Відкри́те суспі́льство — це суспільство, яке базується на визнанні того факту, що ніхто не має монополії на істину (→плюралізм), що різні люди мають різні погляди та інтереси, і що існує потреба в установах, які б захищали права усіх людей і давали б їм змогу жити разом в мирі і злагоді. Термін «відкрите суспільство» вжито філософом Карлом Поппером в його книзі «Відкрите суспільство та його вороги», що вийшла друком у 1945 році. Основними рисами, що характеризують відкрите суспільство, є верховенство права, демократично обрана влада, інститути громадянського суспільства, захист прав меншин.
Сьогодні великим прихильником ідей Поппера про відкрите суспільство є Джордж Сорос, який заснував у Нью-Йорку 1979 року Інститут відкритого суспільства, першу Східно-Європейську фундацію — в Угорщині 1984 року. Сьогодні Дж. Сорос фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.
Фундації Сороса діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південній Африці, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії та інших країнах. Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства у Нью-Йорку та Інститут відкритого суспільства у Будапешті створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.
Джерела
- Карл Поппер. Відкрите суспільство та його вороги. Т. І. У полоні Платонових чарів / Пер. з англ. Олександр Коваленко. — К.: «Основи», 1994. — 444 с.
- Карл Поппер. Відкрите суспільство та його вороги. Т. ІІ. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / Пер. з англ. Олександр Буценко. — К.: «Основи», 1994. — 494 с.
- Карл Поппер. Злиденність історицизму / Пер. з англ. Василь Лісовий. — К.: «Абрис», 1994. — 192 с.
Див. також
Посилання
- І. Бойченко. Суспільство відкрите і суспільство закрите // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 621. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- М. Ю. Рябчук. Відкрите суспільство [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |