Олександр Михайлович (7 жовтня 1301 — 28 жовтня 1339) — великий князь Тверський (1326—1327; 1338—1339) і великий князь Володимирський (1326—1327). Син Михайла Ярославича Святого та Анни Кашинської, брат Дмитра Грізні Очі, Костянтина і Василя Михайловичів. При ньому відбулося тверське повстання проти Щелкана (1327). Убитий в Орді разом з сином Федором.
Олександр Михайлович | |
1325 — 1327 | |
---|---|
Попередник: | Юрій Данилович |
Наступник: | Іван Калита |
1326 — 1327 | |
Попередник: | Дмитрій Грізні Очі |
Наступник: | Костянтин Михайлович |
1326 — 1327 | |
Попередник: | Дмитрій Грізні Очі |
Наступник: | Олександр Васильович |
1338 — 1339 | |
Попередник: | Костянтин Михайлович |
Наступник: | Костянтин Михайлович |
Народження: | 7 жовтня 1301 Твер, Тверське князівство |
Смерть: | 28 жовтня 1339 (38 років) Сарай-Бату, Золота Орда |
Поховання: | Твер |
Країна: | Велике князівство Володимирське |
Релігія: | православ'я |
Рід: | Рюриковичі |
Батько: | Михайло Ярославич |
Мати: | Анна Кашинська |
Шлюб: | Анастасія Галицька |
Діти: | Федір, Лев, Михайло, Всеволод Холмський, Андрій, Володимир, Марія, Уляна |
Медіафайли у Вікісховищі |
До сходження на володимирський престол Редагувати
У 1318 році Великий князь Тверський Михайло Ярославич, відправляючись в Орду, розділив свою вотчину між Олександром і його старшим братом Дмитром Грізні Очі. Дмитро та Олександр умовляли його не їздити, викликалися самі їхати замість нього, але Михайло їх не послухав.
У вигнанні Редагувати
Тверські князі (1247—1485) | ||||||||||||||
|
У Пскові Олександра Михайловича любили, але сил для боротьби за престол у псковитян не вистачало. Більш того, Новгород міг приборкати повстання непокірного міста і приєднати його назад до себе. Олександру протегував литовський князь Гедимін, але і він побоювався зв'язуватися з ханом. І ось в 1328 році під Псков з'явилися посли від князів московського, тверського, суздальського і від новгородців, архієпископ Мойсей і тисяцький Аврам Олферьевич, вмовляти Олександра їхати в Орду до Узбеку. Посли говорили від імені своїх князів:
«Цар Узбек всім нам велів шукати тебе і прислати до нього в Орду; іди до нього, щоб нам всім не потерпати від нього через тебе одного; краще тобі за всіх потерпіти, ніж після всім через одного тебе пустошити всю землю»
Олександр відповідав:
«Точно, мені слід з терпінням і любов'ю за всіх терпіти й не мстити за себе лукавим крамольникам; але і вам непогано було б одне за одного і брат за брата стояти й татарам не видавати й всім разом противитися їм, захищати Руську землю і православне християнство»
Примітки Редагувати
- ↑ Тверские великие и удельные князья // Русский биографический словарь — СПб: 1912. — Т. 20. — С. 386–433.
- Lundy D. R. The Peerage
- Александр Михайлович, князь тверской // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 392–393.