www.wikidata.uk-ua.nina.az

Врсар хорв Vrsar хорватське курортне місто розташоване в західній частині Істрії біля Адріатичного узбережжя Відоме тако

Врсар

Врсар (хорв. Vrsar) — хорватське курортне місто, розташоване в західній частині Істрії біля Адріатичного узбережжя. Відоме також під своєю італійською назвою — Орсера (італ. Orsera).

Врсар
хорв. Vrsar, італ. Orsera
прапор
Вид на Врсар з боку гавані, вересень 2005 року
Вид на Врсар з боку гавані, вересень 2005 року
Основні дані
45°09′00″ пн. ш. 13°36′36″ сх. д. / 45.15000000002777369445539080° пн. ш. 13.61000000002777810° сх. д. / 45.15000000002777369445539080; 13.61000000002777810Координати: 45°09′00″ пн. ш. 13°36′36″ сх. д. / 45.15000000002777369445539080° пн. ш. 13.61000000002777810° сх. д. / 45.15000000002777369445539080; 13.61000000002777810
Країна  Хорватія
Регіон Істрійська жупанія
Площа 24 км²
Населення 1 771 (2011)
Агломерація 2 162
Висота НРМ 54  м
Географічна зона Істрія
Часовий пояс центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час (Істрійська жупанія)
Номери автомобілів PU
GeoNames 3187145
OSM ↑226351 ·R (Істрійська жупанія)
Поштові індекси 52450
Міська влада
Вебсайт www.vrsar.hr
Мапа
Врсар
Врсар (Хорватія)
 Врсар у Вікісховищі

Історія Редагувати

Історія міста сягає своїм корінням в епоху Стародавнього Риму, коли на місці сучасного міста Врсар розташовувалося давньоримське місто Урсарія, і цю назву місто зберігало до Середніх віків. Деякі лінгвісти вважають,[джерело?] що ця назва утворилася від слова «ur» (джерело) однією зі стародавніх середземноморських мов. Стародавні моряки, зупинившись на західному узбережжі Істрії, взяли питну воду з джерела і дали цьому місцю ім'я Ursaria. Також прослідковується зв’язок із лат. ursus «ведмідь», що відображено в гербі міста. Врсар за часів Римської імперії являв собою дуже важливий центр виробництва сільськогосподарської та тваринницької продукції (вино, олія, сир, м'ясо …). Розташування поруч з Равенною (на протилежній стороні Адріатичного моря) сприятливо впливало на розвиток торгівлі у Врсарі.

У 2 — 3 століттях на Врсар поширюється нова релігія — християнство. Разом з Поречом і Пулою, Врсар у 4-му столітті став важливим центром раннього християнина.

У другій половині п'ятого століття (476) до Західної Римської імперії і Істрії прийшли загарбники — готи. Візантійський імператор Юстиніан I (527–565) здобув перемогу над готами і приєднав Істрію (538) до Східної Римської імперії (Візантії). Візантійською Істрія залишалася до кінця восьмого століття. Історичних даних про Врсар в ранньому середньовіччі було дуже мало. Врсар згадується в деяких документах з 6-го століття як важливе місце рибної ловлі.

Наприкінці шостого і на початку сьомого століть до візантійської Істрії (від своєї первісної батьківщини, Карпат) прийшли слов'яни. У період між 599-м і 611 вони взяли і зруйнували місто. Наявність хорватів у Врсарі в раннє середньовіччя підтверджується археологічними знахідками слов'янської кераміки.

Візантійськое панування була перервано на короткий час вторгненням лангобардів (751–774). Наприкінці восьмого століття (788) Істрія була завойована франками і стала частиною великої держави франкського завойовника Карла Великого.

Франки ввели феодальний лад і феодальне володіння слов'янських селян. З початку 9-го століття у політичному житті Істрії починають відігравати важливу роль дворяни німецького походження. У зоні між річкою і каналом Мирна Лім розташовувалачя Порецька єпархія (заснована у другій половині третього століття). З 983 до 1778 року Врсар перебував під владою Порецького єпископства та був його адміністративним центром.

Західне узбережжя Істрії було місцем зіткнення економічних і політичних інтересів Венеції і патріарха Аквілеї. У тривалій боротьбі Порецькі єпископи були наполегливими, і, таким чином, майже на вісім століть зберегли контроль над цією місцевістю.

В епоху Відродження та бароко інтенсивно експлуатувалися Врсарські кар'єри. Високоякісний камінь був експортований до Венеції на будівництво палаців, церков і мостів. У період з 15 до 17 століття Врсар неодноразово потерпав через чуму.

У 18-му столітті двічі (у 1743 і 1744 р.р.) Врсар відвідав італійський авантюрист і письменник Джакомо Казанова, що він описав у своїх знаменитих мемуарах.

У другій половині 18-го століття (1778 р.) венеціанський сенат скасував володіння церкви у Врсарі, тому він підпадає під пряме правління венеціанського дожа. За конфісковані володіння венеціанською владою Порецькій єпархії виплачується відшкодування.

З 1797 до 1805 Істрія перебувала під владою Австрії. На початку грудня 1805-го року Наполеон під Аустерліцем переміг австро-прусську армію, й Істрія стала частиною Франції. Після розгрому Наполеона на європейських полях, 3 1813 до 1918 вона повернулась під владу Австрії.

До 19-му столітті Врсар був маленьким сільським муніципалітетом в районі міста Пореч. У 19-му ст. місто почало розширюватися за межі його старих стін, у затоці був побудований причал. На схилах пагорба за старим містом Врсара зводяться нові будинки.

Перша світова війна змінила політичну ситуацію в Істрії. На момент розпаду Австро-Угорської монархії італійська армія окуповує півострів Істрія, і він входить до складу Італії (1918–1943 р.р.).

Після війни італійці скористалися слабкістю новоствореної Югославії та договором в Рапалло (1920 р.) забезпечили собі законне право на Істрію. Під час італійської окупації хорватам і словенцям в Істрії було дуже важко. Ситуація погіршилася особливо після приходу фашистів до влади на чолі з Беніто Муссоліні (1922). Використання хорватської та словенської мов було суворо заборонено. Існував план насильницького переміщення населення в італійські колонії в Африці.

Друга світова війна привела до радикальних політичних змін на півострова Істрія. У квітні 1941 року Гітлер і Муссоліні вторглись до Югославії. Хорвати і словенці зі зброєю в руках постали проти італійських фашистів.

Після звільнення почалася довга дипломатична боротьба за Істрію між Югославією та Італією. За Паризьким мирним договором 1947 р. Істрія стала частиною Республіки Хорватія у складі Югославії, а з 1991 року — частиною незалежної Хорватії.

До закінчення Другої Світової Війни переважну частину населення міста і околиць становили італійці, які покинули Істрію, після того, як вона відійшла Югославії.

З 1960-х Врсар перетворився на відомий туристичний центр. Тут один з перших і найважливіших європейських нудистських пляжів.

Населення Редагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2 162 осіб. Населення самого поселення становило 1 771 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення центру громади:

Населені пункти Редагувати

Крім поселення Врсар, до громади також входять:

Клімат Редагувати

Середня річна температура становить 14,21 °C, середня максимальна – 26,96 °C, а середня мінімальна – 1,09 °C. Середня річна кількість опадів – 804 мм.

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,92 10,22 13,23 16,88 21,82 26,05 26,96 26,67 22,17 18,04 13,24 9,84
Середня температура, °C 5,49 5,80 8,80 12,47 17,42 21,65 23,97 23,68 19,18 15,05 10,23 6,85
Середній мінімум, °C 1,09 1,38 4,40 8,04 13,00 17,22 20,97 20,68 16,19 12,05 7,24 3,84
Норма опадів, мм 58 48 56 64 60 69 46 71 79 93 90 70
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.40 2.60 2.70 2.70 2.40 2.36 2.36 2.30 2.40 2.60 2.69 2.58
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4456 7410 10810 15414 19659 21540 22703 19498 14342 9107 4945 3807
Джерело:

Пам'ятки Редагувати

Крім своїх пляжів, готельних комплексів, кафе і ресторанів, у місті є велика кількість важливих історичних пам'яток, які приваблюють численних туристів до міста. Від Стародавнього Риму в місті залишилися склади, вілли, громадські будівлі й кладовище, які були знайдені під час археологічних досліджень наприкінці 1920-их років. Склади являють собою велику (70 м у довжину) прямокутну будову, що підтверджує той факт, що Урсарія була важливим торговим центром Істрії в давнину. Поблизу гавані були знайдені залишки давньоримського кладовища, з урнами з попелом померлих, і надгробна плита, які відносяться до 2-го століття н. е.

Церква Святої Фоски була побудована в епоху Відродження, про що свідчить її архітектура у стилі ренесансу з деякими бароковими деталями. Головною визначною пам'яткою цієї церкви є картина «Мучеництво Святої Фоски», яка датується 17-м століттям.

Середньовічним пам'ятником є також романська базиліка Пресвятої Діви Марії, зведення якої відноситься до 12-го століття. Вважається, що перша церква на місці сучасної базиліки була побудована в 8-му столітті, і до дванадцятого вона набула сучасного вигляду. Раніше ця базиліка була відома своїми фресками і картинами на релігійну тематику, які були створені переважно венеціанськими майстрами, проте велика частина картин і статуя Діви Марії 14-го століття були вкрадені.

Примітки Редагувати

  1. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2018. 
  2. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018. 
  3. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  4. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vrsar horv Vrsar horvatske kurortne misto roztashovane v zahidnij chastini Istriyi bilya Adriatichnogo uzberezhzhya Vidome takozh pid svoyeyu italijskoyu nazvoyu Orsera ital Orsera Vrsarhorv Vrsar ital OrserapraporVid na Vrsar z boku gavani veresen 2005 rokuVid na Vrsar z boku gavani veresen 2005 rokuOsnovni dani45 09 00 pn sh 13 36 36 sh d 45 15000000002777369445539080 pn sh 13 61000000002777810 sh d 45 15000000002777369445539080 13 61000000002777810 Koordinati 45 09 00 pn sh 13 36 36 sh d 45 15000000002777369445539080 pn sh 13 61000000002777810 sh d 45 15000000002777369445539080 13 61000000002777810Krayina HorvatiyaRegion Istrijska zhupaniyaPlosha 24 km Naselennya 1 771 2011 Aglomeraciya 2 162Visota NRM 54 mGeografichna zona IstriyaChasovij poyas centralnoyevropejskij chas Centralnoyevropejskij litnij chas Istrijska zhupaniya Nomeri avtomobiliv PUGeoNames 3187145OSM 226351 R Istrijska zhupaniya Poshtovi indeksi 52450Miska vladaVebsajt www vrsar hrMapaVrsarVrsar Horvatiya Vrsar u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Naseleni punkti 4 Klimat 5 Pam yatki 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiIstoriya mista syagaye svoyim korinnyam v epohu Starodavnogo Rimu koli na misci suchasnogo mista Vrsar roztashovuvalosya davnorimske misto Ursariya i cyu nazvu misto zberigalo do Serednih vikiv Deyaki lingvisti vvazhayut dzherelo sho cya nazva utvorilasya vid slova ur dzherelo odniyeyu zi starodavnih seredzemnomorskih mov Starodavni moryaki zupinivshis na zahidnomu uzberezhzhi Istriyi vzyali pitnu vodu z dzherela i dali comu miscyu im ya Ursaria Takozh proslidkovuyetsya zv yazok iz lat ursus vedmid sho vidobrazheno v gerbi mista Vrsar za chasiv Rimskoyi imperiyi yavlyav soboyu duzhe vazhlivij centr virobnictva silskogospodarskoyi ta tvarinnickoyi produkciyi vino oliya sir m yaso Roztashuvannya poruch z Ravennoyu na protilezhnij storoni Adriatichnogo morya spriyatlivo vplivalo na rozvitok torgivli u Vrsari U 2 3 stolittyah na Vrsar poshiryuyetsya nova religiya hristiyanstvo Razom z Porechom i Puloyu Vrsar u 4 mu stolitti stav vazhlivim centrom rannogo hristiyanina U drugij polovini p yatogo stolittya 476 do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi i Istriyi prijshli zagarbniki goti Vizantijskij imperator Yustinian I 527 565 zdobuv peremogu nad gotami i priyednav Istriyu 538 do Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantiyi Vizantijskoyu Istriya zalishalasya do kincya vosmogo stolittya Istorichnih danih pro Vrsar v rannomu serednovichchi bulo duzhe malo Vrsar zgaduyetsya v deyakih dokumentah z 6 go stolittya yak vazhlive misce ribnoyi lovli Naprikinci shostogo i na pochatku somogo stolit do vizantijskoyi Istriyi vid svoyeyi pervisnoyi batkivshini Karpat prijshli slov yani U period mizh 599 m i 611 voni vzyali i zrujnuvali misto Nayavnist horvativ u Vrsari v rannye serednovichchya pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami slov yanskoyi keramiki Vizantijskoe panuvannya bula perervano na korotkij chas vtorgnennyam langobardiv 751 774 Naprikinci vosmogo stolittya 788 Istriya bula zavojovana frankami i stala chastinoyu velikoyi derzhavi frankskogo zavojovnika Karla Velikogo Franki vveli feodalnij lad i feodalne volodinnya slov yanskih selyan Z pochatku 9 go stolittya u politichnomu zhitti Istriyi pochinayut vidigravati vazhlivu rol dvoryani nimeckogo pohodzhennya U zoni mizh richkoyu i kanalom Mirna Lim roztashovuvalachya Porecka yeparhiya zasnovana u drugij polovini tretogo stolittya Z 983 do 1778 roku Vrsar perebuvav pid vladoyu Poreckogo yepiskopstva ta buv jogo administrativnim centrom Zahidne uzberezhzhya Istriyi bulo miscem zitknennya ekonomichnih i politichnih interesiv Veneciyi i patriarha Akvileyi U trivalij borotbi Porecki yepiskopi buli napoleglivimi i takim chinom majzhe na visim stolit zberegli kontrol nad ciyeyu miscevistyu V epohu Vidrodzhennya ta baroko intensivno ekspluatuvalisya Vrsarski kar yeri Visokoyakisnij kamin buv eksportovanij do Veneciyi na budivnictvo palaciv cerkov i mostiv U period z 15 do 17 stolittya Vrsar neodnorazovo poterpav cherez chumu U 18 mu stolitti dvichi u 1743 i 1744 r r Vrsar vidvidav italijskij avantyurist i pismennik Dzhakomo Kazanova sho vin opisav u svoyih znamenitih memuarah U drugij polovini 18 go stolittya 1778 r venecianskij senat skasuvav volodinnya cerkvi u Vrsari tomu vin pidpadaye pid pryame pravlinnya venecianskogo dozha Za konfiskovani volodinnya venecianskoyu vladoyu Poreckij yeparhiyi viplachuyetsya vidshkoduvannya Z 1797 do 1805 Istriya perebuvala pid vladoyu Avstriyi Na pochatku grudnya 1805 go roku Napoleon pid Austerlicem peremig avstro prussku armiyu j Istriya stala chastinoyu Franciyi Pislya rozgromu Napoleona na yevropejskih polyah 3 1813 do 1918 vona povernulas pid vladu Avstriyi Do 19 mu stolitti Vrsar buv malenkim silskim municipalitetom v rajoni mista Porech U 19 mu st misto pochalo rozshiryuvatisya za mezhi jogo starih stin u zatoci buv pobudovanij prichal Na shilah pagorba za starim mistom Vrsara zvodyatsya novi budinki Persha svitova vijna zminila politichnu situaciyu v Istriyi Na moment rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi italijska armiya okupovuye pivostriv Istriya i vin vhodit do skladu Italiyi 1918 1943 r r Pislya vijni italijci skoristalisya slabkistyu novostvorenoyi Yugoslaviyi ta dogovorom v Rapallo 1920 r zabezpechili sobi zakonne pravo na Istriyu Pid chas italijskoyi okupaciyi horvatam i slovencyam v Istriyi bulo duzhe vazhko Situaciya pogirshilasya osoblivo pislya prihodu fashistiv do vladi na choli z Benito Mussolini 1922 Vikoristannya horvatskoyi ta slovenskoyi mov bulo suvoro zaboroneno Isnuvav plan nasilnickogo peremishennya naselennya v italijski koloniyi v Africi Druga svitova vijna privela do radikalnih politichnih zmin na pivostrova Istriya U kvitni 1941 roku Gitler i Mussolini vtorglis do Yugoslaviyi Horvati i slovenci zi zbroyeyu v rukah postali proti italijskih fashistiv Pislya zvilnennya pochalasya dovga diplomatichna borotba za Istriyu mizh Yugoslaviyeyu ta Italiyeyu Za Parizkim mirnim dogovorom 1947 r Istriya stala chastinoyu Respubliki Horvatiya u skladi Yugoslaviyi a z 1991 roku chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Do zakinchennya Drugoyi Svitovoyi Vijni perevazhnu chastinu naselennya mista i okolic stanovili italijci yaki pokinuli Istriyu pislya togo yak vona vidijshla Yugoslaviyi Z 1960 h Vrsar peretvorivsya na vidomij turistichnij centr Tut odin z pershih i najvazhlivishih yevropejskih nudistskih plyazhiv Naselennya RedaguvatiNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 2 162 osib 1 Naselennya samogo poselennya stanovilo 1 771 osib 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 2 Dinamika chiselnosti naselennya centru gromadi 2 Naseleni punkti RedaguvatiKrim poselennya Vrsar do gromadi takozh vhodyat Begi Bralichi Delichi Flengi Gradina Kloshtar Konteshichi MarasiKlimat RedaguvatiSerednya richna temperatura stanovit 14 21 C serednya maksimalna 26 96 C a serednya minimalna 1 09 C Serednya richna kilkist opadiv 804 mm 3 4 Klimat poselennyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 92 10 22 13 23 16 88 21 82 26 05 26 96 26 67 22 17 18 04 13 24 9 84Serednya temperatura C 5 49 5 80 8 80 12 47 17 42 21 65 23 97 23 68 19 18 15 05 10 23 6 85Serednij minimum C 1 09 1 38 4 40 8 04 13 00 17 22 20 97 20 68 16 19 12 05 7 24 3 84Norma opadiv mm 58 48 56 64 60 69 46 71 79 93 90 70Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 40 2 60 2 70 2 70 2 40 2 36 2 36 2 30 2 40 2 60 2 69 2 58Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4456 7410 10810 15414 19659 21540 22703 19498 14342 9107 4945 3807Dzherelo 3 4 Pam yatki RedaguvatiKrim svoyih plyazhiv gotelnih kompleksiv kafe i restoraniv u misti ye velika kilkist vazhlivih istorichnih pam yatok yaki privablyuyut chislennih turistiv do mista Vid Starodavnogo Rimu v misti zalishilisya skladi villi gromadski budivli j kladovishe yaki buli znajdeni pid chas arheologichnih doslidzhen naprikinci 1920 ih rokiv Skladi yavlyayut soboyu veliku 70 m u dovzhinu pryamokutnu budovu sho pidtverdzhuye toj fakt sho Ursariya bula vazhlivim torgovim centrom Istriyi v davninu Poblizu gavani buli znajdeni zalishki davnorimskogo kladovisha z urnami z popelom pomerlih i nadgrobna plita yaki vidnosyatsya do 2 go stolittya n e Cerkva Svyatoyi Foski bula pobudovana v epohu Vidrodzhennya pro sho svidchit yiyi arhitektura u stili renesansu z deyakimi barokovimi detalyami Golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu ciyeyi cerkvi ye kartina Muchenictvo Svyatoyi Foski yaka datuyetsya 17 m stolittyam Serednovichnim pam yatnikom ye takozh romanska bazilika Presvyatoyi Divi Mariyi zvedennya yakoyi vidnositsya do 12 go stolittya Vvazhayetsya sho persha cerkva na misci suchasnoyi baziliki bula pobudovana v 8 mu stolitti i do dvanadcyatogo vona nabula suchasnogo viglyadu Ranishe cya bazilika bula vidoma svoyimi freskami i kartinami na religijnu tematiku yaki buli stvoreni perevazhno venecianskimi majstrami prote velika chastina kartin i statuya Divi Mariyi 14 go stolittya buli vkradeni Primitki Redaguvati a b Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2018 a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 6 chervnya 2022 a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 nbsp Portal Horvatiya Dzherela RedaguvatiPam yatki Horvatiyi Arhivovano 4 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Oficijnij sajt m Oprtal Arhivovano 13 lipnya 2011 u Wayback Machine hor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vrsar amp oldid 40278344