планових завдань. Це дозволило уникнути тих економічних труднощів, які переживала більшість східноєвропейських країн у 60-70-ті роки ХХ ст.

Наприкінці вересня 1949 Радянський Союз розірвав договір про безпеку і співпрацю, підписаний з Югославією ще в роки Другої світової війни. Москва засудила тітоїзм як єресь, яка радила комуністичним країнам обирати націоналістичний шлях до соціалізму, відмінний від радянського шляху. По всій Східній Європі промосковські елементи провели заміну комуністичних керівників, запідозрених у тенденціях, подібних до тітовської. Сталін влаштував над ними показові судові процеси спочатку в Угорщині, а потім і в інших радянських державах-сателітах. Радянська пропаганда твердила, що в Югославії «антикомуністичний, поліційний державний режим фашистського типу» і що «кліка Тіто перетворила Белград на американський центр шпіонажу і антикомуністичної пропаганди».

У 1948—1952 роках велася підготовка до здійснення військового вторгнення в Югославію, у рамках якої СРСР заохочував своїх союзників по соцтабору розбудовувати їхні військові сили. Це особливо стосувалося Угорщини, якій відводилася провідна роль у можливій війні проти Югославії. Однак цим планам завадила спочатку війна в Кореї, а потім смерть Сталіна.

Чергові звинувачення на адресу КПЮ містилися в резолюції засідання Інформбюро, яке відбулось у Будапешті в листопаді 1949. Це призвело до остаточного розриву відносин Югославії з СРСР і країнами соцтабору, хоча формально дипломатичні зв'язки між ними все ж таки розірвано не було. Після появи будапештської резолюції керівництво КПЮ відійшло від позиції оборони і виправдовувань та розпочало широку пропагандистську кампанію проти СРСР і його сателітів. Воно звинуватило сталінське керівництво у переродженні соціалізму в державно-капіталістичну систему та в догматичній ревізії марксизму-ленінізму, бюрократизації партії і країни.

Після смерті Сталіна і відмови Хрущова від його політики з Тіто помирилися і Югославію було знову прийнято у світовий соціалістичний табір. Проте відносини між обома державами так повністю і не налагодилися: Югославія і надалі трималася незалежного курсу у світовій політиці, уникаючи впливу як Заходу, так і Сходу. Югославська армія додержувалася двох офіційних планів оборони: по одному проти вторгнення НАТО і країн Варшавського Договору.

Тіто використовував відчуження від СРСР, щоб отримати американську допомогу за планом Маршалла та щоб заснувати Рух неприєднання, в якому Югославія була провідною силою.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Jeronim Perovic, «The Tito–Stalin Split: A Reassessment in Light of New Evidence.» Journal of Cold War Studies (Spring 2007) 9#2 pp: 32-63
  2. Richard West, Tito (1994)
  3. . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2016. 
  4. Perovic, «The Tito–Stalin Split: A Reassessment in Light of New Evidence.»
  5. Stephen Clissold, ed. Yugoslavia and the Soviet Union, 1939—1973: A Documentary Survey (1975) p 172
  6. Edvard Kardelj, Reminiscences--the Struggle for Recognition and Independence: The New Yugoslavia, 1944—1957 (1982) p 217
  7. Dennison Rusinow (1978). . U. of California Press. с. 28. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  8. Paul Garde, Vie et mort de la Yougoslavie, Fayard, Paris, 2000, p. 91
  9. . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016. 
  10. Serge Métais, Histoire des Albanais, Fayard, Paris 2006, p. 322
  11. . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  12. Alec Nove (2005). . Routledge. с. 97. Архів оригіналу за 18 вересня 2007. Процитовано 30 січня 2016. 
  13. John R. Lampe , Russell O. Prickett, Ljubisa S. Adamovic (1990). Yugoslav-American economic relations since World War II. Duke University Press Books. с. 47. ISBN 0-8223-1061-9. 

Джерела Редагувати

  • Banac, Ivo. With Stalin against Tito: Cominformist Splits in Yugoslav Communism (Cornell University Press, 1988)
  • Iatrides, John O.; Linda Wrigley (2004). . Penn State University Press. с. 267–75. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  • Karchmar, Lucien. "The Tito-Stalin Split in Soviet and Yugoslav Historiography, " in Wayne S. Vucinich, ed., At the Brink of War and Peace: The Tito-Stalin Split in a Historic Perspective (New York: Social Science Monographs, 1982), pp. 253–271.
  • Lees, Lorraine M. Keeping Tito Afloat: The United States, Yugoslavia, and the Cold War, 1945—1960 (Penn State Press, 2010)
  • Mehta, Coleman. «The CIA Confronts the Tito-Stalin Split, 1948—1951.» Journal of Cold War Studies (2011) 13#1 pp: 101—145.
  • Nyrop, Richard F., ed. Yugoslavia: A Country Study. Department of the Army, Washington, D.C. 1981.
  • Perovic, Jeronim. «The Tito–Stalin Split: A Reassessment in Light of New Evidence.» Journal of Cold War Studies (Spring 2007) 9#2 pp: 32-63, online [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.]; online at Project MUSE
  • Ridley, Jasper. Tito. (Constable, London. 1994); popular history
  • Stokes, Gale, ed. From Stalinism to Pluralism: A Documentary History of Eastern Europe Since 1945. Oxford University Press, New York. 1996.
  • West, Richard. Tito: And the Rise and Fall of Yugoslavia. Sinclair-Stevenson, London. 1994.
  • Perovic, Jeronim. «The Tito–Stalin Split: A Reassessment in Light of New Evidence.» Journal of Cold War Studies (Spring 2007) 9#2 pp: 32-63, online [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.]; online at Project MUSE

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tito stalinskij rozkol abo Yugoslavsko radyanskij rozkol konflikt mizh kerivnikami Narodnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi ta Radyanskogo Soyuzu yakij obernuvsya vignannyam komunistichnoyi Yugoslaviyi z Kominformu v 1948 roci Stav pochatkom faktichnogo rozrivu vidnosin mizh SFRYu i SRSR yakij trivav do kincya 1955 roku TitoStalin Radyanska storona poyasnyuvala rozkol nedruzhnim stavlennyam yugoslavskogo kerivnictva do SRSR todi yak u Yugoslaviyi ta na Zahodi vitoki konfliktu vbachali u pochutti nacionalnoyi gordosti Josipa Broz Tito j vidmovi pidkoritisya Stalinu yakij hotiv zrobiti Yugoslaviyu radyanskoyu derzhavoyu satelitom Nini vcheni nagoloshuyut sho prichinoyu bulo vidhilennya Stalinim planiv Tito poglinuti Albaniyu i Greciyu u vzayemodiyi z Bolgariyeyu utvorivshi tim samim potuzhnij shidnoyevropejskij blok poza kontrolem Moskvi 1 Zmist 1 Vitoki 2 Pershij Kominform 3 Poyizdka u Moskvu 4 Obmin listami 5 Drugij Kominform 6 Naslidki 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaVitoki RedaguvatiPid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yugoslaviyu okupuvali derzhavi Osi Okupacijnim silam protistoyali kilka grup oporu Komunistichnij ruh oporu na choli z marshalom Tito buv najbilshim i do 1945 roku ovolodiv usiyeyu krayinoyu za minimalnogo radyanskogo vtruchannya Na toj moment Tito buv prihilnim do oficijnoyi Moskvi Providna rol Tito u vizvolenni Yugoslaviyi ne tilki znachno zmicnila jogo stanovishe u svoyij partiyi i sered yugoslavskogo narodu a j sponukala jogo buti bilsh napoleglivim u namaganni Yugoslaviyi oderzhati bilshe prostoru dlya uhvalennya rishen u svoyih vlasnih interesah porivnyano z inshimi kerivnikami krayin Shidnogo bloku yaki mali bilshe pidstav viznavati radyanski zaslugi u vizvolenni yihnih krayin vid ponevolennya derzhavami Osi i vidtak potrapili pid bilshij tisk Kremlya Cya samostijnist Tito prizvodila do pevnogo tertya mizh Yugoslaviyeyu i SRSR she do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Hocha pislya vijni Tito formalno zalishavsya soyuznikom Stalina Radyanskij Soyuz uzhe na pochatku 1945 roku stvoriv u yugoslavskij komunistichnij partiyi shpigunsku merezhu sho porodilo neprosti soyuznicki vidnosini 2 Vidrazu pislya Drugoyi svitovoyi vijni trapilosya kilka zbrojnih sutichok mizh Yugoslaviyeyu ta Zahidnim blokom Unaslidok vijni Yugoslaviya uspishno zahopila teritoriyu Istriyi ta mista Zadar i Riyeku yaki z 1920 h vhodili do skladu Korolivstva Italiyi Cej krok bezposeredno pov yazuvali z perevazhno slov yanskim naselennyam tih miscevostej zdebilshogo horvatami i slovencyami Yugoslavske kerivnictvo shukalo zmogu vklyuchiti do skladu krayini i Triyest proti chogo buli zahidni soyuzniki i Stalin Ce prizvelo do kilkoh zbrojnih incidentiv zokrema yugoslavski vinishuvachi zbili amerikanskij transportnij litak sprichinivshi zapeklu kritiku z boku Zahodu i vid Stalina Z 1945 po 1948 rik bulo zbito shonajmenshe chotiri amerikanski litaki 3 Stalin protistoyav cim provokaciyam oskilki vin vidchuvav sho pislya vtrat u Drugij svitovij vijni SRSR buv ne gotovij tak shvidko zitknutisya iz Zahodom u vidkritij vijni Okrim togo Tito vidverto pidtrimuvav komunistichnu storonu v greckij gromadyanskij vijni todi yak Stalin trimav distanciyu pogodivshis iz Cherchillem cherez Ugodu pro vidsotki ne pidtrimuvati tamteshnih komunistiv Tito planuvav poglinuti Albaniyu i Greciyu u spivpraci z Bolgariyeyu tim samim zasnovuyuchi mogutnij shidnoyevropejskij blok poza vplivom Moskvi Stalin ne mig spokijno terpiti cyu zagrozu 1 Vin zaproponuvav stvoriti ne veliku Balkansku federaciyu u yakij Yugoslaviya vidigravala b golovnu rol a nizku malih federacij Yugoslaviya Bolgariya Ugorshina Rumuniya Polsha Chehoslovachchina i zazhadav vid yugoslavskoyi verhivki koordinaciyi yiyi zovnishnoyi politiki z Moskvoyu 18 bereznya 1948 roku radyanske kerivnictvo v terminovomu poryadku vidklikalo svoyih specialistiv z Yugoslaviyi motivuyuchi ce tim sho do nih stavlyatsya nepriyazno Tito zaperechuvav ce zvinuvachennya Pershij Kominform RedaguvatiTim ne menshe svit use she rozglyadav ci dvi krayini yak najblizhchih soyuznikiv Ce stalo ochevidnim vzhe na pershomu zasidanni Kominformu v 1947 roci de yugoslavski predstavniki buli najrizkishimi kritikami nacionalnih komunistichnih partij zapidozrenih u nedostatnij viddanosti spravi zokrema italijskoyi i francuzkoyi partij za doluchennya do politichnih koalicij Tim samim yugoslavski komunisti istotno pidsilyuvali radyanski poziciyi Navit shtab kvartira Kominformu rozmistilasya v Belgradi Odnak u zv yazku z nizkoyu rozbizhnostej mizh cimi dvoma krayinami ne vse bulo tak dobre Poyizdka u Moskvu RedaguvatiTertya sho prizvelo do ostatochnogo rozkolu malo bagato prichin chimalo z yakih mozhna bulo v kincevomu pidsumku pov yazati z regionalnim liderstvom Tito i jogo vidmovoyu sprijmati Moskvu yak verhovnu komunistichnu vladu svitu Yugoslavi dotrimuvalisya dumki sho propagovani v Radyanskomu Soyuzi akcionerni tovaristva buli neefektivnimi v Yugoslaviyi Do togo zh provedene bez konsultacij iz Radami rozgortannya Josipom Broz Tito vijsk v Albaniyi z metoyu zavaditi poshirennyu gromadyanskogo konfliktu v Greciyi na susidni krayini u tomu chisli na Yugoslaviyu neabiyak oburilo Stalina Stalina rozlyutilo i pragnennya Tito ob yednati Yugoslaviyu z Bolgariyeyu i cim samim stvoriti spravzhnyu krayinu pivdennih slov yan ideya z yakoyu vin pogodzhuvavsya v teoriyi ale ce takozh vidbuvalosya bez poperednogo konsultuvannya z radyanskim kerivnictvom 4 Vin viklikav Tito u Moskvu shob obgovoriti ci pitannya Ta rozumiyuchi chim ce mozhe zakinchitisya kerivnik KPYu vid poyizdki uhilivsya poslavshi zamist sebe drugu lyudinu u partiyi Kardelya a takozh Dzhilasa yakij znav rosijsku movu U rezultati tih peregovoriv Dzhilas i Kardel perekonalisya sho yugoslavsko radyanski vidnosini vzhe zajshli v gluhij kut Obmin listami RedaguvatiMizh poyizdkoyu u Moskvu ta drugim zasidannyam Kominformu KPRS i KPYu obminyalisya nizkoyu listiv sho detalizuvali yihni skargi Pershij list KPRS vid 27 bereznya 1948 zvinuvachuvav yugoslaviv u tomu sho voni ganblyat radyanskij socializm cherez zayavi tipu socializm v Radyanskomu Soyuzi perestav buti revolyucijnim 5 U nomu takozh stverdzhuvalosya sho KPYu bula ne dosit demokratichnoyu i sho vona ne vistupala avangardom na shlyahu krayini do socializmu Stalin dorikav Mi ne mozhemo rozglyadati taku organizaciyu komunistichnoyi partiyi yak dijsno marksistsko leninsku abo bilshovicku U yugoslavskij partiyi ne vidchuvayetsya niyakoyi politiki klasovoyi borotbi 6 KPYu u vidpovidi vid 13 kvitnya rishuche vidkidala radyanski zvinuvachennya pri comu zahishayuchi revolyucijnij harakter partiyi i pidtverdzhuyuchi svoyu visoku ocinku Radyanskogo Soyuzu Odnache KPYu takozh zauvazhuvala sho nezalezhno vid togo naskilki kozhen z nas lyubit krayinu socializmu SRSR vin u zhodnomu razi ne mozhe lyubiti svoyu krayinu menshe 7 Radyanska storona u vidpovidi vid 4 travnya dokoryala KPYu za neviznannya i nevipravlennya yiyi pomilok ta prodovzhila zvinuvachuvati komunistiv Yugoslaviyi u nadmirnij gordosti vlasnimi uspihami u borotbi proti nimciv stverdzhuyuchi sho Chervona Armiya vryatuvala yih vid znishennya KPYu u vidpovidi vid 17 travnya rizko vidreaguvala na radyanski sprobi znecinennya uspihu yugoslavskogo ruhu oporu i zaproponuvala zalagoditi cyu spravu na ochikuvanomu u chervni togo roku zasidanni Kominformu Drugij Kominform RedaguvatiNa drugomu zasidanni Kominformu u Buharesti Tito navit ne buv prisutnim poboyuyuchis sho na Yugoslaviyu bude vchineno vidkritij napad 28 chervnya inshi krayini chleni viklyuchili Yugoslaviyu poslavshis na nacionalistichni elementi yakim protyagom ostannih p yati chi shesti misyaciv vdalosya dosyagti panivnogo stanovisha v kerivnictvi KPYu U rezolyuciyi Pro stanovishe v KPYu kerivnikiv yugoslavskih komunistiv zvinuvachuvali u vidstupi vid marksizmu leninizmu Rezolyuciya takozh poperedzhuvala Yugoslaviyu sho vona spovzaye do burzhuaznogo kapitalizmu cherez svoyi nacionalistichni nezalezhnicki poziciyi Kominformbyuro zazhadalo vid komunistiv Yugoslaviyi zaminiti kerivnictvo KPYu zdorovimi silami hocha ce bulo pryamim vtruchannyam u vnutrishni spravi suverennoyi derzhavi Naslidki Redaguvati nbsp Shidnonimecka karikatura zobrazhuye Tito yak krovozhernogo zarizyaku upirya i amerikanskogo najmancya yakij planuye napasti na krayini narodnoyi demokratiyi Ulitku 1948 roku v SRSR i tak zvanih krayinah narodnoyi demokratiyi rozgornulasya shiroka antiyugoslavska kampaniya Rozkol pereris u vidkritu politiko ideologichnu vijnu V z yizd KPYu u lipni 1948 vidhiliv rezolyuciyu Informbyuro i vodnochas zayaviv pro svoye bazhannya likviduvati rozhodzhennya z CK VKP b ta z Informbyuro Bilshist chleniv KPYu i bezpartijnih gromadyan pidtrimali svoye kerivnictvo Tih yaki pidtrimali rezolyuciyu Informbyuro Tito nazvav kominformistami i piddav represiyam 8 Chimalo z nih bulo zaslano na ostrovi Goli Otok bezplidnij ostriv i Sveti Grgur 9 v Adriatichnomu mori de Tito stvoriv yugoslavskij GULAG 10 Zagalom cherez cej ostrivnij konctabir projshlo 16 000 prihilnikiv Moskvi 10 000 z yakih zaginuli v kamenolomnyah Rozgornuta v krayini kampaniya proti informbyurovshini polyarizuvala yugoslavske suspilstvo stvorila atmosferu nagnitannya napruzhenosti i pidozrilivosti 5 000 nezgodnih zmusheni buli emigruvati z Yugoslaviyi 11 Pogirshennya vidnosin z Radyanskim Soyuzom i krayinami Shidnogo bloku primusilo yugoslavske kerivnictvo pereoriyentuvatisya v svoyih ekonomichnih zv yazkah i zovnishnij politici na krayini Zahodu shukati pidtrimki kapitalistichnih derzhav U lipni 1948 SShA i Yugoslaviya uklali ugodu pro zvilnennya zamorozhenih u SShA yugoslavskih aktiviv ta majna na sumu 47 mln dolariv Odnochasno bulo vregulovano pretenziyi shodo nacionalizaciyi Yugoslaviyeyu amerikanskoyi vlasnosti SShA oderzhali kompensaciyu u rozmiri 17 mln dolariv ta provedeno vzayemorozrahunki za lendlizom U vnutrishnij politici Tito vzyav kurs na budivnictvo osoblivoyi yugoslavskoyi modeli socializmu zasnovanoyi na vidmovi vid forsovanih tempiv industrializaciyi zberezhenni privatnih gospodarstv v agrarnomu sektori peredanni pidpriyemstv u ruki trudovih kolektiviv dopushenni privatnogo pidpriyemnictva u sferi obslugovuvannya i v torgivli vidsutnosti tverdih planovih zavdan Ce dozvolilo uniknuti tih ekonomichnih trudnoshiv yaki perezhivala bilshist shidnoyevropejskih krayin u 60 70 ti roki HH st Naprikinci veresnya 1949 Radyanskij Soyuz rozirvav dogovir pro bezpeku i spivpracyu pidpisanij z Yugoslaviyeyu she v roki Drugoyi svitovoyi vijni Moskva zasudila titoyizm yak yeres yaka radila komunistichnim krayinam obirati nacionalistichnij shlyah do socializmu vidminnij vid radyanskogo shlyahu Po vsij Shidnij Yevropi promoskovski elementi proveli zaminu komunistichnih kerivnikiv zapidozrenih u tendenciyah podibnih do titovskoyi 12 Stalin vlashtuvav nad nimi pokazovi sudovi procesi spochatku v Ugorshini a potim i v inshih radyanskih derzhavah satelitah Radyanska propaganda tverdila sho v Yugoslaviyi antikomunistichnij policijnij derzhavnij rezhim fashistskogo tipu i sho klika Tito peretvorila Belgrad na amerikanskij centr shpionazhu i antikomunistichnoyi propagandi U 1948 1952 rokah velasya pidgotovka do zdijsnennya vijskovogo vtorgnennya v Yugoslaviyu u ramkah yakoyi SRSR zaohochuvav svoyih soyuznikiv po soctaboru rozbudovuvati yihni vijskovi sili Ce osoblivo stosuvalosya Ugorshini yakij vidvodilasya providna rol u mozhlivij vijni proti Yugoslaviyi Odnak cim planam zavadila spochatku vijna v Koreyi a potim smert Stalina Chergovi zvinuvachennya na adresu KPYu mistilisya v rezolyuciyi zasidannya Informbyuro yake vidbulos u Budapeshti v listopadi 1949 Ce prizvelo do ostatochnogo rozrivu vidnosin Yugoslaviyi z SRSR i krayinami soctaboru hocha formalno diplomatichni zv yazki mizh nimi vse zh taki rozirvano ne bulo Pislya poyavi budapeshtskoyi rezolyuciyi kerivnictvo KPYu vidijshlo vid poziciyi oboroni i vipravdovuvan ta rozpochalo shiroku propagandistsku kampaniyu proti SRSR i jogo satelitiv Vono zvinuvatilo stalinske kerivnictvo u pererodzhenni socializmu v derzhavno kapitalistichnu sistemu ta v dogmatichnij reviziyi marksizmu leninizmu byurokratizaciyi partiyi i krayini Pislya smerti Stalina i vidmovi Hrushova vid jogo politiki z Tito pomirilisya i Yugoslaviyu bulo znovu prijnyato u svitovij socialistichnij tabir Prote vidnosini mizh oboma derzhavami tak povnistyu i ne nalagodilisya Yugoslaviya i nadali trimalasya nezalezhnogo kursu u svitovij politici unikayuchi vplivu yak Zahodu tak i Shodu Yugoslavska armiya doderzhuvalasya dvoh oficijnih planiv oboroni po odnomu proti vtorgnennya NATO i krayin Varshavskogo Dogovoru Tito vikoristovuvav vidchuzhennya vid SRSR shob otrimati amerikansku dopomogu za planom Marshalla ta shob zasnuvati Ruh nepriyednannya v yakomu Yugoslaviya bula providnoyu siloyu 13 Div takozh RedaguvatiProces nad burzhuaznimi nacionalistami u Slovachchini Holodna vijna Shidnij blok Drugij svit Balkanska federaciya Yugoslavskij iredentizmPrimitki Redaguvati a b Jeronim Perovic The Tito Stalin Split A Reassessment in Light of New Evidence Journal of Cold War Studies Spring 2007 9 2 pp 32 63 Richard West Tito 1994 Air victories of Yugoslav Air Force Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 30 sichnya 2016 Perovic The Tito Stalin Split A Reassessment in Light of New Evidence Stephen Clissold ed Yugoslavia and the Soviet Union 1939 1973 A Documentary Survey 1975 p 172 Edvard Kardelj Reminiscences the Struggle for Recognition and Independence The New Yugoslavia 1944 1957 1982 p 217 Dennison Rusinow 1978 The Yugoslav Experiment 1948 1974 U of California Press s 28 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 Paul Garde Vie et mort de la Yougoslavie Fayard Paris 2000 p 91 Josip proti Josifa Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 Serge Metais Histoire des Albanais Fayard Paris 2006 p 322 Konflikt Tito Stalin Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 Alec Nove 2005 Stalinism and After The Road to Gorbachev Routledge s 97 Arhiv originalu za 18 veresnya 2007 Procitovano 30 sichnya 2016 John R Lampe Russell O Prickett Ljubisa S Adamovic 1990 Yugoslav American economic relations since World War II Duke University Press Books s 47 ISBN 0 8223 1061 9 Dzherela RedaguvatiBanac Ivo With Stalin against Tito Cominformist Splits in Yugoslav Communism Cornell University Press 1988 Iatrides John O Linda Wrigley 2004 Greece at the Crossroads The Civil War and Its Legacy Penn State University Press s 267 75 Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 Karchmar Lucien The Tito Stalin Split in Soviet and Yugoslav Historiography in Wayne S Vucinich ed At the Brink of War and Peace The Tito Stalin Split in a Historic Perspective New York Social Science Monographs 1982 pp 253 271 Lees Lorraine M Keeping Tito Afloat The United States Yugoslavia and the Cold War 1945 1960 Penn State Press 2010 Mehta Coleman The CIA Confronts the Tito Stalin Split 1948 1951 Journal of Cold War Studies 2011 13 1 pp 101 145 Nyrop Richard F ed Yugoslavia A Country Study Department of the Army Washington D C 1981 Perovic Jeronim The Tito Stalin Split A Reassessment in Light of New Evidence Journal of Cold War Studies Spring 2007 9 2 pp 32 63 online Arhivovano 2 serpnya 2020 u Wayback Machine online at Project MUSE Ridley Jasper Tito Constable London 1994 popular history Stokes Gale ed From Stalinism to Pluralism A Documentary History of Eastern Europe Since 1945 Oxford University Press New York 1996 West Richard Tito And the Rise and Fall of Yugoslavia Sinclair Stevenson London 1994 Perovic Jeronim The Tito Stalin Split A Reassessment in Light of New Evidence Journal of Cold War Studies Spring 2007 9 2 pp 32 63 online Arhivovano 2 serpnya 2020 u Wayback Machine online at Project MUSELiteratura RedaguvatiM S Kameneckij Radyansko yugoslavskij konflikt 1948 53 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 M S Kameneckij Radyansko yugoslavski ugodi 1955 56 Ukrayinska diplomatichna enciklopediyaPosilannya RedaguvatiJosif vs Josip 60 rokiv tomu v SRSR startuvala antiyugoslavska kampaniya Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yugoslavsko radyanskij konflikt 1948 r Arhivovano 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine Yugoslavska model socializmu Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Behind the Tito Stalin Clash Arhivovano 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rozkol Tito Stalin amp oldid 40405074