www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кейнсіанство Кейнсіа нство у економічній теорії XX століття одна з чільних 1 макроекономічних шкіл закладених Джоном Мей

Кейнсіанство

Кейнсіа́нство — у економічній теорії XX століття — одна з чільних макроекономічних шкіл, закладених Джоном Мейнардом Кейнсом. Започаткована працею «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (англ. The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936).

«Кейнсіанська революція» Редагувати

Світова економічна криза 1920—1930-х років, зокрема Велика депресія 1929—1933 років у США, емпірично довели неспроможність підходів неокласиків і, ймовірно, виявилися головною «конкретно-історичною» причиною кейнсіанської революції. Хоча й дотепер відсутня одностайність в оцінках економістів щодо ролі державного втручання в економіку під час Великої депресії - чи сприяв «Новий курс» Рузвельта її подоланню, чи тільки поглибив кризу.

Кейнсіанська революція була реакцією на недоліки класичного підходу до аналізу економічного життя. Вона

  1. відкинула принципи оптимізації і методологічного індивідуалізму як обов'язкові передумови для виведення економічних функцій змінних і побудови економічних моделей;
  2. внесла фундаментальні зміни в економічну теорію, здійснивши принципово новий аналіз макроекономічних взаємозв'язків.

Таким чином доводилася необхідність активного втручання держави в макроекономічне функціонування ринкового господарства. Таке втручання найкращим чином здійснюється при проведенні дискреційної (макроекономічної) політики — політики, яка втілюється в життя на розсуд уряду в залежності від стану економічної кон'юнктури.

Завдяки кейнсіанській революції відбулося відокремлення макроекономіки в самостійну дисципліну, у той час як моделі класиків і неокласиків не виділяли макроекономічні питання як самостійний об'єкт розгляду.

Сучасники Кейнса — передвісники макроекономічної теорії та державного регулювання економіки Редагувати

Широкомасштабне порушення економічної рівноваги в ринковій економіці 30-х pp. XX ст. стало каталізатором виникнення і поширення глибоких сумнівів у науковій достовірності класичної доктрини в нових економічних умовах. Як і Дж. М. Кейнса, багатьох вчених це спонукало до критичного перегляду постулатів класично-неокласичної ортодоксії, до розробки інших підходів у галузі нерівноважного аналізу та макроекономічної теорії. Тому в економічній думці ряду країн одночасно і незалежно одне від одного виникали схожі за спрямованістю ідеї та дослідження, альтернативні традиційній неокласичній теорії.

Чи не найпершими передвісниками ідеї суспільного «соціального контролю» над ринковою економікою у XX ст. стали засновники інституціоналізму — американські вчені Т. Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчелл. Останній обґрунтовував доцільність капіталістичного «планування», яке фактично ототожнював з державним регулюванням економіки. В першій половині 30-х pp. активними прихильниками, ідейними натхненниками та провідниками державного втручання в механізм капіталістичного відтворення були такі американські інституціоналісти, як А Берлі, Г. Мінз, Р. Тагвелл. Вони по праву вважаються безпосередніми попередниками кейнсіанства.

Прикладом започаткування макроекономічного аналізу є розробки представників стокгольмської школи, розквіт якої припадав на 20—30-ті pp. XX ст. У 30-ті pp. такі шведські економісти, як ЕрікЛіндаль, Гуннар Мюрдаль, Бертіль Улін, ЕрікЛундберг незалежно від Дж. М. Кейнса прийшли в економічній теорії до аналогічних наукових результатів. Е. Ліндаль (1891—1960) та Г. Мюрдаль (1898—1987) розробили нерівноважні макроекономічні моделі, на основі яких показали, як стан ринкової рівноваги може відхилятись від стану повного використання ресурсів під впливом коливань заощаджень споживачів, теоретично обґрунтували державну антициклічну фінансову політику. Б. Улін (1899—1979) обґрунтував необхідність державних інвестицій та суспільних робіт як засобів проти безробіття. Е. Лундберг (1907—1987) побудував макроекономічні моделі для визначення розривів безробіття та інфляції.

Іншим прикладом є макроекономічні ідеї Міхала Калецького (1899—1970) — відомого економіста польського походження, який працював у Кембриджі. Основи створеної ним ще на початку 30-х pp. макроекономічної теорії розроблялись задовго до появи праці Дж. М. Кейнса і цілком незалежно від неї. Теорія польського вченого, на думку фахівців, виявилась подібною до кейнсіанської, але на відміну від неї брала початок не від монетарних проблем, а від аналізу реального сектора. Це обумовлено тим, що науковий підхід вченого розвивав марксову теорію відтворення.

М. Калецький пов´язав проблему ефективного попиту з розподілом доходів, інвестиціями та споживанням основних класів — підприємців та найманих робітників. Перші отримують прибуток і заощаджують весь свій дохід, другі — заробляють заробітну плату і повністю її витрачають. М. Калецький ставив питання, що станеться, якщо капіталісти збільшать норму прибутку та знизять заробітну плату робітників, і прийшов до висновку, що це викличе надзвичайний спад. Суть його теоретичної моделі передається фразою: «Робітники витрачають те, що отримують, капіталісти отримують те, що ті витрачають». На жаль, ідеї М. Калецького не були відомі англомовним економістам аж до кінця 30-х pp.

У напрямі встановлення основних макроекономічних залежностей та вивчення нерівноважних ринкових станів здійснювали свої дослідження такі попередники Дж. М. Кейнса, як англійський економіст Р. Ф. Кан, німецький вчений А. Хант та ін. Р. Ф. Кан, колега Кейнса по Кембриджу, у 1931 р. у статті «Відношення внутрішніх інвестицій до безробіття» розробив теоретичне підґрунтя антикризової програми суспільних робіт, що була спрямована на підвищення зайнятості. Вчений дійшов висновку, що в умовах заданої схильності до споживання, при здійсненні державними органами заходів зі стимулювання чи стримування інвестицій зміни величини зайнятості виявляться функцією від змін суми чистих інвестицій. Р.ф. Кан розробив мультиплікатор зайнятості — коефіцієнт кількісного приросту сукупної зайнятості внаслідок первинного збільшення зайнятості в галузях, пов´язаних з інвестиціями. До речі, згодом цей показник був запозичений Дж. М. Кейнсом і трансформований у власний мультиплікатор інвестицій.

У 30-ті pp. XX ст. до розуміння необхідності державного регулювання ринкової економіки прийшли великі державні діячі світу. Споріднених з кейнсіанськими висновків вони дійшли власним шляхом — не від академічної теорії, а від практики і політики. Як зазначалось, прикладом є здійснювана в США антикризова програма американського президента Франкліна Делано Рузвельта. Проте ідейний ґрунт для «Нового курсу» підготував американський інституціоналізм. У здійснюваній системі заходів державного регулювання кризової економіки знайшли безпосередню практичну реалізацію реформістські інституційні антимонопольні ідеї Т. Веблена, економічні та правові аспекти теорії «колективних дій» Дж. Коммонса. Під час депресії у здійсненні державного антикризового регулювання економіки брали участь такі американські інституціоналісти, як А. Берлі, Г. Мінз, В. Мітчелл, Р. Тагвелл.

Аналогічно, починаючи з 1932 p., діяв міністр фінансів Швеції Ернст Вігфорсс, який теж прийшов до усвідомлення оздоровлювального впливу державних інвестицій та суспільних робіт на підвищення купівельної спроможності населення, зменшення тривалості та руйнівних наслідків економічної кризи.

Тоталітарною формою втілення об'єктивно назрілої тенденції до державного регулювання ринку стала у 30-ті — 40-ві pp. XX ст. економіка фашистського типу у Німеччині, Італії, Іспанії.

Не останню роль у тому, що врешті-решт саме з ім´ям Дж. М. Кейнса світова економічна теорія пов´язує створення нової галузі макроекономічного аналізу та обґрунтування теорії державного регулювання ринкової економіки, відіграла не тільки глибина і масштабність його наукової праці, а й непересічна особистість ученого.

Критика кейнсіанства Редагувати

Основними опонентами кейнсіанства стали представники Австрійської школи економіки, зокрема Фрідріх фон Гайєк, Людвіг фон Мізес, Генрі Гацліт, Мюррей Ротбарт.

Генрі Гацліт на основі аналізу наведеного в праці «The Failure of the New Economics» стверджує, що в «Загальній теорії…» основні постулати або нові та не вірні або вірні і не нові та можуть бути знайдені в працях попередників Кейнса. На думку Гацліта, книжка Кейнса повна хиб, неточностей, невірних визначень та підмін значень термінів.

Гацліт вважав, що в теорії Кейнса знайшли підтримку та відображення інтереси лобістів та окремих груп, які бажали отримати вигоду від інфляції. Основною хибою в міркуваннях Кейнса було його небажання визнати те, що причиною високого безробіття в Британії 1920-их та в США 1930-тих було втручання держави, посилення влади профспілок, що зробило ціни на різні товари та зарплати майже нерухомими. Політична влада та лобістські інтереси перешкодили встановленню балансу між пропозицією та попитом. Запропонований Кейнсом інфляційний підхід до збалансування ринку Гацліт порівнював з підлаштуванням роялю під стілець а не навпаки.

Зосередження на агрегованих показниках відволікає увагу від мікроекономічних відносин між численними цінами та зарплатами. Рівень цін, рівень зарплат, сукупне виробництво, сукупний попит є статистичними показниками, які не існують на ринку.

Фрідріх фон Гайєк у праці Шлях до рабства (англ. The Road to Serfdom, 1944 р.) зазначив, що розроблена Кейнсом теорія є надзвичайно колективістською, вимагає централізованого планування та керування, що в свою чергу, загрожує встановленням та зловживанням тоталітарною владою.[джерело?] В передмові до німецького видання «Загальної теорії», Кейнс зазначив, що викладена в книзі теорія пристосовується до умов тоталітарної держави краще за теорію виробництва та розподілу на основі вільної конкуренції та вільних ринків.

Людівіг фон Мізес: «Суть кейнсіанства розкривається через його повне нерозуміння тієї ролі, яку заощадження і накопичення капіталу відіграють у покращенні умов економічної діяльності.»[джерело?]

Примітки Редагувати

  1. Чільний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Див. докладніше: Дж. М. Кейнс [ 31 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Henry Hazlitt (1959). . с. 6. Архів оригіналу за 20 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009. 
  4. … I have been unable to find in it a single important doctrine that is both true and original. What is original in the book is not true; and what is true is not original.
  5. ↑ Richard M. Ebeling. [http://www.fee.org/pdf/the-freeman/ebeling1104.pdf Henry Hazlitt and the Failure of Keynesian Economics]. — 2004. — November. з джерела 18 червня 2006. Процитовано 17 вересня 2009.
  6. Ротбард Мюррей, Keynes, The Man [ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.].

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kejnsia nstvo u ekonomichnij teoriyi XX stolittya odna z chilnih 1 makroekonomichnih shkil zakladenih Dzhonom Mejnardom Kejnsom Zapochatkovana praceyu Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej angl The General Theory of Employment Interest and Money 1936 Zmist 1 Kejnsianska revolyuciya 2 Suchasniki Kejnsa peredvisniki makroekonomichnoyi teoriyi ta derzhavnogo regulyuvannya ekonomiki 3 Kritika kejnsianstva 4 Primitki 5 Div takozh 6 Literatura 7 Posilannya Kejnsianska revolyuciya RedaguvatiSvitova ekonomichna kriza 1920 1930 h rokiv zokrema Velika depresiya 1929 1933 rokiv u SShA empirichno doveli nespromozhnist pidhodiv neoklasikiv i jmovirno viyavilisya golovnoyu konkretno istorichnoyu prichinoyu kejnsianskoyi revolyuciyi Hocha j doteper vidsutnya odnostajnist v ocinkah ekonomistiv shodo roli derzhavnogo vtruchannya v ekonomiku pid chas Velikoyi depresiyi chi spriyav Novij kurs Ruzvelta yiyi podolannyu chi tilki poglibiv krizu Kejnsianska revolyuciya bula reakciyeyu na nedoliki klasichnogo pidhodu do analizu ekonomichnogo zhittya Vona vidkinula principi optimizaciyi i metodologichnogo individualizmu yak obov yazkovi peredumovi dlya vivedennya ekonomichnih funkcij zminnih i pobudovi ekonomichnih modelej vnesla fundamentalni zmini v ekonomichnu teoriyu zdijsnivshi principovo novij analiz makroekonomichnih vzayemozv yazkiv Takim chinom dovodilasya neobhidnist aktivnogo vtruchannya derzhavi v makroekonomichne funkcionuvannya rinkovogo gospodarstva Take vtruchannya najkrashim chinom zdijsnyuyetsya pri provedenni diskrecijnoyi makroekonomichnoyi politiki politiki yaka vtilyuyetsya v zhittya na rozsud uryadu v zalezhnosti vid stanu ekonomichnoyi kon yunkturi Zavdyaki kejnsianskij revolyuciyi vidbulosya vidokremlennya makroekonomiki v samostijnu disciplinu u toj chas yak modeli klasikiv i neoklasikiv ne vidilyali makroekonomichni pitannya yak samostijnij ob yekt rozglyadu 2 Suchasniki Kejnsa peredvisniki makroekonomichnoyi teoriyi ta derzhavnogo regulyuvannya ekonomiki RedaguvatiShirokomasshtabne porushennya ekonomichnoyi rivnovagi v rinkovij ekonomici 30 h pp XX st stalo katalizatorom viniknennya i poshirennya glibokih sumniviv u naukovij dostovirnosti klasichnoyi doktrini v novih ekonomichnih umovah Yak i Dzh M Kejnsa bagatoh vchenih ce sponukalo do kritichnogo pereglyadu postulativ klasichno neoklasichnoyi ortodoksiyi do rozrobki inshih pidhodiv u galuzi nerivnovazhnogo analizu ta makroekonomichnoyi teoriyi Tomu v ekonomichnij dumci ryadu krayin odnochasno i nezalezhno odne vid odnogo vinikali shozhi za spryamovanistyu ideyi ta doslidzhennya alternativni tradicijnij neoklasichnij teoriyi Chi ne najpershimi peredvisnikami ideyi suspilnogo socialnogo kontrolyu nad rinkovoyu ekonomikoyu u XX st stali zasnovniki institucionalizmu amerikanski vcheni T Veblen Dzh Kommons V Mitchell Ostannij obgruntovuvav docilnist kapitalistichnogo planuvannya yake faktichno ototozhnyuvav z derzhavnim regulyuvannyam ekonomiki V pershij polovini 30 h pp aktivnimi prihilnikami idejnimi nathnennikami ta providnikami derzhavnogo vtruchannya v mehanizm kapitalistichnogo vidtvorennya buli taki amerikanski institucionalisti yak A Berli G Minz R Tagvell Voni po pravu vvazhayutsya bezposerednimi poperednikami kejnsianstva Prikladom zapochatkuvannya makroekonomichnogo analizu ye rozrobki predstavnikiv stokgolmskoyi shkoli rozkvit yakoyi pripadav na 20 30 ti pp XX st U 30 ti pp taki shvedski ekonomisti yak ErikLindal Gunnar Myurdal Bertil Ulin ErikLundberg nezalezhno vid Dzh M Kejnsa prijshli v ekonomichnij teoriyi do analogichnih naukovih rezultativ E Lindal 1891 1960 ta G Myurdal 1898 1987 rozrobili nerivnovazhni makroekonomichni modeli na osnovi yakih pokazali yak stan rinkovoyi rivnovagi mozhe vidhilyatis vid stanu povnogo vikoristannya resursiv pid vplivom kolivan zaoshadzhen spozhivachiv teoretichno obgruntuvali derzhavnu anticiklichnu finansovu politiku B Ulin 1899 1979 obgruntuvav neobhidnist derzhavnih investicij ta suspilnih robit yak zasobiv proti bezrobittya E Lundberg 1907 1987 pobuduvav makroekonomichni modeli dlya viznachennya rozriviv bezrobittya ta inflyaciyi Inshim prikladom ye makroekonomichni ideyi Mihala Kaleckogo 1899 1970 vidomogo ekonomista polskogo pohodzhennya yakij pracyuvav u Kembridzhi Osnovi stvorenoyi nim she na pochatku 30 h pp makroekonomichnoyi teoriyi rozroblyalis zadovgo do poyavi praci Dzh M Kejnsa i cilkom nezalezhno vid neyi Teoriya polskogo vchenogo na dumku fahivciv viyavilas podibnoyu do kejnsianskoyi ale na vidminu vid neyi brala pochatok ne vid monetarnih problem a vid analizu realnogo sektora Ce obumovleno tim sho naukovij pidhid vchenogo rozvivav marksovu teoriyu vidtvorennya M Kaleckij pov yazav problemu efektivnogo popitu z rozpodilom dohodiv investiciyami ta spozhivannyam osnovnih klasiv pidpriyemciv ta najmanih robitnikiv Pershi otrimuyut pributok i zaoshadzhuyut ves svij dohid drugi zaroblyayut zarobitnu platu i povnistyu yiyi vitrachayut M Kaleckij staviv pitannya sho stanetsya yaksho kapitalisti zbilshat normu pributku ta znizyat zarobitnu platu robitnikiv i prijshov do visnovku sho ce vikliche nadzvichajnij spad Sut jogo teoretichnoyi modeli peredayetsya frazoyu Robitniki vitrachayut te sho otrimuyut kapitalisti otrimuyut te sho ti vitrachayut Na zhal ideyi M Kaleckogo ne buli vidomi anglomovnim ekonomistam azh do kincya 30 h pp U napryami vstanovlennya osnovnih makroekonomichnih zalezhnostej ta vivchennya nerivnovazhnih rinkovih staniv zdijsnyuvali svoyi doslidzhennya taki poperedniki Dzh M Kejnsa yak anglijskij ekonomist R F Kan nimeckij vchenij A Hant ta in R F Kan kolega Kejnsa po Kembridzhu u 1931 r u statti Vidnoshennya vnutrishnih investicij do bezrobittya rozrobiv teoretichne pidgruntya antikrizovoyi programi suspilnih robit sho bula spryamovana na pidvishennya zajnyatosti Vchenij dijshov visnovku sho v umovah zadanoyi shilnosti do spozhivannya pri zdijsnenni derzhavnimi organami zahodiv zi stimulyuvannya chi strimuvannya investicij zmini velichini zajnyatosti viyavlyatsya funkciyeyu vid zmin sumi chistih investicij R f Kan rozrobiv multiplikator zajnyatosti koeficiyent kilkisnogo prirostu sukupnoyi zajnyatosti vnaslidok pervinnogo zbilshennya zajnyatosti v galuzyah pov yazanih z investiciyami Do rechi zgodom cej pokaznik buv zapozichenij Dzh M Kejnsom i transformovanij u vlasnij multiplikator investicij U 30 ti pp XX st do rozuminnya neobhidnosti derzhavnogo regulyuvannya rinkovoyi ekonomiki prijshli veliki derzhavni diyachi svitu Sporidnenih z kejnsianskimi visnovkiv voni dijshli vlasnim shlyahom ne vid akademichnoyi teoriyi a vid praktiki i politiki Yak zaznachalos prikladom ye zdijsnyuvana v SShA antikrizova programa amerikanskogo prezidenta Franklina Delano Ruzvelta Prote idejnij grunt dlya Novogo kursu pidgotuvav amerikanskij institucionalizm U zdijsnyuvanij sistemi zahodiv derzhavnogo regulyuvannya krizovoyi ekonomiki znajshli bezposerednyu praktichnu realizaciyu reformistski institucijni antimonopolni ideyi T Veblena ekonomichni ta pravovi aspekti teoriyi kolektivnih dij Dzh Kommonsa Pid chas depresiyi u zdijsnenni derzhavnogo antikrizovogo regulyuvannya ekonomiki brali uchast taki amerikanski institucionalisti yak A Berli G Minz V Mitchell R Tagvell Analogichno pochinayuchi z 1932 p diyav ministr finansiv Shveciyi Ernst Vigforss yakij tezh prijshov do usvidomlennya ozdorovlyuvalnogo vplivu derzhavnih investicij ta suspilnih robit na pidvishennya kupivelnoyi spromozhnosti naselennya zmenshennya trivalosti ta rujnivnih naslidkiv ekonomichnoyi krizi Totalitarnoyu formoyu vtilennya ob yektivno nazriloyi tendenciyi do derzhavnogo regulyuvannya rinku stala u 30 ti 40 vi pp XX st ekonomika fashistskogo tipu u Nimechchini Italiyi Ispaniyi Ne ostannyu rol u tomu sho vreshti resht same z im yam Dzh M Kejnsa svitova ekonomichna teoriya pov yazuye stvorennya novoyi galuzi makroekonomichnogo analizu ta obgruntuvannya teoriyi derzhavnogo regulyuvannya rinkovoyi ekonomiki vidigrala ne tilki glibina i masshtabnist jogo naukovoyi praci a j neperesichna osobistist uchenogo Kritika kejnsianstva RedaguvatiOsnovnimi oponentami kejnsianstva stali predstavniki Avstrijskoyi shkoli ekonomiki zokrema Fridrih fon Gajyek Lyudvig fon Mizes Genri Gaclit Myurrej Rotbart Genri Gaclit na osnovi analizu navedenogo v praci The Failure of the New Economics stverdzhuye sho v Zagalnij teoriyi osnovni postulati abo novi ta ne virni abo virni i ne novi ta mozhut buti znajdeni v pracyah poperednikiv Kejnsa 3 4 Na dumku Gaclita knizhka Kejnsa povna hib netochnostej nevirnih viznachen ta pidmin znachen terminiv Gaclit vvazhav sho v teoriyi Kejnsa znajshli pidtrimku ta vidobrazhennya interesi lobistiv ta okremih grup yaki bazhali otrimati vigodu vid inflyaciyi Osnovnoyu hiboyu v mirkuvannyah Kejnsa bulo jogo nebazhannya viznati te sho prichinoyu visokogo bezrobittya v Britaniyi 1920 ih ta v SShA 1930 tih bulo vtruchannya derzhavi posilennya vladi profspilok sho zrobilo cini na rizni tovari ta zarplati majzhe neruhomimi Politichna vlada ta lobistski interesi pereshkodili vstanovlennyu balansu mizh propoziciyeyu ta popitom Zaproponovanij Kejnsom inflyacijnij pidhid do zbalansuvannya rinku Gaclit porivnyuvav z pidlashtuvannyam royalyu pid stilec a ne navpaki 5 Zoseredzhennya na agregovanih pokaznikah vidvolikaye uvagu vid mikroekonomichnih vidnosin mizh chislennimi cinami ta zarplatami Riven cin riven zarplat sukupne virobnictvo sukupnij popit ye statistichnimi pokaznikami yaki ne isnuyut na rinku 5 Fridrih fon Gajyek u praci Shlyah do rabstva angl The Road to Serfdom 1944 r zaznachiv sho rozroblena Kejnsom teoriya ye nadzvichajno kolektivistskoyu vimagaye centralizovanogo planuvannya ta keruvannya sho v svoyu chergu zagrozhuye vstanovlennyam ta zlovzhivannyam totalitarnoyu vladoyu dzherelo V peredmovi do nimeckogo vidannya Zagalnoyi teoriyi Kejns zaznachiv sho vikladena v knizi teoriya pristosovuyetsya do umov totalitarnoyi derzhavi krashe za teoriyu virobnictva ta rozpodilu na osnovi vilnoyi konkurenciyi ta vilnih rinkiv 6 Lyudivig fon Mizes Sut kejnsianstva rozkrivayetsya cherez jogo povne nerozuminnya tiyeyi roli yaku zaoshadzhennya i nakopichennya kapitalu vidigrayut u pokrashenni umov ekonomichnoyi diyalnosti dzherelo Primitki Redaguvati Chilnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Div dokladnishe Dzh M Kejns Arhivovano 31 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Henry Hazlitt 1959 The Failure of the New Economics s 6 Arhiv originalu za 20 bereznya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 I have been unable to find in it a single important doctrine that is both true and original What is original in the book is not true and what is true is not original a b Richard M Ebeling http www fee org pdf the freeman ebeling1104 pdf Henry Hazlitt and the Failure of Keynesian Economics 2004 November Arhivovano z dzherela 18 chervnya 2006 Procitovano 17 veresnya 2009 Rotbard Myurrej Keynes The Man Arhivovano 28 grudnya 2013 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiAvstrijska shkola ekonomiki Novij kurs Kejnsianska funkciya investicij Lourens KlejnLiteratura RedaguvatiN V Reznikova Kejnsianstvo Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiThe General Theory of Employment Interest and Money Arhivovano 12 bereznya 2009 u Wayback Machine povnij tekst knizhki z primitkami Gans German Goppe The Misesian Case against Keynes Arhivovano 6 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Fuller Edward W Keynes Called Himself a Socialist He Was Right Mises Wire 04 10 2020 Henry Hazlitt 1959 The Failure of the New Economics s 6 Arhiv originalu za 20 bereznya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 Hunter Lewis 2009 Where Keynes Went Wrong Axios Press ISBN 978 1604190175 nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kejnsianstvo amp oldid 39982804