Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія).
Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку).
Процес самопізнання, за якого усвідомлюються й осмислюються власні думки та психічні переживання, називають саморефлексією.
Інший погляд на рефлексію пропонує О. М. П'ятигорський, який вважає рефлексію мисленням, що звернено на себе, тобто — на мислення. Мислення з'являється як рефлексія та «тримається» рефлексією, продовжується нею.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- М. Булатов. Рефлексія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 547. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Рефлексія у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Философский словарь — А. С. К., 2006. ISBN 966-539-429-0
- Пятигорский А. М. Мышление и наблюдение (Рига, 2002)
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |