www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліві політика Ліві також ліви ця 1 окреслення політичних сил що проголошують ідеали соціальної рівності та егалітаризму

Ліві (політика)

Ліві, також ліви́ця, — окреслення політичних сил, що проголошують ідеали соціальної рівності та егалітаризму, часто на противагу соціальній ієрархії. Загалом, ліві політичні позиції зазвичай передбачають турботу про тих, хто перебуває в невигідному суспільному становищі щодо інших і припущення, що існують невиправдані нерівності, які треба зменшити або усунути. Протилежністю лівим є праві, які, навпаки, розглядають ці нерівності як природні або традиційні.

Ліві/лівиця в політичному спектрі

Поділ на лівих і правих виник під час Великої французької революції, коли в Генеральних штатах депутати, що представляли третій стан і виступали за радикальні зміни в суспільстві, здебільшого займали місця ліворуч від голови, а їхні супротивники розташовувалися зазвичай праворуч. Після Великої французької революції до лівиці традиційно зараховують політичні рухи соціалістичного, комуністичного, анархістського спрямувань. Упродовж XX століття до «лівих» долучилися соціал-демократичні та різні ліволіберальні партії (приміром, Демократична партія в США чи Лейбористська партія у Великій Британії), а також рухи за громадянські права, антивоєнні та екологічні рухи.

Критерії визначення Редагувати

Традиційно приналежність до лівих чи до правих визначають за ставленням до таких пунктів:

У цьому випадку для лівих ці пункти визначаються як:

  • усуспільнення громадських за своєю суттю засобів виробництва;
  • неприпустимість експлуатації;
  • зменшення або обмеження влади, державного насильства;
  • збільшення рівня рівноправності та свободи особистості, щодо збільшення ступеня соціального, політичного, релігійного, статевого, національного рівноправ'я тощо.

Історія Редагувати

Виникнення Редагувати

У політиці термін «ліві» походить з Великої французької революції від звички, започаткованої в Генеральних штатах 1789 року. Там радикальні депутати від третього стану — монтаньяри та якобінці — сиділи здебільшого ліворуч від президентського крісла в парламенті. Протягом XIX століття у Франції основною межею, що розділяла лівих і правих, була прихильність або до республіки, або до монархії. Червневе повстання під час Другої республіки було спробою лівих заявити про себе після революції 1848 року, але лише невелика частина населення підтримала його.

До середини XIX століття ліберали, які виступали як за політичні свободи, так і за свободу підприємництва, теж розглядалися як ліві. Але потім, з розвитком соціалістичних ідей, лівими стали називати насамперед їхніх прихильників, що прагнули до соціальної рівності. Після перевороту Наполеона III у 1851 році і подальшого створення Другої імперії марксизм став змагатися з радикальним республіканством та утопічним соціалізмом за першість у лівій політиці. Впливовий Маніфест комуністичної партії Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, опублікований 1848 року, стверджував, що вся людська історія є історією класової боротьби. Вони передбачали, що пролетарська революція врешті-решт повалить буржуазний капіталізм і створить безкласове бездержавне постгрошове суспільство.

1864 року було створене Міжнародне співтовариство робітників, яке ще називають Першим інтернаціоналом. Воно об'єднувало делегатів з різних країн зі спільною метою — досягнення безкласового та бездержавного суспільства. Однак думки про методи його досягнення досить різнились, через що, зокрема, 1876 року відбувся розкол між прихильниками Маркса та Бакуніна. Останній разом з анархістами сформував Міжнародне об'єднання робочих партій або Другий інтернаціонал (1888—1916).

«Старі ліві» Редагувати

Термін ввів у науковий обіг американський марксистський соціолог Чарльз Райт Міллз, аби означити традиційні напрями лівої думки, що утворилися до 1930-х.

Річ у тім, що лівиця переживала великий підйом на початку XX століття і, опираючись на промислових робітників і селянство як свою соціальну базу, змогла прийти до влади в ряді країн. Спершу в Росії після Жовтневої революції, а потім у ході Другої світової війни та після неї в країнах Східної та Центральної Європи, а також Азії. В інших країнах (зокрема Франції та Італії), де ліві хоч і не прийшли до влади, існували впливові компартії. Все це змушувало уряди капіталістичних країн у першій половині XX століття постійно боятися «більшовицького перевороту».

Особливістю марксистських старих лівих є важливість створення масової партійної організації, яка вибудовується і діє за бюрократичними принципами з жорсткою внутрішньою дисципліною. Марксистським старим лівим притаманний культ вождя (Сталін, Мао, Троцький, Кім Ір Сен). У випадку анархістів ситуація протилежна — відмова від будь-якої форми організації та дисципліни як захист від вождизму й авторитаризму в масовому децентралізованому русі. Також у старих лівих проявляється тенденція до сектантства й агресивного неприйняття іншої точки зору.

Через усі ці особливості з 1950-х років для старих лівих настає серйозна криза:

  • секретна доповідь Хрущова на XX з'їзді викликає розкол у міжнародному комуністичному русі;
  • неприйняття політики сталінізму призводить до бунтів у Польщі та Угорщині 1956 р.;
  • протистояння КПРС і КПК послаблює і розколює багато комуністичних партій;
  • «угодівська» позиція французької та італійської компартій під час кризи 1960-х;
  • небажання радянської бюрократії проводити реформи призводить до придушення Празької весни;
  • введення військ в Афганістан підриває довіру до СРСР;
  • нездатність соціалістів, що прийшли до влади, провести соціалістичні реформи.

У минулому найсильніші компартії Європи — французька та італійська — спочатку різко ослабли, а потім — Італійська компартія саморозпустилася, а Французька компартія майже не має впливу на політичне життя. КПРС саморозпустилася, а деякі колишні її діячі, залишившись на державних посадах, стали провідниками неоліберальних реформ.

Соціал-демократія Редагувати

Іншим напрямком розвитку лівиці була соціал-демократія. Загалом, до Першої світової війни «соціал-демократами» називали всіх послідовників лівої ідеології — як марксистів, так і послідовників теорії Лассаля. Таким чином, ця категорія об'єднувала і радикальних революціонерів, як Володимир Ілліч Ленін чи Роза Люксембург, так і помірних еволюціоністів як Карл Каутський чи Едуард Бернштейн. Однак після Жовтневої революції, а особливо в роки «Великої депресії» (як і в повоєнні часи), коли багато держав звернулися за допомогою до соціал-демократичних партій, під ними почали розуміти здебільшого останніх, тобто помірних еволюціоністів, які погодилися на таку співпрацю з капіталістичною державою. Успішним прикладом такої співпраці є Швеція, де вперше повністю соціал-демократичний уряд Ханссона зміг стабілізувати ситуацію всього за два роки, і після цього шведські виборці здебільшого голосують за Соціал-демократичну партію Швеції практично на всіх виборах (до 2006).

Таким чином, засвоївши окремі принципи марксистської теорії (а також ідеали християнського соціалізму), соціал-демократія в сучасному розумінні водночас робить наголос на наявну соціальну справедливість, націоналізацію лише стратегічно важливих підприємств, державне втручання в економіку, соціальне партнерство між працівниками та роботодавцями, демократичне суспільство, ідеологічний плюралізм. За допомогою державного регулювання швидко справлялися з кризовою ситуацією.

Недавній крах східноєвропейських соціалістичних держав привів соціал-демократів у всьому світі до перегляду частини їхніх доктрин, включно з централізованим плануванням і націоналізацією промисловості. Політика деяких соціал-демократичних лідерів, наприклад, «третій шлях» Тоні Блера або Герхарда Шредера, подібно до лібералізму, робить наголос на «середній клас». Більше того, через глобальну економічну кризу та її наслідки соціал-демократичні уряди в економічній політиці почали мало чим відрізнятись від своїх правих опонентів, проводячи ті самі неоліберальні реформи та заходи жорсткої економії.

Звідси, походить наростаюча критика соціал-демократичних партій з боку інших лівих. Зокрема, такі соціальні теоретики як Роберто Унгер пропонують реконструювати соціал-демократичний проєкт, об'єднавши в ньому заново непокірну і гуманістичну складову лівиці для перегляду базових угод між урядом і приватним сектором, без, однак, цілковитого наполягання на одержавленні економіки.

Інші — зокрема, «нові ліві» (див. далі) — у своїй критиці вказують на нездійсненність соціал-демократичного проєкту сьогодні. За ними, він виник в специфічних економічних умовах післявоєнної відбудови Європи із характерною фінансовою допомогою з боку США і соціальними поступками через умови Холодної війни. Нині ж після краху головного антагоніста капіталістичного світу, Радянського Союзу, та глобальної економічної кризи державна влада не зацікавлена йти на минулі поступки робітничому класу і тому соціал-демократи, перебуваючи при владі, приречені на проведення тієї ж неоліберальної політики.

«Нові ліві» Редагувати

Нові ліві (термін введений в обіг також Міллзом) — напрямок у політиці, який ототожнює себе з лівою ідеєю, але протиставляється традиційним компартіям і тоталітаризму (старим лівим). Зародився в Західній Європі і США в 1960-х роках. Характеризується критикою історичної ролі робітничого класу та інституційних форм опору, а також містить у собі елементи енвайронменталізму. З новими лівими тісно пов'язані рухи хіпі, фемінізму, захисту прав сексуальних меншин та ін.

Почавши з ненасильницького протесту, до кінця десятиліття багато «нових лівих» перейшло до захоплення екстремізмом. Різні ідеї нових лівих так чи інакше вплинули на деякі традиційні ліві рухи (маоїстів, анархістів тощо). Нові ліві суттєво доклалися до становлення «зелених» партій у Західній Європі, руху альтерглобалістів у 1990-х, а також ліворадикального тероризму 1970-х років (Фракція Червоної Армії в ФРН, Червоні бригади в Італії тощо).

Представники старих лівих критикують нових лівих насамперед за те, що ті віддалилися від робітничого класу та великою мірою зайнялися культурною критикою замість соціальної, через що перетворилися на виразника інтересів дрібної буржуазії, а не пролетаріату.

Сучасний ідеологічний спектр Редагувати

Спектр лівої політики простягається від лівоцентристського до крайнього лівого (або ультралівого). Термін лівоцентристів описує перебування в політичному мейнстрімі. Позиції лівих і ультралівих належать до більш радикальних. Лівоцентристи охоплюють соціал-демократів, соціал-лібералів, прогресистів, а також деяких демократичних соціалістів та зелених (зокрема, екосоціалістів). Всі вони прихильні до ринкового розподілу ресурсів зі змішаною економікою при значному державному секторі і процвітаючому приватному секторі. Лівоцентристська політика, як правило, висловлюється на користь обмеженого втручання держави в питання, пов'язані зі суспільним інтересом.

У низці країн термін «крайні ліві» чи «радикальні ліві» був пов'язаний з комунізмом, маоїзмом, автономізмом і анархізмом. Він був використаний для опису груп, що виступають з позицій антикапіталізму, політики ідентичності або екотероризму. У Франції робиться відмінність між лівими (Соціалістична партія і Комуністична партія) і крайніми лівими (троцькісти, маоїсти й анархісти). Часто крайнім лівим неодмінно приписують екстремізм, хоча лише деяка частина з них справді є екстремістами. Так, Департамент внутрішньої безпеки США визначає лівих екстремістів як групи, які хочуть «привести до зміни за допомогою насильницької революції, а не через наявні політичні процеси».

Лівий постмодернізм виступає проти спроб створити універсальні пояснювальні теорії, в тому числі марксизм, висміюючи їх як великі наративи. Він розглядає культуру як оскаржуваний простір і через деконструкцію прагне підірвати всі претензії на абсолютну істину. Ліві критики з постмодернізму за допомогою культурології підтверджують важливість культури, заперечуючи існування незалежної реальності.

Ліві партії в світі Редагувати

Ліві організації та партії в Україні Редагувати

Ультраліві Редагувати

Ліві та лівоцентристські Редагувати

Альтернативне бачення Редагувати

Зважаючи на сумнівний статус в Україні старих лівих організацій (переважно партійних), що пов'язаний із комерціалізацією та комодифікацією ними радянської спадщини, деякими авторами висувається наступний перелік українських лівих груп (що, природно, складається здебільшого із «нових лівих»):

Участь лівих у Майдані 2013—2014 років Редагувати

Артем Чапай в інтерв'ю з анонімним активістом зазначає, що «на Майдані після штурму 11 грудня 2013 р. анархісти з групи „Вільна земля“ зайняли одну з барикад — на Прорізній. … З 19 січня 2014 р. на Грушевського анархісти були на всіх битвах». На Майдані загинув один із анархістів, Сергій Кемський.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Лівиця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Lukes, Steven. 'Epilogue: The Grand Dichotomy of the Twentieth Century' [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]: concluding chapter to T. Ball and R. Bellamy (eds.), The Cambridge History of Twentieth-Century Political Thought [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  3. Andrew Knapp and Vincent Wright (2006). The Government and Politics of France. Routledge.
  4. Arnold, N. Scott (2009). Imposing values: an essay on liberalism and regulation. Florence: Oxford University Press. с. 3. ISBN 0-495-50112-3. «Modern liberalism occupies the left-of-center in the traditional political spectrum and is represented by the Democratic Party in the United States, the Labor Party in the United Kingdom, and the mainstream Left (including some nominally socialist parties) in other advanced democratic societies.» 
  5. Eric Neumayer, The environment, left-wing political orientation, and ecological economics, Ecological Economics 51 (2004) 167—175, Elsevier
  6. Senator James Inhofe, The Greatest Hoax: How the Global Warming Conspiracy Threatens Your Future, «…the public has caught on and believes the global warming issue dead, but President Obama and the left in congress are proceeding as if nothing had happened.», WND Books, 2012, ISBN 978-1936488490
  7. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 24 січня 2013. 
  8. Andrew Knapp and Vincent Wright (2006). . Routledge. ISBN 978-0-415-35732-6. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 23 січня 2013. 
  9. Marshall, Peter. «Demanding the Impossible  — A History of Anarchism» p. 9. Fontana Press, London, 1993 ISBN 978-0-00-686245-1
  10. ↑ Чарльз Райт Міллз. Лист «новим лівим»
  11. Unger, Roberto (2005). The Left Alternative. Verso. с. ix. ISBN 978-1-84467-370-4. 
  12. Ділан Райлі. Спадкоємці Берштейна
  13. . Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 24 січня 2013. 
  14. Володимир Іщенко. Ліві корені неолібералізму // «Спільне», № 4, 2012.
  15. Cosseron, Serge (ed.). Le dictionnaire de l'extrême gauche. Paris: Larousse, 2007. p. 20
  16. . Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 24 січня 2013. 
  17. Post-modernism, commodity fetishism and hegemony [ 25 листопада 2005 у Wayback Machine.], Néstor Kohan, International Socialism, Issue 105.
  18. Chomsky on Postmodernism [ 21 квітня 2003 у Wayback Machine.], Noam Chomsky, Z-Magazine's Left On-Line Bulletin Board.
  19. . Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 1 лютого 2013. 
  20. . www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019. 

Література Редагувати

  • О. Шевченко. Нові ліві // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.504 ISBN 978-966-611-818-2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Livi takozh livi cya 1 okreslennya politichnih sil sho progoloshuyut ideali socialnoyi rivnosti ta egalitarizmu chasto na protivagu socialnij iyerarhiyi Zagalom livi politichni poziciyi zazvichaj peredbachayut turbotu pro tih hto perebuvaye v nevigidnomu suspilnomu stanovishi shodo inshih i pripushennya sho isnuyut nevipravdani nerivnosti yaki treba zmenshiti abo usunuti Protilezhnistyu livim ye pravi yaki navpaki rozglyadayut ci nerivnosti yak prirodni abo tradicijni 2 Livi livicya v politichnomu spektriPodil na livih i pravih vinik pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi koli v Generalnih shtatah deputati sho predstavlyali tretij stan i vistupali za radikalni zmini v suspilstvi zdebilshogo zajmali miscya livoruch vid golovi a yihni suprotivniki roztashovuvalisya zazvichaj pravoruch 3 Pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi do livici tradicijno zarahovuyut politichni ruhi socialistichnogo komunistichnogo anarhistskogo spryamuvan Uprodovzh XX stolittya do livih doluchilisya social demokratichni ta rizni livoliberalni partiyi primirom Demokratichna partiya v SShA chi Lejboristska partiya u Velikij Britaniyi 4 a takozh ruhi za gromadyanski prava antivoyenni ta ekologichni ruhi 5 6 Zmist 1 Kriteriyi viznachennya 2 Istoriya 2 1 Viniknennya 2 2 Stari livi 2 3 Social demokratiya 2 4 Novi livi 3 Suchasnij ideologichnij spektr 4 Livi partiyi v sviti 5 Livi organizaciyi ta partiyi v Ukrayini 5 1 Ultralivi 5 2 Livi ta livocentristski 5 3 Alternativne bachennya 5 4 Uchast livih u Majdani 2013 2014 rokiv 6 Div takozh 7 Primitki 8 LiteraturaKriteriyi viznachennya RedaguvatiTradicijno prinalezhnist do livih chi do pravih viznachayut za stavlennyam do takih punktiv 7 privatnoyi vlasnosti posilennya ekspluataciyi lyudini lyudinoyu zmicnennya vladi faktichnogo zakriplennya nerivnopravnosti socialnoyi statevoyi religijnoyi nacionalnoyi nerivnosti tosho U comu vipadku dlya livih ci punkti viznachayutsya yak ususpilnennya gromadskih za svoyeyu suttyu zasobiv virobnictva nepripustimist ekspluataciyi zmenshennya abo obmezhennya vladi derzhavnogo nasilstva zbilshennya rivnya rivnopravnosti ta svobodi osobistosti shodo zbilshennya stupenya socialnogo politichnogo religijnogo statevogo nacionalnogo rivnoprav ya tosho Istoriya RedaguvatiViniknennya Redaguvati U politici termin livi pohodit z Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi vid zvichki zapochatkovanoyi v Generalnih shtatah 1789 roku Tam radikalni deputati vid tretogo stanu montanyari ta yakobinci sidili zdebilshogo livoruch vid prezidentskogo krisla v parlamenti Protyagom XIX stolittya u Franciyi osnovnoyu mezheyu sho rozdilyala livih i pravih bula prihilnist abo do respubliki abo do monarhiyi 8 Chervneve povstannya pid chas Drugoyi respubliki bulo sproboyu livih zayaviti pro sebe pislya revolyuciyi 1848 roku ale lishe nevelika chastina naselennya pidtrimala jogo Do seredini XIX stolittya liberali yaki vistupali yak za politichni svobodi tak i za svobodu pidpriyemnictva tezh rozglyadalisya yak livi Ale potim z rozvitkom socialistichnih idej livimi stali nazivati nasampered yihnih prihilnikiv sho pragnuli do socialnoyi rivnosti Pislya perevorotu Napoleona III u 1851 roci i podalshogo stvorennya Drugoyi imperiyi marksizm stav zmagatisya z radikalnim respublikanstvom ta utopichnim socializmom za pershist u livij politici Vplivovij Manifest komunistichnoyi partiyi Karla Marksa ta Fridriha Engelsa opublikovanij 1848 roku stverdzhuvav sho vsya lyudska istoriya ye istoriyeyu klasovoyi borotbi Voni peredbachali sho proletarska revolyuciya vreshti resht povalit burzhuaznij kapitalizm i stvorit bezklasove bezderzhavne postgroshove suspilstvo 1864 roku bulo stvorene Mizhnarodne spivtovaristvo robitnikiv yake she nazivayut Pershim internacionalom Vono ob yednuvalo delegativ z riznih krayin zi spilnoyu metoyu dosyagnennya bezklasovogo ta bezderzhavnogo suspilstva Odnak dumki pro metodi jogo dosyagnennya dosit riznilis cherez sho zokrema 1876 roku vidbuvsya rozkol mizh prihilnikami Marksa ta Bakunina Ostannij razom z anarhistami sformuvav Mizhnarodne ob yednannya robochih partij 9 abo Drugij internacional 1888 1916 Stari livi Redaguvati Termin vviv u naukovij obig amerikanskij marksistskij sociolog Charlz Rajt Millz abi oznachiti tradicijni napryami livoyi dumki sho utvorilisya do 1930 h 10 Rich u tim sho livicya perezhivala velikij pidjom na pochatku XX stolittya i opirayuchis na promislovih robitnikiv i selyanstvo yak svoyu socialnu bazu zmogla prijti do vladi v ryadi krayin Spershu v Rosiyi pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi a potim u hodi Drugoyi svitovoyi vijni ta pislya neyi v krayinah Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi a takozh Aziyi V inshih krayinah zokrema Franciyi ta Italiyi de livi hoch i ne prijshli do vladi isnuvali vplivovi kompartiyi Vse ce zmushuvalo uryadi kapitalistichnih krayin u pershij polovini XX stolittya postijno boyatisya bilshovickogo perevorotu Osoblivistyu marksistskih starih livih ye vazhlivist stvorennya masovoyi partijnoyi organizaciyi yaka vibudovuyetsya i diye za byurokratichnimi principami z zhorstkoyu vnutrishnoyu disciplinoyu Marksistskim starim livim pritamannij kult vozhdya Stalin Mao Trockij Kim Ir Sen U vipadku anarhistiv situaciya protilezhna vidmova vid bud yakoyi formi organizaciyi ta disciplini yak zahist vid vozhdizmu j avtoritarizmu v masovomu decentralizovanomu rusi Takozh u starih livih proyavlyayetsya tendenciya do sektantstva j agresivnogo neprijnyattya inshoyi tochki zoru Cherez usi ci osoblivosti z 1950 h rokiv dlya starih livih nastaye serjozna kriza sekretna dopovid Hrushova na XX z yizdi viklikaye rozkol u mizhnarodnomu komunistichnomu rusi neprijnyattya politiki stalinizmu prizvodit do buntiv u Polshi ta Ugorshini 1956 r protistoyannya KPRS i KPK poslablyuye i rozkolyuye bagato komunistichnih partij ugodivska poziciya francuzkoyi ta italijskoyi kompartij pid chas krizi 1960 h nebazhannya radyanskoyi byurokratiyi provoditi reformi prizvodit do pridushennya Prazkoyi vesni vvedennya vijsk v Afganistan pidrivaye doviru do SRSR nezdatnist socialistiv sho prijshli do vladi provesti socialistichni reformi U minulomu najsilnishi kompartiyi Yevropi francuzka ta italijska spochatku rizko oslabli a potim Italijska kompartiya samorozpustilasya a Francuzka kompartiya majzhe ne maye vplivu na politichne zhittya KPRS samorozpustilasya a deyaki kolishni yiyi diyachi zalishivshis na derzhavnih posadah stali providnikami neoliberalnih reform Social demokratiya Redaguvati Inshim napryamkom rozvitku livici bula social demokratiya Zagalom do Pershoyi svitovoyi vijni social demokratami nazivali vsih poslidovnikiv livoyi ideologiyi yak marksistiv tak i poslidovnikiv teoriyi Lassalya Takim chinom cya kategoriya ob yednuvala i radikalnih revolyucioneriv yak Volodimir Illich Lenin chi Roza Lyuksemburg tak i pomirnih evolyucionistiv yak Karl Kautskij chi Eduard Bernshtejn Odnak pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi a osoblivo v roki Velikoyi depresiyi yak i v povoyenni chasi koli bagato derzhav zvernulisya za dopomogoyu do social demokratichnih partij pid nimi pochali rozumiti zdebilshogo ostannih tobto pomirnih evolyucionistiv yaki pogodilisya na taku spivpracyu z kapitalistichnoyu derzhavoyu Uspishnim prikladom takoyi spivpraci ye Shveciya de vpershe povnistyu social demokratichnij uryad Hanssona zmig stabilizuvati situaciyu vsogo za dva roki i pislya cogo shvedski viborci zdebilshogo golosuyut za Social demokratichnu partiyu Shveciyi praktichno na vsih viborah do 2006 Takim chinom zasvoyivshi okremi principi marksistskoyi teoriyi a takozh ideali hristiyanskogo socializmu social demokratiya v suchasnomu rozuminni vodnochas robit nagolos na nayavnu socialnu spravedlivist nacionalizaciyu lishe strategichno vazhlivih pidpriyemstv derzhavne vtruchannya v ekonomiku socialne partnerstvo mizh pracivnikami ta robotodavcyami demokratichne suspilstvo ideologichnij plyuralizm Za dopomogoyu derzhavnogo regulyuvannya shvidko spravlyalisya z krizovoyu situaciyeyu Nedavnij krah shidnoyevropejskih socialistichnih derzhav priviv social demokrativ u vsomu sviti do pereglyadu chastini yihnih doktrin vklyuchno z centralizovanim planuvannyam i nacionalizaciyeyu promislovosti Politika deyakih social demokratichnih lideriv napriklad tretij shlyah Toni Blera abo Gerharda Shredera podibno do liberalizmu robit nagolos na serednij klas Bilshe togo cherez globalnu ekonomichnu krizu ta yiyi naslidki social demokratichni uryadi v ekonomichnij politici pochali malo chim vidriznyatis vid svoyih pravih oponentiv provodyachi ti sami neoliberalni reformi ta zahodi zhorstkoyi ekonomiyi Zvidsi pohodit narostayucha kritika social demokratichnih partij z boku inshih livih Zokrema taki socialni teoretiki yak Roberto Unger proponuyut rekonstruyuvati social demokratichnij proyekt ob yednavshi v nomu zanovo nepokirnu i gumanistichnu skladovu livici dlya pereglyadu bazovih ugod mizh uryadom i privatnim sektorom bez odnak cilkovitogo napolyagannya na oderzhavlenni ekonomiki 11 Inshi zokrema novi livi div dali u svoyij kritici vkazuyut na nezdijsnennist social demokratichnogo proyektu sogodni Za nimi vin vinik v specifichnih ekonomichnih umovah pislyavoyennoyi vidbudovi Yevropi iz harakternoyu finansovoyu dopomogoyu z boku SShA i socialnimi postupkami cherez umovi Holodnoyi vijni Nini zh pislya krahu golovnogo antagonista kapitalistichnogo svitu Radyanskogo Soyuzu ta globalnoyi ekonomichnoyi krizi derzhavna vlada ne zacikavlena jti na minuli postupki robitnichomu klasu i tomu social demokrati perebuvayuchi pri vladi prirecheni na provedennya tiyeyi zh neoliberalnoyi politiki 12 Novi livi Redaguvati Novi livi termin vvedenij v obig takozh Millzom 10 napryamok u politici yakij ototozhnyuye sebe z livoyu ideyeyu ale protistavlyayetsya tradicijnim kompartiyam i totalitarizmu starim livim Zarodivsya v Zahidnij Yevropi i SShA v 1960 h rokah 13 Harakterizuyetsya kritikoyu istorichnoyi roli robitnichogo klasu ta institucijnih form oporu a takozh mistit u sobi elementi envajronmentalizmu Z novimi livimi tisno pov yazani ruhi hipi feminizmu zahistu prav seksualnih menshin ta in Pochavshi z nenasilnickogo protestu do kincya desyatilittya bagato novih livih perejshlo do zahoplennya ekstremizmom Rizni ideyi novih livih tak chi inakshe vplinuli na deyaki tradicijni livi ruhi maoyistiv anarhistiv tosho Novi livi suttyevo doklalisya do stanovlennya zelenih partij u Zahidnij Yevropi ruhu alterglobalistiv u 1990 h a takozh livoradikalnogo terorizmu 1970 h rokiv Frakciya Chervonoyi Armiyi v FRN Chervoni brigadi v Italiyi tosho Predstavniki starih livih kritikuyut novih livih nasampered za te sho ti viddalilisya vid robitnichogo klasu ta velikoyu miroyu zajnyalisya kulturnoyu kritikoyu zamist socialnoyi cherez sho peretvorilisya na viraznika interesiv dribnoyi burzhuaziyi a ne proletariatu 14 Suchasnij ideologichnij spektr RedaguvatiSpektr livoyi politiki prostyagayetsya vid livocentristskogo do krajnogo livogo abo ultralivogo Termin livocentristiv opisuye perebuvannya v politichnomu mejnstrimi Poziciyi livih i ultralivih nalezhat do bilsh radikalnih Livocentristi ohoplyuyut social demokrativ social liberaliv progresistiv a takozh deyakih demokratichnih socialistiv ta zelenih zokrema ekosocialistiv Vsi voni prihilni do rinkovogo rozpodilu resursiv zi zmishanoyu ekonomikoyu pri znachnomu derzhavnomu sektori i procvitayuchomu privatnomu sektori Livocentristska politika yak pravilo vislovlyuyetsya na korist obmezhenogo vtruchannya derzhavi v pitannya pov yazani zi suspilnim interesom U nizci krayin termin krajni livi chi radikalni livi buv pov yazanij z komunizmom maoyizmom avtonomizmom i anarhizmom Vin buv vikoristanij dlya opisu grup sho vistupayut z pozicij antikapitalizmu politiki identichnosti abo ekoterorizmu U Franciyi robitsya vidminnist mizh livimi Socialistichna partiya i Komunistichna partiya i krajnimi livimi trockisti maoyisti j anarhisti 15 Chasto krajnim livim neodminno pripisuyut ekstremizm hocha lishe deyaka chastina z nih spravdi ye ekstremistami Tak Departament vnutrishnoyi bezpeki SShA viznachaye livih ekstremistiv yak grupi yaki hochut privesti do zmini za dopomogoyu nasilnickoyi revolyuciyi a ne cherez nayavni politichni procesi 16 Livij postmodernizm vistupaye proti sprob stvoriti universalni poyasnyuvalni teoriyi v tomu chisli marksizm vismiyuyuchi yih yak veliki narativi Vin rozglyadaye kulturu yak oskarzhuvanij prostir i cherez dekonstrukciyu pragne pidirvati vsi pretenziyi na absolyutnu istinu Livi kritiki z postmodernizmu za dopomogoyu kulturologiyi pidtverdzhuyut vazhlivist kulturi zaperechuyuchi isnuvannya nezalezhnoyi realnosti 17 18 nbsp liberali konservatori tradicionalisti nacional demokrati pravocentristi nacionalisti social demokrati livocentristi socialisti livoradikali komunisti ultralivi fashisti nacisti ultrapravi centristiLivi partiyi v sviti RedaguvatiSocialistichna partiya Franciya Social demokratichna partiya Nimechchini Partiya yevropejskih livih Livi Nimechchina Koaliciya radikalnih livih Greciya Socialistichna partiya KataloniyiLivi organizaciyi ta partiyi v Ukrayini RedaguvatiUltralivi Redaguvati Komunistichna partiya Ukrayini Soyuz anarhistiv Ukrayini Avtonomnij OpirLivi ta livocentristski Redaguvati Partiya Ob yednani livi i selyani Social demokratichna partiya Ukrayini ob yednana Socialistichna partiya Ukrayini Blok livih sil Ukrayini Sluga Narodu Golos Yevropejska partiya Gromadyanska poziciya Sila lyudej Yevropejska Solidarnist chastkovo Alternativne bachennya Redaguvati Zvazhayuchi na sumnivnij status v Ukrayini starih livih organizacij perevazhno partijnih sho pov yazanij iz komercializaciyeyu ta komodifikaciyeyu nimi radyanskoyi spadshini deyakimi avtorami visuvayetsya nastupnij perelik ukrayinskih livih grup sho prirodno skladayetsya zdebilshogo iz novih livih 19 Zhurnali Spilne Politichna kritika Prostori Centr vizualnoyi kulturi Feministichna Ofenziva pripinila diyalnist 2014 r Socialnij Ruh do 2014 r Socialistichna platforma Liva opoziciya do 2015 r Asambleya socialnoyi revolyuciyi Ob yednannya Borotba pripinilo legalnu diyalnist v Ukrayini 2014 r iniciativa Chervoni Politichna partiya Respublika Arhivovano 25 travnya 2019 u Wayback Machine Robitnicha partiya Ukrayini Profspilka Zahist praci Ukrayinska socialistichna liga Studentska profspilka Pryama diya stanom na 2019 rik prizupinila diyalnist Avtonomna spilka trudyashih pripinila diyalnist 2015 r blizke do neyi Internet vidannya Nigilist Revolyucijna konfederaciya anarho sindikalistiv im Nestora Mahna pripinila diyalnist 2014 r Chornij styag ta inshi anarhistski grupi Ekologichna platforma ta inshi ekoanarhistski grupi Antifashistskij sprotiv Uchast livih u Majdani 2013 2014 rokiv Redaguvati Artem Chapaj v interv yu z anonimnim aktivistom zaznachaye sho na Majdani pislya shturmu 11 grudnya 2013 r anarhisti z grupi Vilna zemlya zajnyali odnu z barikad na Proriznij Z 19 sichnya 2014 r na Grushevskogo anarhisti buli na vsih bitvah 20 Na Majdani zaginuv odin iz anarhistiv Sergij Kemskij Div takozh RedaguvatiPraviPrimitki Redaguvati Livicya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Lukes Steven Epilogue The Grand Dichotomy of the Twentieth Century Arhivovano 29 veresnya 2011 u Wayback Machine concluding chapter to T Ball and R Bellamy eds The Cambridge History of Twentieth Century Political Thought Arhivovano 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine Andrew Knapp and Vincent Wright 2006 The Government and Politics of France Routledge Arnold N Scott 2009 Imposing values an essay on liberalism and regulation Florence Oxford University Press s 3 ISBN 0 495 50112 3 Modern liberalism occupies the left of center in the traditional political spectrum and is represented by the Democratic Party in the United States the Labor Party in the United Kingdom and the mainstream Left including some nominally socialist parties in other advanced democratic societies Eric Neumayer The environment left wing political orientation and ecological economics Ecological Economics 51 2004 167 175 Elsevier Senator James Inhofe The Greatest Hoax How the Global Warming Conspiracy Threatens Your Future the public has caught on and believes the global warming issue dead but President Obama and the left in congress are proceeding as if nothing had happened WND Books 2012 ISBN 978 1936488490 Uchebno obrazovatelnyj kurs Osnovy ideologii RB Poleznye materialy 2004 2005 uchebnyj god Avtor Panchishin N V Arhiv originalu za 21 travnya 2010 Procitovano 24 sichnya 2013 Andrew Knapp and Vincent Wright 2006 The Government and Politics of France Routledge ISBN 978 0 415 35732 6 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2013 Marshall Peter Demanding the Impossible A History of Anarchism p 9 Fontana Press London 1993 ISBN 978 0 00 686245 1 a b Charlz Rajt Millz List novim livim Unger Roberto 2005 The Left Alternative Verso s ix ISBN 978 1 84467 370 4 Dilan Rajli Spadkoyemci Bershtejna SOOBShESTVO BUNTAREJ OT RAZBITOGO POKOLENIYa K RAZBITYM VITRINAM Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 24 sichnya 2013 Volodimir Ishenko Livi koreni neoliberalizmu Spilne 4 2012 Cosseron Serge ed Le dictionnaire de l extreme gauche Paris Larousse 2007 p 20 Left wing extremists likely to increase use of cyber attacks over the next coming decade Arhiv originalu za 19 kvitnya 2009 Procitovano 24 sichnya 2013 Post modernism commodity fetishism and hegemony Arhivovano 25 listopada 2005 u Wayback Machine Nestor Kohan International Socialism Issue 105 Chomsky on Postmodernism Arhivovano 21 kvitnya 2003 u Wayback Machine Noam Chomsky Z Magazine s Left On Line Bulletin Board V Atanasov Dorogie tovarishi Ukrainskie novye levye vstupayut v borbu za vlast Arhiv originalu za 20 listopada 2018 Procitovano 1 lyutogo 2013 Vechnyj revolyucioner www theinsider ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 Literatura RedaguvatiO Shevchenko Novi livi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 504 ISBN 978 966 611 818 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Livi politika amp oldid 39468337