Рипуарські франки чи рипуарці (від лат. ripa — берег річки; нім. Rheinfranken) — група племен франків, які жили по берегах Рейну та Майну.
На відміну від салічних франків, що переселилися на берег моря, завоювали Галлію, а потім їх асимілювали галло-римляни, ріпуарські франки залишилися на колишніх місцях проживання. У ріпуарських франків довше зберігався первіснообщинний лад.
Наприкінці V ст. королем рипуарских франків був Сігіберт Кульгавий, а столицею — Кельн. В битві при Толбіаку 498 року ріпуарські франки розбили алеманів, після чого король салічних франків Хлодвіг I почав прагнути до об'єднання всіх франкських племен під своєю владою. Після вбивства Сігіберта і його сина Хлодвіг проголосив себе також королем ріпуарських франків. Фактичне приєднання рипуарских франків до Франкського королівства розтягнулося на VI—VII століття. У цей період записана ріпуарська правда, яка регламентувала звичаєве право.
У результаті розділу Франкської імперії територія ріпуарських франків переважно опинилася у складі Східно-Франкського королівства.
Рипуарські франки зберегли свою мову, що стала основою рейнських та франконських діалектів німецької мови.
Посилання Редагувати
- Chisholm, Hugh (1910). Franks, InThe Encyclopædia Britannica: A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information, V. 11, pp. 35-36.[1] [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Jordanes (ca 551 AD).Getica, v. 191. Online translation retrieved Nov. 1, 2007.[2] [ 30 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Perry, Walter Copland. (1857) The Franks, from Their First Appearance in History to the Death of King Pepin [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]. Longman, Браун"--, Green: 1857.
- Rivers, Theodore John. (1986) Laws of the Salian and Ripuarian Franks.New York: AMS Press, 1986.
- France: Early Frankish Period, InEncyclopædia Britannica, p. 119. Retrieved Nov. 1, 2007, fromEncyclopædia Britannica Online. [ 10 серпня 2006 у Wayback Machine.]